- •1.1. Сучасні уявлення про спортивну медицину та медичний контроль у фізичній культурі і спорті
- •Принципи організації вітчизняної спортивної медицини
- •Медичний контроль під час занять фізичною культурою і спортом
- •Порядок медичного забезпечення занять фізичною культурою та спортом
- •Основні форми роботи з медичного контролю:
- •1.2. Актуальні питання оптимізації рухової активності людини на сучасному етапі
- •Механізми оздоровчої дії фізичних вправ
- •Основні функціональні зміни в системах організму під впливом систематичних фізичних тренувань
- •1.3. Методика комплексного медичного обстеження осіб, що займаються фізичними вправами
- •Види медичних обстежень
- •Загальний та спортивний анамнез
- •Загальний лікарський огляд
- •Рівні нормального та підвищеного артеріального тиску
- •2.1. Методи визначення фізичного розвитку та стану опорно-рухового апарату
- •Фактори, що вливають на фізичний розвиток людини
- •Методи дослідження фізичного розвитку
- •Соматоскопія
- •Карта рейтингу постави
- •Діагностика аномалій опорно-рухового апарату
- •Антропометрія
- •2.2. Методи оцінки фізичного розвитку
- •Оцінка фізичного розвитку за методом стандартів
- •Показник міцності тілобудови (індекс Піньє):
- •Загальна оцінка фізичного розвитку
- •3.1. Методи визначення і оцінки функціональних резервів організму
- •Методика проведення та оцінка функціональних проб
- •3.2. Кількісна оцінка рівня фізичного здоров’я
- •Донозологічна діагностика здоров’я
- •Загальна оцінка адаптаційних можливостей та рівня здоров’я
- •Діагностика здоров’я за прямими показниками
- •Експрес-оцінка рівня соматичного здоров'я
- •Анкета для самооцінки здоров’я:
- •Оцінка темпів старіння та рівня здоров’я (за в.П. Войтенко, 1991)
- •3.3. Лікарський висновок за результатами комплексного лікарського обстеження
- •Розподіл обстежуваних на медичні групи
- •Характеристика медичних груп* та особливості організації занять в них у навчальних закладах
- •3.4. Особливості лікарського контролю за особами різного віку та статі
- •Лікарський контроль за особами дитячого віку
- •Частота серцевих скорочень у спокої у дітей різних вікових груп
- •Вік початку занять у початковій групі та у групі спортивного удосконалення
- •Лікарський контроль за особами похилого віку
- •Особливості лікарського контролю за жінками
- •Використання закономірностей менструального циклу
- •Вплив сучасного спорту на здоров’я жінки
- •4.1. Загальні поняття про фізичну працездатність, аеробну продуктивність та толерантність до фізичних навантажень
- •Особливості дослідження фізичної працездатності та аеробної продуктивності в спорті і клініці
- •Особливості проведення навантажувального тестування
- •Дозування навантажень при виконанні навантажувальних тестів
- •Толерантність до фізичних навантажень
- •4.2. Методи визначення і оцінки фізичної працездатності та аеробної продуктивності
- •Дослідження фізичної працездатності
- •Потужність 1-го навантаження w1 (кгм/хв.), яка рекомендується для визначення pwc170 у спортсменів з різною масою тіла та розвитком різних фізичних якостей
- •Потужність 2-го навантаження (w2),
- •Верхня межа частоти серцевих скорочень в субмаксимальних навантажувальних тестах
- •Визначення максимального споживання кисню
- •5.1. Перевтома та фізичне перенапруження під час занять фізичними вправами
- •Причини виникнення передпатологічних та патологічних станів при фізичних навантаженнях
- •Не пов’язані безпосередньо із заняттями фізичними вправами:
- •Пов’язані із заняттями фізичними вправами:
- •Перевтома
- •Фізичне перенапруження
- •Гостре фізичне перенапруження
- •Хронічне фізичне перенапруження
- •Класифікація порушень процесів реполяризації міокарда у спортсменів при метаболічній кардіоміопатії
- •Хронічно виникаючі гострі прояви фізичного перенапруження
- •5.2. Граничні стани в практиці спортивної медицини
- •Патологічна спадкова схильність
- •Граничні стани, клінічні прояви яких посилюються при напруженій м’язовій діяльності
- •Синдроми, які можуть спричиняти невідкладні стани при фізичних навантаженнях
- •5.3. Ризик раптової смерті при фізичних навантаженнях
- •Причини раптової смерті під час занять фізичними вправами
- •Гострі патологічні стани, що виникають внаслідок:
- •Розподіл причин раптової смерті серед молодих спортсменів
- •Причини раптової кардіальної смерті в спорті
- •Розподіл серцево-судинних причин раптової кардіальної смерті в спорті (за даними Maron b. J. Та співав., 2007)
- •Деяка серцева патологія в аспекті ризику раптової кардіальної смерті при фізичних навантаженнях
- •Шкала оцінки важкості синдрому подовженого інтервалу qt
- •Шкала оцінки важкості синдрому вкороченого інтервалу qt
- •Стратифікація ризику раптової кардіальної смерті в спорті для осіб з ішемічною хворобою серця
- •Раптова аритмічна смерть при фізичних навантаженнях
- •Тактика ведення пацієнтів при появі ознак раптової кардіальної смерті
- •Заходи профілактики випадків раптової смерті при фізичних навантаженнях
- •Протокол обстеження спортсменів в аспекті профілактики раптової смерті при фізичних навантаженнях
- •Анкета для профілактики раптової смерті в спорті
- •5.4. Проблеми застосування допінгу у сучасному спорті
- •Характеристика та побічні дії найбільш розповсюджених допінгових речовин
- •Характеристика та побічні дії заборонених допінгових методів
- •6.1. Лікарсько-педагогічний контроль під час занять фізичними вправами
- •Зміст лікарсько-педагогічних спостережень відповідно до завдань
- •Визначення щільності заняття методом хронометражу
- •Зовнішні ознаки втоми
- •V. Регуляція та вдосконалення процесу тренувань:
- •6.2. Медичне забезпечення оздоровчих тренувань
- •Показання та протипоказання до оздоровчих тренувань
- •Фізіологічна класифікація фізичних вправ
- •Дозування навантажень під час оздоровчих тренувань
- •Вибір рухового режиму під час оздоровчих тренувань
- •Варіанти оздоровчих рухових режимів*
- •Орієнтовна допустима частота пульсу (уд./хв.) при різних
- •Добова доза рухової активності
- •6.3. Засоби відновлення при фізичних навантаженнях
- •Фізіологічні механізми процесів відновлення
- •Види відновних засобів та особливості їх застосування
- •Частина іі
- •До розділу 1
- •II. Особливості фізичного розвитку
- •Iіі. Захворювання внутрішніх органів
- •IV. Нервово-психічні захворювання
- •V. Хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини
- •Vі. Хірургічні захворювання
- •Viі. Травми і захворювання лор-органів та зубів
- •Viiі. Травми і захворювання очей
- •Анкета (опитувальник) для виявлення патологічної спадкової схильності та високого ступеню ризику прихованої патології
- •До розділу 2
- •Визначення жирової маси тіла
- •Оцінка відсоткового вмісту жиру (ввж) у дорослих залежно від віку та статі
- •До розділу 6
- •Зразок картки лікарсько-педагогічного спостереження
- •Витрати енергії на різні види побутової діяльності
- •Витрати енергії на деякі види фізичної активності
Потужність 1-го навантаження w1 (кгм/хв.), яка рекомендується для визначення pwc170 у спортсменів з різною масою тіла та розвитком різних фізичних якостей
(за Карпманом В.Л. із співав., 1988; з доповненнями Михалюка Є.Л., 2004)
Групи видів спорту |
Маса тіла, кг |
||||||
50-59 |
60-64 |
65-69 |
70-74 |
75-79 |
80-84 |
Більше 85 |
|
Швидкісно-силові і складнокоординаційні |
400 |
400 |
500 |
500 |
500 |
600 |
600 |
Ігрові та єдиноборства |
400 |
400 |
500 |
600 |
700 |
800 |
800 |
На витривалість |
540 |
600 |
700 |
800 |
900 |
900 |
1000 |
Серед спортсменів у 8,2% зустрічаються особи, що мають масу тіла менше, ніж 55 кг, майже 91,0% з них складають жінки. На основі емпіричних даних запропоновано при виборі потужності першого фізичного навантаження на велоергометрі спортсменам з масою тіла менше, ніж 55 кг керуватися наступними рекомендаціями: першу градацію по масі тіла, яку пропонує Карпман В.Л. зі співав. (1988) розширити і починати з 50 кг.
Потужність першого навантаження по групах видів спорту, відповідно для швидкісно-силових, складно-координаційних, ігрових та єдиноборств встановлювати на рівні 400 кгм/хв., а для видів спорту на витривалість – 540 кгм/хв. (Михалюк Є.Л., 2004).
Відмічено, що серед спортсменів високого класу у 28,6% зустрічаються особи, які мають ЧСС спокою на рівні 48-60 уд./хв., серед них 65,6% чоловіки та 34,4% – жінки. При проведенні субмаксимального тесту PWC170 у спортсменів з брадикардією ЧСС після першого фізичного навантаження на велоергометрі становить 85-90 уд/хв., замість рекомендованої Карпманом В.Л. зі співав., (1988) – 100-120 уд./хв. Це призводить до вибору необґрунтованого збільшення потужності другого навантаження, збільшенню ЧСС наприкінці тесту більше, ніж 170 уд./хв. та помилкам у розрахунках фізичної працездатності. Щоб цього уникнути, потрібно збільшувати потужність першого навантаження на велоергометрі на 120-180 кгм/хв. (при ЧСС спокою 60-55 уд./хв.), а при ЧСС в межах 54-48 уд./хв. – на 180-240 кгм/хв.(Михалюк Є.Л., 2004).
У фізичній реабілітації при тестуванні хворих для попередження значного збільшення частоти серцевих скорочень, яке може бути шкідливим для здоров’я, використовують субмаксимальні тести з меншою потужністю навантажень, при яких ЧСС не перевищує 100-110 та 120-130 уд./хв., а потім результати перераховуються на 170, 150 або 130 уд./хв. При цьому потужність першого навантаження (залежно від стану здоров’я, віку і функціональних можливостей хворого) може коливатися від 0,25 до 1,0 Вт/кг.
Потужність другого навантаження збільшується в 1,5-2 рази (табл. 4.2). Це робить пробу практично доступною майже для всіх осіб, які займаються спортивними та оздоровчими тренуваннями, а також лікувальною фізичною культурою.
Таблиця 4.2
