3.4. Особливості лікарського контролю за особами різного віку та статі

Загальна оцінка стану здоров’я, фізичного розвитку та функціональних можливостей при проведенні комплексного лікарського обстеження, а також визначення оптимальної дози фізичних наван­тажень повинні завжди здійснюватись з урахуванням вікових та статевих особливостей організму, оскільки кожна з цих груп характеризується певними морфологічними й функціональними відмінностями. Ігнорування цих відмінностей при оздоровчих та, особливо, спортивних тренуваннях, може вкрай негативно відобразитися на стані здоров’я тих, хто займається.

Лікарський контроль за особами дитячого віку

Оптимальна рухова активність надзвичайно важлива в процесі росту та формування організму. Фізичні тренування, якщо вони застосовуються правильно, стимулюють гармонійний розвиток дитини, сприяють кращому протіканню пластичних процесів та збільшують функціональні можливості всіх систем життєзабезпечення. Саме в дитячому та підлітковому віці закладається фундамент майбутнього здоров’я. В той же час порушення у стані здоров’я в цей період виявляються найбільш стійкими і можуть суттєво впливати в подальшому на якість життя і працездатність людини. Тому раціональний вибір різноманітних засобів, методів і умов фізичних тренувань має велике значення для адекватної адаптації організму до фізичних навантажень.

При проведенні лікарського контролю за особами дитячого віку важливо мати на увазі закономірності онтогенезу: динаміку вікового розвитку та вікові особливості органів і систем; зміни нейрогуморальної регуляції функцій та енергозабезпечення м’язової діяльності; особливості розвитку основних рухових якостей; акселерацію чи ретардацію біологічного розвитку; особливості періоду статевого дозрівання. Кожен віковий період відрізняється специфікою рухової активності, актами поведінки й іншими показниками. Перехід від одного вікового періоду до іншого характеризується зміною центральних механізмів регуляції. Ці перехідні (так звані «критичні») періоди визначаються вузькими часовими межами, протягом яких діяльність окремих органів і систем переходить на нові рівні, забезпечуючи адаптацію організму до умов середовища.

При проведенні занять фізичними вправами з дітьми, підлітками, юнаками та дівчатами, а також під час лікарського контролю за ними, розрізняють вікові групи: 1) – дитинство – від народження до 7 років; 2) отроцтво – 7-13 років; 3) юність – 14-19 років. Проте більш раціональним є такий розподіл на вікові групи, при якому враховуються підготовка і навчання до школи і в школі. У цьому випадку вікові групи поділяють на: 1) переддошкільну (від 1 до 3 років); 2) дошкільну (3-6 років); 3) молодшу шкільну (7-11 років); 4) середню шкільну (12-15 років ) та 5) старшу шкільну (16-18 років) групи.

Для оцінки функціональних показників різних систем організму в спокої та при навантаженнях важливо знати, як ці показники змінюються з віком.

Значення показників ЧСС та АТ у дітей суттєво відрізняються від показників дорослої людини. Це зумовлено, перш за все, менш економною діяльністю системи кровообігу та меншою продуктивністю серця. Виходячи з цього показники ЧСС у дітей в стані спокою значно вищі, ніж у дорослих, а артеріального тиску – нижчі. Орієнтовна ЧСС у спокої у дітей різних вікових груп наведена в таблиці 3.5.

Артеріальний тиск у 4-6-річних дітей дорівнює 75/50-85/60 мм рт.ст. При вимірюванні АТ у дітей і підлітків слід звертати увагу на те, що окружність передпліччя у них значно менша ніж у дорослих, у зв’язку з чим необхідно використовувати тонометр з манжетою меншої ширини.

Таблиця 3.5