- •1.1. Сучасні уявлення про спортивну медицину та медичний контроль у фізичній культурі і спорті
- •Принципи організації вітчизняної спортивної медицини
- •Медичний контроль під час занять фізичною культурою і спортом
- •Порядок медичного забезпечення занять фізичною культурою та спортом
- •Основні форми роботи з медичного контролю:
- •1.2. Актуальні питання оптимізації рухової активності людини на сучасному етапі
- •Механізми оздоровчої дії фізичних вправ
- •Основні функціональні зміни в системах організму під впливом систематичних фізичних тренувань
- •1.3. Методика комплексного медичного обстеження осіб, що займаються фізичними вправами
- •Види медичних обстежень
- •Загальний та спортивний анамнез
- •Загальний лікарський огляд
- •Рівні нормального та підвищеного артеріального тиску
- •2.1. Методи визначення фізичного розвитку та стану опорно-рухового апарату
- •Фактори, що вливають на фізичний розвиток людини
- •Методи дослідження фізичного розвитку
- •Соматоскопія
- •Карта рейтингу постави
- •Діагностика аномалій опорно-рухового апарату
- •Антропометрія
- •2.2. Методи оцінки фізичного розвитку
- •Оцінка фізичного розвитку за методом стандартів
- •Показник міцності тілобудови (індекс Піньє):
- •Загальна оцінка фізичного розвитку
- •3.1. Методи визначення і оцінки функціональних резервів організму
- •Методика проведення та оцінка функціональних проб
- •3.2. Кількісна оцінка рівня фізичного здоров’я
- •Донозологічна діагностика здоров’я
- •Загальна оцінка адаптаційних можливостей та рівня здоров’я
- •Діагностика здоров’я за прямими показниками
- •Експрес-оцінка рівня соматичного здоров'я
- •Анкета для самооцінки здоров’я:
- •Оцінка темпів старіння та рівня здоров’я (за в.П. Войтенко, 1991)
- •3.3. Лікарський висновок за результатами комплексного лікарського обстеження
- •Розподіл обстежуваних на медичні групи
- •Характеристика медичних груп* та особливості організації занять в них у навчальних закладах
- •3.4. Особливості лікарського контролю за особами різного віку та статі
- •Лікарський контроль за особами дитячого віку
- •Частота серцевих скорочень у спокої у дітей різних вікових груп
- •Вік початку занять у початковій групі та у групі спортивного удосконалення
- •Лікарський контроль за особами похилого віку
- •Особливості лікарського контролю за жінками
- •Використання закономірностей менструального циклу
- •Вплив сучасного спорту на здоров’я жінки
- •4.1. Загальні поняття про фізичну працездатність, аеробну продуктивність та толерантність до фізичних навантажень
- •Особливості дослідження фізичної працездатності та аеробної продуктивності в спорті і клініці
- •Особливості проведення навантажувального тестування
- •Дозування навантажень при виконанні навантажувальних тестів
- •Толерантність до фізичних навантажень
- •4.2. Методи визначення і оцінки фізичної працездатності та аеробної продуктивності
- •Дослідження фізичної працездатності
- •Потужність 1-го навантаження w1 (кгм/хв.), яка рекомендується для визначення pwc170 у спортсменів з різною масою тіла та розвитком різних фізичних якостей
- •Потужність 2-го навантаження (w2),
- •Верхня межа частоти серцевих скорочень в субмаксимальних навантажувальних тестах
- •Визначення максимального споживання кисню
- •5.1. Перевтома та фізичне перенапруження під час занять фізичними вправами
- •Причини виникнення передпатологічних та патологічних станів при фізичних навантаженнях
- •Не пов’язані безпосередньо із заняттями фізичними вправами:
- •Пов’язані із заняттями фізичними вправами:
- •Перевтома
- •Фізичне перенапруження
- •Гостре фізичне перенапруження
- •Хронічне фізичне перенапруження
- •Класифікація порушень процесів реполяризації міокарда у спортсменів при метаболічній кардіоміопатії
- •Хронічно виникаючі гострі прояви фізичного перенапруження
- •5.2. Граничні стани в практиці спортивної медицини
- •Патологічна спадкова схильність
- •Граничні стани, клінічні прояви яких посилюються при напруженій м’язовій діяльності
- •Синдроми, які можуть спричиняти невідкладні стани при фізичних навантаженнях
- •5.3. Ризик раптової смерті при фізичних навантаженнях
- •Причини раптової смерті під час занять фізичними вправами
- •Гострі патологічні стани, що виникають внаслідок:
- •Розподіл причин раптової смерті серед молодих спортсменів
- •Причини раптової кардіальної смерті в спорті
- •Розподіл серцево-судинних причин раптової кардіальної смерті в спорті (за даними Maron b. J. Та співав., 2007)
- •Деяка серцева патологія в аспекті ризику раптової кардіальної смерті при фізичних навантаженнях
- •Шкала оцінки важкості синдрому подовженого інтервалу qt
- •Шкала оцінки важкості синдрому вкороченого інтервалу qt
- •Стратифікація ризику раптової кардіальної смерті в спорті для осіб з ішемічною хворобою серця
- •Раптова аритмічна смерть при фізичних навантаженнях
- •Тактика ведення пацієнтів при появі ознак раптової кардіальної смерті
- •Заходи профілактики випадків раптової смерті при фізичних навантаженнях
- •Протокол обстеження спортсменів в аспекті профілактики раптової смерті при фізичних навантаженнях
- •Анкета для профілактики раптової смерті в спорті
- •5.4. Проблеми застосування допінгу у сучасному спорті
- •Характеристика та побічні дії найбільш розповсюджених допінгових речовин
- •Характеристика та побічні дії заборонених допінгових методів
- •6.1. Лікарсько-педагогічний контроль під час занять фізичними вправами
- •Зміст лікарсько-педагогічних спостережень відповідно до завдань
- •Визначення щільності заняття методом хронометражу
- •Зовнішні ознаки втоми
- •V. Регуляція та вдосконалення процесу тренувань:
- •6.2. Медичне забезпечення оздоровчих тренувань
- •Показання та протипоказання до оздоровчих тренувань
- •Фізіологічна класифікація фізичних вправ
- •Дозування навантажень під час оздоровчих тренувань
- •Вибір рухового режиму під час оздоровчих тренувань
- •Варіанти оздоровчих рухових режимів*
- •Орієнтовна допустима частота пульсу (уд./хв.) при різних
- •Добова доза рухової активності
- •6.3. Засоби відновлення при фізичних навантаженнях
- •Фізіологічні механізми процесів відновлення
- •Види відновних засобів та особливості їх застосування
- •Частина іі
- •До розділу 1
- •II. Особливості фізичного розвитку
- •Iіі. Захворювання внутрішніх органів
- •IV. Нервово-психічні захворювання
- •V. Хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини
- •Vі. Хірургічні захворювання
- •Viі. Травми і захворювання лор-органів та зубів
- •Viiі. Травми і захворювання очей
- •Анкета (опитувальник) для виявлення патологічної спадкової схильності та високого ступеню ризику прихованої патології
- •До розділу 2
- •Визначення жирової маси тіла
- •Оцінка відсоткового вмісту жиру (ввж) у дорослих залежно від віку та статі
- •До розділу 6
- •Зразок картки лікарсько-педагогічного спостереження
- •Витрати енергії на різні види побутової діяльності
- •Витрати енергії на деякі види фізичної активності
Оцінка темпів старіння та рівня здоров’я (за в.П. Войтенко, 1991)
Функціональний клас |
Відхилення БВ від популяційного стандарту |
Темпи старіння, стан здоров’я, медичні рекомендації |
І |
– 9,9 і менше |
Темпи старіння різко уповільнені. Стан здоров’я дуже добрий. Диспансерному обліку і реабілітації не підлягають. |
ІІ |
– 8,9 до – 3,0 |
Темпи старіння уповільнені. Стан здоров’я добрий. Диспансерному обліку і реабілітації не підлягають. |
ІІІ |
– 2,9 до + 2,9 |
Темпи старіння не відрізняються від популяційного стандарту. Стан здоров’я середній. Рекомендується медичний огляд 1 раз на рік і профілактично-оздоровчі заходи. |
ІV |
+ 3,0 до + 8,9 |
Темпи старіння прискорені. Стан здоров’я поганий. Великий ризик виникнення хвороб чи втрати працездатності. Потрібен обов’язковий диспансерний облік і медичний контроль, у разі необхідності санаторно-курортне лікування. |
V |
+ 9,0 і більше |
Темпи старіння дуже прискорені. Стан здоров’я дуже поганий. Дуже великий ризик виникнення хвороб чи втрати працездатності. Потрібно ретельне клініко-інструментальне обстеження та медична реабілітація. |
I та ІІ функціональні класи відповідають уповільненим темпам старіння, тобто темпи старіння значно відстають від популяційного стандарту. ІІІ функціональний клас відповідає статистичним нормативам біологічного старіння. ІV та V функціональні класи відповідають прискореним темпам старіння. Таких осіб доцільно включити в загрозливий за станом здоров’я контингент; вони повинні звернути увагу на спосіб життя і пройти додаткові клініко-інструментальні обстеження.
На підставі отриманих даних можливо також вирахувати індекс співвідношення ФБВ і НБВ та визначити у скільки разів індивідуальний ФБВ більший або менший, ніж середній БВ у популяції. Якщо ступінь старіння особи менший, ніж середній ступінь старіння осіб у популяції, то ФБВ / НБВ < 1.
3.3. Лікарський висновок за результатами комплексного лікарського обстеження
Після завершення комплексного лікарського обстеження проводиться узагальнення і аналіз отриманих результатів та оформляється загальний лікарський висновок. Згідно з лікарсько-контрольною карткою 061-о у висновку відображаються наступні дані: фізичний розвиток, функціональний стан, стан здоров'я, допуск до занять фізичними вправами з визначенням їх напрямку (в т.ч. допуск до змагань), медична група, режим рухової активності, необхідність направлення до фахівця в тій чи іншій галузі медицини, додаткові клінічні, інструментальні або функціональні обстеження для уточнення даних (за необхідності), термін повторної явки, а також додаткові рекомендації з профілактичних або реабілітаційних заходів (за нижченаведеною схемою).
Схема лікарського висновку
Оцінка фізичного розвитку:
середній, вище або нижче за середній, високий, низький ,
гармонійний чи дисгармонійний (вказати ознаки дисгармонійності).
Оцінка функціонального стану та функціональних можливостей організму: проводиться на основі даних, отриманих під час функціонального обстеження, враховуючи, насамперед, тип реакції системи кровообігу на фізичне навантаження (нормотонічний, гіпотонічний, гіпертонічний, гіперреактивний, дістонічний, східчастий) та період відновлення (нормальний, уповільнений, значно уповільнений), а також даних інших функціональних проб (якщо проводились).
Функціональний стан оцінюється як:
добрий (високий),
задовільний (середній),
незадовільний (низький),
наявність ознак перевтоми або перенапруження (вказати з боку яких систем).
Загальна оцінка стану здоров’я: здійснюється обов’язково з урахуванням показників фізичного розвитку і функціонального стану, записується у відповідній графі у вигляді наступних діагнозів:
здоровий – у разі, якщо не виявлено ніяких відхилень у фізичному розвитку, функціональному стані та стані здоров’я;
практично здоровий – якщо виявлені незначні відхилення у стані здоров’я, низькі або дисгармонійні показники фізичного розвитку, дещо уповільнений період відновлення після фізичного навантаження при нормотонічному типі реакції та інші зміни, які не впливають суттєво на пристосування до фізичних навантажень, проте потребують певної уваги. При цьому обов’язково вказуються визначені порушення. Особливо слід відмічати наявність осередків хронічної інфекції: каріозних зубів, компенсованого чи субкомпенсованого хронічного тонзиліту, холециститу та ін. Допуск до занять фізичними вправами можливий тільки після їх ретельної санації чи радикального лікування.
діагноз визначеного відхилення в стані здоров’я, особливо такого, яке може значно впливати на функціональні здібності і фізичну працездатність обстежуваного під час занять фізичними вправами.
Крім того, при визначенні діагнозу враховується:
ступінь вірогідності прихованої патології – на основі даних про перенесені раніше хвороби (дитячі інфекційні захворювання – кір, скарлатина чи ін.; гепатит; тонзиліт і т.п.) та проведене лікування з їх приводу, а також на основі конституційних особливостей досліджуваного.
ступінь вірогідності виникнення патології в процесі фізичних тренувань – на підставі даних сімейного анамнезу про патологічну спадковість (наявність гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця, інсульту, інфаркту, сахарного діабету, венозної недостатності та ін. в анамнезі близьких родичів, особливо дані про випадки смерті від цих захворювань у молодому віці – до 50 років).
Виходячи із зазначеного, слід завжди пам’ятати, що відсутність порушень в стані здоров’я на час обстеження не виключає тенденції виникнення патології при виконанні фізичних навантажень.
Допуск до занять фізичними вправами, визначення медичної групи: за даними фізичного розвитку, функціональних можливостей організму та стану здоров’я, а також залежно від рівня фізичної підготовленості (враховуючи спортивний анамнез) вирішуються питання щодо допуску до фізичних тренувань з деталізацією їх напрямку – заняття спортом, оздоровчою фізичною культурою або лікувальною фізичною культурою. Для занять фізичною культурою (фізичним вихованням) в навчальних закладах всі обстежувані розподіляються на медичні групи (основну, підготовчу та спеціальну). Для осіб, яким з поважних причин не можна займатися у вищезазначених медичних групах, рекомендуються заняття в групах ЛФК або самостійні заняття ЛФК за вказівкою лікаря (за умов відсутності протипоказань). Якщо це допуск до занять спортом, то враховуючи неймовірно великі навантаження, притаманні сучасному спорту, дозвіл на такі заняття лікар може давати лише тим особам, які не мають протипоказань (див. Додаток 1.1) та досягли певного віку (Табл. 3.6). Особливо це стосується дітей та підлітків. При цьому враховується наявність протипоказань, як до занять спортом взагалі, так і його певними видами, уточнюється спрямованість спортивних тренувань, масштаб змагань та ін.
Наприклад: перфорація барабанної перетинки після перенесеного колись запалення середнього вуха є протипоказанням лише для занять усіма водними видами спорту; при порушеннях постави, особливо при сколіозі, не рекомендується займатися такими видами спорту, як бадмінтон, теніс, волейбол.
Спортивна спеціалізація та участь дітей у спортивних змаганнях допускаються лише після 2-3 років початкової підготовки. Принцип помірності повинен дотримуватись стосовно як тренувань, так і участі у змаганнях.
Після перенесених захворювань навіть звичайні групові заняття фізичним вихованням відновлюються лише після ретельного і всебічного додаткового обстеження, через певний термін за умови доброго самопочуття і відсутності скарг, пов'язаних з перенесеною хворобою.
Лікарські рекомендації щодо режиму рухової активності: Виділяють 4 види рухових режимів під час спортивних, оздоровчих та відновних тренувань: щадний, щадно-тренуючий, тренуючий, інтенсивно-тренуючий (див. розділ 6.2).
При призначенні рухового режиму бажано вказати за рахунок яких елементів можливо збільшувати або зменшувати інтенсивність фізичних навантажень, а також тривалість і кратність тренувань.
Додаткові обстеження: якщо не визначено достатньо чіткої картини, слід вказати які додаткові обстеження чи огляд вузького спеціаліста необхідно провести і в які строки.
Строки наступного планового обстеження: слід вказати через який термін досліджуваний повинен з’явитися для наступного планового обстеження. Зазвичай здорові та практично здорові особи, які не мають скарг та віднесені до основної медичної групи, проходять комплексне медичне обстеження не менше 1 разу на рік (на початку навчального року або семестру). Особи, які віднесені до підготовчої та спеціальної медичних груп проходять поглиблені медичні обстеження за показаннями, але не рідше 2-х разів за навчальний рік, поточні обстеження – 3-4 рази на рік.
Призначення інших профілактичних або реабілітаційних заходів: призначаючи додаткові лікувально-профілактичні заходи чітко вказується їх характер, строки проведення, дозування, тривалість, необхідність припинення або зміни їх характеру.