- •1.1. Сучасні уявлення про спортивну медицину та медичний контроль у фізичній культурі і спорті
- •Принципи організації вітчизняної спортивної медицини
- •Медичний контроль під час занять фізичною культурою і спортом
- •Порядок медичного забезпечення занять фізичною культурою та спортом
- •Основні форми роботи з медичного контролю:
- •1.2. Актуальні питання оптимізації рухової активності людини на сучасному етапі
- •Механізми оздоровчої дії фізичних вправ
- •Основні функціональні зміни в системах організму під впливом систематичних фізичних тренувань
- •1.3. Методика комплексного медичного обстеження осіб, що займаються фізичними вправами
- •Види медичних обстежень
- •Загальний та спортивний анамнез
- •Загальний лікарський огляд
- •Рівні нормального та підвищеного артеріального тиску
- •2.1. Методи визначення фізичного розвитку та стану опорно-рухового апарату
- •Фактори, що вливають на фізичний розвиток людини
- •Методи дослідження фізичного розвитку
- •Соматоскопія
- •Карта рейтингу постави
- •Діагностика аномалій опорно-рухового апарату
- •Антропометрія
- •2.2. Методи оцінки фізичного розвитку
- •Оцінка фізичного розвитку за методом стандартів
- •Показник міцності тілобудови (індекс Піньє):
- •Загальна оцінка фізичного розвитку
- •3.1. Методи визначення і оцінки функціональних резервів організму
- •Методика проведення та оцінка функціональних проб
- •3.2. Кількісна оцінка рівня фізичного здоров’я
- •Донозологічна діагностика здоров’я
- •Загальна оцінка адаптаційних можливостей та рівня здоров’я
- •Діагностика здоров’я за прямими показниками
- •Експрес-оцінка рівня соматичного здоров'я
- •Анкета для самооцінки здоров’я:
- •Оцінка темпів старіння та рівня здоров’я (за в.П. Войтенко, 1991)
- •3.3. Лікарський висновок за результатами комплексного лікарського обстеження
- •Розподіл обстежуваних на медичні групи
- •Характеристика медичних груп* та особливості організації занять в них у навчальних закладах
- •3.4. Особливості лікарського контролю за особами різного віку та статі
- •Лікарський контроль за особами дитячого віку
- •Частота серцевих скорочень у спокої у дітей різних вікових груп
- •Вік початку занять у початковій групі та у групі спортивного удосконалення
- •Лікарський контроль за особами похилого віку
- •Особливості лікарського контролю за жінками
- •Використання закономірностей менструального циклу
- •Вплив сучасного спорту на здоров’я жінки
- •4.1. Загальні поняття про фізичну працездатність, аеробну продуктивність та толерантність до фізичних навантажень
- •Особливості дослідження фізичної працездатності та аеробної продуктивності в спорті і клініці
- •Особливості проведення навантажувального тестування
- •Дозування навантажень при виконанні навантажувальних тестів
- •Толерантність до фізичних навантажень
- •4.2. Методи визначення і оцінки фізичної працездатності та аеробної продуктивності
- •Дослідження фізичної працездатності
- •Потужність 1-го навантаження w1 (кгм/хв.), яка рекомендується для визначення pwc170 у спортсменів з різною масою тіла та розвитком різних фізичних якостей
- •Потужність 2-го навантаження (w2),
- •Верхня межа частоти серцевих скорочень в субмаксимальних навантажувальних тестах
- •Визначення максимального споживання кисню
- •5.1. Перевтома та фізичне перенапруження під час занять фізичними вправами
- •Причини виникнення передпатологічних та патологічних станів при фізичних навантаженнях
- •Не пов’язані безпосередньо із заняттями фізичними вправами:
- •Пов’язані із заняттями фізичними вправами:
- •Перевтома
- •Фізичне перенапруження
- •Гостре фізичне перенапруження
- •Хронічне фізичне перенапруження
- •Класифікація порушень процесів реполяризації міокарда у спортсменів при метаболічній кардіоміопатії
- •Хронічно виникаючі гострі прояви фізичного перенапруження
- •5.2. Граничні стани в практиці спортивної медицини
- •Патологічна спадкова схильність
- •Граничні стани, клінічні прояви яких посилюються при напруженій м’язовій діяльності
- •Синдроми, які можуть спричиняти невідкладні стани при фізичних навантаженнях
- •5.3. Ризик раптової смерті при фізичних навантаженнях
- •Причини раптової смерті під час занять фізичними вправами
- •Гострі патологічні стани, що виникають внаслідок:
- •Розподіл причин раптової смерті серед молодих спортсменів
- •Причини раптової кардіальної смерті в спорті
- •Розподіл серцево-судинних причин раптової кардіальної смерті в спорті (за даними Maron b. J. Та співав., 2007)
- •Деяка серцева патологія в аспекті ризику раптової кардіальної смерті при фізичних навантаженнях
- •Шкала оцінки важкості синдрому подовженого інтервалу qt
- •Шкала оцінки важкості синдрому вкороченого інтервалу qt
- •Стратифікація ризику раптової кардіальної смерті в спорті для осіб з ішемічною хворобою серця
- •Раптова аритмічна смерть при фізичних навантаженнях
- •Тактика ведення пацієнтів при появі ознак раптової кардіальної смерті
- •Заходи профілактики випадків раптової смерті при фізичних навантаженнях
- •Протокол обстеження спортсменів в аспекті профілактики раптової смерті при фізичних навантаженнях
- •Анкета для профілактики раптової смерті в спорті
- •5.4. Проблеми застосування допінгу у сучасному спорті
- •Характеристика та побічні дії найбільш розповсюджених допінгових речовин
- •Характеристика та побічні дії заборонених допінгових методів
- •6.1. Лікарсько-педагогічний контроль під час занять фізичними вправами
- •Зміст лікарсько-педагогічних спостережень відповідно до завдань
- •Визначення щільності заняття методом хронометражу
- •Зовнішні ознаки втоми
- •V. Регуляція та вдосконалення процесу тренувань:
- •6.2. Медичне забезпечення оздоровчих тренувань
- •Показання та протипоказання до оздоровчих тренувань
- •Фізіологічна класифікація фізичних вправ
- •Дозування навантажень під час оздоровчих тренувань
- •Вибір рухового режиму під час оздоровчих тренувань
- •Варіанти оздоровчих рухових режимів*
- •Орієнтовна допустима частота пульсу (уд./хв.) при різних
- •Добова доза рухової активності
- •6.3. Засоби відновлення при фізичних навантаженнях
- •Фізіологічні механізми процесів відновлення
- •Види відновних засобів та особливості їх застосування
- •Частина іі
- •До розділу 1
- •II. Особливості фізичного розвитку
- •Iіі. Захворювання внутрішніх органів
- •IV. Нервово-психічні захворювання
- •V. Хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини
- •Vі. Хірургічні захворювання
- •Viі. Травми і захворювання лор-органів та зубів
- •Viiі. Травми і захворювання очей
- •Анкета (опитувальник) для виявлення патологічної спадкової схильності та високого ступеню ризику прихованої патології
- •До розділу 2
- •Визначення жирової маси тіла
- •Оцінка відсоткового вмісту жиру (ввж) у дорослих залежно від віку та статі
- •До розділу 6
- •Зразок картки лікарсько-педагогічного спостереження
- •Витрати енергії на різні види побутової діяльності
- •Витрати енергії на деякі види фізичної активності
Загальна оцінка адаптаційних можливостей та рівня здоров’я
(за В.П. Казначеєвим та Р.М. Баєвським)
Бали |
Стан адаптації |
Група здоров’я |
Рекомендації |
≤2,1 |
Задовільна адаптація |
І |
Загальні оздоровчі заходи |
2,11-3,2 |
Напруження механізмів адаптації |
ІІ |
Оздоровчі та профілактичні заходи |
3,21-4,3 |
Незадовільна адаптація |
ІІІ |
Профілактичні та лікарські заходи |
≥4,31 |
Зрив механізмів адаптації |
ІV |
Лікарські заходи |
Недоліком донозологічної моделі є те, що дезадаптація та зрив адаптації можуть виникати, незважаючи на значні резерви функцій (наприклад, в екстремальних умовах) або, напроти, при низькому рівні здоров’я (наприклад, під час ремісії при хронічному захворюванні) може визначатися стадія задовільної адаптації.
Діагностика здоров’я за прямими показниками
Чисельними дослідженнями доведено, що рівень індивідуального здоров’я людини в значній мірі залежить від ефективності механізмів енергозабезпечення. Саме тому до прямих показників фізичного здоров’я відносять енергопотенціал (резерви біоенергетики) та біологічний вік. Вважається, що ці два показника в найбільшому ступеню характеризують біологічну функцію виживання – одно з основних проявів здоров’я.
Визначення енергопотенціалу базується на «енергетичній» теорії (Г.Л. Апанасенко, 1985), згідно якої основна умова існування усього живого на Землі – це здатність поглинати енергію з навколишнього середовища, акумулювати її та використовувати для здійснення процесів життєдіяльності. Чим вищі резерви біоенергетики, та, відповідно, здібності до мобілізації функціональних резервів організму, тим вищий рівень життєздатності. Оскільки найбільш ефективним та економним постачальником енергії в організмі є аеробний метаболізм, то саме аеробна продуктивність визначає рівень соматичного здоров’я людини.
Інтегральним показником аеробної продуктивності є максимальне споживання кисню (МСК). Саме тому даний показник експертами ВООЗ рекомендовано як один з найбільш інформативних та надійних критеріїв рівня фізичного здоров’я населення планети, тобто як показник «кількості здоров’я». Чим вищий рівень МСК, тим вища стійкість організму до різноманітних несприятливих чинників – від гіпоксії та інтоксикації до втрати крові та радіації. Більш того, клінічні спостереження показали, що існує певна межа аеробного потенціалу, нижче від якої, розвиваються спочатку ендогенні фактори ризику, а в разі наступного зниження – хронічні соматичні захворювання, збільшується ризик смерті. Дану межу названо «безпечним рівнем соматичного здоров’я індивіда». У чоловіків він складає 40-42 мл/хв/кг, у жінок – 33-35 мл/хв/кг.
Враховуючи, що дослідження МСК є не завжди доступною процедурою, особливо при масових профілактичних обстеженнях, розроблена система кількісної оцінки рівня фізичного здоров’я за допомогою експрес-методів на основі показників, які корелюють з показником МСК: «Експрес-скринінг рівня соматичного здоров’я населення при профілактичних оглядах» (за Апанасенко Г.Л., 2000).
Методика експрес-оцінки рівня фізичного здоров’я заснована на використанні двох феноменів, які супроводжують підвищення витривалості та стійкості організму до екстремальних впливів. З одного боку, це розширення резервів функцій, а з іншого – економізація функцій у спокої і при навантаженнях. В якості показників резервів функцій пропонується відношення ЖЄЛ та кистьової динамометрії до кг маси тіла, а в якості показників економізації – «двійний добуток» у спокої та час відновлення пульсу до вихідного рівня після 20 присідань за 30 сек. Крім того, доцільним вважається включення в експрес-систему оцінки рівня здоров’я масо-ростового показника (для характеристики надмірної маси тіла або її дефіциту). Усі зазначені показники ранжировані, їм привласнена оцінка в балах, окремо для чоловіків і жінок (табл. 3.2).
Дослідження бажано проводити в першій половині дня. Напередодні не рекомендуються значні фізичні навантаження, переїдання, вживання міцного чаю, кави, нервово-емоційні перенавантаження, недосипання. Спочатку за стандартними методиками вимірюються антропометричні показники: зріст, маса тіла, ЖЄЛ та кистьова динамометрія, на підставі яких розраховуються антропометричні індекси.
Потім у положенні пацієнта сидячи підраховується пульс за 10-ти сек. інтервали часу (до отримання 3-х однакових значень), вимірюється артеріальний тиск (до отримання стабільних величин) та розраховується «подвійний добуток». Всі показники оцінюються в балах. У подальшому обстежуваний виконує 20 присідань за 30 сек. Якщо він не може виконати зазначене навантаження, то із суми, отриманій при оцінці попередніх показників, віднімають 2 бали. Якщо навантаження виконане, то визначається кількість балів з урахуванням часу відновлення пульсу до вихідного рівня (який фіксується за 10 секундні інтервали до та після навантаження).
Загальна оцінка: Після отримання результатів підраховується загальна сума балів, залежно від якої рівень фізичного здоров'я поділяється на 5 рівнів і оцінюється наступним чином: 3 бали і менше – низький, 4-6 - нижче за середній; 7-11 – середній;12-15 – вище за середній;16 і більше – високий.
Відповідно до результатів експрес-скринінгу населення за рівнем фізичного здоров'я можна розподілити на 3 групи: здорові (IV, V група); група ризику (III група); хворі (I, II група). Групи I-III потребують поглибленого обстеження та, за необхідності, лікування. Всім обстеженим в залежності від рівня соматичного здоров’я призначається відповідний режим рухової активності.
Таблиця 3.2
