- •Поняття та зміст цивільно-правових договорів.
- •Форма цивільно-правового договору.
- •Класифікація цивільно-правових договорів.
- •7.Залежно від об'єкта:
- •Порядок укладення цивільно-правових договорів
- •Підстави та порядок зміни та розірвання цивільно-правових договорів.
- •Свобода договору.
- •Поняття та значення договору купівлі-продажу.
- •Правове становище сторін у договорі купівлі-продажу.
- •Істотні умови договору купівлі-продажу.
- •Права та обов’язки сторін за договором купівлі-продажу.
- •11.Правові наслідки неналежного виконання чи невиконання договору купівлі-продажу.
- •12.Договір роздрібної купівлі продажу.
- •13.Правові способи відновлення прав споживачів, які придбали товар неналежної якості.
- •14. Особливості купівлі продажу нерухомості.
- •15. Особливості купівлі-продажу товарів у розстрочку.
- •16. Договір купівлі-продажу об’єктів приватизації.
- •17. Правове регулювання купівлі-продажу на біржах.
- •18. Особливості договорів купівлі-продажу в зовнішньоекономічній д-сті.
- •19. Форвардні, ф’ючерсні та опціонні правочини.
- •20. Договір міни. Бартерні операції.
- •21. Договір дарування.
- •22. Договір ренти.
- •23. Припинення договору ренти
- •24. Договір довічного утримання.
- •25.Зміст договору довічного утримання
- •26. Поняття та правове регулювання договору транспортного експедирування.
- •27. Поняття, ознаки та істотні умови договору поставки.
- •28.Поняття, права та обов’язки сторін за договором контрактації с-г продукції.
- •29.Особливості договорів поставки енергоресурсів.
- •30.Відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання договору поставки.
- •31.Особливості поставки продукції для державних потреб.
- •32. Поняття та ознаки договору майнового найму( оренди).
- •33. Істотні умови та форма договору оренди.
- •34. Права та обов’язки сторін у договорі оренди.
- •35. Суборенда.
- •36. Права та обов’язки сторін у зв’язку з покращенням орендованого майна.
- •37. Підстави припинення та розірвання договору майнового найму.
- •38. Договір прокату.
- •39. Правове регулювання оренди державного та комунального майна.
- •40. Правове регулювання лізингу ( види та форми лізингу, істотні умови лізингу).
- •41. Договір найму житла.
- •42. Договір оренди земельних ділянок.
- •43. Поняття та значення договору підряду.
- •44. Ознаки, істотні умови та форма договору підряду.
- •45. Сторони в договорі підряду, їх права та обов’язки .
- •46. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди.
- •47. Умови та підстави дострокового розірвання договору підряду.
- •48. Договір побутового підряду.
- •49. Зміст договору будівельного підряду.
- •50. Підряд на проектні та пошукові роботи.
- •51. Правове становище генерального підрядника, субпідрядника та замовника.
- •52. Договір найму транспортного засобу.
- •53. Поняття та значення договору перевезення вантажу.
- •54. Порядок укладення договору перевезення вантажів.
- •55. Права та обов’язки перевізника.
- •56. Права та обов’язки вантажовідправника.
- •57. Правове становище вантажоодержувача
- •58. Виконання договору перевезення вантажу
- •59. Відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання договору перевезення вантажу
- •60. Особливості перевезення вантажів окремими видами транспорту.
- •61. Договір перевезення пасажирів та багажу
- •62. Порядок та строки пред’явлення претензій та позовів при перевезеннях
- •63. Поняття та види страхування
- •64. Учасники страхового зобов’язання
- •65. Поняття, ознаки, істотні умови та порядок укладення договору страхування
- •66. Права та обов’язки страхувальника
- •67.Права та обов’язки страховика
- •68. Порядок та умови зміни договору страхування
- •69. Підстави для відмови страховика у виплаті страхової суми.
- •70. Зобов’язання з обов’язкового страхування
- •71. Особисте та майнове страхування
- •72. Страхування цивільної відповідальності
- •73. Співстрахування і перестрахування
- •74. Договір позики
- •75. Поняття та види кредиту
- •76. Поняття, форма та порядок укладення кредитного договору
- •77. Істотні умови кредитного договору
- •78. Права та обов’язки сторін кредитного договору
- •79.Договір банківського рахунку
- •80.Договір факторингу
- •81.Договір банківського вкладу
- •82. Порядок та форми безготівкових розрахунків в господарському обороті.
- •83. Особливості регулювання договору управління майном.
- •84. Договір зберігання: поняття, ознаки, умови.
- •85. Правове становище сторін за договором зберігання.
- •86. Відповідальність охоронця у зобов’язаннях зі зберігання.
- •87. Договір зберігання на товарному складі
- •88. Спеціальні види зберігання.
- •89. Договір доручення: поняття, ознаки,форма, інші умови.
- •90. Зміст договору доручення. Відповідальність сторін.
- •91. Підстави дострокового припинення договору доручення.
- •92. Дії в чужому інтересі без доручення.
- •93.Договір комісії: поняття, ознаки, форма, порядок укладення.
- •94. Права та обов’язки сторін у договорі комісії.
- •95.Правове становище третіх осіб у договорі комісії.
- •96. Підстави для припинення договору комісії.
- •97. Поняття та види зобов’язань за спільною діяльністю.
- •98. Поняття та юридична характеристика договору простого товариства.
- •99. Зміст договору простого товариства.
- •100. Порядок ведення спільних справ учасників простого товариства.
- •101. Підстави припинення договору простого товариства.
- •102. Договір комерційної концесії.
- •103. Поняття та елементи зобов’язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди. Зміст деліктного зобов’язання.
- •104. Підстави та умови позадоговірної відповідальності.
- •105. Відповідальність за шкоду, завдану посадовою або службовою особою одв чи омс.
- •106. Особливості відповідальності за шкоду, заподіяну незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду.
- •107. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.
- •108. Відповідальність за шкоду, завдану малолітніми, неповнолітніми, недієздатними особами .
- •109. Відповідальність за шкоду, заподіяну кількома особами.
- •110. Особливості відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням зоров’я або смертю.
- •111. Відшкодування шкоди внаслідок недоліків товарі/робіт/послуг.
- •112. Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.
- •113. Поняття та значення спадкування та спадкового права. Види спадкування.
- •114. Час та місце відкриття спадщини.
- •115. Заповіт подружжя.
- •116. Особливості спадкування за законом
- •117. Поділ спадщини між спадкоємцями ( ст.. 1278)
- •118. Спадковий договір
- •119. Особливості спадкування за заповітом
- •120. Поняття, форма та порядок укладення заповіту
- •121. Зміст заповіту
- •122. Спадкування за правом представлення
- •123.Право на обов’язкову частку у спадщині
- •124.Поняття заповідального відказу та покладання.
- •125. Скасування та зміна заповіту
- •126. Порядок реалізації спадкових прав
- •127. Відповідальність спадкоємців за борги спадкодавця
- •128. Виконання заповіту
- •129. Порядок оформлення спадкових прав
Поняття та зміст цивільно-правових договорів.
Договір - це одна з підстав виникнення зобов'язань, а також різновид правочинів (угод). Договір - це домовленість двох або декількох осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільно- правових відносин. Як і будь-який правочин, договір являє собою вольовий акт. Специфіка полягає в тому, що необхідно забезпечити єдине волевиявлення сторін і свободу договору. Принцип свободи договору складається з трьох елементів:
свободи укладення договору,
свободи вибору контрагента і
свободи змісту договору .
Змістом будь-якого договору є права та обов'язки сторін, установлені ним. Зміст будь-якого договору характеризується його умовами. Прийнято розрізняти істотні, звичайні та випадкові умови договору.
Згідно зі ст. 153 ЦК України договір уважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнено згоди з усіх істотних умов.
Істотними є ті умови договору, що визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однією зі сторін повинно бути досягнено згоди (наприклад, у договорі купівлі-продажу істотними є предмет, ціна, строк).
До звичайних умов відносять ті, які самі по собі передбачаються, скажімо, місце виконання договору. Ці умови не обов'язково повинні бути включені до договору. Якщо їх не включено до договору, то діє загальна норма Цивільного кодексу. Якщо ж сторони забажають установити інше місце виконання договору, то це має бути обумовлено в договорі.
Випадковими визнаються такі умови договору, які зазвичай у договорах такого виду не передбачаються, але можуть бути встановлені угодою сторін. Наприклад, винагорода повіреному в договорі доручення за виконання доручених йому дій не передбачається, але якщо сторони передбачать умову про винагороду, то повірений має право вимагати її виплати. Отже, і випадкова умова, якщо вона включена до договору, має бути виконана.
Форма цивільно-правового договору.
За формою договори можуть бути усними й письмовими.
Письмові, своєю чергою, поділяються на прості й нотаріально засвідчені. За загальним правилом вибір форми договору залежить від бажання осіб, що її укладають. Однак у ряді випадків закон вимагає, щоб договори були укладені в певній формі. Якщо для договору не встановлено певної форми, він вважається укладеним, поки поведінка осіб свідчить про їхню волю укласти договір. Мовчання визначається виявом волі укласти договір лише у випадках, передбачених законом.
Усна форма допускається в договорах, що виконуються під час їх укладання, якщо інше не встановлено законом (приміром, договір купівлі-продажу за готівку).
Проста письмова форма застосовується за укладення між собою договорів державними, кооперативними і громадськими організаціями, а також договорів цих організацій з громадянами, крім договорів, що виконуються під час їх укладання. У простій письмовій формі укладаються й інші договори громадян між собою, якщо дотримання цієї форми вимагає закон (скажімо, договір майнового найму (оренди) між громадянами на строк більше одного року).
Нотаріальне посвідчення письмових договорів обов'язкове у випадках, передбачених законом. Так укладається договір купівлі-продажу жилого будинку та деякі інші.
Недодержання форми договору, якоївимагає закон, тягне за собою нечинність договору лише в разі, якщо такий наслідок прямо зазначено в законі.