Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ФІзика. проф. курс 1 част..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
5.03 Mб
Скачать

2.7. Другий і третій початок термодинаміки

      1. Другий початок термодинаміки

Перший початок термодинаміки, висловлюючи закон збереження і перетворення енергії, не дозволяє встановити напрямок протікання термодинамічних процесів.

Крім того, існує ряд процесів, що не суперечать першому початку термодинаміки, в яких енергія зберігається, а в природі вони не здійснюються.

Поява другого початку термодинаміки пов'язана з необхідністю дати відповідь на питання, які процеси в природі можливі, а які ні. Другий початок термодинаміки визначає напрямок протікання термодинамічних процесів.

Використовуючи поняття ентропії і нерівність Клаузиуса, другий початок термодинаміки можна сформулювати як закон зростання ентропії замкнутої системи при необоротних процесах:

будь-який незворотній процес в замкнутій системі відбувається так, що ентропія системи при цьому зростає.

Більш коротке формулювання другого початку термодинаміки: у процесах, що відбуваються в замкнутій системі, ентропія не убуває.

Тут істотно, що мова йде про замкнуті системи, так як в незамкнутих системах ентропія може поводитися будь-яким чином (спадати, зростати, залишатися постійною). Крім того, ентропія залишається постійною в замкнутій системі тільки при оборотних процесах. При необоротних процесах в замкнутій системі ентропія завжди зростає.

Формула Больцмана (2.6.8) дозволяє пояснити зростання ентропії в замкнутій системі при необоротних процесах, яке постулюється другим початком: зростання ентропії означає перехід системи з менш ймовірних в більш ймовірні стани.

Таким чином, формула Больцмана дозволяє дати статистичне тлумачення другого початку термодинаміки. Воно, будучи статистичними законом, описує закономірності хаотичного руху великого числа частинок, які складають замкнуту систему.

Існують ще два формулювання другого початку термодинаміки:

  • за У. Кельвіном (1851р.): неможливий круговий процес, єдиним результатом якого є перетворення теплоти, отриманої від нагрівача, в еквівалентну їй роботу;

  • за Р. Клаузіусом (1850р.): неможливий круговий процес, єдиним результатом якого є передача теплоти від менш нагрітого тіла до більш нагрітого.

Досить просто доводиться еквівалентність цих формулювань, якщо акцентувати увагу на слово «єдиним».

Теоретично показано, що якщо в замкнутій системі провести уявний процес, що суперечить другому початку термодинаміки у формулюванні Клаузіуса, то він супроводжується зменшенням ентропії.

Це ж доводить еквівалентність формулювання Клаузіуса (а отже, і Кельвіна) і статистичного формулювання, відповідно до якого ентропія замкнутої системи не може спадати.

У середині XIX століття виникла проблема так званої теплової смерті Всесвіту. Розглядаючи Всесвіт як замкнену систему і застосовуючи до неї другий початок термодинаміки, Клаузіус звів його зміст до твердження, що ентропія Всесвіту повинна досягти свого максимуму. Це означає, що з часом всі форми руху повинні перейти в теплову. Перехід же теплоти від гарячих тіл до холодних призведе до того, що температура всіх тіл у Всесвіті зрівняється, тобто настане повна теплова рівновага і всі процеси у Всесвіті припиняться - настане теплова смерть Всесвіту.

Помилковість висновку про теплову смерть Всесвіту полягає в тому, що безглуздо застосовувати другий початок термодинаміки до незамкнутих систем, наприклад, до такої безмежної і нескінченної системи, як Всесвіт.