МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХХ СТ. (перша половина)

ІV курс, VІІ семестр

ВСТУП

Всього годин – 90

Лекцій – 20

Семінарів – 14

Самостійна робота – 56

Іспит

Курс історії української літератури ХХ століття як академічний ще тільки завершує формуватись. Він є органічним продовженням попереднього, що мав назву “Історія української літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття”. У той час українське мистецтво сягнуло вершин, якими зрівнялося з європейським, тому в процесі вивчення новітньої літератури увага приділятиметься розвиткові традицій попереднього періоду й усіх минулих епох у контексті світової літератури.

Останні десятиліття внесли істотні зміни в бачення й трактування української літератури в її стосунках із суспільством, владою, ідеологією, в тлумачення й оцінку літературних напрямків, творчих особистостей та окремих творів. Змінилися суспільний та естетичний ідеали, концепція людини. Знято заборону з багатьох імен і творів, повертається спадщина тих авторів, котрі з певних причин жили й творили за межами материкової України чи були репресовані й носили різні тавра, накладені на них тоталітарною системою. Цей масив літератури поступово освоює літературознавча наука.

Реконструкція літературного процесу, що проходив в Україні – складовій частині Радянського Союзу і за її межами (Європа, Америка, Австралія), вносить корекцію в періодизацію літератури, яка була об’єктом дискусій науковців і базувалась на різних критеріях. Спроби розглядати літературний процес ХХ століття як єдиний зроблені у підручнику “Історія української літератури ХХ століття” у двох книгах (книга 1, 1998) та чотиритомній хрестоматії “Українське слово” (книга 1, 2001). Ми приймаємо тезу про єдність усіх гілок української літератури як робочу і поділ літературного процесу на два періоди: перший – 20-ті – середина 50-х років, другий – кінець 50-х – 2000 роки.

Об’єктом нашого вивчення є перший період, як період модернізму, що став продовженням традицій і здобутків попереднього періоду раннього модернізму. Новий період розвитку літератури покликала до життя національна революція в Україні, яка розбудила такі могутні творчі сили, що духовний розвиток набув нових якостей.

Головні завдання розділу “Історії української літератури ХХ століття (20-30-ті роки)” полягають у розкритті специфіки та основних закономірностей її розвитку на даному етапі, ознайомленні студентів із кращими творами різних жанрів, зі стильовими особливостями творчості різних письменників, а також у допомозі студентам зрозуміти й засвоїти естетичну природу аналізованих творів.

Мета курсу спрямована на поглиблене вивчення студентами основних методологічних і теоретичних проблем, засвоєння наукових основ і методики аналізу, визначення естетичної самобутності окремих творів, творчості найбільш популярних письменників відповідної доби.

Курс лекцій сприяє виробленню в студентів чітких методологічних позицій, озброює їх теоретичними знаннями в галузі теоретико-літературного процесу, знайомить із творчістю найвизначніших письменників. Система практичних занять розроблена з урахуванням можливостей студентів оволодівати різними видами аналізу літературного твору як явища мистецтва. Практичні заняття, які мають цільові установки, поглиблюють знання лекційного курсу, допомагають студентам оволодівати навичками аналізу художнього твору. Певна частина матеріалу відводиться на самостійне вивчення, програмою передбачено години для контролю результатів цієї форми навчання.

Вимоги до знань і вмінь студентів

Студент повинен знати:

Основні етапи й закономірності розвитку української літератури 20-30 рр. ХХ ст., найважливіші факти літературного процесу в органічній єдності материкової і діаспорної літературної спадщини та суспільно-політичних процесів в Україні та світі;

процес становлення і утвердження модернізму і його напрямів, що формувалися на базі національних та світових традицій і здобутках провідних представників красного письменства, стильових напрямків і течій модерністської літератури;

суспільну роль художньої літератури, її значення в формуванні національної свідомості, духовності, морально-етичних та естетичних засад;

основні етапи життєвого і творчого шляху найвизначніших письменників, найважливіші біографічні відомості інших майстрів слова, творчість яких вивчається в курсі, їх місце в становленні світоглядних позицій митців, їх самобутнього стилю, поетики;

місце й значення кожного програмного твору в мистецькому доробку письменника та в літературному процесі даного періоду, їхню оцінку сучасною літературною критикою;

теми, ідеї, особливості композиції, стилю програмових творів, характерні риси епохи, відображені в них, значення дійових осіб вивчених творів.

Студент повинен уміти:

характеризувати етапи й закономірності розвитку літератури, її основні літературні угрупування й організації в Україні та за її межами, стилі і напрями модернізму та соціалістичного реалізму;

розглядати суспільну роль художньої літератури, її значення в формуванні національної свідомості, духовності, морально-етичних та естетичних поглядів і переконань;

аналізувати основні етапи життєвого і творчого шляху найвизначніших майстрів слова, найважливіші біографічні дані інших майстрів слова (згідно з програмою), розкривати їх роль у становленні світоглядних позицій митців, їх самобутнього стилю;

з’ясовувати взаємозв’язок світогляду і творчості письменника (на основі програмових творів);

аналізувати твори з урахуванням їх художньої, естетичної ті ідейної цілісності і авторської позиції;

виявляти основні проблеми, визначати ідейно-художню роль елементів сюжету і позасюжетних компонентів програмових творів, визначати роль персонажів у розкритті ідейного змісту твору;

зіставляти різні підходи в процесі полеміки, виявляти здатність доводити і відстоювати свої позиції, власну думку про твір;

користуватися довідковими матеріалами, зокрема, літературними енциклопедіями та словниками літературознавчих термінів.

Критерії оцінювання відповіді студента

При оцінюванні усної (писемної) відповіді враховується:

осмислення етапів і закономірностей розвитку літератури, стилів і напрямів модернізму, єдності літературного процесу в Україні та в зарубіжжі;

глибокий аналіз життєвого і творчого шляху майстрів слова і розкриття їх ролі у становленні світогляду і самобутнього стилю кожного з них;

розгляд творів у контексті їх ідейної, художньої та естетичної цілісності; правильність і повноту добору епізодів, картин, образів, деталей для розв’язання поставлених завдань;

композиційну стрункість, логічність викладу, мовну культуру;

самостійність мислення, оперування літературознавчими працями, емоційність викладу матеріалу.

Оцінка “відмінно” ставиться тоді, коли відповідь студента повністю враховує названі критерії.

Оцінка “добре” ставиться за не досить повне висвітлення деяких позицій критеріїв, одне-два порушення послідовності викладу матеріалу та окремі мовні неточності.

Оцінка “задовільно”, – якщо виявлено правильне, але неглибоке розуміння матеріалу, допущені істотні порушення послідовності викладу, неточності в доборі та висвітленні фактів, мовні огріхи.

Оцінка “незадовільно” – за незнання матеріалу, невміння побудувати відповідь, обґрунтувати її знанням змісту творів.

Критерії оцінювання самостійної роботи.

Оцінка “відмінно” ставиться у випадку повного розкриття теми роботи на підставі тексту, самостійності й оригінальності мислення, без орфографічних, пунктуаційних та фактичних помилок.

Оцінка “добре” ставиться за повне, але не творче розкриття теми з посиланнями на текст.

Оцінка “зараховано” ставиться за достатнє та самостійне розкриття теми, підкріплене текстовим матеріалом.

Оцінка “незараховано” ставиться у випадку невиконання роботи, недостатнього розкриття теми або несамостійного виконання роботи.

ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ

До структури модуля входять такі складові: аудиторна робота студента, самостійна робота студента, підсумковий контроль (модульна контрольна робота й іспит).

У кінці вивчення навчального матеріалу модуля напередодні сесії викладач виставляє одну середню сумарну оцінку за аудиторну та самостійну роботу студента як середнє арифметичне з усіх поточних оцінок за ці види роботи з округленням до десятої частки. Цю оцінку викладач трансформує в рейтинговий бал за роботу протягом семестру шляхом помноження на 10. Таким чином, максимальний рейтинговий бал за роботу протягом семестру може становити 50.

МКР оцінюється в 4-бальній системі, оцінка трансформується в рейтинговий бал таким чином:

«5» - 20 балів;

«4» - 16 балів;

«3» - 12 балів;

«2» - 8 балів.

Іспит:

«5» -30 балів;

«4» - 23» бали;

«3» - 18 балів;

«2» - 0 балів.

Підсумкова оцінка виставляється за підсумковим рейтинговим балом (сума семестрового та екзаменаційного балів.

90-100 балів – А – відмінно

82-89 балів – В– добре

75-81 бал – С– добре

66-74 бали – D– задовільно

60-65 балів – Е– задовільно

60 балів – Е– зараховано

59 балів і нижче – FХ – незадовільно

Якщо студент мав семестровий бал менше 42 балів, на іспиті отримує позитивну оцінку («5», «4», «3»), то такому студенту виставляється підсумкова оцінка за національною шкалою лише «задовільно», а в шкалі ЕСТЅ – Е, а в екзаменаційній відомості в графі «Підсумковий рейтинговий бал» – 60 балів.