5. Антропосоціокультурна правова природа держави

Загальновідомо, що в державно організованому соціумі будь-які суспільні процеси так чи інакше пов'язані з державою. Що ж у такому випадку за феномен держава, яка її природа та роль у суспільстві? У різних пізнавальних традиціях застосовуються різні філософсько-методологічні підходи як до постановки вищезазначених питань, так і до формулювання і обґрунтування відповідей на них. Проте і Антропосоціокультурний підхід до пояснення природи і властивостей держави й позитивістська традиція державознавства насамперед виходять з того факту, що держава належить до соціальних феноменів²²⁴. Але і в їх межах, як засвідчують спеціальні наукові дослідження, вона трактується надзвичайно різноманітно²²⁵ та динамічно²²⁶, в залежності від застосованого відповідним автором філософсько-методологічного інструментарію пізнання та в неменшій мірі цілей дослідження.

Виходячи передусім з мети дослідження – з'ясування антропосоціокультурної правової природи держави, із загальновизнаної кваліфікації державницької матерії як соціальної та безперечної плідності пізнавальних методів вивчення соціальної дійсності, вироблених Е. Дюркгеймом, М. Вебером, Е. Гуссерлем, М. Гайдеггером і Дж. Р. Серлем, в чому ми мали нагоду переконатися під час дослідження природи і властивостей додержавного публічного права людини, ми вважаємо доцільним у дослідженні природи та властивостей держави знову вдатися до їх же евристичного потенціалу. Зокрема, методи пізнання соціальної дійсності Е. Дюркгейма та М. Вебера допомагають зрозуміти, як саме суб'єктивні значення дій окремих індивідів стають у їх сукупності об'єктивною соціальною фактичністю, в розумінні незалежності останньої від кожного окремого індивіда.

Саме завдяки цьому можлива різноманітна класифікація держав. Найбільш теоретично продуктивною є класифікація держав на інструментальні та субстанційні, яка в науковій, насамперед державознавчій літературі найчастіше подається у вигляді інструментального або субстанційного підходів до розуміння природи держави. Спеціальна характеристика інструментальної держави на прикладі давньогрецького полісу буде дана нами унаступній темі, а субстанційної на прикладі України – у четвертій лекції.

Фундаментальна онтологія Е. Гуссерля дозволяє побачити державницьку матерію (в розумінні державу) як динамічну процесуальну реальність, поза якою держави немає і не може бути. Тобто, фундаментально-феноменологічний опис держави є ілюстрацією способу, яким являє себе держава індивіду й суспільству, проте не власне держави. Однак поза цим способом держава неможлива в принципі. Постає ж держава перед суспільством чи людиною завжди та повсюдно через останню – людину. Як відомо, Е. Гуссерль категорично відкинув вульгарний соціологічний натуралізм у людинознавстві, властивий класичній природно-правовій традиції правопізнання, започаткованій Г. Гроцієм, і в ході тривалих та нелегких пошуків дійшов висновку, що в категорії людина формально збігаються та реально пов'язуються три відповідні сфери буття людини: 1) сфера реального одиничного її буття як суб'єкта соціальної взаємодії; 2) сфера сутності людини як соціального феномена; 3) сфера власне теоретичного поняття, узагальненого позначення та ідентифікації людини²²⁷.

Саме з людиною як суб'єктом соціальної взаємодії Е. Гуссерль пов'язував появу та існування держави як феномена дійсності. Згідно з його концепцією, безпосередньою причиною та поштовхом до появи державності як явища є публічні потреби людини, властиві усім індивідам. Для того, щоб, з одного боку, охопити й висловити всю сукупність цих потреб, та, з іншого боку, домогтися ефективного їх забезпечення та реалізації, і потрібен соціальний інститут державності, іншими словами, – політичної влади. Остання, за свідченням Е. Гуссерля, може бути і не державною, проте не політичною (яка б не виражала інтереси більшості або всіх) вона не може бути з огляду на свою природу та призначення²²⁸.

Фундаментальна онтологія М. Гайдеггера необхідна для з'ясування ключового онтологічного питання буття держави, а саме питання про сенс та спосіб її буття, іншими словами, про буттєвий устрій держави. Як переконує фундаментально-онтологічний аналіз останнього, він є похідним від буттєвого устрою людини. Як відомо, людина укорінена в соціальному середовищі. М. Гайдеггер показав, що коли для буття-в-світі та буття-з-Іншим людині достатньо права, то для її спів-буття-з-Іншими, окрім права, необхідні ще й політичні інститути, головним з яких є держава²²⁹. Однак ця відповідь М. Гайдеггера на запитання про природу держави є лише рамковою, принциповою і не містить у собі роз'яснень, як саме держава постає та функціонує.

Уможливлює обґрунтування відповідей на ці запитання загальна теорія онтології соціальних фактів і соціальних інститутів Дж. Р. Серля, яка є органічним доповненням та розвитком фундаментально-онтологічного методу М. Гайдеггера. Зокрема, у цій теорії знайшли належне пояснення та обґрунтування сам факт конструювання індивідами об'єктивної соціальної реальності, правила конструювання людських соціальних інститутів, а також того на перший погляд дивного феномену, що агенти даних правил – люди – зазвичай не усвідомлюють їх, проте практично завжди дотримуються їх вимог, що робить їх поведінку прозорою та прогнозованою²³⁰. Ці правила, як показав Дж. Р. Серль, універсальні для конструювання будь-якої соціальної реальності людьми, тому, оскільки вони були ґрунтовно викладені нами попередньо, немає прямої необхідності повторно пояснювати їх сенс та дію в ході конструювання державницької матерії. Обмежимося лише висновками про природу та субстанційні властивості державницької матерії, створюваної за допомогою цих правил.

По-перше, держава належить до типових соціальних інститутів, оскільки вона: створюється індивідами – єдиними первинними носіями й агентами усього соціального – у суворій відповідності правилам конструювання об'єктивної соціальної реальності; метою існування держави є досягнення соціальних цілей та реалізація соціальних програм; держава – атрибут розвинутого політичного суспільства. У традиційних суспільствах роль держави виконують протодержави або інші їх політичні прототипи. Ж. Ссель резюмував: "Держава є вид усередині певного роду. Цим родом є політичне суспільство... Держава є форма, що найкраще прижилася, яка, проте, за своєю суттю представляє політичне суспільство, дуже подібне на інші [суспільства – Г.Р.]. Між ними існують кількісні та якісні відмінності, але немає відмінностей у їх природі"²³¹.

По-друге, державі як соціальному феноменові притаманні ряд атрибутивних властивостей, які були, є та будуть характерні усім без винятку державам, що існували раніше, існують нині чи потенційно можливі в майбутньому. Це антропність (людиномірність), конструктивність та контекстуальність як субстанційні властивості держави та ієрархічність і структурний функціоналізм (процесуальність) як її функціональні властивості.

Властивість антропності держави насамперед проявляється в тому, що держав поза соціумом, не створених індивідами, ніколи й ніде не було, немає нині і в принципі не може виникнути у майбутньому, якщо їх розуміти з філософсько-методологічних позицій антропосоціо-культурного підходу як публічно-владним чином (ієрархічно) організоване суспільство, тобто, індивідів. Природно, на різних історичних етапах існування держав роль індивідів у їх створенні та існуванні була різною, про що переконливо пишуть Ю. В. Павленко та М. Н. Кузьмін. Вони, зокрема, зазначають, що людина навіть у традиційному суспільстві та його державі, соціальний статус якої в суспільній ієрархії від народження був фатальним, статичним і незмінним, по-життєво "вбудованим" у ситуацію організованої та закріпленої політичної нерівності, безправ'я та в більшості випадків несвободи виступала зазвичай пасивним творцем держави або їй відводилась активними суб'єктами цього процесу сумна роль "людського матеріалу" у державному будівництві²³².

Із плином часу невпинно змінювалися як індивід, так і соціум, а також держава, що народжувалась ними. Так, у громадянському суспільстві і його правовій державі на зміну вище зображеному індивідові, за словами К. Маркса, прийшов індивід "всесвітньо-історичний", "емпірично-універсальний"²³³, включений у новій соціальній реальності у такі ж безмежно широкі, якими були раніше заборони, безособові соціальні зв'язки. Він вивільнився від юридичного нерівноправ'я і став вільним од зовнішніх корпоративних пут, незалежним від диктату мікросоціуму, набув автономних, а часто навіть буквально особистих цілей, можливостей та меж діяльності, масштаби якої також неймовірно зросли; включився як автономний індивід у конкуренцію з іншими індивідами, що породило в нього необхідність максимального напруження власних сил та енергії до меж можливого з огляду на дію на нього своїх особистих та публічних потреб. Цей індивід за своєю природою не здатен породжувати субстанційну державу, вступає з нею в антогоністичне протиріччя. Він починає творити лише інструментальну державу, яка виступає нічим іншим, як найвищою та найефективнішою формою його спів-буття-з-Іншими індивідами. У громадянському суспільстві та правовій державі в діалектичній парі людина-держава провідна, ключова роль належить винятково людині²³⁴.

По-третє, властивість конструктивності держави означає, що остання є наслідком як усвідомлених, так і неусвідомлених дій усіх індивідів, зусилля яких мотивуються їх публічними потребами. В інструментальній державі індивіди вбачають або відчувають той засіб, який допоможе їм ці потреби забезпечити найоптимальнішим чином, тобто, певна уявна держава в якості проекту "замовляється" соціуму кожним індивідом. Як відомо, ще П. Бергером та Т. Лукманом було сформульовано принцип, що в соціальній системі не може бути одержано те, чого не було "замовлено"²³⁵. Усі без будь-якого винятку об'єкти соціальної реальності є неминучим наслідком усвідомленої та сформульованої суспільством у формі соціального замовлення на них потреби у відповідних об'єктах. Як зауважив ще Н. Луман, держава, будучи інструментом соціальної системи, є абстрактною ментальною конструкцією, для усвідомлення конструктивної природи якої потрібен високий рівень соціалізації особистості та володіння нею філософським, теоретико-правовим і теоретико-політичним дискурсом, конструктивним мисленням, які створюють передумови для появи держави²³⁶.

Більшість індивідів соціуму таким рівнем власної соціалізації та теоретичної підготовки для сприйняття конструктивної природи держави поки що не володіють. Це містить у собі реальну загрозу самовідчудження особистості від держави як від чогось чужого для неї, породжує знеособлення держави, почуття її "нічиєвості"²³⁷. Останнє несе в собі реальну загрозу захоплення, "приватизації" держави маргінальними елітами та кланами, що переслідують не публічні, а винятково (чи переважно) приватні цілі, зазвичай злочинні. Останнє сталося уже в роки незалежності і з державою Україна, що призвело до її руйнування й поставило на межу існування, за якою можливе лише повне зникнення цієї держави та занепад суспільства, якщо соціум не зуміє перебороти деструктивні процеси й повернути їм природну конструктивність.

Подолати вкрай небезпечне відчуження держави від індивідів, як довів ще М. К. Мамардашвілі, можливо лише за умови сприйняття індивідами держави у строгій відповідності з її дійсно процесуальною (а не субстанційною, наперед заданою) природою, тобто такою, що наділена атрибутивною властивістю безперервного її становлення. У такому випадку, за твердженням М. К. Мамардашвілі, у кожної активної особистості формується ментальна установка на можливість та необхідність її особистого впливу на державотворення²³⁸.

В основі контекстуальності держави лежить контекстуальність соціального світу в цілому, а остання, в свою чергу, є наслідком одвічної мінливості, плинності індивідуального як єдино можливого способу буття індивідів. Поза еволюцією, розвитком індивід не існує. Це основоположний закон його буття як особистості та спів-буття-з-Іншими. Плинність індивідуального зумовлює таку ж, у принципі, плинність соціального в цілому та плинність державності як однієї з конкретних форм останнього.

Найочевиднішим проявом контекстуальності держав є їх оформленість, явленість від конкретних політичних націй чи інших конкретних соціальних утворень, а також аналогічна темпоральна (історична) визначеність держав. Зокрема, відомий сучасний російський державознавець Л. Ю. Гринін звертає увагу на той факт, що упродовж усієї людської історії у світі існувало багато тисяч держав чи державоподібних утворень, серед яких не було жодної пари ідентичних феноменів²³⁹. Його висновок підтверджують В. П. Малахов та О. І. Клименко: "Композиція політичних форм у кожній державі індивідуальна"²⁴⁰ (виділено мною – Г.Р.). Саме ця обставина уможливила відомому західному державознавцю й політологові С. Льюксу висновок про те, що спроби створення будь-якої універсальної теорії держави зокрема та влади в цілому насправді є великою епістемологічною помилкою²⁴¹.

Вищезазначене явище контекстуальності держави належить до макрорівня її прояву, особливо в історичний період існування писаного (державного позитивного) права. Саме тому макрорівень контекстуальності держав, у порівнянні з іншими формами її прояву, досліджений найкраще. Але і в цьому випадку мають рацію ті вчені, які оцінюють стан її наукового осмислення як украй недостатній, не відповідний потребам практики²⁴².

Ще меншою мірою наукової розробки у державознавстві та інших соціальних науках відзначається основоположний, особистісний рівень (мікрорівень) контекстуальності держави. У ході характеристики властивостей антропності і конструктивності держави відзначалось, що ключовим, системоутворюючим елементом держави є індивід з його неповторними особистісними якостями, особистими та публічними потребами, індивідуальною вбудованістю у процес соціального творення, в тім числі і в державотворення та по суті невичерпною множиною інших особистісних характеристик та їх поєднань, що робить процес постійного перезаснування держави фактично спонтанним, самочинним, таким же самоврегульованим, як і утворення соціальної матерії в цілому.

Саме ця нуртуюча енергія особистостей творить державу як політичне ядро соціуму, а тому невипадково провідні філософи й соціологи минулого століття (наприклад, М. Вебер, Ч.-Х. Кулі, Ж. Марітен, Е. Фромм, Н. Еліас та ін.) вважали не лише доцільним, але й належно обґрунтованим підходом вести мову не стільки про співвідношення держави і громадянського суспільства, скільки про співвідношення держави й особистості, що випливає зі співвідношення громадянського суспільства й особистості. Ідея ця знайшла своє найяскравіше втілення у такій основоположній соціополітичній та правовій установці сучасності, як вродженість, верховенство та невідчужуваність прав людини, система яких і утворює животворне право людини, право суспільства в цілому, одним з конкретно-історичних конструктів якого і є позитивне право інструментальної держави як людський витвір. Позитивне право субстанційної держави не належить до виду прав людини, більше того, воно протистоїть останньому.

На завершення аналізу субстанційних властивостей держави вважаємо за доцільне звернутися до одного з ключових філософсько-методологічних положень М. Вебера про те, що будь-яке соціальне явище належить розглядати у двох аспектах його проявів: філософському, який визначається намірами, бажаннями та цілями людей, задіяних явищем (чи утворюючим його) та технологічному, який зводиться до зовнішнього прояву та способу реалізації відповідного явища²⁴³. Стосовно феномену держави цей постулат М. Вебера дозволяє з'ясувати той факт, що держава це технологія, засіб, спосіб втілення ідеї людини. А будучи технологією чогось, вона апріорі не може мати власного онтологічного укорінення, яке, у свою чергу, є прерогативою особистості²⁴⁴.

Отже, антропність, конструктивність та контекстуальність вичерпують перелік атрибутивних субстанційних властивостей держави, що визначають її природу, внутрішню будову та інші найважливіші власні якості. Проте держава не є самою по собі даністю у світі. Вона вбудована в соціум як певний його тип та з відповідною основоположною метою: забезпечити соціальне спів-буття індивідів для задоволення їх насамперед публічних потреб. Саме основоположна мета існування держави задає тон формуванню її природи й атрибутивних субстанційних властивостей, активно впливає на їх зміст, а також, будучи внутрішньою якістю держави, пов'язує її з усім світом соціального та іншого простору. Тобто, мета існування держави по суті зумовлює її функції і роль, сама по собі є нічим іншим, як структурно-функціональним устроєм держави.

Основним філософсько-методологічним інструментарієм для пізнання структурно-функціонального устрою держави є той же, що використовувався для аналізу її атрибутивних субстанційних властивостей. Водночас, враховуючи специфіку об'єкта пізнання та предмета дослідження, його необхідно доповнити методами їх структурно-функціонального аналізу, зокрема, антропологічним структуралізмом К. Леві-Строса й генетичним структуралізмом Л. Гольдмана, структурним функціоналізмом Т. Парсонса і Р. Мертона, А.Р.Редкліф-Брауна і Б. Малиновського, системно-конструктивним підходом Н. Лумана і кібернетичним підходом до аналізу систем Г. Бейтсона, рядом інших пізнавальних інструментів²⁴⁵. Для усіх них характерно пізнання явищ дійсності у їх структурній цілісності і процесуальності, єдності еволюційної та революційної сторін розвитку. Водночас кожен із зазначених методологічних інструментів дозволяє побачити у структурно-функціональній будові та бутті держави лише йому доступну й невловиму для інших методів пізнання її грань.

Осмислення структурного характеру держави за допомогою методу пізнання соціальних явищ М. Вебера, фундаментальної феноменології Е. Гуссерля та фундаментальної онтології М. Гайдеггера засвідчує, що держава, як зазначалося, не має власного онтологічного укорінення в бутті. Таке укорінення властиве тільки індивідам. Держава ж нічим іншим, як абстрагуванням окремих модусів екзистенції індивідів відповідного суспільства (наприклад, модусу ієрархічної самоорганізації індивідів, модусу публічних потреб). У процесі вторинного закріплення цих модусів уже як державних за допомогою позитивного права дане закріплення цих модусів з юридичної точки зору є їх відторгненням від їхніх істинних носіїв, проте фактично, наприклад, потреби продовжують залишатися невід'ємними властивостями індивідів, як і їх ієрархічна самоорганізація. Отже, наяву парадокс, щоб не сказати абсурд: субстанційна держава закріплює публічні потреби індивідів за собою шляхом юридичного відторгнення їх від тих же індивідів та протиправного заволодіння ними. Іншими словами, субстанційна держава позбавлена власного онтологічного статусу, а, будучи лише онтичним утворенням, встановлює для громадянського суспільства індивідів, наділеного онтологічним укоріненням, закони його соціального буття. Саме в цьому полягає квінтесенція вищезазначеного парадоксу. Умовою його успішного теоретичного вирішення є вихід дослідника за межі сущого, звернення його до граничних засад природи держави і суспільства, тобто до індивіда як першоджерела соціального.

Саме тут і стає в нагоді структурна антропологія К. Леві-Строса, яка чи не вперше почала науково досліджувати людське несвідоме (підсвідоме)²⁴⁶. Визнавши характеристику філософії автентичного структуралізму як "кантіанства без трансцендентального суб'єкта", він розгледів у факті відсутності суб'єкта у власній концепції пізнання соціального принципову перевагу, що дозволила структурній антропології одержати прямий доступ до реальності об'єктивованого мислення, одним з продуктів якого і є держава, точніше кажучи, її теоретична модель у практичній проекції²⁴⁷.

Як резонно зауважила Ю. О. Гнідіна, з'ясування граничних засад державності має за мету продемонструвати таке співвідношення держави (впорядкованої структури) та громадянського суспільства (соціальності, що спонтанно саморозвивається), за якого держава зберігає функцію регулювання публічних соціальних відносин, однак лише у тому випадку, якщо вичерпана можливість самоорганізації соціуму на локальному рівні. Причому, як дослідила вона, напрямок, у якому здійснюється державне регулювання соціуму, повністю визначається ціннісним взаємозв'язком держави і громадянського суспільства²⁴⁸. Це означає, зауважує І. О. Громов, що завжди державно-правові і державно-політичні конструкції мають позитивний сенс лише у їх співвіднесенні з індивідами, оскільки лише особистість у соціальній системі створює ресурс, у тім числі і для задоволення публічних потреб, а функція держави полягає в його перерозподілі²⁴⁹. Загалом же функціоналізм у його антропосоціокультурно-методологічній версії виходить з того факту, що основною функцією держави як структури соціальної системи є впорядкування соціальних відносин, іншими словами, управління соціальною системою з метою її збереження та розвитку.

Якщо ж спробувати підсумувати результати пізнання структурно-функціональних властивостей держави за допомогою вищезазначеного філософсько-методологічного інструментарію та викласти їх у найбільш концентрованому вигляді, то необхідно відзначити, що вони можуть бути поділені на дві якісно відмінних між собою групи: правові і політичні (ієрархічні) форми (структури) держави (хоча в дійсності вони є складною діалектичною єдністю)²⁵⁰; правові та неправові функції держави. Як перший, так і другий феномени були властиві у своїх зародкових, висхідних проявах іще додержавним соціумам, у яких державу замінювала суспільна влада. Вона також мала всі основні ознаки публічної влади й докорінно різнилася від будь-якої приватної влади²⁵¹.

Саме в історичних межах додержавних суспільств відбулися всі фундаментальні соціально-економічні, суспільно-політичні, структурно-функціональні й інші трансформації, що завершилися виникненням спочатку державно-правових утворень, а пізніше і повноцінних держав²⁵². Згідно з версією відомого французького мислителя П. Бурдьє, поява держав зумовлювалась небувалою раніше концентрацією в межах суспільства різних видів ресурсів: каральних (військо, варта, кати); економічних (власність, фінансові засоби); інформаційних (мова, менталітет, засоби трансляції і комунікації кодифікованих смислів); символічних (релігія, ритуали, свята, привілеї, право і т.д.)²⁵³. Цей процес виявився історично протяжним.

Відомий авторитет у юридичній антропології Х. Дж. М. Классен у якості "необхідних умов, за яких з'являються ранні держави", називає обов'язкову одночасну наявність наступних факторів: 1) "Щоб сформулювалось складне стратифіковане суспільство, необхідна достатня кількість населення"; 2) "Суспільство повинно контролювати певну територію"; 3) "Повинна існувати система виробництва надлишкового продукту для утримання спеціалістів і привілейованих категорій населення"; 4) "Повинна існувати ідеологія для пояснення та виправдання наявності ієрархічної адміністративної організації і соціально-політичної нерівності"; 5) "Наявність чотирьох вищезазначених умов одночасно в одному місці – вже доволі рідкісне явище, – пояснює він, – проте самі по собі вони недостатні для розвитку держави: ще необхідний певний привід, який би спровокував трансформації. Такий привід можна розглядати як п'яту необхідну умову"²⁵⁴. В іншому місці Х. Дж. М. Классен іще вагоміше визначає роль такого первісного поштовху, своєрідної точки біфуркації в термінології постнекласичної науки (а також синергетики) в запуску механізму державотворення: "... спусковим механізмом розвитку державності у всіх випадках була якась дія чи подія, – пише він, – що відбулася задовго до цього і не спланована спеціально з цією метою. Інша очевидна характеристика переходу до державності – це ефект снігової лавини: якщо вона прийшла в рух, то рухається все швидше і швидше"²⁵⁵.

Тобто, згідно із Х. Дж. М. Классеном та іншими прихильниками антропосоціокультурної традиції правопізнання, під державою слід розуміти особливий тип суспільних відносин, тип організації та функціонування соціуму, а ще точніше – особливий стан соціуму в цілому, одночасну наявність цілого ряду його основоположних властивостей. Саме у цьому сенсі – з точки зору антропосоціогенезу загалом – поява держави неминуча. У цьому переконує вся людська історія: збереглися та досягли найвищих результатів у антропосоціо-культурному розвитку саме ті суспільства, які зуміли на певному етапі своєї еволюції створити і зберегти державу. З точки зору еволюції будь-якого окремо взятого соціуму поява держави не є неминучою, для нього це історична випадковість.

Таким чином, держава є особливим антропосоціокультурним феноменом, однією з форм об'єктивної соціальної (процесуальної) реальності, що не має власного онтологічного укорінення у бутті, а здобуває його через онтологічне укорінення в бутті індивідів. Саме тому слід вважати істинним чи не найпоширеніше визначення держави як публічно-владним чином (ієрархічно) організованого народу. Атрибутивними субстанційними властивостями держави є антропність, конструктивність і контекстуальність. Вони визначають її природу, внутрішню будову та інші найважливіші її якості. Держава "вбудована" у соціум як певний його тип та з певною метою: забезпечити соціальне співбуття індивідів для задоволення насамперед їх публічних, а також і архіважливих приватних, особистих потреб. Така мета існування держави задає тон формуванню її природи й атрибутивних субстанційних якостей, активно впливає на їх зміст, а також, будучи внутрішньою якістю держави, нерозривно пов'язує її з усім світом соціального та позасоціального простору. Звідси мета існування держави фактично зумовлює її функції та роль, сама по собі є структурно-функціональною властивістю держави, або, іншими словами, структурним функціоналізмом держави як ієрархічно організованого суспільства.

1 Давыдов Ю. Н. Общество / Ю. Н. Давыдов // Новая философская энциклопедия : в 4 т. / [ред. совет: Степин В. С., Гусейнов А. А., Семигин Г. Ю., Огурцов А. П. и др.]. – М. : Мысль, 2010. – Т. 3: Н-С. – С. 132.

2 Karl Brunner. The Perception of Man and the Conception of Society: Two Approaches to Understanding Society // Economic Inquiry. – July 1987. – V. 25. – Р. 367.

3 Детальніше про це див.: Нибур Б. Г. История греческих героев, рассказанная Нибуром своему сыну / Бартольд Георг Нибур; [пер. с нем. М. Т. Марсовского]. – М. : тип. А.И. Мамонтова и К°, 1876. – 68 с.; Тахо-Годи А. А. О древнегреческом понимании личности на материале термина sӧma / А. А. Тахо-Годи // Вопросы классической филологии. III – IV выпуски. – М. : Изд-во МГУ, 1971. – С. 273-298; Дюмон Л. Эссе об индивидуализме : [пер. с фр.] / Луи Дюмон. – Дубна : Феникс, 1997. – 302 с.; Человек и общество в античном мире / Е. М. Штаерман, И. Л. Маяк, Л. Л. Кофанов и др.; [ред. Л. П. Маринович]. – М. : Наука, 1998. – 526 с.; Гидденс Э. Устроение общества: очерк теории структурации / Энтони Гидденс; [пер. И. Тюрина]. – М. : Академический Проект, 2003. – 525 с.; Кримський С. Б. Запити філософських смислів / С. Б. Кримський. – К. : ПАРАПАН, 2003. – 240 с.; Довгополова О. А. Метафорична схема обжитого простору: місце іншого, чужого, відторгненого : дис.. ... д-ра філос. наук : 09.00.03 / Довгополова Оксана Андріївна. – Одеса, 2008. – 399 с.; Савельева М. Ю. Парадокс основания. Эллинский контекст : [монография] / М. Ю. Савельева; [авт. предисл. М.В. Попович] – К. : Издатель ПАРАПАН, 2008. – 496 с. и др.

4 Див.: Асмус В. Ф. Демокрит / В. Ф. Асмус. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1960. – 77 с.; Горан В. П. Необходимость и случайность в философии Демокрита / В. П. Горан; [отв. ред. М. Г. Федоров]. – Новосибирск : Наука : Сибирское отделение, 1984. – 208 с.; Маковельский А. О. Древнегреческие атомисты / А. О. Маковельский. – Баку : Изд-во АН Азерб. ССР: тип. "Кр. Восток", 1946. – 401 с.; Лебедев А. В. Протагор / А. В. Лебедев // Новая философская энциклопедия : в 4 т. / [ред. совет: Степин В. С., Гусейнов А. А., Семигин Г. Ю., Огурцов А. П. и др.]. – М. : Мысль, 2010. – Т. 3: Н-С. – С. 374-375; Маковельский А. Антифонт / А. Маковельский // Маковельский А. Софисты / А. Маковельский; [ред. А. Багрий]. – Баку : Изд-во Азербайджанского гос. ун-та, 1941. – Вып. 2. – С. 33-35.

5 Див.: Гоббс Т. Сочинения: в 2 т. / Томас Гоббс; [пер. с лат. и англ.; сост., ред. изд., авт. вступ. ст. и примеч. В. В. Соколов]. – М. : Мысль, 1989. – Т. 1. – С. 89, 127, 161-162 та ін.

6 Див.: Кистяковский Б. А. Государственное право (общее и русское) / Б. А. Кистяковский // Кистяковский Б. А. Философия и социология права / Б. А. Кистяковский; [изд. подгот. Ю. Н. Давыдов и В. В. Сапов]. – СПб. : Изд-во Рус. Христиан. гуманит. ин-та, 1998. – С. 539.

7 Див.: Гурвич Г. Д. Юридический опыт и плюралистическая философия права / Г. Д. Гурвич // Гурвич Г. Д. Философия и социология права. Избранные сочинения / Г. Д. Гурвич; [пер. с фр. М. В. Антонова; пер. с англ. М. В. Ворониной]. – СПб. : Изд. дом С.-Петерб. гос. ун-та, 2004. – С. 302-303.

8 Див.: Спекторский Е. К столетию исторической школы в правоведении / Е. Спекторский // Юридический вестник. Издание Московского Юридического Общества. – М. : Тип. Г. Лисснера и Д. Собко, 1914. – № 6 (2). – С. 9.

9 Див.: Михайлов А. М. Сравнительное исследование философско-методологических оснований естественно-правовой и исторической школ правоведения : [монография] / А. М. Михайлов. – М. : Юрлитинформ, 2013. – С. 59.

10 Див.: Платон. Держава / Платон; [пер. з давньогрецької та коментар Д. Коваль]. – К.: Основи, 2000. – С. 58 (372Е).

11Див.: Аристотель. Политика / Аристотель; [пер. с древнегреческого С. А. Жебелева, М. Л. Гаспарова]. – М. : АСТ, 2010. – С. 252b27-30, 253a3, 276a23, 296b17.

12 См.: Цицерон. Диалоги: О государстве. О законах : [пер. с лат.] / Марк Туллий Цицерон; [подгот. И. Н. Веселовский и др.]. – М. : Наука, 1966. – VII. С. 23.

13 Маркс К., Энгельс Ф. Собрание сочинений : в 50 т. / К. Маркс, Ф. Енгельс. – [2-е изд.]. – М. : Издательство политической литературы, 1955. – Т. 3. – С. 3.

14 Див.: Цицерон. Диалоги: О государстве. О законах : [пер. с лат.]. – VII. – С. 23.

15 Маркс К., Энгельс Ф. Собрание сочинений : в 50 т. / К. Маркс, Ф. Энгельс. – [2-е изд.]. – М. : Изд-во полит. ли-ры, 1955. – Т. 3. – С. 3.

16 Див.: Маркс К., Энгельс Ф. Собрание сочинений : в 50 т. / К. Маркс, Ф. Энгельс. – [2-е изд.]. – М. : Изд-во полит. ли-ры, 1968. – Т. 46. – Ч. 1. – С. 100, 101, 107 та ін.

17 Хайек Ф. А. Пагубная самонадеянность. Ошибки социализма / Ф. А. Хайек; [под ред. У. У. Бартли; пер. с англ. Е. Осиновой]. – М. : Новости, 1992. – С. 188-189.

18 Черниченко С. В. Очерки по философии и международному праву / С. В. Черниченко. – М. : Научная книга, 2009. – С. 374.

19 Див.: Там само. – С. 376, 400.

20 Див.: Кемеров В. Е. Ключи к современности – в сдвигах методологии / В. Е. Кемеров // Вопросы философии. – 2014. – № 2. – С. 3-13; також див.: Леви-Стросс К. Первобытное мышление / Клод Леви-Стросс; [пер., вступ. ст. и прим. А. Б. Островского]. – М. : Республика, 1994. – 384 с.; Леви-Стросс К. Печальные тропики / Клод Леви-Стросс; [ пер. с фр. Г. А. Матвеевой; науч. консультант и авт. предисл. Л. А. Файнберг]. – М. : Мысль, 1984. – 220 с.; Леви-Строс К. Структурная антропология / Клод Леви-Строс; [пер. с фр. В. В. Иванова]. – М. : Академический Проект, 2008. – 555 с.; Смелзер Н. Социология / Нейл Смелзер; [пер. с англ. З. П. Вольской; науч. ред. и авт. предисл. В. А. Ядов]. – М. : Феникс, 1994. – 688 с.; Андерсон Б. Воображаемые сообщества. Размышления об истоках и распространении национализма / Бенедикт Андерсон; [ пер. с англ. В. Г. Николаева]. – М. : Канон-Пресс-Ц; Кучково поле, 2001. – 286 с.; Бауман З. Индивидуализированное общество / Зигмунт Бауман; [пер. с англ. под ред. В. Л. Иноземцева]. – М. : Логос, 2002. – 390 с.; Гуревич П. С. Антропологический ренессанс / П. С. Гуревич // Феномен человека : Антология / [сост. и авт. вступ. ст. П. С. Гуревича]. – М. : Высшая школа, 1993. – С. 3-23; Лурье С. В. Историческая этнология : [учебное пособие] / С. В. Лурье. – М. : Аспект-пресс, 1997. – 446 с.; Длугач Т. Б. Подвиг здравого смысла, или Рождение идеи суверенной личности (Гольбах, Гельвеций, Руссо) / Т. Б. Длугач. – М. : Наука, 1995. – 221 с.; Малиновский Б. Магия, наука и религия : [пер. с англ.] / Бронислав Малиновский; [вступ. ст. Р. Редфилда и др.] – М. : Рефл-бук,1998. – 290 с.; Тейлор Э. Б. Первобытная культура : [пер. с англ.] / Э. Б. Тейлор; [предисл. и примеч. А. И. Першица]. – М. : Политиздат, 1989. – 573 с.; Рэдклифф-Браун А. Р. Структура и функции в примитивном обществе: Очерки и лекции / А. Р. Рэдклифф-Браун; [пер. с англ., комент. и указ. О. Ю. Андреевой при участии Ю. А. Артемовой, А. Г. Артемова; отв. ред. В. А. Попов]. – М. : Издательская фирма «Восточная литература» РАН, 2001. –304 с.; Мосс М. Очерк о даре / Марсель Мосс // Мосс М. Общество. Обмен. Личность: Труды по социальной антропологии / Марсель Мосс; [пер. с фр., послесл. и коммент. А. Б. Гофмана]. – М. : Восточная литература, 1996. – С. 82-222; Шурц Г. История первобытной культуры : в 2 вып. / Генрих Шурц; [сост. В. Покровский; ред. и предисл. П. И. Кушнера (Кнышева)]. – Вып. 1. – М. : Издание Коммунист. ун-та имени Я. М. Свердлова 1923. – 237 с.; Шарден Т. П. Феномен человека / Пьер Тейяр де Шарден; [пер. с фр. Н. А. Садовского; предисл., и коммент. Б. А. Старостина] – М. : Наука, 1987. – 240 с.; Фрэзер Дж. Дж. Золотая ветвь / Джеймс Джордж Фрэзер; [пер. с англ. М. К. Рыклина]. – М. : АСТ; Астрель, 2011. – 767 с. та ін.

21 Элиас Н. Общество индивидов : [пер. с нем.] / Норберт Элиас. – М. : Праксис, 2001. – С. 30; детальніше про це див.: Еліас Н. Процес цивілізації. Соціологічні і психогенетичні дослідження / Норберт Еліас; [пер. з нім. О. Логвиненко]. – К. : Видавничий дім "Альтернативи", 2003. – 672 с.; Касториадис К. Воображаемое установление общества / Коренелиус Касториадис; [пер. с фр. Г. Волкова, С. Офертас]. – М. : ГНОЗИС Логос, 2003. – С. 35-52; Бурлачук В. Еще раз к вопросу: "Что такое общество?" / В. Бурлачук. // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2006. – № 1. – С. 9-10.

22 Бурлачук В. Еще раз к вопросу: "Что такое общество?" / В. Бурлачук. // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2006. – № 1. – С. 6.

23 Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов : [пер. с англ.] / Адам Смит; [предисл. В. С. Афанасьева]. – М. : Эксмо, 2007. – С. 77-78. Приблизно півтора століття тому філософсько-методологічний ключ А. Сміта до пізнання виникнення суспільного з індивідуального свідомо чи несвідомо надзвичайно успішно застосував нині несправедливо забутий німецький філософ та теоретик права А.Райнах для пояснення природи та причин появи права як явища з індивідуальних людських вчинків. Зокрема, А.Райнах за допомогою феноменологічної методології довів, що, подібно до того, як існують незалежні ні від кого основи математики й логіки, так само існують й незалежні ні від кого особисто основи права – правові утворення. Проте їх онтологія, згідно А. Райнаха, докорінно відрізняється від онтології тих же математики та логіки. Правові утворення існують темпорально та умовно (створюються одними умовами та ліквідовуються іншими). Першопричиною утворення таких правових феноменів та інструментом їх реалізації одночасно є соціальні акти між індивідами (наприклад, дана обіцянка одним індивідом іншому), без яких та поза якими не існує жоден соціум. Як показав А.Райнах, соціальні акти настільки древні явища, наскільки сягає глибини віків соціальне буття людини (див.: Райнах А. Априорные основания гражданского права / Адольф Райнах // Райнах А. Собрание сочинений / Адольф Райнах; [пер. с нем. В. А. Куренного]. – М. : Дом интеллектуальной книги, 2001. – С. 317, 318).

24 Гоббс Т. Сочинения : в 2 т. / Томас Гоббс; [пер. с лат. и англ.; cост., ред. изд., авт. вступ. ст. и примеч. В. В.Соколов]. – М. : Мысль, 1991. – Т. 2. – С. 134; Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней : [пер. с итал.] / Джованни Реале, Дарио Антисери. – СПб. : ТОО ТК "Петрополис", 1996. – Т. 3: Новое время (от Леонардо до Канта). – С. 301.

25 Ковлер А. И. Антропология права : [учебник для вузов] / А. И. Ковлер. – М. : Издательство НОРМА, 2002. – С. 107.

26 Афанасьев В. С. Адам Смит: политическая экономия мануфактурного капитализма / В. С. Афанасьев // Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / Адам Смит; [пер. с англ. и предисл. В. С. Афанасьева]. – М. : Эксмо, 2007. – С. 13; Сорос Дж. Кризис мирового капитализма. Открытое общество в опасности / Джордж Сорос; [пер. с англ. С. К. Умрихиной, М. З. Штернгарца]. – М. : ИНФРА-М, 1999. – С. ХХІІІ; Шумпетер Й. История экономического анализа : в 3 т. / Йозеф Алоиз Шумпетер; [пер. с англ. под ред. В. С. Автономова]. – СПб. : Экономическая школа, 2004. – Т. 1. – С. 302.

27 Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. – С. 443.

28 Див.: Hoebel E.A. The Law of Primitive Man. – Cambridge, 1954. – P. 329-330.

29 Див.: Мальцев Г. В. Месть и возмездие в древнем праве : [монография] / Г. В.Мальцев. – М.: Норма: ИНФРА-М, 2012. – 736 с.

30 Дубровский Д. И. Природа человека, массовое сознание и глобальное будущее / Д. И. Дубровский // Философские науки. – 2013. – № 9. – С. 5.

31 Там само. – С. 5.

32 Див.: Беккер Г. Экономический анализ и человеческое поведение / Гэри Беккер; [пер. с англ. Р. И. Капелюшникова // THESIS: Теория и история экономических и социальных институтов и систем (Альманах) : Предмет исследования / [В. Полетаев (гл. ред.) и др.]. – Зима, 1993. – Т. 1. – Вып. 1. – М. : Начала-пресс, 1993. – С. 24-40.

33 Див.: Норт Д. Институты и экономический рост: историческое введение / Даглас Норт; [пер. с англ. Е. И. Николаенко] // Теория и история экономических и социальных институтов и систем (Альманах) : Структуры и институты / [В. Полетаев (гл. ред.) и др.]. – Весна 1993. – Т. 2. – Вып. 2. – М. : Начала-пресс, 1993. – С. 69-91.

34 Див.: Alchian A.A. Uncertainty, Evolution and Economic Theory // Journal of Political Economy. – June 1950. – № 58. – Pp. 211-221.

35 Buchanan J.М. The Limits of Liberty: Between Anarchy and Leviathan. – Chicago: University of Chicago Press, 1975. – 210 p.

36 Karl Brunner. The Perception of Man and the Conception of Society: Two Approaches to Understanding Society // Economic Inquiry. – July 1987. – V. 25, – Р. 372; Brunner K. and Meckling W.H. The Perception of Man and the Conception of Gov­ernment // Journal of Money, Credit, and Banking, – February 1977. – Рp. 60-85; Brunner K. and Meltzer A.H. The Uses of Money: Money in the Theory of an Ex­change // American Economic Review. – December 1971. – Рp. 784-805.

37Meckling W.H. Values and the Choice of the Model of the Individual in the Social Sciences (REMM) // Schweizerische Zeitschrift für Volkswirtschaft und Statistik, 1976, – Bd.4. – Рp. 545-560; Brunner K. and Meckling W.H. The Perception of Man and the Conception of Gov­ernment // Journal of Money, Credit, and Banking, – February 1977. – Рp. 60-85.

38Lindenberg S. An Assessment of the New Political Economy: Its Potential for the Social Sciences and for Sociology in Particular // Sociological Theory. – Spring 1985. – V. 3. – № 1. – Р. 102.

39 Barrash D. The Whisperings Within. – New York: Harper and Row, 1979. – Р. 42-47.

40 Див.: Хайек Ф. А. Пагубная самонадеянность. Ошибки социализма / Ф. А. Хайек; [под ред. У. У. Бартли; пер. с англ. Е. Осиновой]. – М. : Новости, 1992. – 304 с.

41 Див.: Хайек Ф. А. Пагубная самонадеянность. Ошибки социализма. – С. 29.

42 Див.: Там само. – С. 55.

43 Див.: Хайек Ф. А. Пагубная самонадеянность. Ошибки социализма. – С. 32.

44 Див.: Там само. – С. 126.

45 Там само. – С. 127.

46 Див.: Хайек Ф. А. Конкуренция, труд и правовой порядок свободных людей : фрагменты сочинений / Фридрих Август фон Хайек; [сост. С. А. Мальцева и др.]. – СПб. : Пневма, 2009. – С. 56.

47 Хайек Ф. А. Пагубная самонадеянность. Ошибки социализма. – С. 128.

48 Там само. – С. 123.

49 Хайек Ф. А. Пагубная самонадеянность. Ошибки социализма. – С. 147.

50 Див.: Даймонд Дж. Ружья, микробы и сталь: История человеческих сообществ / Джаред Даймонд; [пер. с англ. М. Колопотина]. – М. : АСТ, 2009. – 604 с.

51 Хайек Ф. А. Пагубная самонадеянность. Ошибки социализма. – С. 132.

52 Див.: Кемеров В. Е. Гуманитарное и социальное: от оппозиции к синтезу / В. Е. Кемеров // Человек. – 2011. – № 1. – С. 8.

53 Heidegger M. Plato's Sophist. Lecture Transcript. – Bloomington: Indiana Press University. – P. 382.

54 Арендт Х. Жизнь ума / Ханна Арендт; [пер. с англ. А. В. Говорунова]. – СПб. : Наука, 2013. – С. 182.

55 Шарден Т. П. Феномен человека / Пьер Тейяр де Шарден; [пер. с фр. Н. А. Садовского; предисл., и коммент. Б. А. Старостина] – М. : Наука, 1987. – С. 150.

56 Там само. – С. 151.

57 Назаретян А. П. Нелинейное будущее: мегаисторические, синергетические и культурно-психологические предпосылки глобального прогнозирования / А. П. Назаретян. – М.: Изд-во МБА, 2013. – С. 65.

58 Див., наприклад: McNeill J.R.M., McNeill W.H. The human web. A bird's eye view of world history. – N.Y. etc.: Norton & Co., 2003. – 368 p.; Шарден Т. П. Феномен человека / Пьер Тейяр де Шарден; [пер. с фр. Н. А. Садовского; предисл., и коммент. Б. А. Старостина] – М. : Наука, 1987. – 240 с.; Вернадский В. И. Философские мысли натуралиста : [сборник К 125-летию со дня рождения] / В. И. Вернадский; [предисл. А. Л. Яншина и др.; примеч. И. И. Мочалова, К. П. Флоренского]. – М. : Наука, 1988. – 520 с.; Вернадский В.И. Биосфера и ноосфера / В. И. Вернадский; [отв. ред. Б. С. Соколов, А. А. Ярошевский]. – М. : Наука, 1989. – 261 с.; Ковлер А. И. Антропология права : [учебник для вузов] / А. И. Ковлер. – М. : Издательство НОРМА, 2002. – С. 138 та ін.

59 Див.: наприклад: Матурана У., Варела Ф. Древо познания : Биологические корни человеческого понимания / Умберто Матурана, Франсиско Варела; [пер. с англ. Ю. А. Данилова]. – М. : Прогресс-Традиция, 2001. – С. 62-67; Пригожин И. Порядок их хаоса: Новый диалог человека с природой / Илья Пригожин, Изабелла Стенгерс; [пер. с англ. Ю. А. Данилова; общ. ред. В. И. Аршинова, Ю. Л. Климонтовича и Ю. В. Сачкова]. – М. : Прогресс, 1986. – С. 142-149; Бевзенко Л. Д. Социальная самоорганизация. Синергетическая парадигма: возможности социальных интерпретаций / Л. Д. Бевзенко. – К. : Ин-т социологии НАН Украины, 2002. – С. 51-73 та ін.

60 Див.: Ичас М. Биологический код / М. Ичас; [пер. с англ. В. М. Родионова]. – М. : Мир, 1971. – 351 с.; Ратнер В. А. Генетический код как система / В. А. Ратнер // Соровский образовательный журнал. – 2000. – Т.6. – № 3. – 17-22; Бочков Н. П. Генетика человека. Наследственность и патология : [монография] / Н. П. Бочков. – М. : Медицина, 1978. – 384 с.; Боринская С. А. Люди и их гены: нити судьбы / С. А. Боринская, Н. К. Янковский. – Фрязино : Век 2, 2006. – 64 с. та ін.

61 Див.: Межуев В. М. Культура и история. Проблема культуры в философско-исторической теории марксизма / В. М. Межуев. – М. : Политиздат, 1977. – С. 89-91.

62 Див.: Кассирер Э. Избранное. Опыт о человеке / Эрнст Кассирер; [редкол., сост. С. Я. Левит, Л. В. Скворцов; пер. Б. Вимер и др.]. – М. : Гардарика, 1998. – 779 с.; Юнг К. Г. Человек и его символы : [пер. с англ.] / [Карл Густав Юнг, Мария-Луиза фон Франц, Джозеф Хендерсен и др.]; введ. Д. Фридмана. – М.; СПб : Серебрянные нити; АСТ, 1997. – 367 с.

63 Див.: Платон. Собрание сочинений: в 4 т. / Платон; [пер. с древнегреч. С. С. Аверинцева и др.; общ. ред. А. Ф. Лосева, В. Ф. Асмуса, А. А. Тахо-Годи]. – М. : ИФРАН, Мысль, 1994. – Т. 3. – С. 130. та ін.

64 Див.: Wilson E.O. Human Nature. – Cambridge, 1978. – P. 6.

65Див.: Кемеров В. Е. Введение в социальную философию : [учебник для вузов] / В. Е. Кемеров. – М. : Академический проект, 2001. – С. 6, 102, 238.; Очерки социальной философии : [учебное пособие] / В. Д. Зотов, В. Н. Шевченко, К. Х. Делокаров и др. – М. : Наука, 1994. – С. 38-39; Очерки социальной философии : [учебное пособие] / [Р. В. Светлов и др.]; под ред. К. С. Пигрова. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 1998. – С. 82 та ін.

66 Див.: Шюц А. Избранное: Мир, светящийся смыслом / Альфред Шюц; [пер. с нем. и англ. В. Г. Николаева и др.; сост. Н. М. Смирнова; общ. и науч. ред., послесл. Н. М. Смирновой]. – М. : РОСППЭН, 2004. – С. 404, 462.

67 Див.: Бодрийяр Ж. В тени молчаливого большинства, или Конец социального / Жан Бодрийяр; [пер. с фр. Н. В. Суслова]. – Екатеринбург : Изд-во Уральского ун-та 2000. – С. 7, 8, 30, 73, 92, 93 та ін.; Луман Н. Общество как социальная система : / Никлас Луман; [пер. с нем. А. Антоновского]. – М. : Изд-во "Логос", 2004. – С. 10 та ін.

68 Див.: Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания / Питер Бергер, Томас Лукман; [пер. с англ. Е. Руткевича]. – М. : Медиум, 1995. – С. 62.; Хабермас Ю. Моральное сознание и коммуникативное действие : [пер. с нем.] / Юрген Хабермас; [под ред. Д. В. Скляднева]. – СПб. : Наука, 2000. – С. 113 та ін; Апель К.-О. Трансформация философии /Карл-Отто Апель; [пер. с нем. – В. Куренной, Б. Скуратов]. – М. : Логос, 2001. – С. 206, 260, 261, 297, 303-304 та ін.

69 Див.: Астрономия и современная картина мира / [отв. ред. В. В. Казютинский]. – М. : ИФРАН, 1996. – С. 27-29; Barrow J.D., Tipler F.J. The Anthropic Cosmological Principle. – Oxford, 1986. – P. 49-56; Социальное: истоки, структурные профили, современные вызовы / [под общ. ред. П. К. Гречко, Е. М. Курмелевой]. – М. : РОССПЭН, 2009. – С. 63; Лоренц К. Кантовская доктрина априори в свете современной биологии /Конрад Лоренц; [пер. А. Тостовой] // Человек. – 1997. – № 5. – С. 21; Хайдеггер М. Бытие и время / Мартин Хайдеггер; [пер. с нем. В. В. Бибихина]. – Харьков: «Фолио», 2003. – С. 118; Нанси Ж.-Л. Бытие единичное множественное / Жан-Люк Нанси; [пер. с фр. В. В. Фурса; под ред. Т. В. Щитцовой]. – Мн. : Логвинов, 2004. – С. 62.

70 Див.: Конт О. Дух позитивной философии (слово о положительном мышлении) / Огюст Конт; [пер. с фр. И. А. Шапиро; с предисл. М. Ковалевскаго]. – СПб. : Вестник знания (В. В. Битнера), 1910. – С. 72-75.

71 Детальніше про онтології соціальних можливостей див.: Социальное: истоки, структурные профили, современные вызовы / [под общ. ред. П. К. Гречко, Е. М. Курмелевой]. – М. : РОССПЭН, 2009. – С. 268-285.

72 Див.: Данилова Л. В. Дискуссионные проблемы теории докапиталистических обществ / Л. В. Данилова // Проблемы истории докапиталистических обществ / [Бахта В. М., Васильев В. С., Гефтер М. Я., Данилова М. В. (отв. ред.), Тер-Акопян Н. Б]. – М. : Наука, 1968. – Кн. 1. – С. 27-66; Маретин Ю. В. Основные типы общины в Индонезии / Ю. В. Маретин // Проблемы истории докапиталистических обществ / [отв. М. В. Данилова]. – М. : Наука, 1968. – С. 326-351; Крюков М. В. Формы социальной организации древних китайцев / М. В. Крюков. – М. : Наука, 1967. – 201 с.; Крюков М. В. Системы родства китайцев: эволюция и закономерности / М. В. Крюков. – М. : Наука, 1972. – 327 с.; Кабо В. Р. Первобытная доземледельческая община / В. Р. Кабо. – М. : Наука, 1986. – 304 с.; Архаическое общество: Узловые проблемы социологии развития : [сборник науч. трудов] : в 2 вып. / [отв. ред. А. В. Коротаев и В. В. Чубаров]. – Вып. 1. – М. : Ин-т истории СССР, 1991. – 216 с. та ін.

73 Ковалевский М. М. Первобытное право : в 2 вып. / М. М. Ковалевский. – М.: Тип. А. И. Мамонтова, 1886. – Вып. 1: Род. – С. 1.

74 Див.: Ковлер А. И. Антропология права. – С. 142, 143-164.

75 Див.: Степин В. С. Классика, неклассика, постнеклассика: критерии различения / В. С. Степин // Постнеклассика: философия, наука, культура: [коллективная монография] / [отв. ред. Л. П. Киященко и В. С. Степин]. – СПб. : Издательский дом «Міръ», 2009. – С. 249-295.

76 Див.: Дарвін Ч. Походження видів шляхом природного відбору або збереження порід у боротьбі за життя / Чарльз Дарвін. – Львів : ЛА "Піраміда", 2009. – 548 с.

77 Див.: Флиер А. Я. Культурогенез : [монография] / А. Я. Флиер. – М. : Российский институту культурологи, 1995. – С. 31-33; Лобок А. М. Антропология мифа / А. М. Лобок. – Екатеринбург : БКИ, 1997. – 685 с.; Дьяконов И. М. Пути истории. От древнейшего человека до наших дней / И. М. Дьяконов. – М. : "Восточная литература" РАН, 1994 – 384 с.; Замятин С. Н. Некоторые вопросы изучения хозяйства в эпоху палеолита / С. Н. Замятин // Проблемы истории первобытного общества. Труды института этнографии. – Т. 54. – М.-Л. : АН СССР, 1960. – С. 80-108.; Буровский А. М. "Запад" эпохи плейстоцена / А. М. Буровский // Эволюция: Аспекты современного эволюционизма / [отв. ред. Л. Е. Гринин, А. В. Коротаев, А. В. Марков]. – М. : Либроком, 2012. – С. 256; Сайтарлы И. А. Философия социальной культуры : [монография] / И. А. Сайтарлы. – К. : Изд. ПАРАПАН, 2012. – С. 276.

78 Див.: Хайек Ф. А. Пагубная самонадеянность. Ошибки социализма. – С. 92; Лоренц К. Агрессия (так называемое "зло") / Конрад Лоренц; [пер. с нем. Г. Ф. Швейника]. – М. : Прогресс-Универс, 1994. – С. 138.

79 Назаретян А. П. Нелинейное будущее: мегаисторические, синергетические и культурно-психологические предпосылки глобального прогнозирования. – С. 71.

80 Арендт Х. Жизнь ума. – С. 128, 169.

81 Див.: Вульф К. Homo pictor или возникновение человека из воображения / Кристоф Вульф; [пер. с нем. Г. Хайдаровой] // Актуальные проблемы глобалистики и геополитики. Сборник научных трудов кафедры глобалистики и геополитики. – Красноярск : СФУ, 2012. – С. 192-205.

82 Див.: Поршнев Б. Ф. О начале человеческой истории: Проблемы полеопсихологии / Б. Ф. Поршнев; [предисл. Х. Н. Момджяна и др.]. – М. : Мысль, 1974. – С. 67; Поршнев Б. Ф. Контрсуггестия и история (Элементарное социально-психологическое явление и его трансформации в развитии человечества) / Б. Ф. Поршнев // Историческая психология и социология истории. – 2010. – Т.3. – № 2. – С. 185-219.

83 Див.: Pilbeam D. The evolution of man. – London : Thames & Hudson, 1970. – P. 85-87.

84 Homo Sungirensis. Верхнепалеолитический человек: экологические и эволюционные аспекты исследования : [коллективная монография] / [отв. ред. Т. И. Алексеева, Н. О. Бадер]. – М. : Научный мир, 2000. – С. 114-142.

85 Честнов И. Л. Постклассическая теория права : [монография] / И. Л. Честнов. – СПб. : Издательский Дом "Алеф-Пресс", 2012. – С. 241-242; Дробышевский С. А. Историческое место политической организации общества и права: спорные вопросы / С. А. Дробышевский // Правоведение. – 1991. – № 4. – С. 80-85; Дробышевский С. А. Политическая организация общества и право как явления социальной эволюции : дис. ... д-ра. юрид. наук : 12.00.01 / Дробышевский Сергей Александрович. – Краснодар, 1994. – 446 с.

86 Честнов И. Л. Постклассическая теория права. – С. 241-242; Hoebel E.A. The Law of Primitive Man. A Study in Comparative Legal Dynamics. – Cambridge (Mass.), 1954. – 357 p.; Pospisil LJ. Anthropology of Law. A Comparative Theory. – N. Y.: Harper and Row, 1971. – 385 p.; Gehlen A. Moral und Hypermoral. Eine pluralistische Ethik. – Frankfurt am Main-Bonn: Athenäum, 1969. – 192 s.

87 Див. Хайдеггер М. Бытие и время / Мартин Хайдеггер; [пер. с нем. В. В. Бибихина]. – Харьков : «Фолио», 2003. – 510 с.

88 Див.: Стовба А. В. Правовая ситуация как исток бытия права : [монография] / А. В. Стовба. – Х. : ФО-П Лисяк Л.С., 2006. – 176 с.

89 Стовба А. В. Право и событие: экзистенциально-онтологический анализ / А. В. Стовба // Российский ежегодник теории права, 2011. – 2012. – № 4 / [под ред. А. В. Полякова]. – СПб. : ООО "Университетский издательский консорциум", 2012. – С. 138, 141.

90 Стовба А. В. Правовая ситуация как исток бытия права. – С. 87.

91 Там само. – С. 154.

92 Там само. – С. 75.

93 Козловський А. А. Право як пізнання: Вступ до гносеології права / А. А. Козловський. – Чернівці : Рута, 1999. – С. 204-205.

94 Див.: Бородай Ю. М. От фантазии к реальности (Происхождение нравственности) / Ю. М. Бородай. – М. : ИФРАН, 1995. – С. 126; Бородай Ю. М. Эротика – смерть – табу: Трагедия человеческого сознания / Ю. М. Бородай. – М. : Рус. феноменол. о-во; Гнозис, 1996. – С. 97 та ін.

95 Див.: Назаретян А. П. Агрессия, мораль и кризисы в развитии мировой культуры (Синергетика исторического процесса) : [курс лекций] / А. П. Назаретян. – [2-е изд., дораб. и доп.]. – М. : Наследие, 1996. – С. 25-29.

96 Levi-Strauss C. The elementary structures of kinship. Translated from the French by J. H. Bell, J. R. von Sturmer and R. Needham (ed.). – Boston: Beacon Press, 1969. – P. 25.

97 Levi-Strauss C. Structural Anthropology. Translated by Monique Layton. – V. 2. – Chicago, 1983. – P. 19.

98 Леви-Строс К. Структурная антропология / Клод Леви-Строс; [пер. с фр. В. В. Иванова]. – М. : Академический Проект, 2008. – С. 65.

99 Шалютин Б. С. Правогенез как фактор становления общества и человека / Б. С. Шалютин // Вопросы философии. – 2011. – № 11. – С. 18.

100 Пэнто Р. Методы социальных наук : [пер. с фр.] / Р. Пэнто, М. Гравитц; [под ред. и вступ. ст. В. А. Туманова и В. П. Казимирчука]. – М. : Прогресс, 1972. – С. 53-54.

101 Див.: Семенов Ю. И. На заре человеческой истории / Ю. И. Семенов. – М. : Мысль, 1989. – С. 29.

102 Див.: Бурдье П. За рационалистический историзм / Пьер Бурдье; [пер. с фр. Н. А. Шматко] // Социо-Логос постмодернизма’97. Альманах Российско-французского центра социологических исследований Института социологии РАН. – М. : Институт экспериментальной социологии, 1996. – С. 15.

103 Див.: Смирнова Н. М. Социальная феноменология в изучении современного общества / Н. М. Смирнова. – М. : Канон+, 2009. – С. 188, 190-191.

104 Платон. Государство / Платон // Сочинения : в 3 т. / Платон; [под общ. ред. А. Ф. Лосева и В. Ф. Асмуса; вступ. ст. А. Ф. Лосева]. – М. : Мысль, 1971. – Т. 3. Ч. 1. – С. 145.

105 Гольбах П. Система природы, или о законах мира физического и мира духовного / Поль Гольбах // Гольбах П. Избранные произведения : в 2 т. / Поль Гольбах; [пер. с фр. П. С. Юшкевича; под общ. ред. и вступ. ст. Х. Н. Момджяна]. – М. : Мысль, 1963. – Т. 1. – С. 73 - 74.

106 Гердер И. Г. Идеи к философии истории человечества / Иоганн Готфрид Гердер; [пер. с нем. и примеч. А. В. Михайлова; отв. ред. А. В. Гулыга]. – М. : Наука, 1977. – С. 450.

107 Гегель Г. В. Ф. Философия религии : в 2 т. / Георг Фридрих Вильгельм Гегель; [общ. ред. и вступ. ст. А. В. Гулыги; пер. с нем. М. И. Левиной]. – М. : Мысль, 1975. – Т. 1. – С. 264.

108 Там само.

109 Гегель Г. В. Ф. Сочинения : в 14 т. / Георг Фридрих Вильгельм Гегель; [пер. с нем. Г. Г. Шпета]. – М., 1929-1959. – Т. 4 : Система наук. Ч. 1. Феноменология духа. – М.: Изд-во социально-экономической литературы, 1959. – С. 189.

110 Гегель Г. В. Ф. Сочинения : в 14 т. / Георг Фридрих Вильгельм Гегель; [пер. с нем. Г. Г. Шпета]. – М., 1929-1959. – Т. 4 : Система наук. Ч. 1. Феноменология духа. – М.: Изд-во социально-экономической литературы, 1959. – С. 189. – С. 212.

111 Гегель Г.В.Ф. Там само. Детальніше про це див.: Бережной Н. М. Гегель и Маркс о родовой сущности человека / Н. М. Бережной // Карл Маркс и современная философия : Сб. материалов науч. конф. к 180-летию со дня рождения К. Маркса / РАН. Ин-т философии; [под ред. Н. И. Лапина (отв. ред.) и др.] – М., 1999. – С. 282-290.

112 Фейербах Л. Избранные философские произведения : в 2 т. / Людвиг Фейербах; [общая ред. и вступ. ст. М. М. Григорьяна]. – М. : Политиздат, 1955. – Т. 2. – С. 579.

113 Див..: Маркс К., Энгельс Ф. Собрание сочинений : в 50 т. / К. Маркс, Ф. Энгельс. – [2-е изд.]. – М. : Издательство политической литературы, 1968. – Т. 46. – Ч. 1. – С. 189.

114 Див.: Маркс К., Энгельс Ф. Собрание сочинений : в 50 т. / К. Маркс, Ф. Энгельс. – [2-е изд.]. – М. : Издательство политической литературы, 1960. – Т. 23. – С. 368.

115 Див.: Маркс К., Энгельс Ф. Собрание сочинений : в 50 т. / К. Маркс, Ф. Энгельс. – [2-е изд.]. – М.: Издательство политической литературы, 1955. – Т. 2. – С. 189.

116 Див.: Обуховский К. Психология влечений человека / Казимеж Обуховский; [пер. с польск. В. И. Могилева; под ред. и с послесл. Б. М. Сегала]. – М. : Прогресс, 1972. – С. 10.

117 Див.: Маслоу А. Г. Мотивация и личность / Абрахам Г. Маслоу; [пер. с англ. А. М. Татлыбаева]. – СПб. : Евразия, 1999. – С. 79, 81, 99, 151 та ін.

118 Див.: Маслоу А. Г. Мотивация и личность / Абрахам Г. Маслоу; [пер. с англ. А. М. Татлыбаева]. – СПб. : Евразия, 1999. – С. 79, 80, 81 та ін.

119 Див.: Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. – М. : Учпедгиз, 1946. – С. 6.

120 Див.: Самсин А. И. Социально-философские проблемы исследования потребностей / А. И. Самсин. – М. : Высш. шк., 1987. – С. 58.

121 Див., наприклад: Левенков Н. В. Новый человек и новое общество : [монография] / Н. В. Левенков. – [3-е изд., испр. и доп.]. – Н. Новгород : Изд-во Гладкова О.В., 2005. – 403 с.; Табаков В. И. Человечность и её осуществление в истории: [монография] / В. И.Табаков. – Н. Новгород : Изд-во ННГУ, 1995. – 180 с.; Чешев В. В. Человек как мыслящее существо, или Оправдание разума / В. В. Чешев. – Томск : Изд-во Том. архитектур.-строит. ун-та, 1999. – 203 с.; Полозова В. П. Развитие исторических потребностей и способностей человека : дис. ... канд. филос. наук. : 09.00.11 / Полозова Валентина Петровна. – Нижний Новгород, 2007. – 153 с.

^ Даним твердженням М. М. Бережной фактично засвідчив виявлення ним одного з дієвих механізмів трансформації індивідуальних потреб у потреби суспільні, що принципово важливо для появи права людини на податки. Квінтесенція цього спостереження М. М. Бережного полягає в тому, що він на багатьох конкретних прикладах показав існування і навіть кооперацію (кооперативний ефект) у конкретному індивіді, здавалося б, протилежних тенденцій: потреб "для себе" та "потреб разом з іншими", які, проте, при більш глибокому проникненні в їх дійсну природу виявляються фактично солідарними потребами, а ще точніше – потребами, які мультиплікують кооперативний ефект.

122 Бережной Н. М. Человек и его потребности / Н. М. Бережной; [под ред. В. Д. Диденко]. – М. : Форум, 2000. – С. 30-33.

123 Див.: Маслоу А. Г. Мотивация и личность. – С. 99, 114, 151 та ін.

124 Див.: Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К.; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. – С. 194; Большой толковый словарь русского языка / [авт. и рук. проекта, сост. и гл. ред. С. А. Кузнецов]. – СПб. : «НОРИНТ», 2001. – С. 1169.

125 Див.: Романовская Т. Б. Свойство / Т. Б. Романовская // Новая философская энциклопедия : в 4 т. / [ред. совет: Степин В. С., Гусейнов А. А., Семигин Г. Ю., Огурцов А. П. и др.]. – М. : Мысль, 2010. – Т. 3 Н-С. – С. 510.

126 Див.: Алексеев С. С. Социальная ценность права в советском обществе / С. С.Алексеев. – М. : Юридическая литература", 1971. – С. 62.

127 Див.: Романюк Є. О. Основні властивості права в контексті природноправового та позитивістського право розуміння : дис... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Романюк Євгенія Олександрівна. – Київ, 2013. – С. 19.

128 Див.: Романюк Є. О. Основні властивості права в контексті природноправового та позитивістського право розуміння : дис... канд. юрид. наук : 12.00.01. – С. 45.

129 Див.: Там само. – С. 50.

130 Див.: Лебедев А.В. Протагор // Новая философская энциклопедия : в 4 т. / [ред. совет: Степин В. С., Гусейнов А. А., Семигин Г. Ю., Огурцов А. П. и др.]. – М.: Мысль, 2010. – Т. 3 Н-С. – С. 374.

131 Спеціально про це див.: Гаврилюк Р.А. Методологическая традиция доктрины естественного права: [монография] / Р. А. Гаврилюк. – Черновцы : Рута, 2012. – 788 с.

132 Див.: Коркунов Н. М. Лекции по общей теории права / Н. М. Коркунов. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2003. – С. 341.

133 Див.: Агацци Э. Человек как предмет философии / Э. Агацци // Вопросы философии. – 1989. – № 2. – С. 24-34.

134 Див.: Адлер А. Понять природу человека / Альфред Адлер; [пер. с нем. Е. А. Цыпина, ред. М. В. Козикова]. – СПб. : Гуманитар. агентство "Акад. проект", 1997. – С. 58-85; Молодцова Е. И. Традиционные знания и современная наука о человеке / Е. И. Молодцова. – М. : ТОО «Янус», 1996. – С. 72-88; Людина в лабіринті перспектив : [монографія] / [Толстоухов А. В., Перова О. Є., Рубанець О. М. та ін.]; заг. ред. А. В. Толстоухова. – К. : Парапан, 2004. – 220 с.; Стевенсон Л. Десять теорий о природе человека / Лесли Стевенсон, Дэвид Хаберман (2, 3 гл.); [пер. с англ. В. В. Васильева]. – М. : Слово, 2004. – 230 с. та ін.

135 Див.: Фролов И. Т. О человеке и гуманизме. Работы разных лет / И. Т. Фролов. – М. : Политиздат, 1989. – С. 105-112.

136 Див.: Nitecki, M.H. and D.V. Nitecki (eds.). Origins of Anatomically Modern Humans. – NY.: Plenum Press, 1994. – P. 172-197; Проблема человека в западной философии : [сб. переводов с англ., нем., фр.] / [сост. и послесл. П. С. Гуревича; общ. ред. Ю. Н. Попова]. – М. : Прогресс, 1988. – С. 25, 46, 81, 107 та ін.

137 Див.: Кант И. Антропология с прагматической точки зрения / Иммануил Кант // Кант И. Сочинения : в 6 т. / Иммануил Кант; [Под общ. ред. В. Ф. Асмуса и др.]. – М. : Мысль, 1966. – Т. 6. – С. 64, 349-588; Koreth E. Was ist der Mensch? – Innsbruck, 1984. – S. 25-27; Ницше Ф. Человеческое, слишком человеческое. Книга для свободных умов / Ф. Ницше // Сочинения в 2 т. Т. 1. – М. : 1990/1996. – С. 470; Аристотель. Афинская полития. Государственное устройство афинян / Аристотель; [пер. и примеч. С. И. Радцига]. – [3-е изд., испр.]. – М. : Флинта: МПСИ, 2007. – 233 с.; Аристотель. Политика / Аристотель; [пер. с греч. С. А. Жебелева]. – СПб. : тип. М. А. Александрова, 1911. – 478 с.; Аристотель. Никомахова этика (отрывки) / Аристотель; [пер. Н. И. Носадского] // Античный способ производства в источниках : [сборник] / [под ред. С. А. Жебелева и С. И. Ковалева] // Известия Государственной Академии истории материальной культуры. Выпуск 78. – М. : ГАИМК, 1933. – С. 551-557; Аристотель. Метафизика / Аристотель; [пер. и прим. А. В. Курбицкого]. – М.-Л. : Соцэкгиз, 1934. – 348 с.; Аристотель. О частях животных / Аристотель; [пер. В. П. Карпова]. – М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1940. – С. 138; Кассирер Э. Избранное. Опыт о человеке / Эрнст Кассирер; [редкол., сост. С. Я. Левит, Л. В. Скворцов; пер. Б. Вимер и др.]. – М. : Гардарика, 1998. – С. 197-206; Богомолов А. С. Диалектический логос: Становление античной диалектики / А. С. Богомолов. – М. : Мысль, 1982. – С. 184; Шаап С. Человек как мера. Учение Ницше о ресентименте / Сибе Шаап; [пер. с голландского О. Пархомовой]. – Киев : Видавництво Жупанського, 2008. – 205 с.

138 Див., наприклад: Савельева М. Ю. Парадокс основания. Эллинский контекст : [монография] / М. Ю. Савельева; [авт. предисл. М.В. Попович] – К. : Издатель ПАРАПАН, 2008. – 496 с.; Бердяев Н. А. О назначении человека / Н. А. Бердяев; [авт. вступ. ст. П. П. Гайденко; примеч. Р. К. Медведевой]. – М. : Республика, 1993. – С. 119; Соколов В. В. Европейская философия XV-XVII вв. / В. В. Соколов. – [2-е изд., испр. и доп.]. – М. : Высшая школа, 1996. – С. 53-69; Леви-Стросс К. Три вида гуманизма / Клод Леви-Стросс // Леви-Стросс К. Первобытное мышление / Клод Леви-Стросс; [пер., вступ. ст. и прим. А. Б. Островского]. – М. : Республика, 1994. – С. 15-18.

139 Див.: Постнеклассика: философия, наука, культура : [коллективная монография] / [В. И. Аршинова и др.]; отв. ред. Л. П. Киященко, В. С. Степин. – СПб. : Издательский дом "Міръ", 2009. – 672 с.

140 Див., наприклад: Максимов С. И. Концепция правовой реальности / С. И. Максимов // // [С. И. Максимов, Ю. Е. Пермяков, А. В. Поляков и др]; под. ред. А. В. Стовбы; предисл. П. М. Рабиновича. – Х. : Видавничий дім «Ін Юре», 2013. – С. 31-61; Поляков А.В. Коммуникативно-феноменологическая концепция права // Неклассическая философия права: вопросы и ответы [коллективная монография]. – С. 94-126; Стовба А.В. Темпоральная онтология права / А.В. Стовба // Неклассическая философия права: вопросы и ответы : [коллективная монография] // [С. И. Максимов, Ю. Е. Пермяков, А. В. Поляков и др]; под. ред. А. В. Стовбы; предисл. П. М. Рабиновича. – Х. : Видавничий дім «Ін Юре», 2013. – С. 127-159; Честнов И.Л. Диалогическая концепция права / И. Л. Честнов // Неклассическая философия права: вопросы и ответы : [коллективная монография] // [С. И. Максимов, Ю. Е. Пермяков, А. В. Поляков и др]; под. ред. А. В. Стовбы; предисл. П. М. Рабиновича. – Х. : Видавничий дім «Ін Юре», 2013. – С. 160-193.

141 Див.: Coreth E. Was ist der Mensch?: Grundzüge einer philosophischen Anthropologie. – Innsbruck: Tyrolia 1973. – S. 25-27.

142 Див.: Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания / Б. Г. Ананьев. – М. : Наука, 1977. – С. 12-27.

143 Див.: Теребилова Е. Ю. «Социальный консенсус» в современной социологии / Е. Ю. Теребилова // Журнал социологии и социальной антропологии. 2009. – № 3. – С. 172-179; Теребилова Е. Ю. Социология сознания : [монография] / Е. Ю. Теребилова. – СПб. : Реноме, 2011. – С. 21-22; Мальцев Г. В. Месть и возмездие в древнем праве : [монография] / Г. В.Мальцев. – М. : Норма: ИНФРА-М, 2012. – С. 9.

144 Ананьев Б. Г. Психология чувственного познания / Б. Г. Ананьев. – М.: Изд-во Академии педагогических наук РСФСР, 1960. – С. 90, 94.

145 Ананьев Б. Г. Психология чувственного познания / Б. Г. Ананьев. – М.: Изд-во Академии педагогических наук РСФСР, 1960. – С. 216.

146 Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / А. Н. Леонтьев. – М. : Политиздат, 1975. – С. 190-191; Леонтьев А.Н. Потребности, мотивы и эмоции : [конспект лекций] / А. Н. Леонтьев. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1971. – 38 с., та ін.

147 Див.: Парето В. Компендиум по общей социологии / Вильфредо Парето; [пер. с итал. А. А. Зотова]. – М. : ГУ-ВШЭ, 2007. – С. 52-76.

148 Там само. – С. 52-76.

149 Див.: Самуэльсон П. Экономика : Вводный курс: [пер. с англ.] / П. Самуэльсон; [ред. А. В. Аникин и др.]. – М. : Прогресс, 1964. – С. 134; Samuelson P.A., Nordhaus W.D. Economics. – 19th ed. – McGraw-Hill/Irwin, 2010. – Pp. 160-166. Див. про це також: Слухай С. В. Довідник базових понять і термінів з мікроекономіки / С. В. Слухай. – К. : Лібра, 1998. – С. 153-156.

150 Олсон М. Логіка колективної дії: суспільні блага і теорія груп / Менкур Олсон; [пер. з англ., післямова Сергія Слухая]. – Київ: Лібра, 2004. – С. 12; Mancur O. The Logic of Collective Action. Public Goods and the Theory of Groups. – Cambridge Ma,: Harvard University Press, 2002. – p. 36.

151 Олсон М. Логіка колективної дії: суспільні блага і теорія груп. – С. 56; Mancur O. The Logic of Collective Action. Public Goods and the Theory of Groups. – Cambridge Ma,: Harvard University Press, 2002. – p. 48.

152 Mancur O. The Logic of Collective Action. Public Goods and the Theory of Groups. – Cambridge Ma,: Harvard University Press, 2002. – p. 43.

153 Mancur O. The Logic of Collective Action. Public Goods and the Theory of Groups. – Cambridge Ma,: Harvard University Press, 2002. – С. 51.

154 Alfred Kuhn. The Study of Society: A Unified Approach. – Honiewood, III.: Richard D. Irwin, Inc. and the Dorsey Press, Inc., 1963. – Pp. 365-370.

155 Див.: Berger P.L., Luckmann T. The Social Construction of Reality. A. Treatise on sociology of Knowledge. – Garden City, NY: Doubleday, 1966. – 219 p.

156 Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания / Питер Бергер, Томас Лукман; [пер. с англ. Е. Руткевича]. – М. : Медиум, 1995. – С. 36-37.

157 Searle J. R. The Construction of Social Reality. – New York: Free Press, 1995. – 241 p.

158 Див.: Гуссерль Э. Логические исследования / Эдмунд Гуссерль; [пер. с нем. Э. А. Берштейн; под ред. и с предисл. С. Л. Франка]. – СПб. : Образование, 1909. – Ч. 1 : Пролегомены к чистой логике. – С. 119-138; Гуссерль Э. Философия как строгая наука : [пер. с нем.] / Эдмунд Гуссерль. – Новочеркасск : Сагуна, 1994. – С. 42-58; Керни Р. Диалоги о Европе / Ричард Керни; [пер. с англ. В. Л. Алешиной и др.]. – М. : Весь мир, 2002. – С. 193; Вдовина И. С. Феноменология во Франции (Историко-философские очерки) / И. С. Вдовина. – М. : "Канон+" РООИ "Реабилитация", 2009. – С. 152.

159 Див.: Райнах А. Априорные основания гражданского права / Адольф Райнах // Райнах А. Собрание сочинений / Адольф Райнах; [пер. с нем. В. А. Куренного]. – М. : Дом интеллектуальной книги, 2001. – С. 153-326.

160 Конрад-Мартиус Х. Введение / // Райнах А. Собрание сочинений / Адольф Райнах; [пер. с нем. В. А. Куренного]. – М. : Дом интеллектуальной книги, 2001.– С. 26.

161 Див.: Райнах А. Априорные основания гражданского права. – С. 181, 182, 319-320 та ін.

162 Див.: Шпигельберг Г. Феноменологическое движение: Историческое введение. Пер. с англ. / Герберт Шпигельберг; [пер. с англ.- К. Чухрова и др.]. – М. : «Логос», 2002. – С. 371.

163 Див.: Херрман Ф.-В. фон. Понятие феноменологии у Хайдеггера и Гуссерля: [сборник] / Фридрих-Вильгельм фон Херрман; [пер. с нем. И. Инишева]. – Мн. : Пропилеи, 2000. – С. 28.

164 Стовба О. Природне праворозуміння: до відновлення методологічної традиції (рецензія на монографію Р. Гаврилюк "Методологічна традиція доктрини природного права") / О. Стовба // Філософія права і загальна теорія права. – 2013. – № 2. – С. 394.

165 Херрман Ф.-В. фон. Понятие феноменологии у Хайдеггера и Гуссерля. – С. 23.

166 Хайдеггер М. Бытие и время. – С. 7.

167 Там само. – С. 29.

168 Там само. – С. 28.

169 Там само. – С. 31.

170 Хайдеггер М. Бытие и время. – С. 27.

171 Maihofer W. Recht und Sein. Prolegomena zu einer Rechtsontologie. – Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann, 1954. – 125 s.

172 Див.: Серл Дж. Открывая сознание заново / Джон Серл; [пер. с англ. А.Ф.Грязнова]. – М. : Идея-Пресс, 2002. – 240 с.; Searle J. R. The Construction of Social Reality. – New York: Free Press, 1995. – 241 p.

173 Searle J. R. The Construction of Social Reality. – New York : Free Press. – 256 p.

174 Там само.

175 Searle J. R. The Construction of Social Reality. – New York: Free Press, 1995. – Pp. 39-40.

176 Там само. – р. 41.

177 Searle J. R. The Construction of Social Reality. – New York: Free Press, 1995. – p. 23-24.

178 Там само. – р. 26.

179 Там само. – р. 25.

180 Searle J. R. The Construction of Social Reality. – p. 28.

181 Там само. – р. 30.

182 Там само. – р. 37.

183 Там само. – С. 38.

184 Див., наприклад: Городяненко В. Г. Соціологія : [навчальний посібник] / В. Г. Городяненко – К. : Видавничий центр "Академія", 2003. – С. 49-54.

185 Див.: Омельчук О. М. Поведінка людини: філософсько-правовий вимір : дис.. ... д-ра юрид. наук : 12.00.12 / Омельчук Олег Миколайович. – Львів, 2012. – 340 с.

186 Див.: Кунов Г. Всеобщая история хозяйства: в 4 т. / Генрих Кунов; [пер. А. М. Неусыхина, А. И. Рубина; под ред. и с примеч. В. К. Никольского]. – М.-Л. : Госиздат РСФСР, 1929. – Т. 1.: Хозяйство первобытных и полукультурных народов. – С. 163.

187 Там само. – С. 164-165, 193.

188 Даймонд Дж. Ружья, микробы и сталь: История человеческих сообществ. – С. 132.

189 Див.: История первобытного общества. Эпоха классообразования / [Алексеев В. П., Артемова О. Ю., Куббель Л. Е. и др.]; отв. ред. Ю. В. Бромлей. – М. : Наука, 1988. – С. 146.

190 Див., наприклад: Демин А. В. Полемические заметки о предыстории налогов и налогообложения / А. В. Демин // Финансовое право. – 2010. – № 5. – С. 24-26.

191 Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – С. 567.

192 Шлаг П. Эстетики американского права / П. Шлаг; [пер. с англ. Е. Г. Самохиной] // Российский ежегодник теории права / [под ред. А. В. Полякова]. – СПб. : Юридическая книга, 2011. – 2010. – № 3. – С. 145, 147.

193 Див.: Schlag P. Rules and Standards // UCLA L. Rev. 1985. – V. 33. – Pp. 405-406.

194 Див.: Мелкевик Б. Философия права в потоке современности / Бъярн Мелкевик; [пер. с фр. М. В. Антонова, А. Н. Остроух.] // Российский ежегодник теории права / [под ред. А. В. Полякова]. – 2008. – № 1. – СПб. : ООО "Университетский издательский консорциум Юридическая книга", 2009. – С. 527-528; Честнов И. Л. Постклассическая теория права. – С. 76.

195 Детальніше про це див.: Хайтун С. Д. Феномен человека на фоне универсальной эволюции / С. Д. Хайтун. – [Изд. 2-е]. – М. : Либроком, 2009. – 536 с.

196 Каган М. И. О ходе истории / М. И. Каган; [ред.-сост. А. Л. Махлин]. – М. : Языки славянской культуры, 2004. – С. 365; Мак-Нил У. Восхождение Запада: История человеческого сообщества / Уильям Мак-Нил; [пер. с англ. А. Галушка]. – К. : Ника-Центр; М. : Старклайт, 2004. – 1064 с.

197 Цитовано за кн.: История философии права : [учеб. пособие] / [А. П. Альбов и др.]. – СПб. : Юридический институт, 1998. – С. 307.

198 Фрэзер Дж. Дж. Золотая ветвь. – С. 344.

199 Див.: Фрэзер Дж. Дж. Золотая ветвь. – С. 358; Frazer J. G. The golden bough. A study in magic and religion. – New York: Macmillan company, 1922. – p. 325; Frazer J. G. Folk-lore in the Old Testament. Studies in comparative religion, legend and law. – London: Macmillan company, 1919. – vol. 2. – Pp. 401-402; Традиционные культуры африканских народов : прошлое и настоящее / [отв. ред. Р. Н. Исмагилова]. – М. : Восточная литература, 2000. – С. 108, 350, 351, 353; Классен Х. Дж. М. Было ли неизбежным появление государства / Х. Дж. М. Классен // Раннее государство, его альтернативы и аналоги : [сборник статей] / [под ред. Л. Е. Гринина, Д. М. Бондаренко, Н. Н. Крадина, А. В. Коротаева]. – Волгоград : Учитель, 2006. – С. 79; Оля Б. Боги Тропической Африки / Богумил Оля; [пер. с фр. С. М. Брейдбарда; отв. ред. С. Я. Берзина]. – М. : Наука, 1976. – С. 238; Мелларт Дж. Древнейшие цивилизации Ближнего Востока / Джеймс Мелларт; [предисл. Н. Я. Мерперта]. – М. : Наука, 1982. – С. 44, 45, 87-94; Бутинов Н. А. Социальная организация полинезийцев / Н. А. Бутинов. – М. : Наука, 1986. – С. 209 та ін.

200 Фрэзер Дж. Фольклор в Ветхом Завете : [пер. с англ.] / Джеймс Джордж Фрезер; [предисл. и коммент. С. А. Токарева]. – М. : Политиздат, 1989. – С. 290-291; Ерофеева Н. Н. Архаический жертвенник как текст договора человеческого коллектива с Богом об условиях землепользования / Н. Н. Ерофеева // Жертвоприношение: ритуал в искусстве и культуре от древности до наших дней: сб. ст. / [отв. ред. Л. И. Акимова, А. Г. Кифишин]. – М. : Языки русской культуры, 2000. – С. 140.

201 Див.: Салинз М. Экономика каменного века / Маршалл Салинз; [пер. с англ. О. Ю. Артемовой и др.]. – М. : О.Г.И., 2000. – С. 8, 14, 17 та ін.

202 Див.: Раєн К. Світанок сексу. Доісторичні витоки сучасної сексуальності / Крістофер Раєн, Касільда Джета; [пер. з англ. В. Наріжної]. – К. : Темпора, 2012. – С. 117-120; Service E.R. Profiles in ethnology. A significant revision of a profile of primitive culture. – N.Y. : Harper and How, 1963. – P. 38-40; Демин А. В. Полемические заметки о предыстории налогов и налогообложения / А. В. Демин // Финансовое право. – 2010. – № 5. – С. 23. та ін.

203 Див.: Салинз М. Экономика каменного века. – С. 17, 22, 37 та ін.

204 Див.: Раєн К. Світанок сексу. Доісторичні витоки сучасної сексуальності. – С. 145-186 та ін.

205 Див.: Мосс М. Очерк о даре. – С. 82-222.

206 Алексеев В. П. История первобытного общества : [учебник] / В. П. Алексеев, А. И. Першиц. – [6-е изд.]. – М.: АСТ; Астрель, 2004. – С. 220.

207 Демин А. В. Полемические заметки о предыстории налогов и налогообложения / А. В. Демин // Финансовое право. – 2010. – № 5. – С. 24.

208 Див., наприклад: Васильев Л. С. Феномен власти-собственности / Л. С. Васильев // Типы общественных отношений на Востоке в Средние века / [отв. ред. Л. Б. Алаев]. – М.: Наука, 1982. – С. 60-99.

209 Див.: Бельский К. С. Государство и налоги / К. С. Бельский // Государство и право. – 2007. – № 11. – С. 57.

210 Див.: Polanyi K. Primitive, Archaic and Modern Economics. – New York, 1968. – P. 37-45, 182-203.

211 Див.: Фроянов И. Я. Рабство и даничество у восточных славян (VI-X вв.) / И. Я. Фроянов; [под ред. А. Я. Дегтярева]. – СПб. : Изд-во Санкт-Петербургского университета, 1996. – С. 274, 466-468; Ардзинба В. Г. Ритуалы и мифы Древней Анатолии / В. Г. Ардзинба. – М. : Наука, 1982. – С. 74; Кобищанов Ю. М. Полюдье и его трансформация от раннего к развитому феодальному государству / Ю. М. Кобищанов // От доклассовых обществ к раннеклассовому / [отв. ред. Б. А Рыбаков]. – М. : Наука, 1987. – С. 135-158; Кобищанов Ю. М. Полюдье: явление отечественной и всемирной истории цивилизации / Ю. М. Кобищанов. – М. : Рос. полит. энцикл., 1995. – 320 с., та ін.

212 Демин А. В. Полемические заметки о предыстории налогов и налогообложения / А. В. Демин // Финансовое право. – 2010. – № 5. – С. 25.

213 Див.: Шнирельман В. А. У истоков войны и мира / В. А. Шнирельман // Война и мир в ранней истории человечества : в 2 т. / А. И. Першиц, Ю. И. Семенов, В. А. Шнирельман. Т. 1. – М. : Институт этнологии и антропологии РАН, 1994. – С. 9-161.

214 Назаретян А. П. Цивилизационные кризисы в контексте Универсальной истории (Синергетика – психология – прогнозирование) : [пособие для вузов] / А. П. Назаретян. – [изд. 2-е, перераб. и доп.]. – М. : Мир, 2004. – С. 159.

215 Азимов А. Выбор катастроф / Айзек Азимов; [Пер. с англ. А.А. Девеля и Л.А. Девель]. – [2-е изд., испр.]. – СПб. : Амфора, 2002. – С. 16-47.

216 Лоренц К. Агрессия (так называемое "зло"). – С. 83-85.

217 Назаретян А. П. Цивилизационные кризисы в контексте Универсальной истории (Синергетика – психология – прогнозирование) : [пособие для вузов]. – С. 159.

218 Контамин Ф. Война в Средние века / Филипп Контамин; [пер. с фр. Ю. П. Малинина и др.] – СПб. : Ювента, 2001. – С. 323.

219 Черных Е. Н. Энергия древних культур / Е. Н. Черных // Малинова Р. Прыжок в прошлое. Эксперимент раскрывает тайны древних эпох / Р. Малинова, Я. Малина. – М.: Мысль, 1988. – С. 265.

220 Назаретян А. П. Цивилизационные кризисы в контексте Универсальной истории (Синергетика – психология – прогнозирование). – С. 174.

221 Коровкин В. В. Очерки истории государственного хозяйства, государственных финансов и налогообложения в Древнем мире : [монография] / В. В. Коровкин. – М.: Магистр, 2012. – С. 53.

222 Тойнби А. Дж. Постижение истории : Сборник / А. Дж. Тойнби; [сост. А. П. Огурцов; вступ. ст. В. И. Уколовой; заключ. ст. Е. Б. Рашковского]; авт. коммент. Д. Э. Харитонович, Н. И. Колышкина. – М. : Прогресс, 1991. – 736 с.; Тойнби А. Дж. Цивилизация перед судом истории: Сборник / А. Дж. Тойнби; [пер. с англ. И. Е. Киселевой, М. Ф. Носовой; предисл. В. И. Уколовой; авт. коммент. Д. Э. Харитонович]. – М. : Прогресс, 1996. – 478 с.

223 Див.: Васильев Л. С. Эволюция общества. Типы общества и их трансформация : [монография] / Л. С. Васильев. – М. : КДУ, 2011. – 206 с.; Людина в цивілізації ХХІ століття: проблема свободи / [В .Г. Табачковський, М. О. Булатов, Т. В. Лютий та ін.]. – К. : Наукова думка, 2005. – 271 с.; Феномен соціоприродних систем. Світоглядно-методо-логічні нариси : [монографія] / [М. М. Кисельов та ін.]; відп. ред. М. М. Кисельов. – К. : Видавець ПАРАПАН, 2009. – 284 с.; Социальное: истоки, структурные профили, современные вызовы / [под общ. ред. П. К. Гречко, Е. М. Курмелевой]. – М. : РОССПЭН, 2009. – 440 с.; Ясперс К. Смысл и назначение истории : [пер. с нем.] / Карл Ясперс; [вступ. ст. П. П. Гайденко, коммент. В. Н. Катасонова]. – [2-е изд.]. – М. : Республика, 1994. – 528 с. та ін.

224 Див.: Актуальные проблемы правовой теории государства : [учеб. пособие] / [под ред. В. П. Малахова, А. И. Клименко]. – М. : ЮНИТИ-ДАНА: Закон и право, 2013. – С. 6, 7, 8, 9; Сигалов К. Е. Среда права : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.01. Дис... доктр. юрид. наук / Сигалов Константин Елизарович. – М., 2010. – С. 235; Лыков А. Ю. Мировое государство как будущее международного сообщества : [монография] / А. Ю. Лыков – М. : Проспект, 2013. – С. 21. Див про це також: Цокколи Г. Анархизм в свете научного анализа / Гектор Цокколи. – М., 1918. – С. 6; Нозик Р. Анархия, государство и утопия / Роберт Нозик; [пер. с англ. В. Пинскера]. – М. : ИРИСЭН, 2008. – С. 230-232.; Гезалов А. А. Трансформация общества в эпоху глобализации: Социально-философский анализ / А. А. Гезалов. – М. : «Канон +», 2009. – С. 29; Дюги Л. Конституционное право. Общая теория государства / Леон Дюги; [пер. А. Ященко, В. Краснокутского и Б. Сыромятникова; с предисл. к рус. пер. П. Новгородцева]. – М. : Тип. Т-ва И. Д. Сытина, 1908. – С. 18.; Дюги Л. Социальное право, индивидуальное право и преобразование государства : лекции, прочитанные в 1908 г. в Высшей школе социальных наук в Париже / Л. Дюги; [пер. А. Ященко; предисл. А. С. Алексеев]. – М. : Издание Н. Н. Клочков, 1909. – С. 22-23; Гоббс Т. О гражданине / Томас Гоббс // Гоббс Т. Сочинения : в 2 т. / [пер. с лат. и англ.; сост., ред. изд., авт. вступ. ст. и примеч. В. В.Соколов]. – М. : Мысль, 1989. – Т. 1. – С. 279-291, 292-295; Гоббс Т. Левиафан, или Материя, форма и власть государства церковного и гражданского / Томас Гоббс // Гоббс Т. Сочинения : в 2 т. / Томас Гоббс; [пер. с лат. и англ.; cост., ред. изд., авт. вступ. ст. и примеч. В. В.Соколов]. – М. : Мысль, 1991. – Т. 2. – С. 131-132; Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України / Н. Яковенко. – [вид. 4-е]. – К. : Критика, 2009. – С. 52-53 та ін.

225 Скиннер Квентин. The state / Квентин Скиннер; [пер. с англ. Д. Федотенко] // Понятие государства в четырех языках : [сб. статей] / [под ред. О. Хархордина]. – СПб. : ЕУСПб-Летний Сад, 2002. – С. 29, 37; Кола Д. Политическая семантика "Etat" и "état" во французском языке / Доминик Кола; [пер. с фр. Д. Калугина] / Понятие государства в четырех языках : [Сб. статей] / [под ред. О. Хархордина]. – СПб. : ЕУСПб-Летний Сад, 2002. – С. 75-76, 113; Пулккинен Т. Valtio – история понятия "государство" в финском языке / Туйя Пулккинен; [пер. с фин. М. Хаккарайнен] / Понятие государства в четырех языках : [Сб. статей] / [под ред. О. Хархордина]. – СПб. : ЕУСПб-Летний Сад, 2002. – С. 142-143; Золтан А. Из истории русской лексики. – Fejezetek az orosz szókincs történetéből / Андраш Золтан. – Budapest : Tankönyvkiadó, 1987. – С. 76-78; Золтан А. К предыстории русского "государь" / Андраш Золтан // Studia Slavica Academiae Scienturum Hungaricae. – 1983. – Vol. 29. – P. 71-109; Черных П. Я. Историко-этимологический словарь современного русского языка : в 2 т. / П. Я. Черных. – М.: Русский язык, 1994. – Т.1: А-Пантомима. – С. 209, 210; Фасмер М. Этимологический словарь русского языка : в 4 т. / Макс Фасмер; [пер. с нем. и доп. О. Н. Трубачева].– [2-е изд., стер.]. – М. : Прогресс, 1986. – Т. 1: А-Д. – С. 446; Словник староукраїнської мови XIV-XV ст. : у 2 т. / [укл.: Д. Г. Гринчишин, У. Я. Єдлінська, В. Л. Карпова, І. М. Керницький, Л. М. Полюга, Р. Й. Керста, М. Л. Худаш]. – К. : Наукова думка, 1977-1978. – Т. 1: А-М / [ред. тому: Л. Л. Гумецька, І. М. Керницький]. – К. : «Наукова думка», 1977. – С. 257; Хархордин О. Что такое "государство"? Русский термин в Европейском контексте / О. Хархордин / Понятие государства в четырех языках : [Сб. статей] / [под ред. О. Хархордина]. – СПб. : ЕУСПб-Летний Сад, 2002. – С. 172, 173.

226 Див.: Черная Л. А. От идеи "служения государю" к идее "служения отечеству" в русской общественной мысли второй половины XVII – начале XVIII в. / Л. А. Черная // Общественная мысль: исследования и публикации. Ежегодник. –1989. – М. : Наука, 1989. – Вып. 1. – С. 43; Каменский А. Б. Подданство, лояльность патриотизм в имперском дискурсе России XVIII в.: исследовательские проблемы / А. Б. Каменский. – М. : ГУ ВШЭ, 2007. – 48 с.; Хархордин О. Что такое "государство"? Русский термин в Европейском контексте. – С. 183, 189; Сурин В. В. Личность и государство в русской литературе второй половины XVIII века /В. В. Сурин // Сборник Харьковского историко-филологического общества. – Харьков, 1913. – Т. 19. – С. 114; Гомеров И. Н. Государство и государственная власть: предпосылки, особенности, структура : [монография] / И. Н. Гомеров. – М. : ООО «Изд-во ЮКЭА», 2002. – 832 с.; Кревельд М. Расцвет и упадок государства / Мартин ван Кревельд; пер. с англ. [под ред. Ю. Кузнецова и А. Макеева]. – М. : ИРИСЭН, 2006. – С. 11-12; Эванс-Притчард Э. Э. Нуэры. Описание способов жизнеобеспечения и политических институтов одного из нилотских народов : [пер. с англ.] / Э. Э. Эванс-Причард; [отв. ред. и авт. предисл. Л. Е. Куббель]. – М. : Наука, 1985. – 236 с.; Evang-Pritchard E.E. Kinship and Marriage Among the Nuer. – Oxford: Clarendon Press, 1951. – 183 p.

227 Гуссерль Э. Логические исследования / Эдмунд Гуссерль; [пер. с нем. Э. А. Берштейн; под ред. и с предисл. С. Л. Франка]. – СПб. : Образование, 1909. – Ч. 1 : Пролегомены к чистой логике. – 240 с.; Гуссерль Э. Философия как строгая наука : [пер. с нем.] / Эдмунд Гуссерль. – Новочеркасск : Сагуна, 1994. – 357 с.

228 Гуссерль Э. Логические исследования / Эдмунд Гуссерль; [пер. с нем. Э. А. Берштейн; под ред. и с предисл. С. Л. Франка]. – СПб. : Образование, 1909. – Ч. 1 : Пролегомены к чистой логике. – 240 с.; Гуссерль Э. Философия как строгая наука : [пер. с нем.] / Эдмунд Гуссерль. – Новочеркасск : Сагуна, 1994. – 357 с.

229 Хайдеггер М. Бытие и время. – С. 7.

230 Searle J. R. The Construction of Social Reality. – New York: Free Press, 1995. – 256 p.

231 Цитовано за: Пэнто Р. Методы социальных наук. – С. 112-113.

232 Див.: Павленко Ю. В. Історія світової цивілізації: Соціокультурний розвиток людства : [навч. посібник] / Ю. В. Павленко; [вступ. слово С. Кримський]. – [3-є вид., стер.]. – К. : Либідь, 2001. – С. 214.

233 Див.: Маркс К., Энгельс Ф. Собрание сочинений : в 50 т. / К. Маркс, Ф. Энгельс. – [2-е изд.]. – М.: Издательство политической литературы, 1955. – Т. 3. – С. 34, 60; Маркс К., Энгельс Ф. Собрание сочинений : в 50 т. / К. Маркс, Ф. Энгельс. – [2-е изд.]. – М. : Издательство политической литературы, 1969. – Т. 46. – Ч. ІІ. – С. 34.

234 Детальніше про це див.: Кузьмин М. Н. Переход от традиционного общества к гражданскому: изменение человека / М. Н. Кузьмин // Вопросы философии. – 1997. – № 2. – С. 57-70. Див. також: Батищев Г. С. Социальные связи человека в культуре / Г. С. Батищев // Культура, человек и картина мира / [отв. ред. А. И. Арнольдов, В. А. Кругликов]. – М. : Наука, 1987. – С. 90-134; Бродель Ф. Динамика капитализма / Фернан Бродель; [пер. с фр. В. Колесникова]. – Смоленск : ТОО "Полиграмма", 1993. – 128 с.; Вебер М. Протенстанская этика и дух капитализма / Макс Вебер // Вебер М. Избранные произведения : [пер. с нем.] / Макс Вебер; [сост., общ. ред. и послесловие Ю. Н. Давыдова; предисл. П. П. Гайденко]. – М. : Прогресс, 1990. – С. 61-272.; Геллнер Э. Условия свободы (Гражданское общество и его исторические соперники) / Эрнест Геллнер; [ред. А. Н. Мурашев]. – М. : Ad Marginem, 1995. – 222 с.; Фром Э. Бегство от свободы / Эрих Фромм; [пер. с англ. Г. Ф. Швейника; общ. ред. и послесл. П. С. Гуревича]. – М. : Прогресс, 1990; – 271 с.; Хайек Ф. А. Дорога к рабству / Ф. А. Хайек; [пер. с нем. М. Б. Гнедовского; предисл. Н. Я. Петракова]. – М. : Экономика, 1992. – 176 с. та ін.

235 Див.: Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания. – С. 227.

236 Див.: Луман Н. Тавтология и парадокс в самоописаниях современного общества // СОЦИО-ЛОГОС. Общество и сферы смысла : [сборник работ]; пер. с англ., нем., фр. / [ общ. ред. и предисл. В. В. Винокурова, А. Ф. Филиппова]. – М. : Прогресс, 1991. – Вып1. – С. 194-216.

237 Див.: Фромм Э. Здоровое общество / Эрих Фромм // Психоанализ и культура. Избранные труды Карен Хорни и Эриха Фромма / [пер., сост. и авт. послесл. А. М. Руткевич]. – М. : Юристь, 1995. – С. 371-372, 385, 398.

238 Мамардашвили М. К. Классический и неклассический идеалы рациональности / М. К. Мамардашвили. – Тбилиси : Мецниереба, 1984. – С. 64.

239 Див.: Гринин Л. Е. Государство и исторический процесс. Эпоха формирования государства. Общий контекст социальной эволюции при образовании государства / Л. Е. Гринин. – [изд. 2-е, перераб. и доп.]. – М. : Изд-во ЛКИ, 2011. – С. 5-7.

240 Актуальные проблемы правовой теории государства : [учеб. пособие] / [под ред. В. П. Малахова, А. И. Клименко]. – М. : ЮНИТИ-ДАНА: Закон и право, 2013. – С. 50.

241 Льюкс С. Власть: радикальный взгляд / Стивен Льюкс; [пер. с англ. А. Кырлежева]. – М. : Изд. дом ГУВШЭ, 2010. – С. 91.

242 Див.: Любашиц В.Я. Государственная власть: парадигма, методология и типология: [монография] / В. Я. Любашиц, А. Ю. Мордовцев, А. Ю. Мамычев. – М. : Юрлитинформ, 2013. – Ч. 1. – С. 8; Хропанюк В. Н. Теория государства и права : Хрестоматия / В. Н. Хропанюк; [под ред. Т. Н. Редько]. – М. : Интерстиль, 1998. – С. 133.

243 Див.: Вебер М. Избранные произведения : [пер. с нем.] / Макс Вебер; [сост., общ. ред. и послесловие Ю. Н. Давыдова; предисл. П. П. Гайденко]. – М. : Прогресс, 1990. – С. 620-622.

244 Див.: Гнидина Ю. А. Субъектность личности как условие развития государства и гражданского общества : [монография] / Ю. А. Гнидина. – Балашиха : Де-По, 2010. – С. 24-25.

245 Детальніше про це див.: Бутаков А. В. Нормативный структурализм и современное российское государство / А. В. Бутаков. – Омск : Изд-во Омского гос. ун-та, 1996. – 209 с.; Бутаков А. В. Нормативный структурализм: концептуальные положения / А. В. Бутаков. – Омск : Изд-во Омского гос. ун-та, 1996. – 167 с.; Дюркгейм Э. Социология: ее предмет, метод, предназначение / Эмиль Дюркгейм; [пер. с фр., сост., послесл. и примеч. А. Б. Гофмана]. – М. : Канон, 1995. – С. 10, 17, 20, 53; Леви-Строс К. Структурная антропология / Клод Леви-Строс; [пер. с фр. В. В. Иванова]. – М. : Академический Проект, 2008. – С. 5; Леви-Стросс К. Первобытное мышление. – С. 297, 353; Громов И. А. Западная социология / И. А. Громов, А. Ю. Мацкевич, В. А. Семенов. – СПб. : ТОО "Ольга", 1997. – С. 359; Козлихин И. Ю. Современная политическая наука : [учебное пособие] / И. Ю. Козлихин, А. В. Поляков; [под ред. Д. И. Луковской]. – СПб. : Изд-во СПбГУ, 1999. – С. 32-33; Гольдман Л. Лукач и Хайдеггер / Люсьен Гольдман [пер. с фр. В.Ю. Быстрова]. – СПб. : Владимир Даль, 2009. – 292 с.; Гольдман Л. Структурно-генетический метод в истории литературы / Люсьен Гольдман; [пер. с фр. Е. Л. Крепковой] // Зарубежная эстетика и теория литературы XIX-XX вв. Трактаты, статьи, эссе / [сост., общ. ред. Г. К. Косикова]. – М. : Изд-во МГУ, 1987. – С. 335-348. Гольдман Л. Cокровенный Бог / Л. Гольдман [пер. с фр. В.П. Большакова]. – М. : Логос, 2001. – 479 с.; Парсонс Т. Система современных обществ/ Т. Парсонс [Пер. с англ. Л. А. Седова и А. Д. Ковалева. Под ред. М.С. Ковалевой]. – М. : Аспект Пресс, 1998. – 270 с.; Парсонс Т. О структуре социального действия. / Толкотт Парсонс; [под общ. ред. В.Ф. Чесноковой и С.А. Белановского]. – М. : Академический Проект, 2000. – 880 с.; Мертон Р. К. Социальная теория и социальная структура. / Роберт К. Мертон; [пер. с англ. Е.Н. Егоровой и др.]. – М. : АСТ: АСТ : Хранитель, 2006. – 873 с.; Рэдклифф-Браун А. Р. Структура и функции в примитивном обществе: Очерки и лекции / А. Р. Рэдклифф-Браун; [пер. с англ., комент. и указ. О. Ю. Андреевой при участии Ю. А. Артемовой, А. Г. Артемова; отв. ред. В. А. Попов]. – М. : Издательская фирма «Восточная литература» РАН, 2001. – 304 с.; P Park R. Human Communities : The city and human ecology. – Glencoe, IL: The Free Press, 1952. – 292 p.; Redfield R. Human Nature and the Study of Society. The Papers of Robert Redfield. – Chicago: Chicago Press, 1962. – Vol. 1. – 517 p.; Малиновский Б. Магия. Наука. Религия. –  288 с.; Малиновский Б. Научная теория культуры / Бронислав Малиновский [пер. с англ. И. В. Утехина]. – 2-е изд. испр. – М. : ОГИ, 2005. – 184 с.; Луман Н. Поняття цілі і системна раціональність: щодо функції цілей у соціальних системах / Ніклас Луман; [пер. з нім. М. Бойченок, В. Кебуладзе]. – К. : Дух і літера, 2011. – 336 с.;  Луман, Н. Социальные системы. Очерк общей теории / Н. Луман, [Пер. с нем. И. Д. Газиева; под ред. Н. А. Головина]. – СПб. : Наука, 2007. – 648 c.; Бейтсон Г. Экология разума: Избранные статьи по антропологии, психиатрии и эпистемологии / Грегори  Бейтсон [пер. с англ. Д. Я. Федотова, М. П. Папуша; вступ. ст. А. М. Эткинда]. –  1-е изд. – М. : Смысл, 2000. – 476 с.; Бодрийяр Ж. В тени молчаливого большинства, или Конец социального / Жан Бодрийяр; [пер. с фр. Н. В. Суслова]. – Екатеринбург : Изд-во Уральского ун-та 2000. – 95 с; Маритен Ж. Человек и государство / Жак Маритен; [пер. с англ. Т. Лифинцевой]. – М. : Идея-Пресс, 2000. – 196 с.; Эко У. Отсутствующая структура : Введение в семиологию / Умберто Эко; [пер. А. Г. Погоняйло, В. Г. Резник]. – СПб. : ТОО ТК "Петрополис", 1998. – 432с.; Элиас Н. Общество индивидов : [пер. с нем.] / Норберт Элиас. – М.: Праксис, 2001. – 330 с.

246 Леви-Строс К. Структурная антропология. – С. 5.

247 Див.: Леви-Стросс К. Первобытное мышление. – С. 167-168; Андерсон П. Структура и субъект / Перри Андерсон // Андерсон П. Размышления о западном марксизме; На путях исторического материализма : [пер. с англ.] / Перри Андерсон. – М. : Интер-Версо, 1991. – С. 183.

248 Див.: Гнидина Ю. А. Субъектность личности как условие развития государства и гражданского общества. – С. 23.

249 Див.: Громов И. А. Западная социология. – С. 359.

250 Посконина О. В. Никлас Луман о политической и юридической подсистемах общества : [монография] / О. В. Посконина. – Ижевск : Изд-во Удмуртского ун-та, 1997. – 124 с.

251 Детальніше про це див.: Баландье Ж. Политическая антропология / Жорж Баландье; [пер. с фр. Е. А. Самарской]. – М. : Научный мир, 2001. – С.42-65; Шер Я. А. Происхождение знакового поведения / А. Я. Шер, Л. Б. Вишняцкий, Н. С. Бледнова. – М. : Научный Мир, 2004. – 279 с.; Золотарев А. М. Родовой строй и первобытная мифология / А. М. Золотарев. – М. : Наука, 1964. – 328 с.; Леви-Брюль Л. Первобытный менталитет / Люсьен Леви-Брюль; [пер. с фр. Е. Кальщикова]. – СПб. : "Европейский Дом", 2002. – 400 с.

252 Див.: История первобытного общества. Эпоха классообразования / [Алексеев В. П., Артемова О. Ю., Куббель Л. Е. и др.]; отв. ред. Ю. В. Бромлей. – М. : Наука, 1988. – 565 с.; Графский В. Г. Всеобщая история права и государства : [учебник] / В. Г. Графский; [под общ. ред. В. С. Нерсесянца]. – [3-е изд., доп.]. – М. : НОРМА: ИНФРА-М, 2010. – 338 с.; Вишняцкий Л. Б. Культурная динамика в средине позднего плейстоцена и причины верхнепалеотической революции / Л. Б. Вишняцкий. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2008. – 251 с.; Даймонд Дж. Ружья, микробы и сталь: История человеческих сообществ. – С. 129-139; Фрейд З. Тотем и табу: Психология первобытной культуры и религии / Зигмунд Фрейд. – СПб. : Алетейя, 2000. – 222 с.; Тейлор Э. Б. Первобытная культура. – 573 с.; Сайко Э. В. Древнейший город. Природа и генезис: Ближний Восток IV – ІІ тысячелетий до н.э. / Э. В. Сайко. – М. : Наука, 1996. – 207 с.

253 Див.: Бурдье П. Социология / Пьер Бурдье; [сост., общ. ред. и предисл. Н. А. Шматко ; пер. с фр.: Е. Д. Вознесенская и др.]. – М. : Socio-Logos, 1993. – С. 135-154; Бурдье П. Практический смысл / Пьер Бурдье; [общ. ред. пер. и послесл. Н. А. Шматко]. – СПб. : Алетейя, 2001. – С. 219-237.

254 Див.: Классен Х. Дж. М. Было ли неизбежным появление государства. – С. 76, 77, 78, 79.

255 Див.: Там само. – С. 80.

71