3. Приклад розв’язання задач

Задача № 1

Провести розрахунок економічної ефективності за рахунок покращення умов праці в цехах заводу Рівнеазот.

Вихідні дані:

1. Втрати робочого часу через хворобу, %;

- до впровадження заходів - 6,5;

- після впровадження заходів - 5,8.

2. Середньсписочна чисельність працюючих, чол. - 1850.

3. Річні обсяг виробництва, тис. грн.:

- до впровадження заходів - 12000;

- після впровадження заходів - 12050.

4. Річний виробіток одного працюючого, грн. - 7000.

5. Умовно-постійні витрати в собівартості ходового випуску продукції, тис. гри. - 3000.

6. Вартість технологічного обладнання, тис. гри. - 2000.

7. Одночасові затрати на проведення заходів, тис. грн. - 15.

Вказівки для розв’язання завдання

1. Розрахункова середньосписочна чисельність працюючих підприємства, вирахувана на об’єм виробництва планованого періоду за відповідними даними базисного періоду:

де - річний обсяг виробництва після впровадження заходів;

В – річний виробіток одного працюючого.

2. Умовне вивільнення чисельності:

3. Приріст продуктивності праці:

4. Збільшення обсягу виробництва на підприємстві:

5. Економія від зниження собівартості на умовно постійних витратах:

6. Економія у випадку кращого використання обладнання:

де Ф_ТО – вартість технологічного обладнання.

7. Річний економічний ефект:

де С_ес – одночасові затрати, грн.

Задача № 2

1. Скорочення кількості робочих місць (ΔК), що не відповідають вимогам нормативних актів щодо безпеки виробництва, розраховується за формулою:

де К₁, К₂ – кількість робочих місць, що не відповідають вимогам санітарних норм до і після проведених заходів;

К₃ – загальна кількість робочих місць.

2. Зменшення чисельності зайнятих (∆Ч), які працюють в умовах, що не відповідають вимогам санітарних норм, визначається за формулою:

де Ч₁, Ч₂ – чисельність зайнятих, які працюють в умовах, що не відповідають вимогам санітарних норм до і після проведених заходів, осіб;

Ч₃ – річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.

3. Збільшення кількості машин, механізмів (∆М) та виробничих приміщень (∆Б), приведених до вимог норм охорони праці, обчислюється за формулами:

де М₁, М₂ – число машин і механізмів, що не відповідають вимогам санітарних норм до і після проведених заходів, шт;

М – загальна кількість машин та механізмів, шт.;

Б₁, Б₂ – кількість виробничих приміщень, які не відповідають нормативним вимогам до і після проведених заходів, шт;

Б – загальне число виробничих приміщень, шт.

4. Зменшення коефіцієнта частоти травматизму ∆К₄ встановлюється за формулою:

де N₁, N₂ – кількість випадків травматизму відповідно до і після проведених заходів;

Ч₃ – річна середньооблікова чисельність працівників та осіб.

5. Зниження коефіцієнту тяжкості травматизму ∆К_Т розраховується за формулою:

де Д₁, Д₂ – кількість днів непрацездатності через травматизм відповідно до і після проведених заходів;

5. Зменшення коефіцієнту частоти професійної захворюваності через незадовільні умови визначається за формулою:

де З₁, З₂ – число випадків професійних захворювань відповідно до і після проведених заходів;

5. Скорочення коефіцієнту тяжкості захворювання обчислюється за формулою:

де Д_з1, Д _з2 – кількість днів тимчасової непрацездатності через хвороби відповідно до і після проведених заходів;

К_з1, К_з2 – кількість випадків захворювання відповідно до і після вжиття заходу.

8. Зменшення числа випадків виходу на інвалідність (∆Ч_і) внаслідок травматизму чи професійної захворюваності встановлюється за формулою:

де Ч_і1, Ч_і2 – чисельність працівників, що стали інвалідами до і після проведених заходів, осіб;

9. Скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці розраховується за формулою:

де Ч_п1, Ч_п2 – кількість працівників, що звільнилися за власним бажанням через незадовільні умови праці відповідно до і після вжиття заходу, осіб.

Задача № 3

1. Скорочення витрат робочого часу за рахунок зменшення рівня захворюваності (травматизму) за певний час ∆Д визначається за формулою:

де Д₁, Д₂ – кількість днів непрацездатності через хвороби або травми на 100 працівників відповідно норм до і після вжиття заходів;

Ч₃ – річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.

2. Зростання продуктивності праці ∆W розраховується за формулою:

де З_в – вартість виробленої продукції на заміну на одного працівника промислово виробничого персоналу;

Р_п – вартість річної товарної продукції підприємства.

3. Річна економія зарплати Е_з за рахунок зростання продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму обчислюється за формулою:

де Ч_ср – середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу;

З_р – середньорічна заробітна плата одного працівника з відрахуванням на соціальне страхування.

4. Річна економія на собівартості продукції Е_с за рахунок зменшення умовно постійних витрат установлюється так:

де У – умовно постійні витрати у виробничій собівартості річного обсягу товарної продукції.

5. Економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності визначається за формулою:

Е_сс = ∆Д * П_д

де П_д – середньоденна сума допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Річна економія за рахунок зниження рівня захворюваності становить:

Е_рз = Е_з + Е_с + Е_сс

Задача № 4

Розрахунок економічної ефективності.

1. Приріст продуктивності праці на ділянці, %:

де р – питома вага тривалості фази підвищеної працездатності у загальному фонді робочого часу до впровадження заходів щодо поліпшення умов праці;

р¹ – те саме після впровадження заходів;

К – поправочний коефіцієнт, який враховує долю приросту продуктивності праці залежно від функціонального стану організму людини в різних умовах праці (0,20).

Приріст продуктивності праці по підприємству, %:

П = 2,04 * 0,05 = 0,1

2. Приріст обсягу виробництва на ділянці, %:

де В₁ і В₂ – річний обсяг виробництва до і після впровадження заходів, грн.

3. Економія на ділянці по умовно постійних витратах, грн.:

де У – річна сума умовно постійних витрат у собівартості продукції

4. Економія від зниження капіталовкладень за рахунок поліпшення використання устаткування:

де Ф_б – балансова собівартість устаткування;

Е_п – нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності (0,15)

Відповідь: річна економія склала:

Е= 1080 + 99 = 1179 грн.