Київський національний університет імені тараса шевченка

І. О. Голубовська і. Р. Корольов актуальні проблеми сучасної лінгвістики Курс лекцій

Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

УДК 81 (042.4) ББК 81.0я73 Г62

Рецензенти: д-р філол. наук, проф. Ф. О. Н і кіт і на (Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова), д-р філол. наук, проф. Ф. С. Бацевич (Львівський національний університет імені Івана Франка), канд. філол. наук, доц. О. Г. Михайлова (Київський національний університет імені Тараса Шевченка)

Рекомендовано до друку вченою радою Інституту філології (протокол № 5 від 21 грудня 2009 року)

Голубовська, І. О.

Г62 Актуальні проблеми сучасної лінгвістики : курс лекцій / і. О. Го­лубовська, І. Р. Корольов. - К. : Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2011. - 223 с.

ІБЕМ 978-966-439-487-8

Розглядаються проблеми сучасної антропологічної лінгвістики, у межах якої виокремлюються два основні напрями - когнітивно-культурологічний та комунікативно-дискурсивний. Подається метамова, методи, прийоми дослідження в новій теоретико-методологічній площині. Приділяється ува­га модусу структурно-семантичних досліджень "внутрішньої лінгвістики" XX століття, які наразі продовжують розвиватися паралельно із "зовніш- ньолінгвістичними".

Для філологів-лінгвістів, які працюють у галузі лінгвістичної когнітивісти- ки, лінгвокультурології, структурної семантики, комунікативної лінгвістики, прагмалінгвістики, дискурсології.

УДК 81(042.4) ББК 81.0я73

Гриф надано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (лист № 1/1 1 -1 0836 від 21.11.11)

ІБВМ 978-966-439-487-8 © Голубовська І. О., Корольов І. Р., 2011

© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ВПЦ "Київський університет", 2011

ПЕРЕДМОВА

Курс "Актуальні проблеми сучасної лінгвістики" є навча­льною дисципліною, що передбачає ознайомлення студентів ма­гістратури з основами сучасних лінгвістичних знань, з тими теоретико-методологічними підходами, які наразі сформувалися у царині мовознавства, з найновішими тенденціями і напрямами, характерними для сучасного етапу в розвитку лінгвістичної нау­ки. Цей "теоретичний аспект" мети курсу тісно пов'язаний з практичним, який передбачає вироблення в студентів магістра­тури навичок аналізу мовного та мовленнєвого матеріалу із за­стосуванням методів та прийомів, що використовуються в рам­ках новітніх лінгвістичних ділянок знання, безсумнівно, з опер­тям на "класичні" методи та прийоми.

Сформулюємо завдання, які ми, автори цього посібника, ста­вимо перед собою: 1) створити необхідне дидактичне тло для засвоєння студентами теоретико-методологічних основ, на яких Грунтуються сучасні напрями мовознавства, опрацювання їхньо­го термінологічного апарату (метамови), методів та підходів до аналізу мовного/мовленнєвого матеріалу; 2) ознайомити з основ­ними етапами розвитку лінгвістичної думки і продемонструвати спадкоємність ідей, народжених у річищі різних парадигм мово­знавчого знання; 3) ознайомити нашого читача з теоретичними здобутками сучасного вітчизняного мовознавства.

Проблематика "Актуальних проблем сучасної лінгвістики" охоп­лює такі напрями: 1) зміна парадигм у мовознавстві і наслідки цієї події для семіотики і мовної семантики; 2) антропологізм у мовознавстві; 3) лексична система мови в поняттях і термінах структурно-семантичної парадигми в мовознавстві; 4) понятій­но-термінологічний та методичний апарат сучасної когнітивної лінгвістики та лінгвокультурології; 5) комунікативна лінгвістика, її метамова і методи дослідження; 6) дискурсологія.

Автори сподіваються, що студенти, які прослухають курс "Актуальні проблеми сучасної лінгвістики", будучи озброєними дидактичними матеріалами у форматі цього посібника, будуть мати уявлення про:

теоретичні основи новітніх напрямів у мовознавчій науці;

визначення наукової парадигми;

парадигмальну переорієнтацію мовознавства на межі ти­сячоліть: утвердження антропоцентричної лінгвістики у сучас­ному мовознавстві;

поняття концепту як центральне в сучасній антропологіч­ній лінгвістиці; лінгвокультурологічне витлумачення концепту;

співвідношення термінів "концепт", "поняття", "значення";

методику опису концепту в науковому дослідженні;

поняття концепту як основну складову мовної картини світу;

історію становлення поняття "мовна картина світу";

типологію картин світу; співвідношення наукової та мов­ної картин світу;

структуру національно-мовних картин світу;

співвідношення понять "мова" та "культура";

поняття етноцентризму як соціально-психологічного та мовного феномена;

специфіку ономасіологічного та семасіологічного підходів до вивчення лексики;

формальне та семантичне варіювання лексеми; поняття лексеми, семеми, семи;

структуру лексико-семантичної системи мови;

поняття семантичного поля як способу здійснення систем­них зв'язків у лексиці;

семантичні універсалі!';

основні категорії комунікативної лінгвістики;

визначення комунікації як центрального поняття комуні­кативної лінгвістики;

поняття мовної особистості, комунікативної компетенції та мовленнєвої поведінки;

сутність мовленнєвого жанру як категорії комунікації;

структурні характеристики стандартної комунікативної ситуації;

комунікативні стратегії і тактики як комунікативні категорії;

поняття пресупозиції як універсальної категорії комуніка­тивної ситуації;

диференціацію соціальних ролей інтерактантів у міжосо- бистісній комунікації;

витоки та сучасний стан досліджень невербальних компо­нентів комунікації;

визначення поняття "дискурс" у сучасній лінгвістиці;

прагматичну структуру дискурсу;

типологію дискурсу;

методику проведення дискурс-аналізу як новітнього мето­ду лінгвістичних досліджень;

розмежування понять текст і дискурс.

Висловлюємо надію на те, що після опрацювання навчальних матеріалів у студентів-магістрів сформується не тільки "up-to- date" бачення "теоретичної ситуації", яка склалася на сьогодні в лінгвістиці, а й постануть практичні вміння й навички проводи­ти лінгвістичний аналіз із використанням найновітніших мето­дів та прийомів, що підготує їх до написання високоякісних на­укових праць як у форматі магістратури, так і подальшого під­вищення наукової кваліфікації.

Матеріал перших чотирьох лекцій (1. Зміна наукових пара­дигм у лінгвістиці та формування когнітивного напрямку в мо­вознавстві; 2. Понятійно-термінологічний і методичний апарат сучасної когнітивної лінгвістики та лінгвокультурології; 3. Мов­на картина світу як об'єкт лінгвокультурологічного вивчення; 4. Лексична система мови у поняттях і термінах структурно- семантичної парадигми у мовознавстві) підготовлений д.філол.н. І.О. Голубовською. Лекції 5 та 6 (5. Комунікативна лінгвістика як новітня галузь мовознавчої науки; 6. Дискурсологія в кон­тексті розвитку сучасного мовознавства) підготовлені к.філол.н. І.Р. Корольовим. Формулювання питань до лекцій та оформлен­ня літератури - к.філол.н. І.Р. Корольов.

Сподіваємося, що ці матеріали стануть у нагоді українському студентству, вплинуть на формування лінгвістичного світогля­ду, сприятимуть породженню нових ідей та підходів у мовознав­чому пошуку.

Лекція 1

ЗМІНА НАУКОВИХ ПАРАДИГМ

У ЛІНГВІСТИЦІ ТА ФОРМУВАННЯ КОГНІТИВНОГО НАПРЯМУ В МОВОЗНАВСТВІ

ПЛАН

1. Визначення наукової парадигми,

2. Виділення мовознавчих парадигм у діахронії (Т. Гамкре- лідзе, Ф. Березін, О. Кубрякова, Ю. Степанов, В. Постовалова).

3. Парадигмальна переорієнтація сучасного мовознавства: утвердження антропоцентричної лінгвістики.

4. Настановчо-пізнавальні параметри нової парадигми лінг­вістичного знання.

1. ВИЗНАЧЕННЯ НАУКОВОЇ ПАРАДИГМИ

Загальновідомо, що в історії мовознавства різні розуміння природи мови та підходи до її вивчення змінюють одне одне. Це надає можливість досліджувати мову в різних аспектах, на різних рівнях і в різних ракурсах. Іншими словами, у лінгвістиці час від часу відбувається зміна пріоритетів дослідницької уваги, та чи та наукова проблема починає розглядатися під іншим, новим кутом зору. Такий "новий погляд на стару річ" і формує поняття паради­гми, загальнонаукове визначення якого належить автору відомої монографії "Структура наукових революцій" Т. Куну: "визнані усіма наукові досягнення, котрі протягом певного часу дають модель постановки проблем та їх розв'язання науковому суспіль­ству" [Кун 1977, с. 11]. Таке "широке" розуміння наукової пара­дигми можна доповнити "вузьким", лінгвістичним - пануючий у дану епоху погляд на мову, пов'язаний із певною філософською течією чи напрямом у мистецтві [Степанов 1985, с. 4].