- •Київський національний університет імені тараса шевченка
- •І. О. Голубовська і. Р. Корольов актуальні проблеми сучасної лінгвістики Курс лекцій
- •Виділення мовознавчих парадигм у діахронії (т. Гамкрелідзе, ф. Березін,
- •Настановчо-пізнавальні параметри нової парадигми лінгвістичного знання
- •4) Принцип поширеності в межах фразеологічних одиниць мови;
- •Структура концепту як гетерогенного ментального утворення
- •Методика опису концепту в науковому дослідженні
- •Концепт як основна складова мовної картини світу
- •Сумувати; турбуватися; сумний, пригнічений"; Пап - "жалі- любити; жалощі, співчуття"; chi - "соромитися; соромно, со- ч»; ганьба"; пи - "гніватися; гнів; гнівний"; yuan - "ображати- Іок
- •Типологія картин сіиту. Співвідношення наукової та мовної картин світу
- •Чинники, що детермінують феномен національно-мовних картин світу. Структура національно-мовних картин світу
- •Етнічна культура як генеруючий чинник утворення національно-мовних картин світу
- •Співвідношення понять "мова" та "культура"
- •Етноцентризм як соціально-психологічний іа мовний феномен
- •Надо 1989, с. 56-57].
- •Теорії лексичного значення як концептуальні уявлення про його природу й сутність
- •ЕдОмасіологічний та семасіологічний підходи до щвчення лексики
- •Формальне та семантичне варіювання лексеми. Лексема, семема, сема. Виділення лексико-семантичних варіантів багатозначної лексеми
- •Структура аексико-семантичної системи мови
- •Семантичне поле як спосіб здійснення системних зв'язків у лексиці
- •Семантичні універсали
- •Комунікація як центральне поняття комунікативної лінгвістики
- •Мовна особистість: комунікативна компетенція та мовленнєва поведінка
- •Сутність мовленнєвого жанру як категорії комунікації
- •Структурні характеристики стандартної комунікативної ситуації
- •Комунікативні стратегії і тактики як комунікативні категорії
- •Пресупозиція як універсальна категорія комунікативної ситуації
- •Соціальні ролі комунікантів у міжособистісній комунікації
- •Витоки та сучасний стан досліджень невербальних компонентів комунікації
- •Структура дискурсу
- •Типологія дискурсу
- •Дискурс-аналіз як новітній метод лінгвістичних досліджень
- •Список додаткової літератури
- •Контрольні запитання та завдання
- •Питання до заліку з курсу "Актуальні проблеми сучасної лінгвістики”
Київський національний університет імені тараса шевченка
І. О. Голубовська і. Р. Корольов актуальні проблеми сучасної лінгвістики Курс лекцій
Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
УДК 81 (042.4) ББК 81.0я73 Г62
Рецензенти: д-р філол. наук, проф. Ф. О. Н і кіт і на (Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова), д-р філол. наук, проф. Ф. С. Бацевич (Львівський національний університет імені Івана Франка), канд. філол. наук, доц. О. Г. Михайлова (Київський національний університет імені Тараса Шевченка)
Рекомендовано до друку вченою радою Інституту філології (протокол № 5 від 21 грудня 2009 року)
Голубовська, І. О.
Г62 Актуальні проблеми сучасної лінгвістики : курс лекцій / і. О. Голубовська, І. Р. Корольов. - К. : Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2011. - 223 с.
ІБЕМ 978-966-439-487-8
Розглядаються проблеми сучасної антропологічної лінгвістики, у межах якої виокремлюються два основні напрями - когнітивно-культурологічний та комунікативно-дискурсивний. Подається метамова, методи, прийоми дослідження в новій теоретико-методологічній площині. Приділяється увага модусу структурно-семантичних досліджень "внутрішньої лінгвістики" XX століття, які наразі продовжують розвиватися паралельно із "зовніш- ньолінгвістичними".
Для філологів-лінгвістів, які працюють у галузі лінгвістичної когнітивісти- ки, лінгвокультурології, структурної семантики, комунікативної лінгвістики, прагмалінгвістики, дискурсології.
УДК 81(042.4) ББК 81.0я73
Гриф надано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (лист № 1/1 1 -1 0836 від 21.11.11)
ІБВМ 978-966-439-487-8 © Голубовська І. О., Корольов І. Р., 2011
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ВПЦ "Київський університет", 2011
ПЕРЕДМОВА
Курс "Актуальні проблеми сучасної лінгвістики" є навчальною дисципліною, що передбачає ознайомлення студентів магістратури з основами сучасних лінгвістичних знань, з тими теоретико-методологічними підходами, які наразі сформувалися у царині мовознавства, з найновішими тенденціями і напрямами, характерними для сучасного етапу в розвитку лінгвістичної науки. Цей "теоретичний аспект" мети курсу тісно пов'язаний з практичним, який передбачає вироблення в студентів магістратури навичок аналізу мовного та мовленнєвого матеріалу із застосуванням методів та прийомів, що використовуються в рамках новітніх лінгвістичних ділянок знання, безсумнівно, з опертям на "класичні" методи та прийоми.
Сформулюємо завдання, які ми, автори цього посібника, ставимо перед собою: 1) створити необхідне дидактичне тло для засвоєння студентами теоретико-методологічних основ, на яких Грунтуються сучасні напрями мовознавства, опрацювання їхнього термінологічного апарату (метамови), методів та підходів до аналізу мовного/мовленнєвого матеріалу; 2) ознайомити з основними етапами розвитку лінгвістичної думки і продемонструвати спадкоємність ідей, народжених у річищі різних парадигм мовознавчого знання; 3) ознайомити нашого читача з теоретичними здобутками сучасного вітчизняного мовознавства.
Проблематика "Актуальних проблем сучасної лінгвістики" охоплює такі напрями: 1) зміна парадигм у мовознавстві і наслідки цієї події для семіотики і мовної семантики; 2) антропологізм у мовознавстві; 3) лексична система мови в поняттях і термінах структурно-семантичної парадигми в мовознавстві; 4) понятійно-термінологічний та методичний апарат сучасної когнітивної лінгвістики та лінгвокультурології; 5) комунікативна лінгвістика, її метамова і методи дослідження; 6) дискурсологія.
Автори сподіваються, що студенти, які прослухають курс "Актуальні проблеми сучасної лінгвістики", будучи озброєними дидактичними матеріалами у форматі цього посібника, будуть мати уявлення про:
теоретичні основи новітніх напрямів у мовознавчій науці;
визначення наукової парадигми;
парадигмальну переорієнтацію мовознавства на межі тисячоліть: утвердження антропоцентричної лінгвістики у сучасному мовознавстві;
поняття концепту як центральне в сучасній антропологічній лінгвістиці; лінгвокультурологічне витлумачення концепту;
співвідношення термінів "концепт", "поняття", "значення";
методику опису концепту в науковому дослідженні;
поняття концепту як основну складову мовної картини світу;
історію становлення поняття "мовна картина світу";
типологію картин світу; співвідношення наукової та мовної картин світу;
структуру національно-мовних картин світу;
співвідношення понять "мова" та "культура";
поняття етноцентризму як соціально-психологічного та мовного феномена;
специфіку ономасіологічного та семасіологічного підходів до вивчення лексики;
формальне та семантичне варіювання лексеми; поняття лексеми, семеми, семи;
структуру лексико-семантичної системи мови;
поняття семантичного поля як способу здійснення системних зв'язків у лексиці;
семантичні універсалі!';
основні категорії комунікативної лінгвістики;
визначення комунікації як центрального поняття комунікативної лінгвістики;
поняття мовної особистості, комунікативної компетенції та мовленнєвої поведінки;
сутність мовленнєвого жанру як категорії комунікації;
структурні характеристики стандартної комунікативної ситуації;
комунікативні стратегії і тактики як комунікативні категорії;
поняття пресупозиції як універсальної категорії комунікативної ситуації;
диференціацію соціальних ролей інтерактантів у міжосо- бистісній комунікації;
витоки та сучасний стан досліджень невербальних компонентів комунікації;
визначення поняття "дискурс" у сучасній лінгвістиці;
прагматичну структуру дискурсу;
типологію дискурсу;
методику проведення дискурс-аналізу як новітнього методу лінгвістичних досліджень;
розмежування понять текст і дискурс.
Висловлюємо надію на те, що після опрацювання навчальних матеріалів у студентів-магістрів сформується не тільки "up-to- date" бачення "теоретичної ситуації", яка склалася на сьогодні в лінгвістиці, а й постануть практичні вміння й навички проводити лінгвістичний аналіз із використанням найновітніших методів та прийомів, що підготує їх до написання високоякісних наукових праць як у форматі магістратури, так і подальшого підвищення наукової кваліфікації.
Матеріал перших чотирьох лекцій (1. Зміна наукових парадигм у лінгвістиці та формування когнітивного напрямку в мовознавстві; 2. Понятійно-термінологічний і методичний апарат сучасної когнітивної лінгвістики та лінгвокультурології; 3. Мовна картина світу як об'єкт лінгвокультурологічного вивчення; 4. Лексична система мови у поняттях і термінах структурно- семантичної парадигми у мовознавстві) підготовлений д.філол.н. І.О. Голубовською. Лекції 5 та 6 (5. Комунікативна лінгвістика як новітня галузь мовознавчої науки; 6. Дискурсологія в контексті розвитку сучасного мовознавства) підготовлені к.філол.н. І.Р. Корольовим. Формулювання питань до лекцій та оформлення літератури - к.філол.н. І.Р. Корольов.
Сподіваємося, що ці матеріали стануть у нагоді українському студентству, вплинуть на формування лінгвістичного світогляду, сприятимуть породженню нових ідей та підходів у мовознавчому пошуку.
Лекція 1
ЗМІНА НАУКОВИХ ПАРАДИГМ
У ЛІНГВІСТИЦІ ТА ФОРМУВАННЯ КОГНІТИВНОГО НАПРЯМУ В МОВОЗНАВСТВІ
ПЛАН
Визначення наукової парадигми,
Виділення мовознавчих парадигм у діахронії (Т. Гамкре- лідзе, Ф. Березін, О. Кубрякова, Ю. Степанов, В. Постовалова).
Парадигмальна переорієнтація сучасного мовознавства: утвердження антропоцентричної лінгвістики.
Настановчо-пізнавальні параметри нової парадигми лінгвістичного знання.
ВИЗНАЧЕННЯ НАУКОВОЇ ПАРАДИГМИ
Загальновідомо, що в історії мовознавства різні розуміння природи мови та підходи до її вивчення змінюють одне одне. Це надає можливість досліджувати мову в різних аспектах, на різних рівнях і в різних ракурсах. Іншими словами, у лінгвістиці час від часу відбувається зміна пріоритетів дослідницької уваги, та чи та наукова проблема починає розглядатися під іншим, новим кутом зору. Такий "новий погляд на стару річ" і формує поняття парадигми, загальнонаукове визначення якого належить автору відомої монографії "Структура наукових революцій" Т. Куну: "визнані усіма наукові досягнення, котрі протягом певного часу дають модель постановки проблем та їх розв'язання науковому суспільству" [Кун 1977, с. 11]. Таке "широке" розуміння наукової парадигми можна доповнити "вузьким", лінгвістичним - пануючий у дану епоху погляд на мову, пов'язаний із певною філософською течією чи напрямом у мистецтві [Степанов 1985, с. 4].
