4 Вимоги до змісту курсового проекту
4.1 Загальні положення
Пояснювальна записка повинна бути виконана відповідно до вимог навчального закладу, державних стандартів по оформленню текстових документів, креслень, плакатів.
Загальними вимогами до пояснювальної записки є: чіткість побудови; логічна послідовність викладу матеріалу; переконливість аргументації; стислість і точність формулювань, що виключають можливість суб'єктивного і неоднозначного тлумачення; конкретність викладу; доказаність висновків.
4.2 Структура пояснювальної записки
Пояснювальна записка повинна включати матеріали в такій послідовності: титульний лист, відомість документів, завдання на курсовий проект, звіт, реферат на двох мовах українській та російській, зміст, вступ, основну частину (вісім розділів та дев’ятий розділ за бажанням студента), висновки, список джерел інформації, додатки.
2.2.1 Титульний лист
Титульний лист повинен бути виконаний у відповідності з Додатком 1. Після виконання курсового проекту титульний лист підписується керівником курсового проекту та виконавцем.
2.2.2 Відомість документів
Відомість документів курсового проекту повинна бути виконана у відповідності з Додатком 2.
2.2.3 Завдання на курсовий проект
Завдання на курсове проектування заповнюють згідно встановленої форми (Додаток 3). Тема курсового проекту повинна суворо відповідати темі, затвердженій наказом по коледжу.
2.2.4 Звіт про виконання курсового проекту
Звіт про виконання курсового проекту повинен бути виконаний згідно з Додатком 4. Після виконання курсового проекту звіт підписується керівником курсового проекту та виконавцем. Після цього він підписується членами комісії, згідно наказу, та затверджується заступником директора з навчальної роботи.
2.2.5 Реферат
Реферат повинен відображати основний зміст курсового проекту з викладом коротких відомостей про проведену роботу та не перевищувати однієї сторінки. Цей розділ так і називається: «Реферат» і має бути виконаний на двох мовах українській та російській. Він будується по наступній схемі: відомості про обсяг пояснювальної записки, кількість і характер ілюстрацій (схеми, креслення, графіки, фотографії), кількість таблиць (Додаток 5).
Нижче приводяться ключові слова і текст реферату. Ключовим словом називається слово або словосполучення з тексту документа, яке з точки зору інформаційного пошуку несе смислове навантаження. Як ключові слова використовуються загальноприйняті науково-технічні терміни. Перелік ключових слів повинен характеризувати зміст пояснювальної записки і включати від 5 до 10 слів (словосполучень) у називному відмінку, виконаних у строку через кому великими буквами. Форма запису приведена у Додатку 5.
Текст реферату повинен відображати суть курсового проекту мету та об’єкт проектування. Повинні бути приведені назви плакатів та назва розрахункової частини проекту.
2.2.6 Зміст
Зміст включає вступ, найменування розділів і підрозділів основної частини, висновки, список джерел інформації, додатки з їх найменуваннями і позначеннями. Приклад оформлення змісту приведено в Додатку 6.
2.2.7 Вступ
У вступі необхідно викласти коротку характеристику сучасного стану електропобутової техніки, якій присвячена робота. Привести історію утворення даної побутової техніки та основні етапи її розвитку, мету курсового проекту (Додаток 7).
Вступ не повинен перевищувати двох сторінок.
2.2.8 Основна частина курсового проекту
Основна частина курсового проекту повинна включати наступні розділи: принцип роботи приладу, функціональні можливості та технічні характеристики приладу, основні конструктивні вузли, монтаж та установлення, устаткування та технічні засоби для ремонту, вірогідні несправності та шляхи їх усунення, розрахунок робочих параметрів або одного з елементів приладу, техніка безпеки при проведені ремонту, творчу частину (за бажанням студента), висновки та список джерел інформації.
В розділі принцип роботи приладу потрібно включати зовнішній вигляд електропобутової техніки, принцип її дії (на прикладі схем, рисунків, діаграм), розкрити основні процеси, які відбуваються під час роботи приладу.
В розділі функціональні можливості та технічні характеристики приводяться основні функціональні можливості приладу, які зазначені в інструкції користувача даною моделлю та її технічні характеристики (у вигляді таблиці). Більш детально розписуються особливі функції, які притаманні саме цій моделі і які відрізняють її від інших моделей даної лінійки приладів.
В розділі основні конструктивні вузли детально описується кожен вузол та елемент даного приладу з приведенням його рисунку та розкриттям принципу його дії.
В розділі монтаж та установлення розглядаються правила встановлення та експлуатації даного приладу (зазначені в інструкції користувача побутовою технікою), а також особливості розміщення приладу.
В розділі устаткування та технічні засоби для ремонту приводяться основні інструменти та прилади для ремонту та діагностики даної електропобутової техніки з приведенням рисунків та технічних характеристик приладів які використовуються.
В розділі вірогідні несправності приводяться основні несправності електропобутової техніки в процесі експлуатації та шляхи їх усунення, бажано у вигляді таблиці. Також приводяться правила перевірки елементів та вузлів приладу та послідовність дій при їх заміні у разі виходу з ладу.
У розрахункову частину потрібно включати такі розділи: мета розрахунку, зовнішній вигляд вузла або елементу, що розраховується, вихідні дані, методика розрахунку, власне розрахунок, висновки.
Приклади методів розрахунку.
Приклад 1. Розрахунок потужності кондиціонера
Типовий розрахунок дозволяє знайти потужність кондиціонера для невеликого приміщення: окремої кімнати в квартирі або котеджу, офісу площею до 70 м2 і інших приміщень, розташованих в капітальних будівлях. Розрахунок потужності охолоджування Q (у кіловатах) проводиться по наступній методиці:
,
(1.1)
де: Q1 – теплопритоки від вікна, стін, підлоги та стелі;
Q2 – сума теплопритоків від людей;
Q3 – сума теплопритоків від побутових пристроїв.
,
(1.2)
де: S – площа приміщення (м2);
h – висота приміщення (м);
q – коефіцієнт, який залежить від освітленості приміщення (Вт/м3):
q = 30 для затемненого приміщення;
q = 35 при середній освітленості;
q = 40 для приміщень, в які потрапляє багато сонячного світла.
Якщо в приміщення потрапляють прямі сонячні промені, то на вікнах мають бути світлі штори або жалюзі.
Теплопритоки від дорослої людини (Q2):
0,1 кВт – в спокійному стані;
0,13 кВт – при легкому русі;
0,2 кВт – при фізичному навантаженні.
Теплопритоки від побутових пристроїв (Q3):
0,3 кВт – від комп`ютера;
0,2 кВт – від телевизора.
Для інших приладів можна вважати, що вони виділяють у вигляді тепла 30% від максимальної споживаної потужності (тобто передбачається, що середня споживана потужність складає 30% від максимальної).
Потужність кондиціонера повинна лежати в діапазоні Qк від -5% до +15% розрахунковій потужності Q.
Вибираємо модель відповідної потужності. Більшість виробників випускають спліт-системи з потужностями, близькими до стандартного ряду: 2,0 кВт; 2,6 кВт; 3,5 кВт; 5,3 кВт; 7,0 кВт. З цього ряду вибираємо потрібну модель.
Приклад 2. Розрахунок термозахисного елементу
Для розрахунку обираємо марку термобіметала ТБ 160/122 (ТБ1613). Активний шар виготовлений з сплаву марки 75ГНД, пасивний шар − з 45 НХ. Це термобіметалл з високим коефіцієнтом чутливості (23-28)·10-6 град -1 та високим питомим опором (1,18-1,27) Ом·мм2/м. Його фізико-механічні властивості наведені в таблиці 2.1:
Таблиця 2.1 – Фізико-механічні властивості термобіметалу марки ТБ 160/122 (ТБ1613)
Температурний проміжок, °С |
-60 до 200 |
|
Гранична температура нагріву, °С |
200 |
|
Теплоємність ср, Дж/кг·°С |
520 |
|
Модуль нормальної пружності Е, кН/мм2 |
145 |
|
Активний шар |
Питомий електричний опір, мкОм·м |
1,72 |
Модуль пружності Еа, кН/мм2 |
125 |
|
Теплоємність ср, Дж/кг·°С |
543 |
|
Теплопровідність λ, Вт/м·°С |
8 |
|
Щільність γ, г/см3 |
7,55 |
|
Твердість Нv |
200-260 |
|
Пасивний шар |
Питомий електричний опір, мкОм·м |
0,9 |
Модуль пружності Еп, кН/мм2 |
175 |
|
Теплоємність ср, Дж/кг·°С |
493 |
|
Теплопровідність λ, Вт/м·°С |
15 |
|
Щільність γ, г/см3 |
8,17 |
|
Твердість Нv |
215-235 |
|
Розрахуємо геометричні розміри біметалічної пластини:
(2.1)
(2.2)
(2.3)
Температура,
при якій пластина не вигнута
=
20 °С, а максимальне відхилення
температури від
:
, (2.4)
де:
− гранична температура біметалу, що
дорівнює 200 0С.
Довжина біметалевої пластини l=ХХ мм, а максимальний вільний хід Ум = ХХ мм. Максимальний кут вигину пластини:
(2.5)