- •Розділ 1 Мета, зміст і організація управлінського обліку
- •1.1. Ретроспективний огляд розвитку управлінського обліку
- •1.2.Мета, зміст та функції управлінського обліку
- •1.3. Предмет, об’єкти та метод управлінського обліку
- •1.4. Організація управлінського обліку на підприємстві
- •Розділ 2 склад витрат виробництва
- •2.1. Поняття витрат підприємства та витрат виробництва
- •2.2. Склад витрат виробництва
- •Розділ 3 класифікація і поведінка витрат
- •3.1. Групування витрат
- •3.2. Класифікація витрат для цілей управлінського обліку
- •3.3. Поведінка та функція витрат
- •Розділ 4 методи обліку і калькулювання витрат
- •4.1. Мета і сутність калькулювання витрат
- •4.2. Облік витрат та фактори, що впливають на його побудову
- •4.3. Класифікація методів обліку витрат і калькулювання собівартості продукції
- •4.4. Облік і розподіл непрямих витрат
- •Розділ 5 облік і калькулювання за повними витратами
- •5.1. Калькулювання повних витрат
- •5.2. Калькулювання за замовленнями
- •5.3. Калькулювання за процесами
- •Розділ 6 облік і калькулювання за змінними витратами
- •6.1. Сутність калькулювання змінних витрат. Маржинальний дохід
- •6.2. Моделі калькулювання змінних витрат
- •6.3. Переваги та недоліки системи обліку калькулювання за змінними витратами
- •6.4. Особливості застосування систем калькулювання зарубіжних країн
- •Розділ 7 Облік і калькулювання за нормативними витратами
- •7.1. Загальні засади системи обліку і калькулювання за нормативними витратами
- •7.2. Порядок нормування витрат і визначення нормативної собівартості
- •7.3. Облік і аналіз відхилень від нормативів витрат
- •Розділ 8 аналіз взаємозв’язку витрат, обсягу діяльності та прибутку
- •8.1. Мета, завдання і припущення аналізу «витрати – обсяг – прибуток»
- •8.2. Моделі і методи аналізу «витрати – обсяг – прибуток»
- •8.3. Застосування аналізу «витрати – обсяг – прибуток»
- •Розділ 9 аналіз релевантності інформації для прийняття управлінських рішень
- •9.1. Релевантність інформації в системі управлінського обліку
- •9.2. Аналіз релевантної інформації при існуванні варіантів альтернативних рішень
- •9.3. Прийняття управлінських рішень щодо оптимального використання ресурсів за умов обмежень
- •9.4. Обґрунтування рішень щодо запасів та ціноутворення
- •Розділ 10 бюджетування і контроль
- •10.1. Сутність бюджетування. Види бюджетів
- •10.2. Бюджетне планування
- •10.3. Бюджетне організовування та мотивування на підприємстві
- •10.4. Бюджетний контроль та регулювання
- •Розділ 12 Взаємозв’язок управлінського і фінансового обліку
- •12.1. Бухгалтерський облік, його види та взаємозв’язок між ними
- •12.2. Відмінності управлінського і фінансового обліків
- •12.3. Системи рахунків управлінського і фінансового обліків
Розділ 2 склад витрат виробництва
2.1. Поняття витрат підприємства та витрат виробництва
Діяльність будь-якого господарюючого суб’єкта завжди пов’язана з витратами матеріальних, трудових, інформаційних, грошових та інших ресурсів.
Поняття «витрат» з’явилося ще в епоху Середньовіччя, в епоху зародження бухгалтерського обліку, і викладено в праці італійського вченого Луки Пачолі у «Трактаті про рахунки і записи». Л. Пачолі здійснив класифікацію витрат залежно від їх відношення до підприємства, товару, господарського процесу відповідно на торгові і домашні, прямі і непрямі, звичайні і надзвичайні. Прямі витрати він відносив безпосередньо на собівартість товарів, непрямі витрати – на рахунок торгових витрат. Ідеї викладені в Трактаті були більш чітко сформульовані у ХVІІ ст. у творах Уільяма Петті (1623 – 1687), у «Трактаті про податки і збори» Петті розвиває теорію складу витрат виробництва та формулює закон вартості.
Теорії обліку витрат виникли в другій половині ХІХ ст. В 1887 р. було опубліковано теоретичну працю англійських економістів Джона Магнера Феса та Еміля Гарке «Виробничі рахунки: принципи і практика їх ведення», в якій автори зробили спробу створити більш мобільну систему обліку витрат, яка збільшувала б інформативність даних про витрати і сприяла посиленню контролю за їх використанням. В основі цієї системи лежало два нововведення. Перше полягало в тому, що всі записи по всіх витратах зводились в регістри за допомогою подвійного запису; друге – всі витрати поділялись на фіксовані (сьогодні це умовно-постійні витрати) і змінні (умовно-змінні).
Економічна сутність категорії «витрати» різна з точки зору нормативних документів та літературних джерел. Визначення сутності витрат, сформульовані різними науковцями, представниками різних напрямів економічної науки, наведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Визначення сутності поняття «витрати» в економічній літературі
Автор |
Визначення |
1 |
2 |
Бланк И.А. Словарь-справочник финансового менеджера / И.А. Бланк. – К.: «Ника-Центр», 1998. – 480 с. |
Витрати – виражені в грошовій формі поточні витрати трудових, матеріальних, фінансових і інших видів ресурсів на виробництво продукції |
Бухгалтерський облік в галузях економіки: [Підруч. для студ. вищ. навч. закл.] / В.Б. Захожай, М.Ф. Базась, М.М. Матюха, В.М. Базась / За ред. В.Б. Захожая, М.Ф. Базася. – К.: МАУП, 2005. – 968 с. |
Витрати на продукцію – це витрати, пов'язані з виробництвом продукції або придбанням товарів для реалізації, тобто – це виробничі витрати |
Бухгалтерський словник / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця / Ф.Ф. Бутинець та ін. – Житомир: ПП “Рута”, 2001. – 224 с. |
Витрати – це грошове вираження суми ресурсів, використаних з певною метою |
Вернеке Х. Расчет затрат для инженеров / Ханс Варнеке, Ханс-Йорг Буллингер, Рольф Хихирт, Арно Фёгеле; [пер. с нем.] – М.: Альпина Бизнес Букс, 2008. – 307 с. |
Затратами є спожиті ресурси на виготовлення продукції або надання послуг з метою отримання доходу. До затрат належать: сировина, матеріали, що становлять основу проведеної продукції, заробітна плата основних робітників, зайнятих безпосередньо у виробничому процесі, а також різні затрати, пов’язані із використанням устаткування, приміщень цеху, управлінням і обслуговуванням виробничого процесу, які носять назву. Непрямі виробничі затрати – це затрати основного виробництва. Затрати мають місце до реалізації продукції, товарів, послуг. Витрати відносяться до реальної продукції і товарів та віднімаються з одержаного доходу. Витрати групуються за видами діяльності: операційна, інвестиційна, фінансова і надзвичайні збитки |
Грещак М.Г., Коцюба О.С. Управління витратами: [Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц.] / М.Г. Грещак, О.С. Коцюба. – КНЕУ, 2002. – 131 с. |
Витрати – це обсяг використаних ресурсів підприємства у грошовому вимірі для досягнення певної мети |
Задоя А.О. Мікроекономіка: Курс лекцій: [Навч. посіб.] / А.О. Задоя. – К.: «Знання», КОО, 2000. – 400 с. |
Витрати виробництва – це вартість факторів виробництва, використаних для створення певного обсягу продукції |
Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.10 № 2755-VІ [зі змін. та доп.] |
Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником); |
Карренбауер М. Производственный учет. Снижение и контроль издержек / Пер. с нем. М.И. Корсакова / М. Карренбауер, Р. Мюллендорф. – М.: ЗАО «ФБК – ПРЕСС», 1996. – 632 с. |
Витрати і затрати – взаємозалежні поняття, що характеризують вартісну оцінку споживання товарів та послуг так, в бухгалтерському обліку, де відображаються всі господарські операції, затрати можуть бути і нейтральними (тобто не відноситись до виробництва, позаплановими, нерегулярними). При обліку витрат, навпроти, розглядаються тільки ті господарські операції, що безпосередньо відносяться до виробничого процесу |
Костенко Т.Д. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства: [Навч. посіб.] / Т.Д. Костенко, С.О. Підгора, В.С. Рижиков, В.А. Панков, А.А. Герасимов, В.В. Ровенська. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 400 с. |
Витрати – це сукупність виражених у грошовій формі витрат підприємства, пов'язаних з виробництвом продукції, наданням послуг, виконанням робіт й їхньою реалізацією |
Кулішов В.В. Економіка підприємства: теорія і практика: [Навч. посіб.] / В.В. Кулішов. – К.: Ніка – Центр, Ельга, 2004. – 216 с. |
Витрати – це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за вилучення або розподілу зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками) |
Економічна енциклопедія: У трьох томах. T. I / Ред. С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр «Академія», 2000. – 864 с. |
Затрати – це, маюче вартісну оцінку, використане майно, що відноситься до кінцевого продукту |
Нападовська Л.В. Управлінський облік: [Підруч. для студ. вищ. навч. закл.] / Л.В. Нападовська. – К.: Книга, 2004. – 544 с. |
Затрати – це сукупність затрат на виробництво продукції та її реалізацію. Витрати – використання (відтік) грошових коштів |
Нашкерська Г.В. Фінансовий облік / Г.В. Нашкерська. – К.: Кондор, 2005. – 503 с. |
Витрати – це процес споживання або використання матеріалів, товарів, робіт, послуг в процесі одержання доходу |
Николаева С.А. Управленческий учет. Легенды и мифы. / С.А. Николаева, С.В. Шебек. – М.: Аудиторско-консалтинговая фирма «ЦБА», 2004. – 288 с. |
Затрати – це вартісна оцінка використовуваних виробничих ресурсів. В поняття “затрати” закладено три ознаки: – затрати відображають використання виробничих ресурсів, тобто затрати пов’язані з виробництвом продукції, внутрішніми виробничими процесами; – затрати відображають використання виробничих ресурсів, тобто передбачається цільове використання ресурсів. Тому під терміном “затрати” не попадають ситуації, коли виробничі ресурси були втрачені. Наприклад, при пожежі чи паводку; – затрати – це вартісна ціна, з допомогою якої неоднорідні види виробничих ресурсів приводяться до одного грошового еквіваленту |
Онисько С.М., Марич П.М. Фінанси підприємств: [Підруч. для студентів ВНЗ] / С.М. Онисько, П.М. Марич. – [2-ге вид., стереотип] – Львів: Магнолія Плюс, 2005. – 366 с. |
Виробничі витрати – це спожитті у процесі виробництва засоби виробництва, які втілюють у собі минулу працю (сировину, матеріали, амортизацію основних засобів, працю робітників, зайнятих у процесі виробництва |
Палий В.Ф. Основы калькулирования / В.Ф. Палий. – М.: Финансы и статистика, 1987. – 288 с. |
Витрати виробництва – сукупні затрати живої та уречевленої праці на виробництво продукції |
Партин Г.О., Загородній А.Г. Управлінський облік: [Навч. посіб.] / Г.О. Партин, А.Г. Загородній. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2007. – 303 с. |
Витрати – це грошове вираження суми ресурсів (технічних, трудових, матеріальних, фінансових, інформаційних), витрачених з певною метою |
Пилипів Н.І. Облік і контроль затрат на газотранспортних підприємствах: [Монографія] / Н.І. Пилипів. – Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ, 2007. – 364 с. |
Затрати необхідно розуміти як вартісний вираз усіх спожитих ресурсів, які необхідні для виробництва продукції (робіт, послуг) |
НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.02.2013 р. № 73 |
Витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками) |
Сопко В.В. Бухгалтерський облік: [Навч. посібник] / В.В. Сопко. – 3-тє вид., перероб. і. доп. – К.: КНЕУ, 2000. – 578 с. |
Затрати – це використані в процесі виробництва різні речовини та сили природи на виготовлення нового продукту |
Сопко В.В. Фінансовий та внутрішньогосподарський облік затрат виробничої діяльності підприємств (на матеріалах підприємств переробної промисловості АПК України): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.04 «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит» / В.В. Сопко. – Київський національний економічний університет. – К., 2001. – 24 с. |
Затрати – це термін процесу використання речовин та сил природи у процесі конкретного виду операційної (або неопераційної) діяльності та пов’язані з виготовленням конкретного чітко визначеного виду виробу або конкретного виду наданої послуги, або виконаної роботи |
Турило А.М. Управління витратами підприємства: [Навч. посібник] / А.М. Турило, Ю.Б. Кравчук, А.А. Турило. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 120 с. |
Витрати – це вартісне вираження абсолютної величини застосовано-спожитих ресурсів, необхідних для здійснення ним поставленої мети |
Сук П.Л. Облік витрат на виробництво продукції рослинництва // автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.04 «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит» / П.Л. Сук. – Інститут аграрної економіки української академії аграрних наук. – К., 2001. – 17 с. |
Під витратами слід розуміти вартість використаної живої та уречевленої праці і сил природи для досягнення певних цілей |
Фадєєва Г.М. Облік і аналіз затрат в хлібопекарських підприємствах // автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.04 «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит» / Г.М. Фадєєва. – Харківський державний університет харчування та торгівлі. – Харків:, 2003. – 15 с. |
Затрати – це процес використання засобів виробництва у продукт діяльності, пов’язаних із виготовленням конкретного виду виробу (наданої послуги, виконаної роботи) |
Фаріон І.Д., Писаренко А.М. Бухгалтерський і управлінський облік: [Навчальний посібник] / І.Д. Фаріон, А.М. Писаренко / За ред. д.е.н., проф. І.Д. Фаріона. – Тернопіль: Економічна думка, 2003. – 566 с. |
Затрати – це спожиті ресурси або кошти, які потрібно заплатити за товар, виконані роботи або надані послуги |
Фостер Дж., Хорнгрен Ч. Бухгалтерский учет: управленческий аспект / Дж. Фостер, Ч. Хорнгрен. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 415 с. |
Витрати – спожиті ресурси або кошти, які необхідно сплатити за товари та послуги |
Цал-Цалко Ю.С. Витрати підприємства: [Навч. посібник] / Ю.С. Цал-Цалко. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 656 с. |
Витратами визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені |
Чебанова Н.В. Бухгалтерський фінансовий облік: [Навчальний посібник] / Н.В. Чебанова, Ю.А. Василенко. – К.; Видавничий центр «Академія», 2002. – 672 с. |
Витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, яке призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками) |
Череп А.В. Управління витратами суб’єктів господарювання. Ч. 1: [Монографія] / А.В. Череп. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2006. – 368 с. |
Витрати – це загальноекономічна категорія, яка характеризує використання різних речовин і сил природи в процесі господарювання |
Яругова А. Управленческий учет: опыт экономически развитых стран / Пер. с польск., предисл. Я.В.Соколова. – М.: Финансы и статистика, 1991. – 240 с. |
Витрати на виробництво продукції – це обґрунтоване (виправдане) умовами виробництва і направлене на створення корисних цінностей або надання послуг споживання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів |
Відрізняють поняття витрат в бухгалтерському розумінні від витрат в економічному тлумаченні. Так, під економічними витратами розуміють «затрати втрачених можливостей», тобто суму грошей яку можна отримати при найбільш вигідному із всіх можливих альтернативних варіантів використання ресурсів. Таким чином, економічні витрати будь-якого ресурсу обраного для виробництва продукції дорівнюють його вартості при найкращому із всіх можливих варіантів використання. Поняття економічних витрат обумовлено обмеженістю ресурсів у порівнянні з кількістю варіантів їх використання.
З бухгалтерської точки зору витрати – це тільки конкретні витрати ресурсів. Дане тлумачення базується на ресурсному розумінні природи господарства, не беручи до уваги інші аспекти.
Національні стандарти бухгалтерського обліку НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» та П(С)БО 16 «Витрати» визначають витрати як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення власного капіталу за рахунок його вилучення або розподілу). Таким чином, сутність витрат виражається не через їх економічну природу, а через наслідки операцій з активами та капіталом для фінансово – майнового стану підприємства.
Нормами П(С)БО 16 «Витрати» суворо регламентуються умови визнання витрат підприємства: витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені (рис. 2.1).
Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів (нарахування амортизації основних засобів чи нематеріальних активів), то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості між відповідними звітними періодами.
Рис. 2.1 Визнання витрат відповідно до П(С)БО 16 «Витрати»
Формування витрат є основним і одночасно найбільш складним елементом організації та розвитку виробничо-господарського механізму підприємств охопленого системою бухгалтерського обліку, тому порядок їх здійснення і розподіл повинен бути чітко роз’ясненим і зрозумілим.
Організаційно-правовою основою формування витрат підприємства та визначення собівартості продукції (товарів, робіт, послуг) є нормативні документи законодавчої та виконавчої влади держави, зокрема Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Бюджетний кодекс України Закони України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про господарські товариства», «Про оплату праці», «Про відпустки», Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, Методичні рекомендації з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності, Методичні рекомендації з формування собівартості будівельно-монтажних робіт, Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості робіт (послуг) на підприємствах і організаціях житлово-комунального господарства, Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку і інші.
Водночас, кожний господарюючий суб'єкт визначає власні правила економічної політики у сфері формування витрат через систему внутрішніх документів.
Витрати підприємства формуються в процесі використання ресурсів при здійсненні певної його діяльності. Вони мають різну цільову спрямованість, але найбільш загальним і принциповим є поділ їх в залежності від видів діяльності на операційні, фінансові та інші витрати діяльності.
Операційна діяльність підприємства – це основна діяльність, яка пов’язана з виробництвом продукції (робіт, послуг) або реалізацією продукції, що є визначальною метою створення підприємства та забезпечує основну частину його доходу. Операційні витрати складаються з:
– собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)
– адміністративних витрат;
– витрат на збут;
– інших операційних витрати;
Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.
В структурних підрозділах підприємства, які виконують загальногосподарські управлінські функції, формуються адміністративні витрати. В цих підрозділах ресурси перетворюються у витрати, які покриваються валовим прибутком, тобто різницею між одержаним чистим доходом і виробничою собівартістю.
В збутових структурних підрозділах підприємства, які виконують функцію просування об'єктів підприємницької діяльності до покупців, формуються витрати на збут продукції. В цих підрозділах ресурси перетворюються у витрати, які покриваються валовим прибутком.
До інших операційних витрат відносять витрати на дослідження та розробки, собівартість реалізованої валюти, визнані штрафи та пені, безнадійні борги тощо.
Окремі структурні підрозділи підприємства, або його працівники можуть створювати витрати у сфері інвестиційної і фінансової діяльності. Витрати цих підрозділів покриваються відповідними доходами від їх діяльності, а також валовим прибутком від діяльності виробничих структурних підрозділів.
Створений прибуток є джерелом нарахування податку на прибуток. За рахунок чистого прибутку підприємства покриваються витрати з виплати дивідендів.
Формування витрат підприємства та покриття їх доходами за діючими положеннями нормативних документів відображено та на рис. 2.2, 2.3.
Як видно з рис. 2.2 і 2.3, витрати як показник діяльності підприємства є засобом управління прибутком. Залежність між прибутком і витратами пряма:
П
(1.1)
- Адміністративні витрати - Витрати на збут
У результаті господарської діяльності підприємства здійснюють різні витрати, які за своїм характером неоднаково залежать від процесу виробництва або зовсім не пов’язані з ним, але з погляду суспільних потреб є обов’язковими.
В процесі господарської діяльності формуються витрати підприємства в цілому та його структурних підрозділів. Витрати підприємства в цілому визначаються як сума зменшення вартості активів або зменшення власного капіталу (збиток). Джерелом покриття витрат підприємства є його доходи, які збільшують вартість активів на суму витрат, здійснених для отримання цих доходів, і суму одержаного чистого прибутку.
В
итрати
структурного підрозділу
— це
вартість ресурсів, використаних в
технологічному процесі, яка складає
виробничу собівартість створеної в
структурному підрозділі продукції
(робіт, послуг).
У виробничих структурних підрозділах,
які за технологічним процесом безпосередньо
приймають участь у створенні об'єкта
підприємницької діяльності (продукції,
робіт, послуг), вартість використаних
ресурсів формує виробничу собівартість,
тобто ресурси перетворюються в об'єкти
підприємницької діяльності (рис. 2.4).
Готова продукція (роботи, послуги) виробничих структурних підрозділів після її реалізації є джерелом покриття та відшкодування використаних ресурсів.
