24

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ Й НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Рег. №____________

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до виконання курсового проекту

з дисципліни «Програмування»

напряму підготовки 6.050102 «Комп’ютерна інженерія»

факультету кібернетики

Херсон 2008

Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни «Програмування»

Укладач: Є.А.Дроздова. - Херсон, ХНТУ, 2008. - 25с.

Рецензент: завідувач кафедри ТК, к.т.н., доц. Бражник О.М.

Затверджено

на засіданні кафедри ІТ

протокол №____від «____»___________2008р.

зав.кафедри, д.т.н.,проф. __________ В.Є.Ходаков

Відповідальний за випуск: зав.кафедрою ІТ, д.т.н., проф. Ходаков В.Є.

1 Мета курсового проектування

Курсовий проект виконується студентами денної форми навчання в третьому семестрі відповідно до учбового плану спеціальності 6.050102 на основі знань і практичних навичок, отриманих ними при вивченні курсу «Програмування».

Метою курсового проекту є вироблення у студентів самостійних навиків розробки математичної моделі, складання алгоритму і програмування на мові С. Студент в процесі проектування самостійно, на підставі вивченого теоретичного матеріалу, розробляє програму або програмну систему, використовуючи основні можливості мови С.

Виконання курсового проекту готує студента до самостійної розробки програм як інструменту при вивченні інших предметів під час професійної підготовки, а також до виконання основних розділів дипломного проекту.

В процесі роботи над курсовим проектом студент набуває навичок науково-дослідної і самостійної творчої роботи. При виконанні проекту студенти отримують досвід роботи з довідковою літературою, стандартами, а також навички складання і оформлення програмної документації.

Тематику, основні положення проекту, оформлення пояснювальної записки студенти погоджують з керівником проекту у міру готовності відповідного матеріалу під час консультацій.

2 Зміст курсового проекту

До складу курсового проекту входить:

1. Пояснювальна записка обсягом 25 - 30 листів (не включаючи додатків).

2. Програма або програмна система на магнітному носієві.

2.1 Зміст пояснювальної записки

Пояснювальна записка оформляється на листах білого паперу формату А4, зшитих зліва. Пояснювальна записка повинна бути роздрукована комп'ютерним способом з дотриманням стандартів для текстових документів (шрифт Times New Roman №14, з полуторним інтервалом).

Пояснювальна записка повинна містити наступні розділи:

Титульний лист

Завдання на курсовий проект

Реферат

Зміст

Вступ

1 Постановка завдання

1.1 Аналіз існуючих рішень поставленої задачі

1.2 Обґрунтування вибору методу рішення задачі

1.3 Математична модель

2 Розробка алгоритму рішення задачі

3 Розробка програми

3.1 Опис програми

3.2 Керівництво програміста

3.3 Керівництво оператора

Висновок

Список літератури

Додаток А Текст програми

Додаток Б Блок-схема алгоритму

Додаток В Контрольний приклад

Приклад оформлення титульного листа приведений в Додатку А цих методичних вказівок.

Текст пояснювальної записки ділять на розділи. Кожен розділ, як правило, починається з нової сторінки. Розділи в межах всієї пояснювальної записки, а також підрозділи і пункти мають порядкові номери, позначені арабськими цифрами без крапки. Вступ і висновок (виводи) не нумеруються.

Заголовки розділів друкують посередині тексту. Заголовки підрозділів пишуть з абзацу, відступаючи зліва 15 мм. У заголовку не допускаються перенесення слів. Крапку в кінці заголовка не ставлять.

Нумерація сторінок пояснювальної записки - наскрізна. Номер сторінки проставляється арабськими цифрами в середині верхнього поля сторінки. На титульному листі номер 1 не ставлять.

Завдання на курсовий проект оформляється на бланку встановленої форми.

Реферат (скорочений виклад пояснювальної записки з основними відомостями і висновками) будується за схемою:

а) відомості про обсяг пояснювальної записки, кількості ілюстрацій, таблиць, схем, використаних джерел;

б) ключові слова;

в) текст реферату.

Текст реферату включає такі відомості: предмет, характер і мета роботи; метод проведення роботи; тип використаного комп'ютера; мова програмування (інтегроване середовище), висновки про результати (особливості, ефективність, можливості). Об'єм реферату - не більше 1 сторінки.

Зміст включає номери і найменування всіх розділів, підрозділів і додатків з вказівкою номерів сторінок, на яких розміщується початок матеріалу.

Вступ повинний відображати сучасний стан проблеми, що розглядається в курсовому проекті, її актуальність. Розмір цієї частини пояснювальної записки не повинен перевищувати 1-2 сторінок.

У розділі «Постановка завдання» слід зробити огляд існуючих методів рішення поставленої задачі і обґрунтувати необхідність або доцільність вибраного студентом нового методу рішення або нової реалізації існуючого методу. Необхідно також представити математичну модель задачі (у випадку, якщо це необхідно).

Розділ «Розробка алгоритму» повинен містити докладний словесний опис алгоритму рішення поставленої задачі в термінах предметної області (наприклад, у вигляді: «Крок 1:.; Крок 2: . і т.д.) При описі алгоритму не слід використовувати конкретні імена змінних, функцій і т.п..

У розділі «Розробка програми» повинні бути приведені програмні документи, відповідні вимогам стандарту ЄСПД (Єдина Система Програмної Документації) ГОСТ 19.101-77 «Види програм і програмних документів», - «Опис програми», «Керівництво програміста», «Керівництво оператора».

Розділ «Опис програми» повинен містити повне найменування програми і її функціональне призначення. Необхідно дати опис логічної структури програми - її склад (якщо вона складається з декількох файлів), функції, що входять до складу програми, їх взаємозв'язок, спосіб обміну параметрами між функціями і т.д. Крім того, потрібно описати призначення і структуру кожної функції користувача, а також призначення і місцезнаходження системних функцій, використаних в програмі. Необхідно зробити ув'язку даної програми з іншими програмами. У цьому ж підрозділі указується тип комп'ютера і приводиться перелік пристроїв, вживаних при роботі програми. Указується наявність вхідних точок в програму, спосіб виклику з носія, відомості про використання оперативної пам'яті, обсяг програми. Не допускається приводити опис стандартних засобів мови (наприклад, синтаксис і правила виконання операторів).

Розділ «Керівництво програміста» повинен бути орієнтований на проблемного програміста. У ньому указуються наступні відомості:

- призначення і умови застосування програми;

- характеристика програми (часові характеристики, режим роботи, засоби контролю правильності виконання і т.п.);

- звернення до програми (опис процедур виклику програми);

- вхідні і вихідні дані;

- повідомлення (тексти повідомлень, що видаються програмістові або операторові).

До складу розділу «Керівництво оператора» входять такі відомості:

- призначення програми, її функції і особливості експлуатації;

- умови виконання програми, які пов'язані з складом апаратних і програмних засобів;

- виконання програми (зведення про послідовність дій оператора, що забезпечують завантаження, запуск і завершення програми, а також опис функцій, формату і можливих варіантів команд, за допомогою яких оператором повинні здійснюватися завантаження програми і управління її виконанням, а також відповіді на ці команди).

Наприкінці повинні бути зроблені висновки за наслідками виконання курсового проекту, проаналізовані достоїнства розробки, відмічені наявні недоліки і шляхи їх усунення, а також способи вдосконалення розробленої програми або програмної системи.

Список використаних джерел повинен містити перелік джерел (книг, статей, методичних вказівок, посилань на ресурси глобальної мережі і т.п.), використаних при виконанні роботи. Джерела розташовуються в порядку появи посилань в тексті.

Текст пояснювальної записки повинен бути від третьої особи. Не допускається використання виразів типу «я вирішив», «мною написана», «розглянемо». Стиль пояснювальної записки - строгий сухий стиль технічного документа.

Додатки можуть містити ілюстративний матеріал, таблиці, текст допоміжного характеру. Додатки оформлюють як продовження пояснювальної записки на подальших її сторінках, розташовуючи їх в порядку появи посилань в тексті. Кожний додаток слід починати з нової сторінки.

Додаток повинний мати заголовок, надрукований зверху в центрі сторінки. Над заголовком повинне бути надруковане слово «Додаток ___» і велика буква, яка позначає додаток.

Додатки позначають послідовно великими буквами українського алфавіту, виключаючи Г Є, З І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б, і т.д. Додатки повинні мати загальну з рештою записки наскрізну нумерацію сторінок.

У обов'язкових додатках повинні бути приведені програмні документи «Текст програми» (ГОСТ 19.401-78), «Блок-схема алгоритму» і «Контрольний приклад». Текст програми повинен бути твердою копією (лістинг) відлагодженої і такої, що правильно функціонує, програми, яка реалізує рішення поставленої задачі на проектування відповідно до розробленого студентом алгоритму. Програма повинна бути забезпечена достатньою (але не надмірною) кількістю коментарів і містити не менше 200 виконуваних операторів мови. Обов'язковим є розбиття програми на функції, які обмінюються інформацією, отримуючи параметри і повертаючи значення. Як правило, програма повинна використовувати зовнішні файли як джерело інформації або як місце знаходження результатів роботи. Програма повинна мати добре розроблений очевидний інтерфейс з користувачем, виводити достатню кількість повідомлень. При необхідності введення початкових даних повинен здійснюватися контроль за правильністю введення. За бажанням студент може розробити командний файл (.bat) для запуску програми і контролю над кодом повернення програми.

Правила виконання блок-схеми алгоритму розглянуті в п.2.2 цих методичних вказівок.

Контрольний приклад є завершальним документом програмного забезпечення проекту. Він дозволяє здійснити повну перевірку функціонування розробленого програмного забезпечення. Відповідно до ГОСТ 24.207-80 цей документ включає наступні розділи:

- перелік параметрів і коротку характеристику функцій, що перевіряються за допомогою контрольного прикладу;

- опис вхідних і результатних даних для перевірки програми і самі ці дані;

- опис процедур формування початкових даних, виклику програми, що перевіряється, і отримання результатів розрахунку, а також інструкції для роботи оператора при підготовці даних.

Склад і зміст документів програмного забезпечення курсового проекту у кожному конкретному випадку узгоджуються з керівником і можуть відрізнятися від розглянутих у вказівках.

2.2 Зміст графічної частини

Графічна частина виконується як додаток до пояснювальної записки, але за бажанням студента може містити 1-2 листи формату А1 або А2. У ній повинні бути представлені схеми алгоритмів, оформлені згідно ГОСТ ЄСПД 19.701-90, і, при необхідності (якщо програма складається з великої кількості файлів і функцій), структурна схема програми або програмної системи.

Якщо графічна частина виконується на листах А1-А2, схеми повинні бути виконані олівцем або тушшю, на листах повинен бути присутнім основний напис. При оформленні блок-схем як додатку вони можуть бути виконані комп'ютерним способом з дотриманням стандартів (див. Додаток Б).

ГОСТ 19.701-90 розповсюджується на умовні графічні позначення (символи) в схемах алгоритмів і програм, що відображають основні операції процесу обробки даних і програмування для систем програмного забезпечення обчислювальних машин, комплексів і систем незалежно від їх призначення і області застосування.

Стандарт не розповсюджується на записи і позначення, що поміщаються усередині символу або поряд з ним і служать для уточнення виконаних ним функцій.

Стандарт встановлює перелік, найменування, форму, розміри символів і функції, що відображаються символами.

2.2.1 Умовні графічні позначення в блок-схемах алгоритмів і програм

Перелік, найменування, позначення і розміри деяких обов'язкових символів і функції, що відображаються ними, в алгоритмі і програмі обробки даних, приведені нижче.

2.2.1.1 Процес

Виконання операції або групи операцій, в результаті яких змінюється значення, форма наведення або розташування даних.

2.2.1.2 Рішення

Вибір напряму виконання алгоритму або програми залежно від деяких змінних умов.

2.2.1.3 Модифікація

В иконання операцій, змінюючої команди або групи команд, що змінюють програму.

2.2.1.4 Зумовлений процес

В икористання раніше створених і окремо описаних алгоритмів або програм.

2.2.1.5 Сортування

Впорядкування множини по заданих ознаках

2.2.1.6 Ручне введення

Введення даних уручну за допомогою неавтономних пристроїв з клавіатурою, перемикачів, кнопок.

2.2.1.7 Уведення-виведення

Перетворення даних у форму, придатну для обробки (введення) або відображення результатів обробки (виведення).

2.2.1.8 Неавтономна пам'ять

Уведення-виведення даних у разі використання пристрою, що запам'ятовує, керованого безпосередньо процесором.

R =a

2.2.1.9 Документ

Уведення-виведення даних, носієм яких служить папір.

R=a

2.2.1.10 Лінія потоку

Вказівка послідовності зв'язків між символами.

2.2.1.11 З'єднувач

Вказівка зв'язку між перерваними лініями потоку, що зв'язують символи.

2.2.1.12 Пуск - останов

Почало, кінець, переривання процесу обробки даних або виконання програми.

R=0.25a

2.2.1.13 Міжсторінковий з'єднувач

Вказівка зв'язку між роз'єднаними частинами схем алгоритмів і програм, розташованих на різних листах.

2.2.1.14 Співвідношення геометричних елементів символів

Розмір а повинен вибиратися з ряду 10, 15, 20 мм. Допускається збільшувати розмір а на число, кратне 5. Розмір b рівний 1.5а.

Напрям ліній потоку за умовчанням (без вказівки стрілок) - управо і вниз. У випадку, якщо потік направлений вліво або вгору, слід указувати стрілки на лінії потоку. Не допускається перетин ліній потоку. Якщо це необхідно, слід користуватися внутрішньосторінковим з'єднувачем (2.2.1.11).