- •1 Вимоги безпеки
- •1.1 Загальні вимоги
- •1.2 Акумулятори кислотні (свинцеві)
- •1.3 Акумулятори лужного типу
- •2 Перевірка стану кислотних акумуляторів
- •2.1 Огляд і чищення акумуляторів
- •2.2 Перевірка рівня електроліту
- •2.3 Вимірювання щільності електроліту
- •2.4 Вимірювання напруги на акумуляторах
- •3 Перевірка стану лужних акумуляторів
- •3.1 Огляд і чищення акумуляторів
- •3.2 Перевірка рівня й вимірювання щільності електроліту
- •3.3 Вимірювання напруги на акумуляторах
- •4 Чищення батарейної шафи
- •5 Перевірка та фарбування стелажів
- •5.1 Очищення і перевірка стану стелажів
- •5.2 Фарбування стелажів
- •6 Перевірка стану акумуляторів на переїздах
- •1 Зовнішній огляд повітроводів, вентиляційної камери
- •2 Чищення вентиляційної установки
- •6.15 Дизель-генераторний агрегат (дга)
- •1 Вимоги безпеки
- •2 Зовнішній огляд і чищення дга
- •3 Перевірка рівня масла, води і підготовка агрегату до пуску
- •4 Пуск дизель-генератора без навантаження
- •1 Перевірка кріплення і натягу ременів
- •2 Перевірка зазорів у клапанах
- •3 Заміна масла в масляній ванні турбонагнітача
- •4 Чищення, промивання фільтрів, перевірка вузлів і деталей
- •5 Перевірка генератора і стартера
- •6 Перевірка комутаційної апаратури і монтажу щитів керування і блока автоматики
- •1 Перевірка стану дизель-генератора
- •2 Запуск дга з підключенням навантаження
- •1 Перевірка паливної системи дга
- •2 Перевірка кута випередження подачі палива
- •3 Промивання замкнутої системи охолодження і зміна прісної води
- •4 Перевірка системи змащення
- •5 Промивання повітряного фільтра, колеса турбіни, трубок холодильника повітря, масловідділювача системи вентиляції картера
- •6 Перевірка кривошипно-шатунного механізму, паливного насоса, муфти відбору потужності, приводу генератора
- •7 Перевірка дії дга після огляду
- •6.16 Захисні пристрої
- •1 Перевірка стану запобіжників
- •2 Перевірка відповідності номіналу запобіжника затвердженій технічній документації і фактичному навантаженню
- •1 Перевірка стану видимих елементів заземлювальних пристроїв
- •2 Розкриття ґрунту й огляд елементів, що знаходяться в землі
- •1 Перевірка приладів грозозахисту, заміна розрядників, вирівнювачів напруги
- •2 Вимірювання опору заземлювальних пристроїв
- •3 Перевірка вирівнювального контура релейної шафи
- •1 Вимірювання різниці потенціалів „рейка-земля” і електричного опору кола заземлення. Визначення струму витоку
- •6.18 Заміна приладів сцб
- •1 Організація заміни приладів
- •2 Перевірка приладу перед установленням
- •3 Вилучення приладу і перевірка штепсельних розеток
- •4 Установлення нового приладу
- •5 Заміна релейних блоків
- •Додаток а
- •Перелік колійних робіт на станціях і перегонах, обладнаних пристроями сцб, виконання яких дистанції колії погоджують з дистанціями сигналізації та зв’язку
4 Установлення нового приладу
Установлення приладу, що має основу типу НМШ, виконують у такій послідовності: встановивши прилад на розетку, сполучають направляючі штифти з отворами розетки; потім, притискаючи прилад в напрямку розетки та похитуючи його в горизонтальній площині, закручують кріпильний стрижень до упору (при цьому не слід використовувати надмірних зусиль); після закріплення приладу перевіряють надійність його встановлення, контролюють повне та щільне прилягання основи приладу до штепсельної розетки.
Установлення приладу, що має основу типу РЕЛ, виконують у такій послідовності: перевіряють надійність кріплення і відповідність штифтів вибірковим отворам у планці встановлюваного приладу; сполучають направляючі штифти приладу з отворами в штепсельній розетці і встановлюють прилад до щільного зіткнення основи приладу зі штепсельною розеткою. Після цього установлюють фіксуючу скобу.
Установлення приладу, що має основу типу НШ (ДСШ), виконують у такій послідовності: фіксуючий стрижень замка за допомогою спеціального ключа піднімають нагору до упору; сполучають направляючі штирі приладу з отворами штепсельної розетки і, притиснувши прилад до розетки, ключ виймають. Фіксуючий стрижень замка під дією пружини повинний опуститися вниз і, ввійшовши в отвір кронштейна, зафіксувати прилад на розетці.
Якщо стрижень замка не повністю ввійшов в отвір кронштейна, то необхідно з монтажної сторони послабити два гвинта, що кріплять кронштейн і „утопити” замок до упору.
Після встановлення штепсельного приладу з основою НМШ, НШ, ДСШ, РЕЛ необхідно з монтажної сторони статива кожен вивід (пелюстку) штепсельного роз’єму змістити до упору в сторону основи реле, чим забезпечується надійність контакту.
Для підключення приладів з роз’ємами бананового типу плату (колодку) з монтажними проводами підводять до суміщення всіх контактних штирів з штепсельними гніздами і обережно, без перекосу, не прикладаючи надмірних зусиль, переміщують її до щільного взаємного прилягання частин штепсельного роз’єму. При цьому монтажні проводи повинні бути надійно закріплені, мати стандартні наконечники і полівінилхлоридні трубки (кембрики), що виключають взаємне торкання.
Після перевірки надійності встановлення та підключення приладу слід приступити до перевірки його працездатності.
5 Заміна релейних блоків
Перед установленням релейного блоку виконують його огляд на дотримання вимог пункту 2 і перевірку штепсельної розетки з монтажної сторони відповідно до ТК 43. Потім вилучають замінюваний блок у такій послідовності. Встановлюють спеціальний блоковий ключ на головку стопорного гвинта і відкручують його. Низ блока зміщують на цапфах по нижньому кронштейну до себе й роз’єднують штепсельний роз’єм. Злегка підіймаючи блок вверх у межах вирізів верхніх направляючих кронштейнів, переміщують уперед і вивільняють його нижню частину, а потім, переміщуючи блок вниз, виводять верхні цапфи з вирізів направляючих кронштейнів і знімають блок із статива. Після цього приступають до перевірки штепсельної розетки з лицьової сторони відповідно до пункту 3 цієї ТК.
Додатково необхідно перевірити наявність вільного ходу стативної рамки (на який закріплені дві штепсельні розетки) відносно рами статива. Вільний хід повинний складати від 2 мм до 3 мм. Оглянути різьбу стопорної втулки на відсутність ушкоджень. Перевірити форму планок вибірковості, вирізи на який повинні збігатися з установленими на стативі штифтами.
У випадку виявлення деформованих контактних пелюстків штепсельної розетки блока і неможливості їх регулювання, штепсельна розетка підлягає заміні. Заміна штепсельної розетки здійснюється відповідно до вимог Інструкції з забезпечення безпеки руху поїздів при виконанні робіт з технічного обслуговування та ремонту пристроїв сигналізації, централізації та блокування (СЦБ) на залізницях України ЦШЕОТ/0018.
Установлюють релейний блок у такій послідовності: сполучивши верхні цапфи блоку з вирізами в направляючих кронштейнах, притискають блок до штепсельної розетки так, щоб направляючі штифти ввійшли у відповідні отвори стативної рамки; піднявши стопорну втулку, сполучають отвір у ній зі стопорним гвинтом і закручують його за допомогою спеціального ключа, призначеного для встановлення (заміни) блоків. Для правильного встановлення релейного блока необхідно, щоб зазор між штепсельною колодкою блока і штепсельною розеткою статива був не більше l,5 мм. Якщо цей зазор більше, то стативну рамку зрушують в бік блока (завдяки наявному вільному ходу) до сполучення з його штепсельною колодкою.
При перевірці працездатності окремих типів релейних блоків (СП, УП тощо) необхідно робити запис в Журналі огляду про зняття пломб із кнопок „Штучне розмикання” відповідних ізольованих дільниць. Про закінчення перевірки пристроїв СЦБ доводять до відома чергового по станції, кнопки „Штучне розмикання” пломбують і роблять відповідні записи в Журналі огляду форми ДУ-46. Під текстом запису електромеханіка черговий по станції ставить свій підпис і час закінчення роботи.
