3. Завдання для семінарських (практичних) занять – 16 год.

Тема 1. Поняття, предмет, метод, система кримінально-виконавчого права (4 год.).

I. Тези лекції

Див.: Кримінально-виконавче право України: навч. посібник / Гумін О.М., Марисюк К.Б. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2015. – 392 с. – С. 8 – 20.

План

1. Поняття, предмет та методи кримінально-виконавчого права.

2. Завдання кримінально-виконавчого права.

3. Принципи кримінально-виконавчого права.

4. Методи кримінально-виконавчого права.

5. Норми та джерела кримінально-виконавчого права.

6. Система кримінально-виконавчого права.

7. Кримінально-виконавче право і суміжні галузі права.

8. Наука кримінально-виконавчого права. Її становлення і розвиток.

9. Курс кримінально-виконавчого права.

Іі. Тести

1. Кримінально-виконавче право – це (вкажіть найбільш повну і точну відповідь):

1) система державних і суспільних заходів, спрямованих на усунення чи послаблення причин та умов злочинності, утримання від злочинів та коректну поведінку правопорушників;

2) соціально-правова наука, що вивчає злочинність, шляхи і засоби її попередження;

3) сукупність кримінологічно значимих якостей людини, що обумовлює вчинення нею злочину;

4) установлена згідно з вимогами кримінально-виконавчої політики система правових норм, встановлених державою Україна для регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі виконання та відбування кримінальних покарань;

5) система державних і суспільних заходів, спрямованих на усунення чи послаблення причин та умов злочинності, утримання від злочинів та коректну поведінку правопорушників.

2. Продовжіть законодавче визначення: «Кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою…»

1) визначення принципів виконання кримінальних покарань, правового статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та обов'язків;

2) захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими;

3) нагляду і контролю за виконанням кримінальних покарань;

4) регламентації порядку і умов виконання та відбування кримінальних покарань;

5) виконання вироку суду, який набрав законної сили, інших рішень суду, а також закону України про амністію та акту помилування;

6) виправлення та ресоціалізації засуджених;

7) дотримання встановленого порядку виконання та відбування покарання (режиму), заняття суспільно корисною працею;

8) виправлення та перевиховання засуджених в дусі сумлінного ставлення до суспільно-корисної праці;

9) визначення системи органів і установ виконання покарань, їх функцій та порядку діяльності;

10) нагляду і контролю за виконанням кримінальних покарань.

3. Вкажіть відповідь (відповіді), в якій (яких) названо завдання кримінально-виконавчого законодавства України:

1) визначення порядку застосування до засуджених заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки;

2) невідворотності виконання і відбування покарань;

3) надання офіційних пояснень рідною мовою;

4) диференціації та індивідуалізації виконання покарань;

5) отримання інформації про умови виконання призначеного судом покарання;

6) звернення з пропозиціями до органів виконання покарань;

7) визначення принципів виконання кримінальних покарань

8) звернення зі скаргами до органів та установ виконання покарань;

9) поєднання безоплатних та платних форм медичної допомоги;

10) отримання пенсій, соціальних допомог;

11) визначення правового статусу засуджених;

12) отримання правової допомоги;

13) ввічливого ставлення до персоналу установи виконання покарання;

14) відмови від прийняття їжі у разі порушення власних прав чи свобод, а також прав і свобод інших засуджених.