МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
І
НСТИТУТ
ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ
Кафедра Кримінального права і процесу
/назва кафедри/
Кримінально-виконавче право
Методичні рекомендації
щодо проведення практичних (семінарських) занять, самостійної роботи студентів денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» спеціальностей 7.(8).03040101 «Правознавство»
Львів - 2015
Кримінально-виконавче право. Методичні рекомендації щодо проведення практичних (семінарських) занять, самостійної роботи студентів денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» спеціальностей 7.(8).03040101 «Правознавство» / Укл.: проф. Марисюк К.Б. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2015. – 27 с.
Обговорено та затверджено на засіданні кафедри кримінального права і процесу.
Протокол № 1 від «28» серпня 2015 р.
Завідувач кафедри
кримінального права і процесу д.ю.н., проф. Гумін О.М. ______________________________________________________________
/вчена ступінь, звання, прізвище та ініціали/
Обговорено та схвалено на засіданні науково-методичної ради Інституту права та психології. Протокол № 1 від «31» серпня 2015 р.
Відповідальний за випуск: Марисюк К.Б., д.ю.н., професор кафедри кримінального права та процесу ІНПП.
Рецензент: Гула Л.Ф., д.юр.н., доцент, професор кафедри кримінального права та процесу ІНПП.
1. Мета та завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі.
Мета вивчення навчальної дисципліни.
Метою викладання дисципліни є засвоєння студентами змісту кримінально-виконавчого законодавства України; Ознайомлення з науковими досягненнями кримінально-виконавчого права та особливостями правового регулювання процесу виконання та відбування кримінальних покарань в Україні.
Завдання вивчення навчальної дисципліни.
У результаті вивчення цієї дисципліни студенти повинні знати: основні тенденції становлення та розвитку кримінально-виконавчого права в Україні, порядок виконання та відбування кримінальних покарань; нормативно-правову базу, яка регламентує порядок та умови виконання та відбування покарань, основи правового статусу засудженого, порядок та підстави звільнення від відбування покарання; документи, які відображають кримінально-виконавчу політику України у сфері боротьби зі злочинністю; знати досвід роботи органів і установ держави у сфері виконання кримінальних покарань.
Студенти повинні вміти реалізувати вимоги держави щодо формування у працівників правового напряму високої професійної майстерності; самостійно працювати з навчальною та спеціальною літературою, нормативно-правовими актами; формувати власну точку зору, дотримуватись логічної послідовності у професійній діяльності; використовувати свої теоретичні знання та практичні навики для підвищення ефективності професійної діяльності; здійснювати аналітичну роботу.
. Місце навчальної дисципліни у навчальному процесі.
Вивчення кримінально-виконавчого права є складовою частиною загального завдання по підготовці висококваліфікованих фахівців-юристів. Навчальна дисципліна складається з двох частин: “Загальна частина” та “Особлива частина”. Передбачає ознайомлення з предметом, методом, принципами, джерелами, системою норм кримінально-виконавчого права, поняттям кримінально-виконавчих правовідносин, питаннями виправлення і ресоціалізації засуджених, правовим статусом засуджених, системою органів і установ виконання покарань, а також вивчення порядку і умов виконання покарань не пов'язаних з позбавленням волі та пов'язаних з позбавленням волі, вивчення підстав та порядку звільнення від відбування покарання та соціальної адаптації осіб, звільнених від відбування покарання.
Заняття з кримінально-виконавчого права проводиться на основі раціонального поєднання активних форм і методів навчання з практичною спрямованістю занять. Завершується вивчення цієї навчальної дисципліни складанням заліку.
Кримінально-виконавче право як галузь права, як наука і навчальна дисципліна тісно пов’язане і взаємодіє з іншими галузями права, науками та навчальними дисциплінами, а саме:
1. Конституційним правом. В Конституції України закріплено більшість засад (принципів) кримінально-виконавчого права, основні права й свободи громадян. У кримінально-виконавчому праві ці засади (принципи) відтворюються, конкретизуються, закріплюється система гарантій їх здійснення, охорони прав і свобод громадян.
2. Кримінальним правом. Норми кримінального права є базовими щодо кримінально-виконавчого права, особливо щодо сфери покарань У свою чергу, Вивчення процесу виконання покарань дає необхідний матеріал для оцінки ефективності дії норм кримінального права і його корегування
3. Кримінальним процесуальним правом. Цей зв’язок зумовлений передусім тим, що вид і міра покарання, вид установи виконання покарання визначаються вироком суду, і з моменту звернення вироку до виконання починають діяти норми законодавства про виконання покарань. Ряд питань, що виникають на стадії виконання вироку чи іншого судового рішення, вирішуються за правилами, встановленими кримінальним процесуальним законом.
4. Кримінологією. Дані кримінологічних досліджень про причини і умови злочинності засуджених, про характеристику соціального середовища місць позбавлення волі, про фактори рецидивної злочинності використовуються наукою кримінально-виконавчого права для обґрунтування змін в кримінально-виконавчому законодавстві, удосконалення практики виконання покарань і застосування заходів виправлення. В свою чергу, оскільки покарання є одним з факторів попередження злочинності, кримінологію цікавлять особливості процесу виконання покарань.
Практичні (семінарські) заняття проводяться з основних найважливіших тем «Кримінально-виконавче право» і мають на меті поглиблення теоретичних знань студентів, набуття ними необхідних навичок для практичної діяльності, розв’язання конкретних юридичних справ, застосування чинного законодавства України.
Самостійна робота планується як форма навчання, що має на меті надати допомогу у вивченні запропонованої літератури, у пошуку відповідей на проблемні питання курсу, оволодінні практичними завданнями курсу.
Засоби діагностики успішності навчання, форми виміру рівня засвоєння знань з навчальної дисципліни:
- усне опитування на практичних (семінарських) заняттях;
- виступ на практичних (семінарських) заняттях (із рефератом, доповіддю, у дискусії тощо);
- тестування знань студентів із відповідної теми лекційного курсу;
- письмова контрольна робота (відповіді на питання лекційного курсу, вирішення практичних завдань (казусів), тестових завдань, тощо);
- виконання письмового завдання;
- захист індивідуального письмового завдання;
- форма підсумкового контролю: залік (частина 1).