http://ru.osvita.ua/school/method/upbring/742/

Аналіз виховного аспекту уроку

Сучасний загальноосвітній навчальний заклад покликаний навчати та виховувати таку молодь, яка би була спроможна активно включитись у всі сфери суспільного життя країни, забезпечити прогрес її становлення та розвитку, оволодіти позитивним досвідом старших поколінь і збагачувати його власними надбаннями

Постановка та реалізація виховних цілей уроку повинні здійснюватися в єдності з освітніми цілями. Ця концепція простежується у працях багатьох вітчизняних і зарубіжних учених. Наприклад, відомий польський дидакт Ч. Купісевич запропонував блочну систему навчання, яка реалізується через змістові блоки виховних та освітніх цілей у вигляді взаємопов'язаного комплексу завдань.

Блочна система навчання й виховання Ч. Купісевича є позитивним прикладом інтеграції виховних та освітніх цілей і свідчить про єдність цих процесів, підтверджує реальність та об'єктивність виховавчого навчання.

Системний підхід, як методологічна основа організації виховання учнів на уроці, передбачає:

• постановку виховних цілей і завдань на уроці;

• виявлення та раціональну реалізацію виховного потенціалу навчального матеріалу;

• визначення комплексу домінуючих компонентів виховної системи та зосередження переважної уваги на ньому у процесі навчання;

• визначення та використання педагогічно доцільного комплексу принципів виховання, оптимальних шляхів їх реалізації;

• вибір і використання ефективних методів впливу на особистість учня у процесі навчання;

• забезпечення взаємодії внутрішніх і зовнішніх факторів виховного впливу на учнів;

• раціональність управління виховним процесом на уроці;

• оцінку ефективності виховання учнів на уроці, концепції змісту, форм і методів виховання учнів у процесі навчання.

До основних компонентів виховного аспекту уроку ми відносимо: національне, моральне, розумове, трудове, фізичне, естетичне, економічне, екологічне та валеологічне виховання.

Національне виховання учнів у процесі навчання

Українська національна ідея виховання молоді тріумфально проходить у всіх працях останнього десятиріччя - уроки незалежності та суверенітету України. На основі вивчення й аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури з питань національного виховання учнів школи, передового досвіду шкіл України В. Гнатюк у процесі дослідження проблеми управління системою національного виховання розробив теоретичну модель її змісту, виражену тріадою «громадянин - патріот - гуманіст». Автором розроблено характерні ознаки кожної складової:

• громадянин (громадянська відповідальність, обов'язок, свідомість, єдність);

• патріот (розуміння та сприйняття української ідеї, сприяння розбудові незалежної України, готовність до захисту своєї Батьківщини, пошана до історичної пам'яті українського народу);

• гуманіст (доброта, толерантність, справедливість, взаємоповага, принциповість, непримиренне ставлення до фальші, цинізму, лицемірства).

Отже, національне виховання учнів на уроці засобами змісту навчального предмета та методами його викладання як один з основних компонентів виховного аспекту уроку може бути об'єктом переважного спостереження. Мета спостереження та аналізу - вивчення й оцінка стану національного виховання учнів на уроці та його результативності.

З метою підвищення ефективності спостереження та об'єктивності оцінки стану національного виховання учнів на уроці нами розроблена й апробована така система оцінних параметрів:

• знання вчителями та учнями суті поняття «українська ідея», уміння її трансформувати в навчально-виховному процесі на уроці;

• знання філософських основ українського національного виховання молоді й уміння їх визначати та реалізувати у процесі викладання навчального предмета;

• уміння вчителів гармонійно поєднувати у процесі навчання освітні та виховні цілі уроку;

• реалізація провідних принципів національного виховання учнів у процесі навчання - гуманізації, демократизації, народності;

• виховання у процесі навчання на уроці громадянина, патріота, гуманіста на основі знань змісту їх характерних ознак.

Моральне виховання учнів у процесі навчання

Одним із важливих завдань, що стоять перед сучасними загальноосвітніми навчальними закладами, є моральне виховання, відродження духовності молодого покоління. Мораль - особлива форма громадянської свідомості, вид соціальних відносин, що виражаються в поняттях добра і зла, справедливості, честі, гідності та ін.

Зміст морального виховання охоплює широку гаму відношень між людьми та людей до оточуючого світу, зокрема:

• ставлення до ідеології політики нашої держави; розуміння історії та перспективи розвиту світової цивілізації; правильна оцінка внутрішніх подій на міжнародній арені; пріоритет загальнолюдських цінностей над класовими; непримиренність до ворогів народу;

• любов до Батьківщини, рідного краю, усіх народів, які її населяють; непримиренність до національної та расової ворожнечі; братерська солідарність із трудящими всіх країн світу, усіма народами;

• ставлення до праці - сумлінна праця на благо людини, на благо суспільства; прагнення принести більше користі Батьківщині; боротьба з порушниками дисципліни;

• ставлення до громадського надбання та матеріальних цінностей; турбота кожної людини про збереження та збільшення громадянського надбання; бережливе ставлення до природи;

• ставлення людини до інших людей - колективізм і товариська взаємодопомога; гуманне ставлення та взаємна повага між людьми; взаємна повага в сім'ї, турбота про виховання дітей;

• ставлення до себе; високе усвідомлення громадянського обов'язку, нетерпимість до порушень громадського порядку; чесність і правдивість, моральна чистота, простота та скромність у громадському й особистому житті; нетерпимість до несправедливості, дармоїдства, нечесності, кар'єризму, користолюбства.

Одним із важливих шляхів морального виховання учнів є моральна освіченість, яка виконує декілька виховних функцій:

• дає широку уяву про моральні цінності людського життя та культури;

• впливає на формування моральних уявлень, понять, поглядів, суджень, оцінок і на цій основі - на формування моральних переконань;

• сприяє осмисленню особистого морального досвіду школяра;

• коригує знання в галузі моралі, одержані з різних джерел;

• сприяє моральному самовихованню особистості.

Крім цього, для ефективного здійснення морального виховання учнів необхідно:

• створити умови для вибору того чи іншого способу дії дитини;

• розуміти характер протиріч у розвитку моральних потреб школяра, сприяти їх найбільш ефективному розв'язку;

• впливати на людей, які становлять середовище найближчого оточення дитини (батьків, товаришів, друзів).

Моральне виховання учнів у процесі навчання як один з основних компонентів виховного аспекту уроку може бути відносно самостійним об'єктом переважного спостереження й аналізу.

Мета спостереження та аналізу: ефективність змісту, форм, методів і результатів морального виховання учнів на уроці.

Система оцінних параметрів стану морального виховання учнів у процесі викладання навчального предмета така:

• знання сутності моралі як філософської та соціальної категорії, форм громадянської свідомості, видів соціальних відношень;

• знання мети та завдань морального виховання учнівської молоді в сучасних умовах державотворення незалежної України, переходу на нові економічні форми господарювання;

• виявлення та реалізація потенційних можливостей навчального матеріалу щодо формування моральних рис особистості, моральних переконань, моральних навичок поведінки;

• реалізація у процесі морального виховання учнів на уроці принципів зв'язку з життям, цілеспрямованості, трудової та соціальної значущості навчально-пізнавальної діяльності учнів, виховання особистості в колективі і через колектив;

• урахування у процесі морального виховання учнів на уроці їх вікових та індивідуальних особливостей, рівня вихованості;

• формування свідомої дисципліни та соціальної активності учнів як складової моральної вихованості.