Міністерство освіти і науки України
Миколаївський національний університет імені В.О.Сухомлинського
Факультет фізичної культури та спорту
Кафедра фізичної культури та спорту
ЛЕКЦІЯ № 1
з дисципліни УНІВЕРСИТЕТСЬКІ СТУДІЇ
тема: Вища освіта в контексті Болонського процесу.
(2 години)
для студентів І курсу
галузь знань 0102 Фізичне виховання, спорт і здоров'я людини
(шифр і назва напряму підготовки)
напрямів підготовки 6.010201 Фізичне виховання*,
6.010202 Спорт,
6.010203 Здоров’я людини
Розробила:
доцент, к.п.н., доцент кафедри фізичної культури та спорту
Литвиненко О.М.
Миколаїв - 2015
Лекція № 1. Вища освіта в контексті Болонського процесу.
Метою лекції є визначення місця фізичної культури в загальній культурі суспільства та оволодіння основними термінологічними поняттями галузі.
Завдання лекції:
Дати уявлення студентам про вищу освіту України, кредитно-модульну систему організації навчального процесу.
Визначення основних завдань, принципів та шляхів формування Європейського простору вищої освіти.
Оволодіння знаннями основних термінів і термінологічних понять в сфері вищої освіти.
Література основна
Закон України Про вищу освіту (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 37-38, ст.2004)
Лукаш А.О. Університетська освіта : конспект лекцій [Текст]. / А.О.Лукаш. – Суми, Сумський державний університет, 2011. – [Електронний варіант]
Кравець О. М. Конспект лекцій з курсу «Університетська освіта» [Текст]. / О.М.Кравець. – Харків, ХНАМГ, 2011. - [Електронний варіант]
Герцик М.С., Вацеба О.М. Вступ до спеціальностей галузі «фізичне виховання і спорт»: підручник. / М.С.Герцик, О.М.Вацеба. — Харків: «ОВС», 2005.
Література додаткова
1. Актуальні проблеми теорії і методики фізичного виховання: Колективна монографія /Упоряд. О.М. Вацеба, Ю.В. Петришин, Є.Н. Приступа, І.Р. Боднар. - Л., Українські технології, 2005. - 296 с.
2. Болонський процес у фактах і документах / Упорядн. Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д.,Грубінко В.В.,Бабин1.1.-Тернопіль,2003.-56 с.
3. Журавський В.С. Вища освіта як фактор державотворення і культури в Україні. - К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2003. - 416 с.
4. Заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої освіти і науки України (Наказ МОН України № 49 від 23.01.2004 р.).
5. Корсак К., Побєрезька Г. Світло і тіні «Болонського процесу» // Науковий світ. - 2003. - № 12. - С. 8-9.
6. Кремєнь В. Болонський процес: зближення, а не уніфікація // Дзеркало тижня. - 2003. - № 48 (473). - 13 груд.
7. Кремєнь В. Модернізація освіти - сьогодні і завтра // Освіта України. - 2003. - № 42-43. -10 черв.
8. Кремєнь В. Модернізація системи освіти як важливий чинник інноваційного розвитку держави // Освіта України. - 2003. - №34. - 13 трав.
9. Мачулін В.Ф., Бойко Р.В., Шкляр Л.Є. ВАК у контексті Болонського процесу // Бюлетень Вищої атестаційної комісії України.- 2005.- № 3.– С. 2-6.
10. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес. - К.: Науково-методичний центр вищої освіти, 2004. - 26 с.
11. Тимчасове положення про організацію навчального процесу у кредитно-модульній системі підготовки фахівців (Наказ МОН України № 48 від 23.01.2004 р.).
План
1. Типи інституцій у вищій освіті.
2. Зміна «парадигми» вищої освіти.
3. Впровадження кредитно-модульної системи (КМСОНП).
4. Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освітою в контексті Болонського процесу.
5. Вища освіта закордоном.
Ключові терміни
Болонський процес, вища освіта, кваліфікація, Європейський простір вищої освіти (ЄПВО), принципи, Європейська кредитно-трансферна система (ЄКТС), стратегії розвитку. Фундаменталізація, вища освіта, реформування, інноваційний розвиток, науково-технічний прогрес, індивідуалізація навчання, індивідуальний підхід, індивідуальні заняття.
1. Типи інституцій у вищій освіті
Згідно з Законом України «Про вищу освіту», вищий навчальний заклад (ВНЗ) – освітній, освітньо-науковий заклад, який заснований і діє відповідно до законодавства про освіту. Реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо-професійні програми вищої освіти (ВО) за певними освітніми й освітньо-кваліфікаційними рівнями. Забезпечує навчання, виховання й професійну підготовку осіб відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі ВО, а також здійснює наукову й науково-технічну діяльність.
Перш ніж розглядати типи інституцій, потрібно ознайомитися з поняттям «інституціональна акредитація».
Акредитація – процедура надання ВНЗ певного типу права провадити освітню діяльність, пов'язану зі здобуттям ВО й кваліфікації, відповідно до вимог стандартів ВО, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного й матеріально-технічного забезпечення. Під рівнем акредитації розуміють рівень спроможності вищого навчального закладу певного типу провадити освітню діяльність, пов'язану зі здобуттям ВО й кваліфікації. Здійснюється Державною акредитаційною комісією.
Відповідно до існуючих напрямів освітньої діяльності в Україні діють вищі навчальні заклади таких типів:
1) університет – (у пер. з лат. – «корпорація, «об’єднання») багатогалузевий (класичний, технічний) або галузевий (профільний, технологічний, педагогічний, фізичного виховання і спорту, гуманітарний, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) вищий навчальний заклад, що провадить інноваційну освітню діяльність за різними ступенями вищої освіти (у тому числі доктора філософії), проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність;
2) академія, інститут - галузевий (профільний, технологічний, технічний, педагогічний, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) вищий навчальний заклад, що провадить інноваційну освітню діяльність, пов’язану з наданням вищої освіти на першому і другому рівнях за однією чи кількома галузями знань, може здійснювати підготовку на третьому і вищому науковому рівнях вищої освіти за певними спеціальностями, проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність;
3) коледж - галузевий вищий навчальний заклад або структурний підрозділ університету, академії чи інституту, що провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям ступенів молодшого бакалавра та/або бакалавра, проводить прикладні наукові дослідження. Коледж також має право здійснювати підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.
Відомості про коледж, який є структурним підрозділом університету, академії чи інституту, включаються до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.