4. Аналіз рентабельності підприємства

Показники рентабельності (прибутковості) характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, дохідність різних напрямів діяльності (виробничої, інвестиційної, фінансової), окупність витрат та ін. Вони повніше, ніж прибуток, відображують кінцеві результати господарювання, тому що їх величина показує кінцеві результати співвідношення ефекту і використаних ресурсів. Показники рентабельності використовують для оцінки діяльності підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці та ціноутворенні. Рентабельність є якісним показником роботи підприємства.

Звичайно при розрахунку рентабельності визначають відношення прибутку до таких показників: рівня продаж, активів, власного капіталу. При розрахунку цих показників використовуються :

• чистий прибуток, який визначається як фінансовий результат від звичайної діяльності і надзвичайних подій мінус платежі до бюджету (ряд. 220 ф. № 2);

• чиста реалізація, яка визначається як виручка від реалізації без урахування ПДВ, акцизного збору та ін. відрахувань з доходу (ряд. 035 ф. № 2).

Загальноприйнятих значень рентабельності, на які можна орієнтуватися при аналізі, не існує, тому зростання зазначених показників в динаміці по періодах звітності розглядається як позитивна тенденція.

Показники рентабельності:

1. Рентабельність продажу (коефіцієнт "прибуток/продаж" (profit margin), норма чистого прибутку). Він показує, який прибуток з однієї гривні продажу отримало підприємство. Розраховується за формулою:

,

де РП – рентабельність продажу;

ЧП – чистий прибуток (ряд. 220 ф. № 2);

ЧД – чистий дохід від реалізації (без ПДВ, акцизного збору та інших відрахувань) (ряд. 035 ф. № 2).

2. Рентабельність активів (коефіцієнт "прибуток-активи" (ROA – Return on Assets)). Перш, ніж розглянути цей коефіцієнт, необхідно вивчити такий показник як коефіцієнт оборотності активів.

Коефіцієнт оборотності активів (asset turnover) характеризує, наскільки ефективно використовуються активи з точки зору обсягу реалізації. Він показує, скільки гривень реалізації припадає на кожну гривню, вкладену в активи підприємства, іншими словами, скільки разів за звітний період активи обернулися в процесі реалізації продукції. Чим вищий оборот, тим ефективніше використовуються активи. Коефіцієнт оборотності активів розраховується за наступною формулою:

,

де К_ОА – коефіцієнт оборотності активів;

ЧД – дохід від реалізації (без ПДВ і акцизного збору) (ряд. 035 ф. № 2);

А_п – активи на початок періоду (ряд. 080 + ряд. 260 + ряд. 270 гр. 3 ф.№ 1);

А_к - активи на кінець періоду (ряд. 080 + ряд. 260 + ряд. 270 гр.4 ф.№ 1).

Рентабельність активів характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує свої активи для отримання прибутку, тобто показує, який прибуток приносить кожна гривня, вкладена в активи підприємства. Визначається таким чином:

,

де РА – рентабельність активів;

ЧП – чистий прибуток (ряд. 220 ф. № 2);

А_п – активи на початок періоду (ряд. 080 + ряд. 260 + ряд. 270 гр.3 ф.№ 1);

А_к – активи на кінець періоду (ряд. 080 + ряд. 260 + ряд. 270 гр.4 ф.№ 1).

Відзначимо, що коефіцієнт ROA поєднує два показники: частку прибутку в одній гривні реалізації та оборотність активів, тобто:

,

де РП – рентабельність продажу;

ЧП – чистий прибуток (ряд. 220 ф. № 2);

ЧД – чистий дохід від реалізації (без ПДВ, акцизного збору та інших відрахувань) (ряд. 035 ф. № 2);

К_ОА –коефіцієнт оборотності активів;

А – середньорічна вартість активів.

3. Рентабельність власного капіталу (коефіцієнт "прибуток-капітал" (ROE – Return on Equity)) характеризує ефективність використання підприємством власного капіталу. Цей показник розраховується за наступною формулою:

,

де РВК – рентабельність власного капіталу;

ЧП – чистий прибуток (ряд. 220 ф. № 2);

ВК_п – власний капітал на початок періоду (ряд. 380 гр. З ф. № 1);

ВК_к – власний капітал на кінець періоду (ряд. 380 гр. 4 ф. № 1).

Для аналізу причин зміни коефіцієнта рентабельності власного капіталу доцільно застосувати рівняння Дюпона:

,

де RОЕ – рентабельність власного капіталу;

RОА – рентабельність активів;

А – середньорічна вартість активів;

ВК – середньорічна вартість власного капіталу.

У рівнянні Дюпона коефіцієнт RОЕ розкладено на такі складові: рентабельність активів і коефіцієнт фінансового важелю (фінансового левереджу), який обчислюється як співвідношення між активами і власним капіталом, тобто це рівняння наочно демонструє, що рентабельність власного капіталу залежить від прибутковості активів і фінансового левереджу:

Слід брати до уваги, що збільшення фінансового левереджу пов'язано зі збільшенням частки запозиченого капіталу, тому слід відзначити, що існує певний ризик у залученні запозиченого капіталу, який виправдовується лише в тому разі, коли прибуток, отриманий від ефективного використання активів, перевищує процентні ставки за отриманими запозиченими коштами. В іншому разі дія фінансового левереджу лише посилює негативний ефект помилок керівництва, пов'язаних із співвідношенням власного і запозиченого капіталу.