- •І. Подготовка социологического исследования
- •Поняття, види та етапи
- •1.2. Характеристика основних положень
- •Іі. Сбор социологической информации
- •2.1. Основні методи збору соціологічної інформації
- •Метод экспертной оценки
- •Измерение социальных установок
- •2.2. Сенс генеральної і вибіркової сукупності
- •2.3. Метод соціологічного опитування
- •2.4. Соціологічна анкета,
- •2.5. Метод соціологічного інтерв'ю,
- •2.6. Метод соціологічного спостереження,
- •2.7. Документи як джерело соціологічної інформації;
- •2.8. Метод экспертной оценки
- •2.9. Социологический експеримент
- •2.10. Измерение социальных установок
- •2.11. Методи соціометрії
- •2.12. Соцюметричний метод опитування та його практичне значення
2.7. Документи як джерело соціологічної інформації;
КЛАСИФІКАЦІЯ ДОКУМЕНТІВ І МЕТОДІВ ЇХ АНАЛІЗУ
Найбільш економічним є метод вивчення і аналізу документів. Він дозволяє оперативно отримувати реальні дані, наприклад, про підприємство загалом і його робітників та службовців. Але при цьому можуть виникати певні труднощі, пов'язані з якістю та достовірністю такої інформації.
Документи віддзеркалюють процеси та явища, що відбуваються як у суспільстві загалом, так і в окремих його прошарках, характеризують діяльність окремих індивідів і великих спільнот. Саме вивчення та аналіз документів є поширеним методом у практиці проведення конкретних соціологічних досліджень. Документ — це засіб закріплення встановленим способом за допомогою спеціального носія інформації, фактів, явищ, процесів об'єктивної реальності та розумової діяльності людини.
З соціологічної точки зору документи звичайно класифікують за п'ятьма критеріями.
1. За засобом фіксації:
а) письмові (друкована та рукописна продукція);
б) іконографічні (фото-, відео-, кінодокументи, картини);
в) фонетичні (магнітофонні записи);
г) комп'ютерні (диски для ЕОМ, лазерні диски).
2. За авторством;
а) офіційні (закони, укази, декрети);
б) неофіційні (листи, щоденники).
3. За ступенем персоніфікації:
а) особові (автобіографії, анкети, характеристики);
б) безособові (справи, архіви, звіти).
4. За функціональними особливостями:
а) інформативні (протоколи, документообіг, статистичні звіти);
б) регулятивні (накази, постанови, телефонограми).
5. За змістом:
а) історичні (описи подій);
б) правові (оцінка подій);
в) економічні (фіксація фактів).
Методи аналізу документальних джерел поділяють на традиційні та формалізовані.
Традиційний (неформалізований) метод аналізу передбачає тлумачення документів (найчастіше унікальних і невеликої кількості), з'ясування основних думок та ідей конкретного тексту через усвідомлення, інтерпретацію, узагальнення змісту та логічне обґрунтування конкретних висновків, гіпотез. Типовим прикладом неформалізованого аналізу є вивчення наукових публікацій та звітів щодо певної проблеми.
Сутність формалізованого методу аналізу документів (або контент-аналізу (Контент-аналіз (від англ.) — аналіз тексту за встановленими правилами.) полягає в алгоритмізованому виокремленні в тексті певних елементів змісту — одиниць рахунку — згідно з метою та завданнями дослідження, класифікації виокремлених елементів, їх підрахунку і кількісного представлення результатів. Тобто у процесі контент-аналізу здійснюється підрахунок того, як саме представлені одиниці рахунку (ті чи інші явища або процеси, що цікавлять соціолога) і їх властивості та риси у певному обсязі досліджуваної інформації. Згідно з тим проводяться їх аналіз, інтерпретація і відповідні висновки.
Отже, соціологічний метод вивчення і аналізу документів є одним із найбільш вживаних методів збору соціальної інформації, а документ — найбільш розповсюджений носій такої інформації.
