2.7. Документи як джерело соціологічної інформації;

КЛАСИФІКАЦІЯ ДОКУМЕНТІВ І МЕТОДІВ ЇХ АНАЛІЗУ

Найбільш економічним є метод вивчення і аналізу документів. Він дозволяє оперативно отримувати реальні дані, наприклад, про підприєм­ство загалом і його робітників та службовців. Але при цьому можуть вини­кати певні труднощі, пов'язані з якістю та достовірністю такої інформації.

Документи віддзеркалюють процеси та явища, що відбувають­ся як у суспільстві загалом, так і в окремих його прошарках, ха­рактеризують діяльність окремих індивідів і великих спільнот. Саме вивчення та аналіз документів є поширеним методом у практиці проведення конкретних соціологічних досліджень. Документ — це засіб закріплення встановленим способом за допомогою спеціаль­ного носія інформації, фактів, явищ, процесів об'єктивної реаль­ності та розумової діяльності людини.

З соціологічної точки зору документи звичайно класифікують за п'ятьма критеріями.

1. За засобом фіксації:

а) письмові (друкована та рукописна продукція);

б) іконографічні (фото-, відео-, кінодокументи, картини);

в) фонетичні (магнітофонні записи);

г) комп'ютерні (диски для ЕОМ, лазерні диски).

2. За авторством;

а) офіційні (закони, укази, декрети);

б) неофіційні (листи, щоденники).

3. За ступенем персоніфікації:

а) особові (автобіографії, анкети, характеристики);

б) безособові (справи, архіви, звіти).

4. За функціональними особливостями:

а) інформативні (протоколи, документообіг, статистичні звіти);

б) регулятивні (накази, постанови, телефонограми).

5. За змістом:

а) історичні (описи подій);

б) правові (оцінка подій);

в) економічні (фіксація фактів).

Методи аналізу документальних джерел поділяють на тра­диційні та формалізовані.

Традиційний (неформалізований) метод аналізу передбачає тлумачення документів (найчастіше унікальних і невеликої кіль­кості), з'ясування основних думок та ідей конкретного тексту че­рез усвідомлення, інтерпретацію, узагальнення змісту та логічне обґрунтування конкретних висновків, гіпотез. Типовим прикладом неформалізованого аналізу є вивчення наукових публікацій та звітів щодо певної проблеми.

Сутність формалізованого методу аналізу документів (або контент-аналізу (Контент-аналіз (від англ.) — аналіз тексту за встановленими правилами.) полягає в алгоритмізованому виокремленні в тексті певних елементів змісту — одиниць рахунку — згідно з метою та завданнями дослідження, класифікації виокремлених елементів, їх підрахунку і кількісного представлення результатів. Тобто у про­цесі контент-аналізу здійснюється підрахунок того, як саме пред­ставлені одиниці рахунку (ті чи інші явища або процеси, що цікавлять соціолога) і їх властивості та риси у певному обсязі до­сліджуваної інформації. Згідно з тим проводяться їх аналіз, інтер­претація і відповідні висновки.

Отже, соціологічний метод вивчення і аналізу документів є од­ним із найбільш вживаних методів збору соціальної інформації, а документ — найбільш розповсюджений носій такої інформації.