- •І. Подготовка социологического исследования
- •Поняття, види та етапи
- •1.2. Характеристика основних положень
- •Іі. Сбор социологической информации
- •2.1. Основні методи збору соціологічної інформації
- •Метод экспертной оценки
- •Измерение социальных установок
- •2.2. Сенс генеральної і вибіркової сукупності
- •2.3. Метод соціологічного опитування
- •2.4. Соціологічна анкета,
- •2.5. Метод соціологічного інтерв'ю,
- •2.6. Метод соціологічного спостереження,
- •2.7. Документи як джерело соціологічної інформації;
- •2.8. Метод экспертной оценки
- •2.9. Социологический експеримент
- •2.10. Измерение социальных установок
- •2.11. Методи соціометрії
- •2.12. Соцюметричний метод опитування та його практичне значення
2.5. Метод соціологічного інтерв'ю,
ЙОГО ВИДИ ТА ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
У практиці соціологічних опитувань метод інтерв'ю зустрічається все частіше через велику кількість переваг. Соціологічне інтерв'ю (англ. interview — зустріч, побачення) — метод збору первинної інформації, що ґрунтується на вербальній соціально-психологічній взаємодії між інтерв'юером і респондентом з метою одержання даних, які цікавлять дослідника.
Інтерв'ю часто схоже із анкетуванням, але головна відмінність між ними полягає у формі контакту дослідника та опитуваного. В анкетуванні посередником є текст, опитуваний самостійно інтерпретує відповіді анкети і відповідає на них. Під час інтерв'ю контакт між дослідником і респондентом здійснюється безпосередньо. Інтерв'юер ставить питання, передбачені дослідженням, організовує і спрямовує бесіду з кожною окремою людиною, фіксує одержані відповіді згідно з інструкцією. Для інтерв'ю потрібно більше часу, засобів, навичок інтерв'юерів. У той же час, зібрані дані є більш конкретними. Інтерв'юер завжди може активно допомогти респондентові, якщо питання є незрозумілим. Якість одержаної інформації значно залежать від складеного питальника, готовності респондента та обставин інтерв'ювання.
Найчастіше соціологічне інтерв'ю проводять за місцем роботи, занять, місцем проживання, у залежності від об'єкта і предмета дослідження та характеру проблеми. Розрізняють два основних види інтерв'ю: за технікою і за процедурою проведення, які, у свою чергу, мають свої різновиди.
За технікою проведення розрізняють вільне, формалізоване (стандартизоване) і напівстандартизоване інтерв'ю. Вільне інтерв'ю є тривалою бесідою за загальною програмою без чіткої деталізації запитань. За формалізованого (стандартизованого) інтерв'ю спілкування інтерв'юера і респондента регламентоване детально розробленим питальником та інструкцією інтерв'юера, який зобов'язаний точно дотримуватись сформульованих запитань та їх послідовності. Напівстандартизоване інтерв'ю поєднує в собі особливості двох попередніх видів.
За процедурою проведення інтерв'ю класифікують на панельне — багаторазове інтерв'ю одних і тих же респондентів з одних і тих же питань через певні проміжки часу; групове — запланована бесіда, під час якої дослідник прагне започаткувати дискусію у групі; клінічне інтерв'ю — довготривала, глибока бесіда, мета якої— одержати інформацію про зовнішні спонуки, мотиви, схильності респондентів; фокусоване інтерв'ю — короткочасна бесіда, мета якої полягає в отриманні інформації про конкретну проблему, процес чи явище.
Одна з основних умов, які впливають на достовірність і надійність інформації, — наявність якісного питальника і дотримання правил його застосування. Метод інтерв'ю дає змогу одержати глибинну інформацію про думки, погляди, мотиви, уявлення респондентів. Суттєвою його особливістю є здебільшого зацікавленість респондента опитуванням, яка забезпечується особистим контактом учасників інтерв'ю.
Таким чином, особливості соціологічного інтерв'ю зумовили його широке використання в проблемних дослідженнях, при вивченні громадської думки, телефонних, контрольних, вибіркових та експертних опитуваннях. Знання науково розроблених правил організації інтерв'ю і високі професійні навички щодо його практичного здійснення є гарантом отримання цінної і достовірної соціологічної інформації, яка може бути використана для поліпшення індивідуально-суспільних відносин.
