15

Лекция

Тема: МЕТОДОЛОГИЯ И МЕТОДИКА

СОЦИОЛОГИЧЕСКИХ ИССЛЕДОВАНИЙ

НЕКОТОРАЯ ЧАСТЬ МАТЕРИАЛА ПРЕДСТАВЛЕНА НА УКРАИНСКОМ ЯЗЫКЕ. ЕСЛИ НЕКОМФОРТНО – МАТЕРИАЛ ПО ОСНОВНЫМ ВОПРОСАМ ЭТОЙ ТЕМЫ НА РУССКОМ ЯЗЫКЕ МОЖНО ВЗЯТЬ ИЗ КНИГИ «ПРИКЛАДНАЯ СОЦИОЛОГИЯ» (авторы: Горшков и Шереги; учебник предоставлен группе в электронном виде).

Основные вопросы:

І. Подготовка социологического исследования

1.1. Поняття, види та етапи конкретного соціологічного дослідження

1.2. Характеристика основних положень програми конкретного соціологічного дослідження (КСД)

ІІ. Сбор социологической информации

2.1. Основні методи збору соціологічної інформації та їх коротка характеристика

2.2. Сенс генеральної і вибіркової сукупності у конкретних соціологічних дослідженнях (КСД)

2.3. Метод соціологічного опитування та його основні види

2.4. Соціологічна анкета, її структура і основні принципи складання

2.5. Метод соціологічного інтерв'ю, його види та практичне значення

2.6. Метод соціологічного спостереження, його основні види і практичне значення

2.7. Документи як джерело соціологічної інформації; класифікація документів і методів їх аналізу

2.8. Метод экспертной оценки

2.9. Социологический експеримент

2.10. Измерение социальных установок

2.11. Методи соціометрії

2.12. Соцюметричний метод опитування та його практичне значення

ІІІ. Анализ, обобщение и использование результатов исследования

3.1.Подготовка первичной социологической информации к компьютерной обработке

3.2. Обобщение и отображение результатов исследования

3.3. Интерпретация полученных данных

3.4. Прогнозирование социальных процессов

3.5. Использование результатов социологического исследования в управленческой деятельности

Ход лекции

І. Подготовка социологического исследования

1. Поняття, види та етапи

КОНКРЕТНОГО СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Соціологічне дослідження є досить складною справою, потре­бує серйозної і тривалої підготовки. Надійність і цінність отрима­ної інформації безпосередньо залежить від оволодіння правилами, технологією його підготовки і проведення.

Конкретне соціологічне дослідження (КСД) — система логічно послідовних методологічних, методичних і організаційно-технічних процедур для отримання нових наукових знань про соціальне явище, процес.

Залежно від глибини аналізу соціальної проблеми та масштабу охоплення подій, виділяють три види конкретних соціологічних досліджень: розвідувальне (просте, зондажне, пілотажне, пошуко­ве); описове (інформаційне) і аналітичне (експериментально-ана­літичне, складне).

Розвідувальне є одним із найбільш розповсюджених. Воно не потребує складної програми, у ньому використовується стислий за обсягом інструментарій, можливе опитування невеликих груп. Головна його перевага — отримання певної соціологічної інфор­мації. У цьому випадку не досліджуються будь-які глибинні про­цеси, причини їх виникнення, а збирається інформація, яка ле­жить «на поверхні».

Описове дослідження має не меті отримання даних, що дають більш-менш цілісне уявлення про явища, які вивчаються, та їх структурні елементи.

Аналітичне дослідження найбільш складне (Аналітичний — досліджує за допомогою методів аналізу). У його основі по­кладено глибоко продуману програму і ретельно перевірений інструментарій (анкета, бланк, інтерв'ю тощо). У такому дослі­дженні соціальні явища, що вивчаються, не тільки описуються, а й аналізуються із з'ясуванням глибинних причин, що лежать у його основі.

Треба також знати, що залежно від того, вивчається досліджу­ваний предмет у статиці чи динаміці, виділяють разове і повторне КСД. Останні, у свою чергу, можуть бути панельними (вивчення змін, що відбуваються в будь-якій групі людей протягом певного проміжку часу) або лонгітюдними (від англ.) — довгостроковими і багаторазовими. Прикладом може служити процес дослідження поведінки молодих виборців або аналіз впливу будь-якого ново­введення на поведінку групи людей.

Проведення конкретного соціологічного дослідження охоплює такі послідовні, логічні і за змістом взаємопов'язані етапи:

1. підготовчий. Полягає у розробці програми та інструментарію: анкети, бланка інтерв'ю, бланка фіксування результатів спостере­ження, аналізу документів тощо;

2. накопичувальний — збір первинної соціологічної інформації. Відбувається за допомогою опитування, спостереження, аналізу до­кументів, експерименту;

3. селекційний — упорядкування та оброблення зібраної інформації;

4. завершувальний — аналіз обробленої інформації, підготовка звіту, формулювання висновків, розроблення рекомендацій.

Отже, глибоке і всебічне пізнання, осмислення соціальних процесів і явищ, вироблення і реалізація ефективної соціальної політики, управління соціальними процесами, аналіз функціону­вання соціальних систем і соціальних інститутів потребують ве­ликого масиву об'єктивної інформації, отримати яку можна лише на основі чітко і правильно організованого конкретного соціоло­гічного дослідження.