Міністерство освіти і науки України

Первомайський коледж

Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова

Клига л.Ф.

«Основи програмної інженерії»

Методичні вказівки

Щодо виконання лабораторних робіт

Первомайськ, 2015

ББК 32.973

К49

Укладач: Клига Лариса Федорівна – викладач вищої категорії ПК НУК імені адмірала Макарова,

Розглянуто та ухвалено цикловою комісією «Обслуговування комп’ютерних систем і мереж»

Протокол № від

Рекомендовано до друку навчально-методичною радою ПК НУК імені адмірала Макарова

Протокол № від

Методичні вказівки відповідають програмі з дисципліни “Основи програмної інженерії” для підготовки молодших спеціалістів за спеціальністю 5.05010201 “Обслуговування комп'ютерних систем та мереж”. Вказівки містять загальні правила організації, проведення та виконання лабораторного практикуму з дисципліни, короткі рекомендації щодо виконання, оформлення та моделювання задач, будова діаграм засобами UML.

Вказівки призначені для студентів IY курсу ПК НУК імені адмірала Макарова спеціальності 5.05010201 „Обслуговування комп’ютерних систем і мереж”.

Л.Ф.Клига. Основи програмної інженерії. Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт. – Первомайськ: ПК НУК, 2015.- 48 с.

© Клига Л.Ф., 2015

© ПК НУК, 2015

ВСТУП

Розробка і використання ПЗ на сьогодні стали масовою діяльністю. Практично немає жодної сфери діяльності людини, де б ПЗ не використовувалося як засіб автоматизації і покращання робіт. Попит на нього постійно збільшується, складність зростає, а кількість помилок не зменшується.

Накопичений до теперішнього часу досвід створення систем ПЗ показує, що це складна і трудомістка робота, яка вимагає високої кваліфікації фахівців, що беруть участь в ній. Проте до теперішнього часу створення таких систем нерідко виконується на інтуїтивному рівні із застосуванням неформалізованих методів, заснованих на мистецтві, практичному досвіді, експертних оцінках і дорогих експериментальних перевірках якості функціонування ПЗ. За останніми даними до 80% всього експлуатованого ПЗ розроблялося взагалі без використання якої-небудь дисципліни проектування, методом "Code And Fix" (кодування і виправлення помилок).

Знання розробників ПЗ відрізняються різноманітністю і, як правило, є неповними, неузгодженими і різнорідними, орієнтованими на реалізацію різних предметних областей, починаючи від ОС і закінчуючи прикладними бізнес-системами. І найголовніше, знання в процесі інженерної діяльності поступово уточнюються, видозмінюються і поповнюються, і їх необхідно враховувати розробникам нового ПЗ.

Внаслідок зростання сфер застосування і відповідальності функцій, що виконуються програмами, різко зросла необхідність гарантування високої якості програмних продуктів, регламентації і коректного формування вимог до характеристик реальних комплексів програм і їх достовірного визначення. В результаті фахівці в області теорії і методів, що визначають якість продукції, вимушені освоювати область розвитку і застосування нового, специфічного продукту – програмних засобів і систем в цілому, і їх якість при використанні. Складність аналізованих об'єктів – комплексів програм і психологічна самовпевненість ряду програмістів у власній «непогрішності», часто призводять до того, що реальні характеристики якості функціонування програмних продуктів залишаються невідомими не тільки для замовників і користувачів, але також для самих розробників. Відсутність чіткого декларування в документах понять і необхідних значень характеристик якості ПЗ викликає конфлікти між замовниками-користувачами і розробниками-постачальниками через різне трактування одних і тих же характеристик.

Метою дисципліни є визначення і систематизація тих аспектів діяльності, які складають суть професії розробника програмного забезпечення (ПЗ). Предметом дисципліни є коло питань і проблем, що виникають при промисловій розробці ПЗ. Особливість такої розробки пов’язана з комерційним характером ПЗ, його конструктивною складністю, колективним характером роботи та низкою інших специфічних характеристик. Завдання дисципліни: опанування студентами теоретичних знань і практичних навичок у сфері розробки сучасного ПЗ.