2.5. Особливості вживання та перекладу прийменників

Прийменники необхідні в тексті в першу чергу для забезпечення підрядного зв’язку між словами. У їх уживанні є певна традиція. Наприклад: перебування в середині чогось при називанні транспортних засобів позначається так:

– прийменником в (у): їхати у вагоні; зайти у каюту;

– без прийменника: їхати поїздом; летіти літаком;

– прийменником на: прибути на літаку.

У переважній більшості вибір прийменника визначається мовною традицією; він зумовлений також і конкретним текстом. Наприклад: на місцеві потреби – на вказує сферу вживання; для місцевих потреб – для називає мету.

Прийменник на зі знахідним відмінком може означати:

– час дії: на кінець року, на ранок, на цю пору, стільки грошей на місяць;

– мету призначення чогось: на знак дружби, одяг на свято, на честь, на захист, на адресу.

Прийменник на зі знахідним відмінком вживається також після слів перетворюватися, хворіти, хворий, багатий: вода перетворюється на пару, хворіти на грип, багатий на корисні копалини.

Часом неправильно говорять: “розмовляти на українській мові”. Правильно – розмовляти, писати, читати українською мовою.

Прийменник через зі знахідним відмінком, окрім іншого, вказує на причину: через необережність, через непорозуміння. Іноді помилково говорять: “відпустка по хворобі”, “аварія із-за халатності”. Правильно – відпустка через хворобу, аварія через недбальство.

Прийменник до з родовим відмінком може вказувати:

– на напрям руху: поїхати до Львова, вступати до інституту;

– на предмет зацікавлення: швидкий до роботи, привітатися до знайомого.

Прийменник по із знахідним відмінком найчастіше вказує на мету: піти по воду, пальто по коліна, по цей день.

З місцевим відмінком прийменник по переважно виражає:

– місце або час дії: пливти по Дніпру, їхати по дорозі (краще: дорогою);

– відношення до іншого предмета: різьба по дереву, наказ по управлінню, черговий по школі;

– спосіб дії: чинити по правді, обслуговувати по черзі.

Часом прийменник по вживають недоречно, наприклад: прийшов по справі – треба: Я прийшов у справі; відправити по пошті – треба: відправити поштою; по закону – треба: згідно з законом, відповідно до закону, за законом; по імені – треба: на ім’я; комісія по складанню – треба: комісія для складання; по поводу чого – треба: з приводу чого.

Серед поширених помилок варто зазначити також:

– відсутність прийменника, що створює двозначність: Лист організації (незрозуміло від чи до організації);

– не прикрашає мову зловживання прийменниками: Директор звертає увагу на важливість метеоспостережень для сільського господарства, на роль кліматичних даних у впровадженні в певному районі тих чи інших культур, на значення передбачення погоди;

– прикре враження справляє повтор того самого прийменника, але не при однорідних членах речення, а при словах з різним значенням;

– у ділових паперах недоречним є скорочення деяких прийменникових словосполучень: не можна – на бюро, на правлінні; правильно – на засіданні бюро, на зборах правління.

Поширеними в діловому спілкуванні є усталені прийменникові конструкції: по лінії, з боку, в напрямі, з метою, з допомогою, незважаючи на, завдяки та под.

Не можна змішувати синонімічні сполучення відповідно до (чого? – вимагає родового відмінка іменника), згідно з (чим?) – вимагає орудного відмінка іменника), що часто використовуються в документах.