САМОСТІЙНА ПІДГОТОВКА УЧНІВ ДО ЗНО З ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ
СХЕМИ. ТАБЛИЦІ
9 КЛАС
НОВИЙ ЧАС
(кінець ХV – початок ХХ ст.)
Період зародження та розвитку капіталістичного способу виробництва
ПІЗНІЙ НОВИЙ ЧАС
Велика французька революція – (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.) – Перша світова війна
Авторська розробка:
вчитель історії
вищої категорії,
вчитель-методист
А.М. Кіркова
м. Ізмаїл – 2014
ІСТОРІЯ – це наука, що вивчає:
- як жили різні народи, які події відбувалися в їхньому житті, як і чому життя людей змінювалося;
- усі джерела про минуле для того, щоб встановити послідовність подій, процес розвитку людства та зробити висновки про причини подій.
ІСТОРИЧНІ ПЕРІОДИ –
культурно-історичні етапи в розвитку людства:
С
тародавній
світ Середні
віки Нова
історія Новітня
історія
ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ –
період від появи первісної людини до появи перших державних об’єднань (2,5 млн. років тому – V ст.)
ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ СЕРЕДНІХ ВІКІВ –
період формування та поширення феодальних відносин у Європі (V – XV ст.)
ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ НОВОЇ ІСТОРІЇ –
період зародження та розвитку капіталістичного (буржуазного) типу виробництва
(кінець ХV – початок ХХ ст.)
ДЖЕРЕЛА ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ:
- речові пам’ятки (залишки жител чи поховань, предмети побуту, знаряддя праці, зброя, прикраси);
- писемні пам’ятки (написи на стінах, камені, табличках, посуді, літописи, угоди, листи, чернетки);
- усні пам’ятки(народні казки, легенди, перекази, билини, пісні).
ДОПОМІЖНІ НАУКИ:
- археологія – наука, що вивчає життя людей за речовими джерелами;
- хронологія – наука, що встановлює точні дати всіх історичних подій та їх часову послідовність, вивчає системи літочислення та календарі різних народів;
- етнографія – наука, що вивчає життя різних народів та їхню культуру.
ЕРА – початковий момент літочислення.
ХРИСТИЯНСЬКА ЕРА (наша ера, нова ера) – період часу від народження Ісуса Христа
за Григоріанським календарем
(запроваджений папою римським Григорієм ХІІІ у 1582 р.)
роки до нашої ери 9 8 7 6 5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 роки нашої ери
ı
ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı
ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı
ı ı ı ı ı ı ı ı ı ı
Наприклад: з 8 по 4 роки до н.е. Ісус Христос Наприклад: з 5 по 7 роки н.е.
ПЕРІОДИЗАЦІЯ НОВОЇ ІСТОРІЇ:
Ранній Новий час
Великі географічні відкриття – (кінець ХV – середина ХVІІ ст.) – Англійська буржуазна революція
Великі географічні відкриття – (кінець ХV – кінець ХVІІІ ст.) – Велика французька революція
Пізній Новий час
Велика французька революція – (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.) – Перша світова війна
ОСОБЛИВОСТІ РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ
(кінець ХV – кінець ХVІІІ ст.)
Новий суспільно-економічний лад:
феодалізм капіталізм
Нова організація виробництва:
ремісничі майстерні мануфактури
Новий тип виробництва:
натуральне господарство товарне виробництво
Нові суспільні верстви:
феодали нові дворяни, буржуа;
купці банкіри;
залежні селяни, ремісники наймані робітники
Нова форма правління:
станова монархія абсолютна монархія
ОСОБЛИВОСТІ ПІЗНЬОГО НОВОГО ЧАСУ
(кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.)
Вдосконалення організації виробництва:
мануфактури фабрики, заводи
Вдосконалення суспільно-економічних відносин:
аграрне суспільство індустріальне суспільство
Вдосконалення форми правління:
абсолютна монархія обмежена монархія, республіка
ЗАРОДЖЕННЯ КАПІТАЛІЗМУ
Капіталізм |
Передумови |
Причини |
Товарний тип виробництва |
- вдосконалення техніки; - вдосконалення навичок виробництва |
з’явилася мануфактура – велике підприємство, в якому застосовується ручна праця та поділ праці: - розпорошені; - централізовані |
Буржуазні суспільні відносини |
з’явився вільний капітал (купці, банкіри, лихварі, цехова верхівка, «нові дворяни») |
ставали власниками мануфактур – буржуа («мешканець міста») |
з’явилися вільні робітники (розорені селяни, «вічні підмайстри», міська біднота) |
ставали найманими робітниками – пролетарії (особисто вільні працівники, що отримували заробітну платню) |
Розвиток капіталізму
Хронологічні межі |
Стадії розвитку |
Характерні риси |
|
кінець ХV – кінець ХVІІІ ст. |
первинне накопичення капіталу |
|
з’явилися капіталісти |
кінець ХVІІІ – середина ХІХ ст. |
вільна конкуренція |
|
І фаза промислової революції (вдалі технічні винаходи): ручна праця машинне виробництво (мануфактури фабрики, заводи) індустріальне суспільство |
друга половина ХІХ ст. |
жорстка конкуренція |
|
ІІ фаза промислової революції (наукові досягнення) індустріальне суспільство |
кінець ХІХ – початок ХХ ст. |
монополістичний капіталізм |
|
з’явився імперіалізм: - у зовнішній політиці – колонії; - у внутрішній політиці – промислово-фінансові монополії |
Велика французька революція (14 липня 1789 – 9 листопада 1799 рр.)
Хронологія подій |
Особливості розвитку подій |
І етап (VІ – Х.1789 рр.)
Абсолютна монархія |
- Людовик ХVІ Бурбон (1774 – 1792 рр.) вирішив підвищити податки скликав Генеральні штати (05.05.1789 р.); - депутати ІІІ стану проголосили себе Національними зборами (17.06.1789 р.); - Генеральні штати перетворилися на Установчі збори, почали вироблення конституції (09.07.1789 р.) - Людовик ХVІ вирішив розігнати Установчі збори - парижани захопили Бастилію (14.07.1789 р.), утворили Національну гвардію (маркіз де ла Файєт) - Установчі збори скасували феодальні права (серпень 1789 р.); - Установчі збори проголосили «Декларацію прав людини і громадянина» (26.08.1789 р.); - Людовик ХVІ відмовився визнати Декларацію, сховався в Луврі, в палаці Тюільрі (жовтень 1789 р.) |
ІІ етап (Х.1789 – VІІІ.1792 рр.) М онархія |
- Установчі збори скасували феодальні порядки (1789 – 1791 рр.); - виникла І антифранцузька коаліція (1791 – 1797 рр.) - Людовик ХVІ спробував втекти за кордон (20.06.1791 р.) - Установчі збори прийняли Конституцію Франції (03.09.1791 р.) - утворено обмежену монархію (Законодавчі збори); - Законодавчі збори видали декрет «Батьківщина в небезпеці» (11.07.1792 р.); - Законодавчі збори обирали за високим майновим цензом - серед учасників революції почався розкол - виникли політичні партії: клуб фельянів, клуб якобінців, клуб кордельєрів, партія жирондистів; - Законодавчі збори змусили Людовика ХVІ оголосити війну Австрії (квітень 1792 р.), але невдало - парижани, санкюлоти, захопили палац Тюільрі, заарештували Людовика ХVІ (10.08.1792 р.) |
ІІІ етап (VІІІ.1792 – V.1793 рр.) Перша республіка (1792 – 1804 рр.)
Якобінська диктатура (02.06.1793 – 27.07.1794 рр.) |
- Комуна Парижу скликала замість Законодавчих зборів Національний Конвент на підставі загального виборчого права;
- Конвент проголосив Францію республікою (22.09.1792 р.); - революційна армія перемогла іноземців при Вальмі (20.09.1792 р.) - Конвент прийняв теорію революційних воєн; - Людовика ХVІ страчено «за зраду батьківщині та узурпацію влади» (21.01.1793 р.); - депутати Конвенту поділилися на 3 фракції: ліві (монтаньяри), праві (жирондисти), «болото» - Національна гвардія та Комуна Парижа заарештували лідерів жирондистів
- Керівники: Марат, Дантон, Ебер, Шометт, Робесп’єр, Сен-Жюст; - Конституція (1793 р.); - терор, масові репресії |
Хронологія подій |
Особливості розвитку подій |
ІV етап (VІІ.1794 – ХІ.1799 рр.) Розвиток капіталізму |
Термідоріанський переворот 9 термідора ІІ року Республіки (27.07.1794 р.): - Страчено Робесп’єра, Сен-Жюста; - жирондисти повернулися у Конвент, прийняли нову Конституцію (1795 р.) - Конвент, комуни, створені нові органи влади: Законодавчий корпус (Рада 500, Рада Старійшин), виконавча влада – Директорія - період Директорії (26.10.1795 – 09.11. 1799 рр.) - незадоволення парижан таємне «Товариство рівних»; - незадоволення монархістів придушив Наполеон Бонапарт; - революційна армія стала загарбницькою: італійський похід (1796 – 1797 рр.), єгипетський похід (1798 – 1801 рр.) Наполеона Переворот 18 брюмера VІІІ року Республіки (09.11.1799 р.) |