Значення російської революції 1905 – 1907 рр. Для україни

Українська громада у

І Державній Думі

- парламентську громаду утворили 44 українські депутати;

- голова громади – Ілля Шраг (1847 – 1919 рр.) – депутат з Чернігова;

- активний діяч громади – Михайло Грушевський (1866 – 1934 рр.);

- друкований орган – журнал «Український вісник»

Українська громада у

ІІ Державній Думі

- парламентську громаду утворили 47 українські депутати;

- активний діяч громади – Михайло Грушевський (1866 – 1934 рр.);

- друкований орган – газета «Рідна справа – вісті з Думи»;

- законопроекти про введення української мови у школах, вузах, адміністративних установах, про відкриття українських кафедр, про автономію та місцеве самоврядування

Виникнення профспілок

80 профспілкових об’єднань (кінець 1905 р.)

Кооперативний рух

250 кооперативів у Київській та Харківській губерніях (1905 – 1907 рр.)

Початок українізації освіти

- збори, мітинги з вимогою запровадження навчання у школах українською мовою;

- студенти вимагали відкриття кафедр українознавства в університетах;

- у Київському, Харківському, Одеському університетах запроваджено курс української літератури;

- Емський наказ (V.1907 р.)

Поява масових періодичних видань

- закон про дозвіл видання літератури, газет і журналів національними мовами, створення культурно-освітніх товариств, національних театрів (24.11.1905 р.);

- 24 україномовних видання (1905 – 1907 рр.);

- перша українська газета – «Хлібороб» (1905 р.);

- перші українські суспільно-політичні журнали: «Дзвін», «Українська хата», «Рідний край», «Посів», «Село», «Громадська думка»;

- «Літературно-науковий вісник» М. Грушевський перевів зі Львова до Києва (1906 р.);

- часопис «Киевская старина» видавався українською мовою під назвою «Україна» (1907 р.)

Діяльність «Просвіт»

- 36 «Просвіт» (1905 – 1907 рр.);

- активні діячі: Борис Грінченко, Леся Українка (Київ), Микола Лисенко, Михайло Коцюбинський (Чернігів), Панас Мирний (Полтава), Дмитро Яворницький (Катеринослав)

Культурно-освітня робота:

- засновували бібліотеки, читальні;

- проводили вечори українською мовою;

- видавали українською мовою літературу;

- читали лекції з історії та культури України;

- пропагували твори Т. Шевченка, влаштовували урочисті свята «Шевченкові роковини»;

- відкривали школи з українською мовою навчання

Мета

Результат

модернізувати Російську імперію, покращити стан економіки

поширення капіталістичних відносин

зруйнувати селянську громаду, що гальмувала розвиток сільського господарства

- збереглося общинне землеволодіння;

- зросло приватне землеволодіння

створити великий прошарок заможних селян-фермерів для опори царизму

посилилася соціальна диференціація: зменшився прошарок середняцьких господарств

звести нанівець революційний настрій селян

збіднілі селяни стали рушійною силою революції 1917 р.

Заходи

Наслідки

вихід селян з селянської громади та подвірного господарства  відруб, хутір

46% селян отримали земельні ділянки у власність

дозвіл селянам продавати свою землю

20% селян продали свої ділянки

надання селянам безпроцентної позички для переселення на хутір (44% витрат)

з’явився прошарок селян-фермерів

продаж селянам вільних земель з державного фонду

селянські господарства обробляли 89% орної землі

переселення селян у Сибір, Середню Азію, на Кавказ, на Далекий Схід: «Далі їдеш, тихіше будеш»  «столипінські вагони»

з українських губерній виїхало 1,2 млн. селян,

але

25% переселенців повернулися назад

Селянський Поземельний Банк надавав селянам позику на 55 років для купівлі поміщицьких земель (90-95% від ціни ділянки)

- заможні селяни збільшили свої землеволодіння;

- зменшено поміщицьке землеволодіння;

- пожвавлено товарно-грошові відносини

надання селянам агрономічної допомоги через Земства:

- дослідницькі лани;

- прокат сільськогосподарської техніки;

- консультації агрономів;

- поширення агрономічної літератури

- поширено сучасні агрономічні технології;

- поширено механізацію селянської праці;

- поширення добрив



врожайність зросла на 14%