3. Аналітичні можливості Балансу

Аналiз операцiй банкiв є одним iз найважливiших напрямкiв економiчної роботи, причому чим бiльший банк, тим бiльше значення має правильна органiзацiя роботи на цiй дiлянцi для його нормального i ефективного функцiонування. Не менш важливим є проведення аналiзу банкiвської дiяльностi на макрорiвнi, без здiйснення якого Нацiональному банку важко визначити:

- основні установки грошово-кредитної політики;

- вивчити i з прогнозувати ситуацію на кредитних ринках країни;

- зробити висновки про стiйкiсть i надiйнiсть банкiвської системи в цiлому;

- контролювати виконання банками встановлених стандартiв i нормативiв.

Основним об’єктом аналізу виступає комерційна дiяльнiсть кожного окремого банку, в той же час суб’єктами аналiзу можуть виступати i комерцiйнi банки, i їх контрагенти, включаючи центральний банк, iншi кредитнi установи, аудиторськi фiрми, реальнi i потенцiйнi клiєнти i кореспонденти, iншi фiзичнi та юридичнi особи.

Кожним iз субєктiв в процесi аналiзу переслiдуються власнi користi, тому рiзнi напрямки i критерiї аналiзу. Проте методика читання i аналiзу балансу повинна бути єдиною для спiвставлення отриманих в результатi аналiзу даних.

Так, комерційні банки банки на основi аналiзу балансiв прагнуть досягти оптимiзацiї структури активних i пасивних операцiй з метою максимiлiзацiї прибутку.

Аналітичні можливості балансу визначаються такими аспектами:

1. ї діюча форма балансу складається в оцінці нетто;

2. підсумок балансу (валюта) дає орієнтовану оцінку суми засобів, які находяться в розпорядженні підприємства, яка є обліковою і не відображає реальну суму грошових коштів, яку можна виручити за майно підприємства;

3. поточна "ціна" актива визначається кон’юнктурою ринка і може відтінятись в будь-яку сторону від облікової, особливо в період інформації.

Аналіз балансу проводиться за допомогою таких способів:

1. аналіз безпосередньо по балансу без попередньої зміни складу статей; Є трудоемким і неефективним, оскільки передбачає розрахунок сильно великої кількості показників, які не дозволяють виділити головні тенденції фінансового стану підприємства;

2. продається додаткове коректування балансу на індекс інфляції з послідуючим агрегуванням статей в необхідних аналітичних розрізах;

3. будується агрегований аналітичний баланс шляхом агрегування (узагальнення) деяких однорідних по складу елементів балансових статей.

Стислий порівняльний аналітичний баланс отримують з початкового балансу шляхом множення окремих статей і доповнення його показниками структури, динаміки і структурної динаміки.

Такий аналіз балансу дозволяє:

1. дослідити структуру і динаміку фінансового стану підприємства;

2. звести в єдине і систематизувати ті рахунки, які звичайно здійснює аналітик при ознайомлені з балансом;

3. охопити багато важливих показників, що характеризують статистику і динаміку фінансового стану підприємства.

Таким чином, аналіз балансу фактично включає показники як горизонтального, так і вертикального аналізу.

Наряду з горизонтальним і вертикальним аналізом бухгалтерського балансу для мети перспективного аналізу може проводитись трендовий аналіз, який зводиться до побудови графіка можливого розвитку організації і середнього темпу приросту і прогнозних значень показників бухгалтерського балансу.

В результаті фінансового аналізу на основі бухгалтерського балансу може бути визначено ряд ознак позитивного фінансового стану підприємства: валюта балансу в кінці звітного періоду збільшується в порівнянні з початком

Темпи приросту оборотних активів більше темпів приросту поза оборотних активів та власний капітал підприємства більше позикового і темпи його збільшення більше темпів росту позикового капіталу, темпи приросту дебіторської і кредиторської заборгованості примирно однакові.