- •1 Питання з дисципліни «теорія електроприводу»
- •1. Методика складання розрахункової схеми механічної частини електроприводу;
- •2. Розрахунок зведених моментів, моментів інерції і коефіцієнтів жорсткості в кінематичному ланцюзі еп;
- •3. Електромеханічні властивості двигунів постійного струму, основні рівняння;
- •4. Способи регулювання двигунів постійного струму, природні та штучні механічні характеристики, їх характерні особливості;
- •6.2 Механічна характеристика
- •5. Розрахунок механічних характеристик двигунів постійного струму незалежного збудженні;
- •6. Визначення показників якості регулювання двигунів постійного струму;
- •7. Електромеханічні властивості асинхронних двигунів, основні рівняння;
- •3.1.1. Математическое описание процессов преобразования энергии в асинхронных машинах
- •3.1.2. Электромеханические характеристики асинхронных двигателей
- •3.1.3. Режимы работы
- •Динамическое торможение с возбуждением от источника постоянного тока
- •Динамическое торможение с самовозбуждением
- •3.1.4. Способы регулирования момента и скорости
- •3.1.5. Динамические свойства
- •12. Графоаналітичний і аналітичний методи розрахунку перехідних процесів в системах електроприводу.
- •Г л а в а в о с ь м а я графические и графоаналитические методы расчета механических переходных процессов для двигателей с нелинейными механическими характеристиками
- •8.1 Графический метод пропорций
- •Графоаналитический метод последовательных интервалов
- •2 Питання з дисципліни «моделювання електромеханічних систем»
- •1. Математичні моделі та основи функціонального опису систем;
- •2. Види моделей (фізична, математична);
- •3. Основні признаки класифікації і типи математичних моделей (мм);
- •4. Вимоги до мм та їх класифікація;
- •5. Методика сполучення мм елементів, об’єктів або систем;
- •6. Загальні принципи формалізації об’єктів та систем. Морфологічний опис ( побудова структури моделі);
- •7. Моделювання об’єктів та систем на основі потенційних функцій;
- •10. Коротка характеристика числових методів вирішення диференційних та алгебраїчних рівнянь;
- •14. Моделювання стохастичних коливань; ( конспект лекцій, [5, 3 -1; 6, 2-3])
- •3 Питання з дисципліни « електропостачання промислових підприємств»
- •1. Енергетична система і ії складові частини;
- •2. Основні характеристики електричних навантажень;
- •Глава 3 Основные характеристики электрических нагрузок
- •3. Короткі замикання, причини їхнього виникнення і класифікація;
- •4. Електробезпека;
- •5. Схеми промислового електропостачання електроенергії: зовнішні та внутрішні;
- •6. Комутаційна і захисна апаратура (вв, нв), класифікація, види, типи), призначення, галузь застосування, порядок вибору;
- •8. Коммутационная и защитная аппаратура.
- •7. Релейний захист. Основні поняття та визначення. Дифференсування струмів захисту. Фільтровий захист;
- •8. Перенапруга;
- •Причины перенапряжения[править | править вики-текст]
- •Особенности[править | править вики-текст]
- •Устройства защищающие от перенапряжения[править | править вики-текст]
- •9. Якість електроенергії. Основні поняття та визначення.
- •4 Питання з дисципліни «теорія автоматичного керування»
- •1. Визначення диференціальних рівнянь та передатних функцій ланок систем автоматичного керування.
- •2. Побудова частотних характеристик ланок систем автоматичного керування.
- •3. Перетворення структурних схем систем автоматичного керування.
- •5. Дослідження стійкості систем автоматичного керування за коренями характеристичного рівняння та за алгебраїчним критерієм Гурвіца.
- •6. Дослідження стійкості систем автоматичного керування за критерієм Михайлова.
- •7. Дослідження стійкості систем автоматичного керування за методом d- розбиття.
- •2.Метод d-разбиения
- •8. Дослідження стійкості систем автоматичного керування за критерієм Найквіста.
- •9. Побудування перехідних процесів в системах автоматичного регулювання.
- •10. Визначення показників якості систем автоматичного регулюваня за кореневим методом.
- •Частота колебаний
- •Операторный метод:
- •11. Синтез сак за розташуванням полюсів з використанням формули Аккермана.
- •2.3. Формула Аккермана
2 Питання з дисципліни «моделювання електромеханічних систем»
1. Математичні моделі та основи функціонального опису систем;
Математи́ческая моде́ль — математическое представление реальности[1], один из вариантов модели, как системы, исследование которой позволяет получатьинформацию о некоторой другой системе.
Никакое определение не может в полном объёме охватить реально существующую деятельность по математическому моделированию. Несмотря на это, определения полезны тем, что в них делается попытка выделить наиболее существенные черты.
По Ляпунову, математическое моделирование — это опосредованное практическое или теоретическое исследование объекта, при котором непосредственно изучается не сам интересующий нас объект, а некоторая вспомогательная искусственная или естественная система (модель), находящаяся в некотором объективном соответствии с познаваемым объектом, способная замещать его в определенных отношениях и дающая при её исследовании, в конечном счете, информацию о самом моделируемом объекте[2].
В других вариантах, математическая модель определяется как объект-заместитель объекта-оригинала, обеспечивающий изучение некоторых свойств оригинала[3], как «„эквивалент“ объекта, отражающий в математической форме важнейшие его свойства — законы, которым он подчиняется, связи, присущие составляющим его частям»[4], как систему уравнений, или арифметических соотношений, или геометрических фигур, или комбинацию того и другого, исследование которых средствами математики должно ответить на поставленные вопросы о свойствах некоторой совокупности свойств объекта реального мира[5], как совокупность математических соотношений, уравнений, неравенств, описывающих основные закономерности, присущие изучаемому процессу, объекту или системе[6].
Всякий об'єкт характеризується результатами свого існування, місцем, яке він займає серед інших об'єктів, роллю, яку він відіграє в середовищі. Функціональне опис необхідно для того, щоб усвідомити важливість системи, визначити її місце, оцінити стосунки з іншими системами. Функціональне опис (функціональна модель) повинна створити правильну орієнтацію у відношенні зовнішніх зв'язків системи, її контактів з навколишнім світом, напрямки її можливої зміни. Функціональне опис виходить з того, що всяка система виконує деякі функції: просто пасивно існує, служить областю проживання інших систем, обслуговує системи більш високого порядку, служить засобом для створення більш досконалих систем. Як нам вже відомо, система може бути однофункціональними і багатофункціональною. Багато в чому оцінка функцій системи (в абсолютному значенні) залежить від точки зору того, хто її оцінює (або системи, її оцінює). Функціонування системи може описуватися числовим функціоналом, що залежить від функцій, що описують внутрішні процеси системи, або якісним функціоналом (упорядкування в термінах «краще», «гірше», «більше», «менше» і т.д.) Функціонал кількісно або якісно описує діяльність системи називають функціоналом ефективності. Функціональна організація може бути описана:
алгоритмічно,
аналітично,
графічно,
таблично,
за допомогою тимчасових діаграм функціонування,
вербально (словесно).