VII. Організація внутрішнього контролю в навчальному закладі

Завдання та принципи внутрішньо-шкільного контролю

Внутрішній контроль – одна з важливих функцій управління, бо саме контроль за роботою педагогічних працівників дає достовірну інформацію про стан справ у школі, дозволяє оперативно поліпшувати роботу, усувати виявлені недоліки, накреслювати подальші шляхи її удосконалення.

Внутрішній контроль підвищує відповідальність кожного працівника за свою роботу, сприяє поширенню досягнень науки та ППДР, забезпечує професійний зріст колективу, його не можна розглядати окремо від керівництва, бо його найважливіше завдання, крім контролю, є навчання педагогічних працівників, допомога в удосконаленні педагогічної майстерності.

Внутрішній контроль здійснюється адміністрацією школи стосовно всіх працівників з різною метою. Здійснюючи контроль треба керуватися певними принципами:

• принцип цілеспрямованості – спрямування на головні питання, що визначають ефективність роботи школи чи вчителя;

• принцип плановості – планування форм і методів контролю заздалегідь;

• принцип систематичності – постійність, послідовність, систем­ність (вивчення педагогічних явищ як певної системи, яка включає визначені структурні одиниці);

• принцип дієвості контролю – результат – позитивні зрушення;

• принцип наукової обґрунтованості – використання наукових ви­мог, які ставляться до навчання та виховання учнів, а також знань науки управління;

• принцип доброзичливості – контроль – спільний пошук шляхів удосконалення роботи, а не засіб покарання;

• принцип переходу від переважно контролюючих функцій до діагностично-прогнозуючих (вивчати об'єкт контролю так, щоб було можна накреслити шляхи його подальшого позитивного розвитку);

• принцип залучення працівників до самоаналізу своєї діяльності – спільний аналіз роботи вчителя і контролюючого, яка починається з самоаналізу.

Види внутрішнього контролю

1. Оглядовий контроль – оперативний контроль за деякими видами роботи чи об'єктами.

2. Тематичний контроль – перевірка роботи вчителя над певною навчальною темою або перевірка, роботи вчителя чи групи вчителів над певною проблемою.

3. Персональний контроль – за діяльністю окремого вчителя, коли контролюється вся його робота.

4. Класно-узагальнюючий контроль – контроль роботи класного колективу.

5. Фронтальний контроль – всебічне вивчення роботи школи.

6. Попереджувальний контроль – контроль молодих, нових вчителів, а також таких, які потребують особливої уваги.

Основні етапи внутрішнього контролю

1. Визначення мети контролю. Основну мету керівники школи визначають у річному плані роботи, а більш детально конкретизують у опера­тивних планах директора та заступників.

2. Розробка плану здійснення контролю. План передбачає, хто са­ме і коли буде здійснювати контроль, як будуть оформлені результати.

3. Вибір форм і методів контролю. Найбільш поширеними з спо­стереження, вивчення продуктів діяльності учнів. Також використо­вуються анкетування для вивчення окремих питань, метод бесіди з усім класним колективом та окремими учнями, вивчення розумового розвитку та вихованості учнів, метод соціометричних досліджень.

4. Здійснення перевірки та фіксація ходу перевірки. Це може бути запис на відео або аудіоплівку, записи у зошитах чи книгах.

5. Аналіз результатів, одержаних у ході перевірки дозволяють показати педагогам позитивні і негативні сторони діяльності, накре­слити шляхи її удосконалення, прогнозувати наслідки роботи, до яких можуть привести виконання рекомендацій. Керівники мають показати причини помилок, як треба працювати над їх усуненням, яку літера­туру треба вивчити, з чиїм досвідом ознайомитися.

6. Розробка конкретних пропозицій щодо поліпшення роботи.

7. Термінова чи відстрочена перевірка виконання пропозицій.

Форми внутрішньо-шкільного контролю

1. Перевірка виконання працівниками школи законів України, постанов уряду, нормативних документів Міністерства освіти і науки України, виконання постанов педагогічної ради, ради школи, наказів розпоряджень директора школи.

2. Контроль за відповідністю навчання державним стандартам освіти, за якістю виконання навчальних програм, за педагогічною освітою та майстерністю вчителів здійснюється в основному при відвідуванні уроків. Урок аналізується за такою схемою:

• як вчитель розуміє мету уроку і як ця мета досягається;

• з якою метою і як перевіряються знання учнів;

• як здійснюється розумова праця учнів у процесі вивчення нового матеріалу;

• як розвиваються і поглиблюються знання учнів;

• чи забезпечуються глибокі знання всім учням;

• як і які ставляться домашні завдання.

1. Вивчення якості знань учнів. Мета – встановити відповідність знань та навичок державним стандартам. Здійснюється як при відвідуванні уроків, так і спеціально: усно, письмово, графічно, практично, за. допомогою тестів.

2. Контроль за виховною роботою. У виховній роботі не слід орієнтуватися лише на позакласні заходи. Важливе місце посідає організація життя учнів в школі та поза неї. Цей контроль передбачає: відвідування та аналіз позакласних заходів, вивчення виховного ас­пекту уроків, вивчення стосунків у класному колективі, між учнями та вчителем, вивчення рівня вихованості учнів, знання вчителем психологічних особливостей учнів класу та сімейного виховання. Для успішного аналізу виховного заходу необхідно:

• знати виховну мету кожного етапу;

• зміст етапу;

• технологію розв'язання виховної мети на кожному етапі, тобто методи, прийоми, сукупність яких забезпечує реалізацію виховного завдання;

• умови успішної реалізації виховного завдання на кожному етапі;

• критерії успішного розв'язання виховного завдання.

Аналіз кожного етапу заходу включає:

• аналіз обстановки і формулювання мети заходу;

• аналіз етапу планування заходу;

• аналіз організаційного етапу виховного впливу на колектив;

• аналіз безпосереднього виховного впливу на колектив;

• заключний аналіз виховного заходу.

5. Контроль за методичною роботою. Контролюється планування, відповідність завданням, які стоять перед школою; якість проведення засідань МО; ефективність роботи МО, вплив на поліпшення якості знань, розвитку тв вихованості учнів, ріст професійної майстерності вчителів.

6. Контроль за самоосвітою педагогічних працівників.

7. Контроль за шкільною документацією (журнали, щоденники, зошити: систематичність перевірки, правильність, характер домашніх завдань, використання диференційованого підходу тощо).

Педагогічний аналіз підсумків навчального року

Цей аналіз забезпечує не лише глибоке знання роботи школи про­тягом поточного навчального року, а і дасть змогу виділити ті перс­пективні завдання, над розв'язанням яких працюватиме школа у наступ­ному році. Керівники мають виділити для аналізу основні проблеми і зосередити на них увагу. Для аналізу підсумків директору недостатньо мати матеріли внутрішньо-шкільного контролю та інформацію вчителів та своїх замів. Треба постій­но спостерігати за життям шкільного колективу, фіксувати факти, що його характеризують, розглядати їх як педагогічну задачу. Педагогічний аналіз підсумків навчального року має бути обговореним на засіданні педа­гогічної ради та стати основою планування роботи на наступний рік.