- •Організація і управління в початковій школі
- •III. Організація праці у загальноосвітньому навчальному закладі
- •V. Методична робота у загальноосвітньому навчальному закладі
- •VI. Вивчення, узагальнення та запровадження в практику роботи передового педагогічного досвіду та досягнень науки
- •VII. Організація внутрішнього контролю в навчальному закладі
- •VIII. Особливості роботи груп продовженого дня
Організація і управління в початковій школі
Лекція 2.
КЕРІВНИЦТВО РОБОТОЮ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
ПЛАН
Посадові обов’язки керівників загальноосвітнього навчального закладу.
Педагогічна рада та органи громадського самоврядування.
Організація праці у загальноосвітньому навчальному закладі.
Навчально-матеріальна база загальноосвітнього навчального закладу.
Методична робота у загальноосвітньому навчальному закладі.
Вивчення, узагальнення та впровадження в практику роботи передового педагогічного досвіду та досягнень науки.
Організація внутрішнього контролю в навчальному закладі.
Особливості роботи групи продовженого дня.
І. ПОСАДОВІ ОБОВ’ЯЗКИ КЕРІВНИКІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
Посадові обов’язки директора
Керівництво закладом здійснює його директор. Керівником закладу може бути громадянин України, який має вищу педагогічну освіту на рівні спеціаліста або магістра, стаж педагогічної роботи не менш як три роки, успішно пройшов атестацію керівних кадрів навчальних закладів у порядку, встановленому МОН.
Директор державного та комунального закладу і його заступники призначаються на посаду та звільняються з посади відповідним органом управління освітою згідно із законодавством.
Директор приватного закладу та його заступники призначаються засновником (власником) за погодженням з відповідним органом управління освітою.
Повноваження директора визначаються «Положенням про загальноосвітній навчальний заклад». Він:
здійснює керівництво педагогічним колективом, забезпечує раціональний добір і розстановку кадрів, створює необхідні умови для підвищення фахового і кваліфікаційного рівня працівників;
організовує навчально-виховний процес;
забезпечує контроль за виконанням навчальних планів і програм, якістю знань, умінь та навичок учнів;
відповідає за дотримання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, за якість і ефективність роботи педагогічного колективу;
створює необхідні умови для участі учнів у позакласній та позашкільній роботі, проведення виховної роботи;
забезпечує дотримання вимог щодо охорони дитинства, санітарно-гігієнічних та протипожежних норм, вимог техніки безпеки;
розпоряджається в установленому порядку майном закладу та його коштами;
підтримує ініціативи щодо вдосконалення системи навчання та виховання, заохочення творчих пошуків, дослідно-експериментальної роботи педагогів;
сприяє залученню діячів науки, культури, членів творчих спілок, працівників підприємств, установ, організацій до навчально-виховного процесу, керівництва учнівськими об'єднаннями за інтересами;
забезпечує реалізацію права учнів на захист від будь-яких форм фізичного або психічного насильства;
вживає заходів до запобігання вживанню учнями алкоголю, наркотиків;
контролює організацію харчування і медичного обслуговування учнів;
видає у межах своєї компетенції накази та розпорядження і контролює їх виконання;
щороку звітує про свою роботу на загальних зборах (конференціях) колективу.
У п. 85 і 86 «Положення про загальноосвітній навчальний заклад» визначено права та обов’язки педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів. Відповідно до цього Положення заступник директора школи має право:
самостійно обирати форми, методи, способи навчальної роботи, не шкідливі для здоров’я учнів;
брати участь у роботі методичних об’єднань, нарад, зборів закладу та інших органів самоврядування закладу, в заходах, пов’язаних з організацією навчально-виховної роботи;
обирати форми та здійснювати підвищення своєї кваліфікації;
проходити атестацію для здобуття відповідної кваліфікаційної категорії та отримувати її в разі успішного проходження атестації;
проводити в установленому порядку науково-дослідну, експериментальну, пошукову роботу;
вносити керівництву закладу і органам управління освітою пропозиції щодо поліпшення навчально-виховної роботи;
на соціальне і матеріальне забезпечення відповідно до законодавства;
об’єднуватися у професійні спілки та бути членами інших об’єднань громадян, діяльність яких не заборонена законодавством;
порушувати питання захисту прав, професійної та людської честі і гідності.
Водночас, заступник директора зобов’язаний:
сприяти розвитку інтересів, нахилів та здібностей учнів, а також збереженню їх здоров’я;
виховувати в учнів повагу до державної символіки, принципів загальнолюдської моралі;
виховувати в учнів шанобливе ставлення до батьків, жінок, старших за віком осіб; повагу до народних традицій та звичаїв, духовних і культурних надбань народу;
готувати учнів до самостійного життя з дотриманням принципів взаєморозуміння, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
дотримуватися педагогічної етики, моралі, поважати особисту гідність учнів та їх батьків;
постійно підвищувати свій професійний рівень, педагогічну майстерність, рівень загальної культури;
брати участь у роботі педагогічної ради;
виконувати статут закладу, правила внутрішнього розпорядку, умови трудового договору (контракту);
виконувати накази і розпорядження керівника навчального закладу, органів управління освітою;
вести відповідну документацію.
Посадова інструкція заступника директора має регламентувати його завдання та обов’язки, права, вимоги до його кваліфікації, враховуючи специфіку діяльності конкретного навчального закладу та особливості його штатного розпису.
Посадові інструкції погоджує профспілковий комітет і затверджує директор загальноосвітнього навчального закладу.
Ефективність роботи адміністрації школи в значній мірі залежить від уміння директора школи правильно, на наукових засадах організувати свою роботу та роботу заступників. Директор має поставити всіх членів адміністрації в позицію творчого діяча.
Адміністрація школи повинна розробити методику одержання постійної інформації про створені напрями роботи школи та методику аналізу одержаної інформації. Створити циклограму роботи адміністрації (чіткий розподіл справ на тиждень, місяць, чверть, півріччя, рік), встановити форми та періодичність спілкування між членами адміністрації з питань керівництва школою.
Вимоги до професійних та особистісних якостей керівників
Посадові права та обов'язки керівників школи ставлять високі вимоги до їх професійних та особистісних якостей, до стилю роботи. Основні з них:
керівник школи має бути лідером і не побоюватися інших лідерів;
повинен бути грамотним методистом, тактовним радником;
мати своє бачення завдань школи, шляхів їх реалізації, бути не формальним виконавцем, а генератором ідей, повинен вміти згуртувати педагогічний колектив на виконання поставлених завдань;
із задоволенням сприймати успіхи будь-кого з членів колективу, знайомити всіх працівників з новими досягненнями їх колег;
уміти за повсякденною буденною роботою не загубити головне, що повинна розв'язувати школа;
мати почуття нового і робити це нове надбанням усього колективу;
володіти навичками дослідження і залучати до дослідницької роботи творчих членів колективу;
бути мудрим керівником великого колективу учителів та учнів.
Професійна діяльність керівників навчального закладу багато в чому залежить від їх особистісних якостей, особливостей характеру, темпераменту.
Практика показує, що керівники успішно розв’язують оперативні завдання: планування роботи, здійснення контролю, організація та проведення різних методичних заходів. Більш складно для них організувати педагогічний колектив, згуртувати його, перетворити на однодумців, надихнути на творчу співпрацю. Тому дуже важливо, щоб керівникам були притаманні такі якості, як доброзичливість, об’єктивність, уміння створити позитивний мікроклімат, зрозуміти колегу, розібратися в його проблемах, вчасно надати допомогу, підтримати, уникнути можливого конфлікту, за необхідності піти на компроміс, любов та повага до вчителів та учнів, порядність, обов'язковість, відсутність заздрощів та злопам'ятності, вимогливість до себе, а потім до інших, терплячість, почуття гумору тощо. Керівники мають досконало володіти всіма засобами комунікації, вміти переконувати, бути тактовним, у спілкуванні враховувати індивідуальні особливості кожного учителя: характер, темперамент, рівень освіти та культури, особистісні пріоритети тощо.
Керівник навчального закладу має бути людиною творчою, ерудованою, самокритичною і вимогливою. Розумна вимогливість сприяє формуванню свідомої дисципліни, чіткості та злагодженості роботи всього педагогічного колективу.
Безперечно, повести за собою людей може лише авторитетний керівник. А справжній авторитет ґрунтується на реальному, а не формальному визнанні у колективі чеснот особистості.
Особливо неприйнятним для педагогічних працівників є такі особистісні якості керівників, як суб'єктивізм та неввічливість, нетерпимість, неврівноваженість, різкість, запальність, а також професійні: погана педагогічна підготовка, байдуже ставлення до своїх обов'язків, упереджене ставлення до вчителя, небажання взяти на себе відповідальність.
Особистісні якості керівника безпосередньо визначають стиль роботи, який розглядається як сукупність методів управління, керівництва та особистісних рис керівника. Розрізняють такі стилі роботи керівника:
діловий чи формалістичний (за ступенем ділової спрямованості);
творчий чи консервативний (за ступенем новаторства);
авторитарний, ліберальний, демократичний (за ступенем вимогливості).
Керівникам необхідно випрацьовувати діловий, творчий, демократичний стиль роботи.
ІІ. ПЕДАГОГІЧНА РАДА ТА ОРГАНИ ГРОМАДСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Діяльність педагогічної ради школи
Директор школи з одноособовим її керівником, який несе відповідальність за її роботу перед державою, батьками та громадськістю. Але в кожній школі створюється педагогічна рада, до якої входять всі педагогічні працівники навчального закладу. Керівник закладу є головою педагогічної ради – постійно діючого колегіального органу управління закладом. Педагогічна рада на своїх засіданнях розглядає всі питання, які стосуються навчально-виховної роботи школи. Серед них:
удосконалення і методичного забезпечення навчально-виховного процесу;
планування та режиму роботи закладу;
варіативної складової робочого навчального плану;
переведення учнів (вихованців) до наступного класу і їх випуску, видачі документів про відповідний рівень освіти, нагородження за успіхи у навчанні;
підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їх творчої ініціативи, впровадження у навчально-виховний процес досягнень науки і передового педагогічного досвіду;
участі в інноваційній та експериментальній діяльності закладу, співпраці з вищими навчальними закладами та науковими установами;
морального та матеріального заохочення учнів (вихованців) та працівників закладу;
морального заохочення батьків та осіб, що їх замінюють, та громадських діячів, які беруть участь в організації навчально-виховного процесу;
притягнення до дисциплінарної відповідальності учнів (вихованців), працівників закладу за невиконання ними своїх обов'язків;
педагогічна рада розглядає також інші питання, пов'язані з діяльністю закладу.
Педагогічна рада за розглянутими питаннями приймає відповідні рішення, виконання яких є обов'язковим для всіх працівників школи. Періодичність засідань педради визначається адміністрацією, але не менше чотирьох разів на рік.
Ефективність роботи педради школи залежить від наукової підготовки та активності членів ради, які беруть участь у підготовці та проведенні засідань.
У кращих школах весь педагогічний колектив заздалегідь повідомляється про тематику роботи наступної ради, про склад комісії, яка готує це засідання. Увесь колектив може ознайомитися з тезами основної доповіді, з проектом рішення ради. Це сприяє активності педагогів при підготовці та обговоренні питань, що розглядаються на засіданні.
Керівники шкіл ведуть пошуки нових форм проведення засідань педагогічної ради, яка довгий час проводилася за схемою: доповідь – обговорення – прийняття рішення. У багатьох навчальних закладах засідання проводяться у вигляді круглого столу, дискусії, ділової гри тощо.
Вищий орган громадського самоврядування закладу – загальні збори (конференція)
Органом громадського самоврядування закладу є загальні збори (конференція) його колективу, що скликаються не менш як один раз на рік. Порядок скликання, повноваження, чисельність, склад загальних зборів (конференції) колективу визначаються статутом закладу і колективним договором.
Загальні збори (конференція) заслуховують звіт директора про здійснення керівництва закладом, розглядають питання навчально-виховної, методичної, економічної і фінансово-господарської діяльності закладу.
У закладі за рішенням загальних зборів (конференції) можуть створюватися і діяти рада закладу, діяльність якої регулюється його статутом, а також піклувальна рада, учнівський комітет, батьківський комітет, методичні об'єднання, комісії, асоціації, положення про які розробляє і затверджує МОН. До складу ради закладу обираються представники педагогічного колективу, учнів (вихованців) школи II-III ступеня, батьків і громадськості.
Члени піклувальної ради закладу обираються на загальних зборах (конференціях). Склад піклувальної ради формується з представників органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, навчальних закладів та окремих громадян. Піклувальна рада вживає заходів до зміцнення матеріально-технічної і навчально-методичної бази, залучення додаткових джерел фінансування закладу, поліпшення умов для організації навчально-виховного процесу, стимулювання творчої праці педагогічних працівників.
Загальні збори (шкільна конференція) скликаються не менше одного разу на рік.
Визначаються такі повноваження загальних зборів (конференції):
обрання ради навчального закладу, її голови, встановлення терміну їх повноважень;
заслуховування звітів директора і голови ради про їх роботу та оцінка їх діяльності;
затвердження основних напрямів удосконалення діяльності навчального закладу, розгляд інших питань навчально-виховного процесу;
прийняття рішень про стимулювання праці директора, голови ради навчально-виховного закладу; якщо директор не справляється зі своїми обов'язками – порушення клопотання про його невідповідність посаді.
Рада школи та її повноваження
Склад ради школи обирається загальними зборами (конференцією). Рада школи має такі повноваження:
організує виконання рішень, прийнятих конференцією;
затверджує режим роботи закладу;
підтримує ініціативи щодо удосконалення системи навчання та виховання, заохочення творчих пошуків, дослідно-експериментальної роботи педагогів;
дає дозвіл на участь у навчально-виховному процесі, керівництві учнівськими об'єднаннями за інтересами діячів науки, культури, членів творчих спілок, працівників підприємств, установ, організацій;
вносить пропозиції директору про стимулювання педагогічних та інших працівників навчально-виховного закладу;
приймає рішення стосовно подання педагогічної ради про нагородження учнів і випускників навчально-виховного закладу за успіхи у навчанні та праці;
у присутності батьків (осіб, які їх заміняють) розглядає пропозиції педагогічної ради про виключення учня із навчально-виховного закладу і при наявності підстав порушує клопотання перед директором про його подальше навчання у відповідному класі;
створює умови для педагогічної освіти батьків;
захищає інтереси учнів у державних та громадських організаціях;
організовує громадський контроль за харчуванням і медичним обслуговуванням учнів;
контролює фінансову діяльність навчально-виховного закладу;
затверджує статут школи.
