- •Тема 11. Комбікорми, кормові добавки та корми тваринного походження.
- •1. Поняття про комбікорми та значення їх в годівлі тварин.
- •2. Види комбікормів.
- •3. Білково – вітамінно – мінеральні добавки.
- •4. Використання ферментних препаратів, про- та пребіотиків, підкислювачів в годівлі с. – г. Тварин.
- •5. Використання в годівлі тварин кормів тваринного походження.
- •Рекомендована література
5. Використання в годівлі тварин кормів тваринного походження.
До кормів тваринного походження належать молоко і продукти його переробки (незбиране і збиране молоко, сколотини, сироватка), відходи м’ясопереробної промисловості (м'ясне, м'ясо-кісткове, кров'яне і кісткове борошно) та рибопереробних підприємств (рибне борошно). Переважаючою речовиною майже всіх кормів тваринного походження є сирий протеїн, тому їх ще називають тваринними білковими кормами. Протеїн кормів тваринного походження за невеликим винятком характеризується високою біологічною цінністю. В зв’язку з цим їх використовують, як правило, для балансування раціонів моногастричних тварин за протеїном і незамінними амінокислотами. Особливістю хімічного складу згаданих кормів є відсутність вуглеводів, за винятком лактози у молоці та молочних комах. У переважаючій кількості тваринні корми багаті на кальцій і засвоюваний фосфор. Крім того, корми тваринного походження містять вітамін В12, відсутній у рослинних кормах, що має важливе значення у забезпеченні потреби моногастричних тварин у цьому вітаміні.
Молоко і продукти його переробки. Незбиране молоко - продукт молочної залози, є незамінним кормом для молодняку сільськогосподарських тварин. При цьому завжди йдеться про коров’яче молоко. Енергетична поживність незбираного молока становить 0,3–0,35 к. од. Протеїн молока за своєю біологічною цінністю та ступенем засвоюваності переважає протеїни інших кормів тваринного походження. Порівняно з соєвим, молочний білок містить насамперед більше метіоніну. Перетравність органічної речовини і сирого протеїну молока дуже висока (>90 %).
У знежиреному молоці міститься 0,05-0,1 % жиру, а енергетична поживність становить 0,13 к.од. Використовується в годівлі телят, молодняку свиней і свиноматок, а також плідників усіх видів сільськогосподарських тварин.
Існує також технологія приготування сухого збираного молока. Воно має вигляд порошку білого або жовтувато-білого кольору і містить близько 5 % води. Поживність 1 кг такого продукту становить 1,25 к.од. і 330 г перетравного протеїну. При виготовленні сухого молока може мати місце зниження його якості, зокрема при висушуванні й зберіганні. Так, при температурі вище 105 °С відбуваються реакції між окремими амінокислотами і молочним цукром, що призводить до утворення комплексних сполук, які не розщеплюються ферментами травного каналу. Подібні реакції відбуваються, коли вологість сухого молока починає перевищувати 5 %.
Сколотини - побічний продукт молокозаводів, одержуваний при збиванні масла з вершків. Вважаються дієтичним кормом, який містить ті ж самі поживні речовини, що й незбиране молоко, але дещо в іншому співвідношенні (табл. 37). Енергетична поживність - до 0,20 к.од. Свіжі сколотини згодовують молодняку всіх видів тварин. У сухому вигляді їх використовують при приготуванні комбікормів.
Сироватка - побічний продукт сироваріння, одержуваний при видаленні з молока жиру і казеїну. У сироватці залишаються альбіміни, глобуліни, лактоза, мінеральні речовини і водорозчинні вітаміни. На відміну від збираного молока і сколотин, сироватка містить менше поживних речовин, тому її енергетична поживність нижча (0,09-0,13 к.од.). Якість протеїну сироватки внаслідок більшого вмісту незамінних амінокислот значно вища, ніж у деяких зернових злакових кормів, однак сироватку вважати білковим кормом не можна. Використовують найчастіше при відгодівлі свиней.
Залежно від вмісту поживних речовин молочні корми згодовують тваринам у різних кількостях. Збиране молоко (відвійки) і сколотини можуть бути використані як джерело білка в раціоні, сироватка – енергії. Добова даванка збираного молока телятам встановлюється відповідно до схем випоювання. Свиням на відгодівлі кількість збираного молока і сколотин у раціоні обмежують 10 кг/голову за добу внаслідок високого вмісту в них протеїну. Добова даванка сироватки протягом відгодівлі свиней збільшується від 4 до 15 кг/голову за добу. Використання її у великих кількостях призводить до збільшення споживання води тваринами майже вдвічі, оскільки сироватка містить багато натрію.
Відходи м'ясо-переробної промисловості. Це продукти, які виготовляються з туш загиблих, мертвонароджених і забитих тварин, а також конфіскатів і боєнських відходів після відокремлення важкоперетравних частин (роги, шкіра, органи травлення). До них належать м'ясне, м'ясо-кісткове, кров'яне і пір'яне борошно, шквара і тваринний жир.
Сировина, яка нині переробляється на підприємствах м'ясої промисловості (утилізаційні заводи тощо), на 85 % складається з відходів і побічних продуктів боєн і лише 15 % - з туш тварин. Найважливішою продукцією переробки відходів боєн і м'ясокомбінатів є м'ясне і м'ясо-кісткове борошно.
Сучасна технологія приготування м'ясного і м'ясокісткового борошна включає такі операції: подрібнення сировини, стерилізацію, висушування, механічне знежирювання, подрібнення. Вихідна сировина (відходи і побічна продукція боєн, туші тварин та їх частини) спочатку інтенсивно подрібнюється. Стерилізація проводиться під тиском при 135 °С мінімум 20 хв, у результаті чого знищуються всі збудники хвороб. Потім одержана продукція висушується до вологості 5–10 % і піддається механічному знежирюванню. При цьому одержують тваринний і кістковий жир, а знежирену продукцію розмелюють.
Переважаючою речовиною у складі м’ясного і м’ясокісткового борошна є сирий протеїн, вміст якого залежить від вихідної сировини і частки кісток (табл. 38). Тому рівень сирого протеїну виявляє зворотну залежність від вмісту сирої золи у цих кормах. Склад вихідної сировини впливає також і на амінокислотний склад борошна. Високий вміст протеїну вказує на відносно оптимальний амінокислотний склад, за яким м’ясне і м’ясо-кісткове борошно переважає, наприклад, соєвий шрот, але разом з тим поступається перед протеїном молока і рибним борошном.
М’ясне і м’ясо-кісткове борошно є джерелами лізину, рибофлавіну, холіну, нікотинаміду та вітаміну В12. Разом із тим, дані корми містять мало метіоніну й триптофану. Високий вміст кальцію і фосфору, що знаходяться у відносно оптимальному співвідношенні, а також натрію і деяких мікроелементів сприяє використанню м’ясного і м’ясо-кісткового борошна при балансуванні раціонів свиней і птиці за цими речовинами. У разі застосування сучасних технологій приготування протеїн зазначених кормів перетравлюється на рівні 85% у свиней і 75% - у бройлерів. У повнораціонні комбікорми для свиней і птиці м’ясне і м’ясо-кісткове борошно можна вводити з розрахунку 5 %, у БВМД - 10-15 % за масою. Жуйним тваринам згодовування тваринного борошна заборонено Директивою ЄС у 1997 році.
Кісткове борошно - виробляється на м’ясокомбінатах з кісток тварин, являє собою порошок білого кольору з сіруватим відтінком. Містить близько 10 % води, 15–20 - протеїну, 10–15 - жиру, 50–60 % - золи. Використовується для балансування раціонів за мінеральними елементами, насамперед за кальцієм.
Кров’яне борошно - білковий корм, що виробляється з крові забитих тварин. Технологія його виготовлення передбачає коагуляцію крові при 105 °С, після чого в декантаторі частину води відокремлюють, а залишок висушують, розмелюють і охолоджують. Внаслідок великої гігроскопічності кров’яне борошно можна зберігати тільки в закритій упаковці. Під час термічної обробки не виключається можливість термічного ушкодження протеїну, що знижує доступність незамінних амінокислот в організмі. Кров’яне борошно в такому випадку набуває чорно-коричневого кольору. В зв’язку з цим використовуються нові технології приготування, зокрема аерозольне сушіння. Воно являє собою процес мікронізації крапельок субстрату до 10-100 нм під дією високої температури (понад 200 °С на вході і 90 °С - на виході продукту) та тиску (200 атм) протягом 60-90 с.
Кров’яне борошно характеризується високим вмістом сирого протеїну (до 80%), який незбалансований за амінокислотним складом, що проявляється у високому вмісті лізину і лейцину та відносно низькому - метіоніну і ізолейцину.
Кров’яне борошно використовуєтся в годівлі свиней і птиці. До складу повнораціонних комбікормів його вводять у кількості 6 % за масою (свині) та 4 % (птиця). Передозування кров’яного борошна не допускається.
Відходи рибопереробної промисловості. Основним відходом переробки риби є рибне борошно. Це цінний білково-мінерально-вітамінний концентрат, вихідною сировиною для приготування якого слугують нехарчові сорти риби, її частини і рибні відходи, що залишаються при виготовленні рибних філе і консервів. Залежно від якості вихідної сировини в 1 кг рибного борошна міститься 0,9–1,5 к.од., 500–700 г перетравного протеїну, 20–80 г кальцію і 15–60 г фосфору. Відсутність клітковини забезпечує високу перетравність поживних речовин даного корму на рівні 80–90 %.
Сирий протеїн рибного борошна за біологічною цінністю належить до найцінніших білків. Так, за вмістом сірковмісних амінокислот протеїн рибного переважає протеїн тваринного борошна. Але його амінокислотний склад зазнає коливань залежно від вихідної сировини. Крім протеїну, рибне борошно містить досить багато жиру (близько 12%), який складається переважно з поліненасичених жирних кислот. Вміст останніх з одного боку відіграє важливу роль у забезпеченні потреби тварин у ненасичених жирних кислотах, з іншого - негативно впливає на якість борошна при зберіганні.
Рибне борошно характеризується також високим вмістом мінеральних речовин, кількість яких значною мірою варіює залежно від складу рибної сировини. Зокрема, наявність значної частки рибних відходів, а також молюсків зумовлює підвищення вмісту кальцію і фосфору. Особливо рибне борошно багате йодом і селеном, який істотно вище, ніж в інших білкових кормах тваринного походження. Вміст жиророзчинних вітамінів у рибному борошні залежить від вмісту жиру і способу висушування сировини.
Рибне борошно широко використовується при виготовленні повнораціонних комбікормів для свиней і птиці. Як правило, норми введення його коливаються в межах 2-8 % за масою.
