Тема 11. Комбікорми, кормові добавки та корми тваринного походження.

ЛЕКЦІЯ 11. Комбікорми, кормові добавки та корми тваринного походження.

1. Поняття про комбікорми та значення їх в годівлі тварин.

2. Рецепти та види комбікормів

3. Білково – вітамінно – мінеральні добавки.

4. Використання ферментних препаратів, про- та пребіотиків, підкислювачів в годівлі с. – г. тварин.

5. Використання в годівлі тварин кормів тваринного походження.

Ключові слова: комбікорми, кормові добавки, ферментні препарати, пробіотики, пребіотики.

1. Поняття про комбікорми та значення їх в годівлі тварин.

Комбіновані корми (комбікорми) - це однорідні кормові суміші, до складу яких входить багато компонентів, підібраних з урахуванням науково обґрунтованих потреб тварин певного виду і віку в поживних речовинах для забезпечення повноцінного живлення. Введення окремих кормів у раціони може бути обмеженим, через різний склад поживних речовин. Деякі з них придатні лише для вирівнювання вмісту білка або енергії в основному кормі. Зерно злакових культур, що слугує за основний корм для свиней і птиці, через неповноцінність не забезпечує навіть середню продуктивність тварин. Згодовування його у чистому вигляді збиткове.

Доцільно використовувати збалансований за вмістом енергії і поживних речовин корм. Ця задача вирішується змішуванням окремих компонентів, у результаті чого одержується комбікорм.

Під час змішування компоненти взаємно доповнюють один одного окремими елементами поживності. У цьому випадку за відповідної комбінації досягається оптимальний рівень енергії, протеїну, амінокислот, мінеральних елементів та вітамінів для задоволення фізіологічних потреб організму.

Виробництво комбікормів і використання їх в годівлі тварин має ряд переваг перед іншими кормами:

1. Максимально використовуються поживні речовини і продуктивність тварин підвищується на 10–30% завдяки ретельному балансуванню рецепта з використанням балансуючих і регулюючих добавок;

2. Однорідна суміш із кормів різної якості краще поїдається, ніж кожний з них окремо, за рахунок чого підвищується конверсія корму;

3. Роздавання даного корму можна механізувати та автоматизувати;

4. Кормосуміші зручніші для транспортування та зберігання;

5. Технологія приготування комбікормів не залежить від погодних умов.

2. Види комбікормів.

Рецептуру комбікормів розробляють наукові установи на основі сучасних знань про живлення окремих видів і вікових груп тварин та потреби їх у поживних речовинах. Кожному рецепту комбікорму присвоюється певні літерні позначення та номер залежно від виду тварин.

Встановлено такий порядок нумерації комбікормів для тварин:

кури – 1–9;

індики – 10–19;

качки – 20–29;

гуси – 30–39;

цесарки, голуби та перепели – 40–49;

свині – 50–59;

велика рогата худоба – 60–69;

коні – 70–79;

вівці – 80–89;

кролі та нутрії – 90–99;

хутрові звірі – 100–109;

ставова риба – 110–119;

лабораторні тварини – 120–129;

собаки - 130-139;

дичина - 140-149

У межах окремого виду тварин кожному рецепту присвоюється порядковий номер.

Вид комбікорму вказується літерами: ПК - повнораціонний комбікорм; К, КК - комбікорм-концентрат; СК - комбікорм свинокомплексів; КР - комбікорм для телят тваринницьких комплексів; П - премікс; КС - премікс для свиней; ПФ, ПМ - премікс для риб.

Номер рецепта комбікорму після перших букв (ПК, КК, СК чи П) складається з двох чисел, з яких перше означає вид і групу виробничого призначення, друге – порядковий номер рецепта для даної групи тварин:

ПК-6-6 – повнораціонний комбікорм для курчат-бройлерів старше 5 тижнів, рецепт №6;

ПК-56-1 - повнораціонний комбікорм для беконної відгодівлі свиней від 40 до 70 кг;

СК-3 - комбікорм для поросят віком від 9 до 42 діб;

КК-60-2 - комбікорм-концентрат для високопродуктивних корів у стійловий період;

КР-1 - комбікорм для телят віком від 10 до 75 діб;

КК-72-1 - комбікорм-концентрат для спортивних коней;

П 80-1 - премікс для вівцематок та молодняку овець старше 4 місяців;

ПМ-2 - премікс для коропу товарного.

В Україні виробляють комбікорми 4 видів:

повнораціонні;

комбікорми-концентрати;

комбікорми-добавки;

премікси.

Повнораціонні комбікорми збалансовані за всіма поживними речовинами залежно від групи тварин. Випускають переважно для птиці та свиней. Призначені для повного забезпечення потреб тварин в енергії, поживних та біологічно активних речовинах і згодовуються як єдиний корм. До складу повнораціонних комбікормів включають енергетичні, протеїнові, мінеральні, вітамінні, регулюючі добавки.

Комбікорми-концентрати доповнюють основний раціон із грубих і соковитих кормів необхідною кількістю енергії, протеїну, мінеральних речовин, вітамінів.

Виготовляють для великої рогатої худоби, овець, коней, свиней. Становлять до 20–40% від загальної поживності раціону.

Комбікорми-добавки представлені білковими концентратами (БК), білково-вітамінними добавками (БВД), білково-вітамінно-мінеральними добавками (БВМД), замінниками незбираного молока (ЗНМ).

БВД і БВМД містять концентровані високопротеїнові корми (макуха і шрот, дріжджі, зерно бобових, рибне і м’ясо-кісткове борошно), а також препарати вітамінів, макро- і мікроелементів та інші біостимулятори (табл. 52).

Їх вводять до складу комбікормів, які виробляють на основі власного фуражного зерна, а також як доповнювані при балансуванні раціонів тварин із грубих, соковитих і зернових кормів безпосередньо у господарствах. Кількість введення добавки (5-25% від сухої речовини раціону) залежить від вмісту або нестачі поживних речовин в основних кормах раціону.

Замінники незбираного молока (ЗНМ) використовують з метою часткової або повної заміни незбираного молока при вирощуванні молодняку. Основним компонентом більшості ЗНМ є сухе збиране молоко (може бути суха сироватка, соєве молоко). До складу ЗНМ обов’язково вводять жир як джерело енергії і середовище, в якому розчиняються жиророзчинні вітаміни та емульгатор.

Засвоюваність жирів пов’язана із ступенем дисперсії емульсії: чим дрібніші жирові кульки, тим краще засвоєння. Тому всі жири при введенні до складу ЗНМ слід піддавати гомогенізації. ЗНМ також збагачується іншими кормами і добавками: цукром, вівсяною чи ячмінною дертю, соєвим шротом, дріжджами кормовими, мінеральними і вітамінними добавками, кормовими антибіотиками, стабілізаторами. Перед згодовуванням ЗНМ відновлюють перевареною водою температурою 55 °С у співвідношенні від 1¸9 до 1,2¸8,8.