7.4. Прогнозний аналіз інвестиційних проектів

Прогнозування інвестицій є важливим питанням у фінансовому плануванні. Бюджетування капітальних вкладень (capital budgeting) – це економічний процес, який відображає економічні відносини, що пов’язують фірму з фінансовими, кредитними, страховими установами та фінансовим ринком у процесі залучення грошових коштів для вкладення в основний капітал.

Прогнозування інвестицій означає визначення планових витрат на інвестиції, вибір проектів і джерел фінансування. Бюджетування капітальних вкладень є процесом першорядної важливості для майбутніх успіхів фірми. Воно визначає напрямки діяльності фірми на багато років уперед.

У процесі інвестиційного прогнозування задіяні показники, що дають можливість аналізувати інвестиційну привабливість проектів і приймати відповідні рішення. Найголовнішими з них є:

• період окупності інвестицій (payback period);

• чиста поточна вартість проекту (net present value – NPV);

• внутрішня ставка дохідності (стандартний внутрішній коефіцієнт прибутковості – regular internal rate of return – IRR).

Період окупності проекту

Це один із найпростіших показників фінансового аналізу бізнес-проекту. Період окупності проекту (payback period – PP) показує кількість часу (місяців, років), потрібного для покриття всіх витрат на інвестиційний проект, тобто для того, щоб повернути первісну суму інвестиції. Він обчислюється діленням суми інвестиції на дохід від інвестиційного проекту:

Розмір інвестиції

П еріод окупності = .

Середній річний дохід від інвестиції

Приклад 7.1

Припустимо, що інвестиція в проект становила 180 000 грн., а щорічний дохід від реалізації проекту становить 30 000. Обчислюємо період окупності.

РР = 180 000/30 000 = 6 років.

При прийнятті інвестиційних рішень значення періоду окупності інтерпретується таким чином, що коротший період окупності, то менш ризикованим і більш ліквідним є проект. Отже, за інших рівних умов, при розгляді двох інвестиційних проектів перевага віддаватиметься тому з них, що має коротший термін окупності.

Розглянемо ще один приклад, коли прибуток від реалізації проекту варіює по роках.

Приклад 7.2

Припустимо, що інвестору пропонується два проекти, розмір необхідної інвестиції для обох з них однаковий – 100 000 грн. Планується, що ці проекти формуватимуть наступний грошовий потік за результатами року.

Рік	Річний грошовий потік, грн.
	Проект А	Проект Б
1-й	10 000	50 000
2-й	20 000	40 000
3-й	30 000	30 000
4-й	40 000	10 000
5-й	50 000
6-й	60 000

Коли розмір річного доходу коливається, період окупності визначається простим математичним розрахунком.

Для нашого прикладу для проекту А він становитиме 4 роки:

100 000 = 10 000+20 000+30 000+40 000,

а для проекту Б – 2¹/₃ року:

100 000 = 50 000+40 000+10 000/30 000.

У цьому прикладі перевага повинна віддаватись проекту Б, оскільки він має менший період окупності.

Метод періоду окупності є досить простим для обчислення й інтерпретації результатів. Крім того, він досить коректно оцінює інвестиційний ризик з погляду тривалості проектів. Але цей метод має деякі недоліки і не є достатнім для прийняття інвестиційних рішень. По-перше, він не враховує зміну вартості грошей у часі, а, по-друге, не враховує картину прибутковості проекту після закінчення періоду окупності, а на практиці саме грошові потоки і прибуток після досягнення точки беззбитковості і визначають прибутковість проекту.

Чиста теперішня вартість проекту

Чиста теперішня (поточна) вартість проекту (net present value – NPV) – це фінансова модель, що враховує суму первісної інвестиції в проект та грошові потоки, що створюються під час реалізації проекту. Ця модель дає змогу вибрати найбільш ефективні та привабливі проекти і, відповідаючи на питання, наскільки вигідно інвестувати гроші в цей проект, дає можливість із кількох проектів вибрати найбільш привабливі з інвестиційного погляду.

Фактично чиста поточна вартість проекту показує вартість проекту в майбутньому на певний період часу з урахуванням зміни вартості грошей у часі.

Загальна формула визначення чистої теперішньої вартості

NPV = PV – І₀

де NPV – чиста теперішня вартість проекту; PV – поточна вартість доходів; І₀ – розмір первісної інвестиції.

Але слід мати на увазі, що PV у даному разі – це сума приведених (дисконтованих) грошових потоків кожного року проекту, а тому для узагальнення розрахунків використовується розгорнута формула

де NPV – чиста теперішня вартість проекту; CF – грошовий потік чи доходи за проектом; r – ставка дисконтування; t – рік; І₀ – розмір первісної інвестиції.

Чиста теперішня вартість проекту повинна бути позитивною. Якщо її значення негативне, це означає, що створені проектом за n років грошові потоки не покривають первісної інвестиції і проект є збитковим.

Чим більше позитивне значення чистої теперішньої вартості пе­ре­вищує нуль, тим більш прибутковим є проект. Із двох проектів оби­рається той, значення чистої теперішньої вартості в якого більше.

Чиста теперішня вартість – це один з основних показників оцінювання проектів, і для його розрахунку використовується значення грошового потоку, а не прибутку. Тому чисту теперішню вартість ще називають дисконтованим грошовим потоком.

Головне в цьому методі, яку вибрати ставку дисконтування r для розрахунків. Саме від правильності цього вибору залежить вірогідність розрахунку показника NPV. Загальне правило для вибору ставки дисконтування r: