7.3. Фінансове прогнозування і використання сценаріїв

У процесі поєднання планів в єдине ціле завжди знайдуться деякі нюанси, що спричинять серйозні зміни від чернетки до фінальної версії. Вельми важливим є етап складання плану з використанням різних сценаріїв. Наприклад, ринок за прогнозом росте набагато повільніше, ніж очікується. Цей факт можна врахувати в плані і розробити кілька варіантів, в яких змінені основні припущення, що впливають на розмір одержуваного прибутку та рівень витрат. Таким чином, можна створити оптимістичний, песимістичний і середній варіанти розвитку бізнесу [1].

Кількісні показники

Як правило, в процесі роботи над прогнозуванням та плануванням доводиться кілька разів модифікувати ті чи інші кількісні показники. Немає нічого дивного в тому, що різні припущення приведуть до різних результатів. Корисно завжди пам’ятати, що всі дані в прогнозах взаємозалежні і впливають одне на одного. Зміна одного параметра спричинює зміну низки інших.

Скажімо, якщо ринок в одному сценарії зростає повільнішими темпами, ніж в іншому, то спостерігатиметься не тільки повільніший розвиток фірми, а й також скорочення маржинального доходу, що, своєю чергою, зменшить прибуток і грошові надходження.

Взаємозв’язок кількісних і якісних даних

Для якісного подання й інтерпретації прогнозів потрібно бути впевненим в тому, що збережено зв’язок і послідовність відображення кількісної і якісної інформації. Досвід доводить, що краще розробити кілька різних сценаріїв, навіть без конкретного пояснення, для чого вони були написані. Тоді ймовірність того, що пропущено щось важливе, буде невеликою.

Роль фінансового прогнозу – правило трьох “R” (risk, reward and readies) – ризик, винагорода й ліквідність.

Фінансовий прогноз становить набір цифр, а як їх поєднати в єдине ціле – не просте завдання. На практиці безліч фірм, що зазнали провалу, починали свою справу успішно. Однак вони зазнали невдачі через брак готівки коштів для вчасної сплати потрібних платежів. І тому прогнозні фінансові розрахунки повинні давати впевненість у тому, що бізнес матиме достатній приплив готівки для покриття всіх платежів у призначений термін (для оплати постачальників, виплати зарплати, сплати податків тощо), а також для повернення кредиту, якщо вдалося його залучити.

Незалежно від типу підприємства, будь-який фінансовий прогноз має поєднувати в собі такі розраховані і складені прогнози:

• балансового звіту з тим, щоб визначити ступінь захищеності бізнесу від ризику;

• прибутку і збитків для демонстрації прибутковості діяльності фірми;

• руху грошових потоків для демонстрації можливостей зростання бізнесу і перевірки реальності зроблених розрахунків, а також для впевненості в тому, що готівки для покриття зобов’язань буде достатньо.

Таким чином, одержуємо три взаємозалежні ланки – ризик, винагороду і ліквідність. Далі слід переконатись у тому, що всі проведені розрахунки мають реальну основу.

Перевірка очікувань

Як зазначалося, прогнозування і планування є послідовним процесом, який розпочинається з визначення умов і припущень і продовжується розробленням якісних оцінок і кількісного представлення очікувань від бізнесу в перспективі з метою одержання найбільшої вигоди. Найкраще починати з реального оцінювання перспектив і ключових показників діяльності (виручка від реалізації, витрати тощо), далі розробити найбільш адекватну фінансову структуру і, зрештою, оцінити, чи буде отримано достатньо прибутку, навіть при гіршому із можливих варіантів розвитку.

Оцінка успішності й прибутковості бізнесу, однак, залежить від людини. Зроблені фінансові прогнози ніколи повністю не реалізуються, хіба що завдяки щасливому збігу обставин. Результат може бути або краще, або гірше прогнозованого.

Оптимістичний, песимістичний і оптимальний сценарії

Шлях, на якому можна вирішити цю дилему, – це чисельність сценаріїв. У реальному житті практично завжди відбувається відхилення від прогнозних доходів і витрат. Може скластися ситуація, що ринок несподівано зростає не такими швидкими темпами, як передбачалося. Тому фінансовим відділам рекомендується розробити кілька альтернативних бюджетів-сценаріїв, в яких міняються основні припущення (передумови), що впливають на розмір одержуваного прибутку і рівень витрат. Один із них ґрунтуватиметься на можливому зниженні загальної економічної кон’юнктури, другий – навпаки, на підсиленні тенденції розвитку. Варіанти прогнозів будуть ураховувати зниження або підвищення сум продажів, скорочення або продовження часового терміну між пред’явленням рахунку та його оплатою. Прогнози мають також ураховувати можливість реалізації активів для компенсації зниження грошових потоків (наприклад, продаж на фінансових ринках придбаних раніше цінних паперів або інші подібні дії). Таким чином можна створити гірший, кращий і середній варіанти розвитку. Однак найчастіше використовують терміни оптимістичного, песимістичного і найбільш імовірного (оптимального) сценарію. Завдяки інформації, що міститься в серії цих прогнозних бюджетів, фірма може оперативно коригувати свою фінансову політику.

Оптимістичний сценарій – прогноз розвитку бізнесу, за якого ринкова ситуація складеться найсприятливішим чином і фірма одержить найбільший прибуток.

Песимістичний сценарій – прогноз розвитку фірми, за якого ситуація на ринку складеться найнесприятливішим чином, що, звичайно, призведе до зниження прибутків.

Оптимальний сценарій – прогноз розвитку фірми, який передбачає найімовірнішу зміну ситуації на ринку і відповідний найреальніший розвиток фірми.

Ці сценарії мають важливе значення не тільки для фірми, її менеджерів, але й для її акціонерів, кредиторів та інвесторів, оскільки дають уявлення про потенціал та резерви розвитку бізнесу.

Аналіз відхилень

Існує лише одна проблема з оптимістичним і песимістичним прогнозами – вони завжди базуються на тому, що або все складається найкращим чином, або, навпаки, найгіршим. У реальному бізнесі все трохи інакше. Що справді потрібно знати, то це те, яким чином безліч різноманітних сценаріїв, розроблених для всіх можливих обсягів реалізації, можна поєднати разом для досягнення найбільшого ефекту.

Для цього потрібно змінити деякі показники, які поліпшили б прибутковість, темпи зростання, темпи надходжень коштів у розрахунках тощо. Однак поліпшення одного показника може призвести до погіршення іншого. Скажімо, можна дати знижку покупцю, якщо він прискорить строки оплати за відвантажені товари і, таким чином, збільшити частку реалізації товарів з негайною оплатою. Тому при зміні показників застосовують аналітичний метод, який називають аналізом чутливості (sensitivity analysis). Названий метод дає можливість показати, як зміна одного фактора залежить від зміни іншого.

Це дає фірмі змогу порівняти “кращу ситуацію” в одному випадку з “гіршою ситуацією” в іншому, з грошовим потоком, з надходженням та витратами коштів, з прибутком тощо. Фірми, як правило, приймають рішення з урахуванням усіх можливих варіантів. Аналіз подібних відхилень є достатньо ефективним для фірми, оскільки дає уявлення про недоліки в русі грошових коштів, а також сприяє виявленню ризикових ситуацій і знижує ймовірність невдачі.