7.2. Особливості застосування різних моделей і видів фінансових прогнозів

Основою фінансового прогнозування як важливого елемента планування, є бюджетування й оцінювання майбутньої потреби у фінансуванні. Фінансове прогнозування розпочинається з прогнозування обсягів реалізації та пов’язаних з цим витрат. Такий розрахунок є основою фінансового прогнозування. Для прогнозування фінансових потреб підприємства потрібні такі кроки:

1. Прогнозування продажу (реалізації). Прогнозування практично всіх бюджетів здійснюється за прогнозом продажів.

2. Прогнозування змінних показників, тобто витрат.

3. Оцінювання рівня інвестування в постійні і поточні активи для підтримання прогнозних продажів.

4. Розрахунок потреб підприємства у фінансуванні на прогнозний період часу.

Відділ маркетингу, що здійснює прогнозування продажу, аналізує дані про реалізацію продукції за кілька попередніх років. Процес складання прогнозу передбачає такі етапи:

1. Аналіз динаміки продажів. Динаміка продажів може бути нерівномірною впродовж року, і економіст, що складає цей прогноз, має пояснити причини такої нерівномірності. Вони можуть бути пов’язані з послабленням конкурентної позиції (у разі зниження реалізації), з розширенням ринків збуту (у разі підвищення реалізації) або із сезонністю продажів. Під час побудови прогнозу реалізації на рік, що планується, потрібно виділити із загальної суми продажів реалізацію за основними видами товарів і простежити за їх динамікою.

2. Аналіз основних ринків збуту. Передбачає аналіз основних тенденцій і напрямків розвитку ринків, на яких працює фірма, тобто фазу економічного циклу (спад, піднесення тощо). Якщо значна частина продукції реалізується за межами країни, потрібно зважати на тенденції економічного розвитку ринків кожної з таких країн, а також на інвестиції, вкладення в науково-дослідницькі та дослідно-конструкторські розробки (НДДКР), коливання валютних курсів, стан грошового обігу, тобто на весь спектр основних економічних і фінансових показників, зокрема й національні особливості ринку.

3. Вивчення можливостей. Це дає змогу знайти нові засоби і шляхи для рекламування товарів, виробничої кооперації, укладення кредитних угод, що впливають на обсяги реалізації.

4. Визначення вартості невиконаних замовлень. Така інформація є особливо важливою для продукції з тривалим виробничим циклом.

5. Аналіз тенденцій надходження нових замовлень на продукцію фірми.

6. Розрахунок продажів, що передбачаються за окремими групами товарів і загалом по фірмі.

Метод відсоткового відношення до продажів

При складанні фінансових прогнозів прогноз реалізації використовується для оцінювання різних видів витрат, активів і пасивів. На базі прогнозу продажів фінансовий відділ формує прогнозні фінансові документи: баланс, звіт про прибуток і збитки, звіт про рух грошових коштів. Прогнозні звіти складаються методом відсоткового відношення до продажів, за якого різні витрати, активи і пасиви оцінюються на прогнозний період у відсотках від поточної реалізації. Так, при скороченні обсягу продажів чи, навпаки, при зростанні продажів виникає потреба у зміні суми активів.

При складанні прогнозного балансу слід:

1. Провести диференціацію активів. Потрібно виділити активи, на які впливають зміни в обсягах реалізації. Їх називають спонтанними. Також визначають активи, що не залежать від обсягів реалізації. Але більша частина активів перебуває в прямій залежності від обсягів реалізації – наприклад, дебіторська заборгованість, товарно-матеріальні запаси. Вони прямо пов’язані зі зменшенням чи збільшенням продажів. Відбуваються зміни і в пасивах. Так, збільшення кількості зайнятих працівників приведе до зростання показника “нарахована, але не виплачена заробітна плата”, зросте також сума “нарахованих податків” через збільшення податкової бази. Однак зміни таких статей пасивів, як заборгованість по облігаціях і поточних цінних паперах, звичайних акціях, відбуваються незалежно від реалізації.

2. Помножити спонтанні активи і пасиви на визначений відсоток підвищення обсягів реалізації на прогнозний період.

3. Перенести активи, що не перебувають у залежності від обсягів реалізації, з поточного у прогнозований баланс в незмінному вигляді або змінити їх залежно від ринкової ситуації, що передбачається.

4. Визначити прогнозний нерозподілений прибуток за формулою

5. Підсумувати прогнозні значення активів. Далі підрахувати прогнозні пасиви та власний капітал з тим, щоб визначити розмір необхідного фінансування. Оскільки пасиви плюс власний капітал мають дорівнювати активам, різниця, що виникла між ними, і показує потребу у зовнішньому фінансуванні.

Розглянемо приклад розрахунку прогнозного балансу.

Приклад

Базуючись на поданому нижче балансі фірми за 2001 р., спрогнозувати баланс на 2002 р., якщо передбачається зростання виручки від реалізації з 20 млн. грн. у 2001 до 24 млн. грн. у 2002 р., чистий прибуток становитиме 5% від реалізації, а коефіцієнт сплати дивідендів дорівнюватиме 40%.

Баланс

Показники	Поточний баланс 2006, млн. грн.	% від реалізації	Прогнозний баланс 2007, млн. грн.	Висновок
	Реалізація – 20 млн.		Реалізація – 24 млн.
АКТИВИ
Поточні активи	2,0	10	24·10%=2,4
Фіксовані активи	4,0	20	4,8
РАЗОМ АКТИВИ	6,0		7,2
ПАСИВИ І ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ
Поточні пасиви	2,0	10	2,4
Довгострокові пасиви	2,5	–	2,5
Разом пасиви	4,5		4,9
Звичайні акції	0,1	–	0,1
Залишок капіталу	0,2	–	0,2
Нерозподілений прибуток	1,2		1,92
Разом власний капітал	1,5		2,22
РАЗОМ ПАСИВИ І ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ	6,0		7,12	Наявне фінансування
Додаткове фінансування			0,08
РАЗОМ			7,2

Розрахунки статей в балансі, що прогнозується на 2007 р., здійснюються так. У третій колонці обчислені відсоткові відношення спонтанних статей балансу, які змінюються зі зростанням або скороченням продажів. Для цього значення статті в попередньому балансі необхідно поділити на значення реалізації за поточний період. Наприклад, поточні активи дорівнюють 2,0 млн. грн. на 20 млн. грн., тобто 10% від реалізації. Знайдений відсоток множимо на обсяг прогнозних продажів (колонка 4), щоб отримати значення статті “поточні активи” за 2007 р. Аналогічним чином вираховуються всі статті активів та їх загальна сума.

Обчислення пасивів не є простою справою. Тільки поточні пасиви, такі, як “Рахунки до сплати” (кредиторська заборгованість) і “Нараховані податки й заробітна плата”, можна розрахувати відсотковим методом. Звичайні акції переносяться в тій самій сумі, що й у 2006 р. Стаття “Нерозподілений прибуток” обчислюється таким чином. Спочатку знаходимо суму приросту цієї статті у 2007 р. Якщо ми не маємо прогнозного співвідношення, то обчислюємо його методом відсоткового відношення до продажів. Але умовами завдання передбачено, що чистий прибуток від реалізації має дорівнювати 5%. Передбачено також, що коефіцієнт сплати дивідендів становить 40%. Отже, в такому разі сума нерозподіленого прибутку за 2007 р. визначатиметься так:

Нерозподілений прибуток 2007 = нерозподілений прибуток 2006 +

+ прогнозований чистий прибуток – сплачені дивіденди =

=1,2 + 24 х 5% - 24 х 5% х 40% =1,92 млн. грн.

Із цього розрахунку випливає, що сума нерозподіленого прибутку у 2007 р. дорівнюватиме 1,92 млн. грн.

Отже, у розпорядженні фірми є фондів на 7,12 млн. грн. (4,9 + 2,22). Однак ця сума не покриває всі активи, які дорівнюють 7,2 млн. грн. Розмір додаткового фінансування визначають так:

потреба у додатковому фінансуванні = прогнозні загальні активи – (прогнозні загальні пасиви + прогнозний власний капітал) = = 7,2 – (4,9 + 2,22) = 0,08 млн. грн.

Таким чином, фірмі потрібно додатково збільшити фінансування активів на суму 0,08 млн. грн. Сума, що потрібна, теоретично може бути одержана через збільшення заборгованості або шляхом збільшення власного капіталу. При визначенні джерел фінансова дирекція фірми керується структурною політикою щодо формування капіталу, а також політикою стосовно обігового капіталу.

При застосуванні методу відсоткового відношення передбачається, що фірма працюватиме на повну потужність у прогнозному періоді. Виходячи з цього припущення, фірмі не вистачає виробничих потужностей для підтримання підвищених обсягів реалізації і тому необхідні додаткові інвестиції в активи.

Основна позитивна характеристика методу відсоткового відношення до продаж полягає в тому, що він недорогий і легкий у використанні. Для ретельнішого оцінювання фінансових потреб фірми використовується метод бюджетування.

Розрахунок прогнозного звіту про прибуток і збитки

Окрім прогнозного балансу фінансовий відділ має скласти прогнозний звіт про прибуток та збитки, а також обчислити основні фінансові коефіцієнти – такі, як ліквідність, заборгованість до активів тощо.

Приклад

Фірма складає прогнозні звіти на 2007 р. За базу прогнозування бере 2006 р. Перший крок у складанні прогнозів – це прогнозування балансу на 2007 р., що виконується методом відсотків від реалізації, яка у 2006 р. становила 1 000 тис. грн., а у 2007 р. прогнозується її підвищення до 1 500 тис. грн.