Ключові поняття

Фінансовий аналіз – аналіз фінансового стану підприємства за певний період часу і на певну дату.

Горизонтальний аналіз – аналіз, який передбачає порівняння на основі вимірювання абсолютних і відносних відхилень фінансових показників за кілька звітних періодів фірми.

Вертикальний аналіз – аналіз, за якого підсумовуючі показники беруть за базу, а решту складових звіту обчислюють у відсотковому відношенні до базового показника.

Ліквідність – спроможність фірми вчасно оплачувати свої короткострокові зобов’язання.

Довгострокова ліквідність – спроможність компанії вчасно виконувати свої довгострокові зобов’язання.

Операційний цикл – показник, який визначає, скільки часу (днів) необхідно фірмі, щоб перетворити свої запаси на готівку.

5.1. Цілі і методи фінансового аналізу

Фінансовий аналіз являє собою оцінювання ефективності діяльності фірми в минулому та перспектив розвитку її у майбутньому. Традиційно фінансовий аналіз зводиться до аналізу показників фінансових звітів і грошових потоків.

Аналіз фінансових звітів базується на розрахунку багатьох коефіцієнтів. Він використовується фінансовими менеджерами як для внутрішніх цілей, так і для демонстрації зовнішнім інвесторам і кредиторам фінансового стану та результатів операційної діяльності підприємства. Від того, як інвестори і кредитори оцінюють фінансовий стан фірми, залежить її репутація і прибутковість.

Аналіз грошових потоків – це оцінювання звіту про зміни у фінансовій позиції фірми. Такий аналіз застосовують для визначення впливу джерел фінансування та напрямів їх використання на операційну діяльність підприємства. Його використовують для прийняття операційних рішень, рішень про інвестування та фінансування.

Фінансові звіти підприємства являють собою підсумовану інформацію про стан активів, пасивів та власного капіталу в балансовому звіті, а також про доходи у витрати у звіті про прибуток і збитки. Чинними є декілька методів аналізу, що застосовують для визначення фінансового стану бізнесу, а саме:

• горизонтальний аналіз (horizontal analysis);

• вертикальний аналіз (vertical analysis);

• аналіз коефіцієнтів (ratio analysis).

Фінансові коефіцієнти застосовують у фінансовому аналізі для порівнянь на таких двох рівнях:

• галузеве порівняння (industry comparison). При цьому фінансові коефіцієнти фірми порівнюють із показниками інших фірм цієї ж самої галузі або з середньогалузевими чи нормативними показниками для того, щоб визначити, наскільки фінансовий стан фірми відрізняється від її стану конкурентів;

• аналіз тенденцій (trend analysis). При цьому поточні фінансові коефіцієнти фірми порівнюють із показниками минулого і майбутнього з тим, щоб визначити, наскільки поліпшилося чи погіршилося фінансовий стан фірми за певний час.

Після завершення аналізу фінансових звітів фінансовий менеджер фірми повинен зв’язатись із керівництвом для обговорення результатів такого аналізу, а також планів і перспектив на майбутнє [5].

Горизонтальний аналіз

Горизонтальний аналіз передбачає порівняння, базоване на вимірюванні абсолютних і відносних відхилень фінансових показників за кілька звітних періодів. Поточні величини можуть порівнюватись із попередніми або тими, що прогнозуються на майбутнє. Визначають розмір і напрям змін, а також їх тенденції. У цьому і полягає суть горизонтального аналізу (табл. 5.1).

Оскільки горизонтальний аналіз відображає тенденції зміни кожного з показників, що складають звіт, він дає змогу досить легко визначати ті напрями фінансової діяльності, що є проблемними і потребують прийняття певних рішень. У наведеному прикладі в табл. 5.1. потрібно звернути увагу на показники дебіторської заборгованості, виявити тенденції за минулий період і визначити зміни у рівні безнадійних боргів. Якщо показники виявляться незагрозливими, – не сприймати будь-яких рішень, а лише відстежувати тенденції на майбутнє. Якщо обсяги безнадійних боргів зросли, то можливо, слід переглянути умови і терміни по товарних кредитах і прийняти відповідні рішення.

Табл. 5.1.