- •Книгознавство. Самостійна робота.
- •1) Характеристика книгознавчих видань.
- •2) Книгознавство як форма суспільної свідомості.
- •3) Книгознавство як соціальний інститут.
- •4) Книгознавство як наука.
- •5) Проаналізувати українські книжкові періоди видання – «Вісник книжкової палати», «Друкатство» тощо.
- •Правила оформлення та подання авторських оригіналів статей у науково-практичний журнал "Вісник Книжкової палати"
Книгознавство. Самостійна робота.
1) Характеристика книгознавчих видань.
Книгознавство, бібліологія — комплекс суміжних, тісно пов'язаних, але відносно самостійних наукових дисциплін суспільного циклу, що вивчають книгу, процеси її створення, розповсюдження та використання, а також галузі культури та народного господарства, що виконують ці процеси.
Оскільки книгознавство носить комплексний характер, воно дуже тісно взаємодіє з іншими дисциплінами, зокрема з (бібліотекознавством) та (бібліографознавством). Тривалий час книгознавствовключало в себе ці дисципліни, однак з появою нових інформаційних технологій під час четвертої інформаційної революції (1970-ті роки) бібліотекознавство та бібліографознавство почали виділятися у самостійні наукові дисципліни.
Бібліотекознавство — це наукова дисципліна документно-комунікаційного циклу, яка теоретично відтворює бібліотеку як наукове поняття й об'єкт реальності у всіх її зв'язках і опосередкуваннях. Перша школа бібліотекознавства була створена Дьюї Мелвілом (Melvil Dewey) у Колумбійському університеті у 1887 році.
Бібліографія (грец. βιβλιον — книжка і γραφω — пишу) — галузь знання про книгу, газету або інший бібліотечний документ, завданнями якої є:
виявлення, облік, опис, систематизація і якісний аналіз творів друку;
складання різних бібліографічних посібників, які полегшують і сприяють кращому використанню друкованої продукції з науковою, практичною і виховною метою;
розробка принципів і методів бібліографування друкованих творів і організації бібліографічної роботи.
В українській науці прийнято поєднувати ці три дисципліни у єдину спеціальність «Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство».. Ця спеціальність включає такі напрямки досліджень:
Теорія та історія книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства та спеціальних книгознавчих дисциплін: кодикології, історії мистецтва книги, бібліополістики, бібліології, історії бібліотечних колекцій і зібрань, бібліотечної професіології та психології, соціології та статистики книги й бібліотечної справи.
Історія книги, бібліотечної та бібліографічної діяльності, видавничої та книготорговельної справи в Україні і у світі.
Історія та теоретико-методичні засади розвитку бібліотеки як соціального інституту, типології, класифікації бібліотек, управління бібліотечною системою в цілому.
Закономірності розвитку бібліотечно-бібліографічних процесів в умовах формування інформаційного суспільства, проблеми освоєння новітніх інформаційно-бібліографічних технологій.
Механізми формування, збереження і наукового освоєння бібліотечних і рукописних фондів.
Інноваційні технології бібліотечної та книжкової справи, прогресивні засоби організації праці.
Розвиток каталогізації і теорії бібліотечних класифікацій.
Вивчення інформаційних потреб користувачів, питання бібліографічного та бібліотечно-інформаційного обслуговування.
Інформаційна діяльність бібліотеки, структура та зміст універсальних і галузевих інформаційних потоків, формування документних інформаційних ресурсів і вивчення механізмів інформаційного спілкування.
