10) Форми книги в давнину.

Після винаходу стародавніми цивілізаціями систем запису люди почали використовувати для письма майже все, на чому можна писати — глиняні таблички, кору дерева, листи металу і т. п. Перші книги писали на листях, корі, полотні, шовку, глиняних табличках, шкірі і папірусі. Приблизно в 100 — 150 р. стали поширюватися кодекси або зброшуровані книги замість сувоїв. У Давньому Єгипті для запису, з часів Першої Династії, використовувався папірус (вид паперу, зробленого із стебел однойменної рослини). Окремі листи папірусу, для зручності зберігання, склеювалися в сувої. Ця традиція набула широкого поширення в Стародавній Греції та Давньому Римі, хоча є свідчення, що використовувалися так само деревна кора інші матеріали. Згідно з Геродотом у (Історія 5:58), фінікійці принесли писемність і папірус в Стародавній Греції близько X або IX століття до н. е.. Грецьким словом для папірусу як матеріалу для записів стало «Бібліон», а для книги — «Біблос». Від слова «Біблос» утворилося слово бібліотека , яке походить від назви фінікійського портового міста Біблос, через який папірус експортувався до Стародавній Греції.У школах, бухгалтерії і для нотаток зазвичай використовувалися воскові таблички. Вони мали перевагу багаторазового використання: віск можна було розплавити і наносити новий текст. Зв'язування таких табличок — можливий попередник сучасних книг.

11) Перший буквар наших предків.

1574 р. – видання першого букваря І. Федоровим. 40 ненумерованих листів, полоса набору 127,5 x 63 мм, друк в два кольори, тираж, ймовірно, 2000, але наразі знайдено лише один екземпляр (зберігається в бібліотеці Гарвардського університету).Цей посібник — не звичайний буквар. У ньому вміщено й важливі елементи для засвоєння особливостей граматики церковнослов'янської мови у східнослов'янській редакції, або, як її тоді називали, словеноруської мови.На першій сторінці «Букваря» подано тодішню азбуку. Очевидно, послідовність розташування літер у ній відбивала більш-менш усталену традицію, особливо щодо місця суто кириличних букв. Але завдяки І. Федорову вона міцно закріпилась і через наступні букварі й граматики дійшла до нашого часу. З відповідними змінами, зумовленими вилученням із вжитку окремих літер чи введенням нових, такий порядок літер зберігається в абетках усіх писемностей, які користуються кирилицею. Перший розділ допомагав учням засвоїти елементи дієвідмінювання. Другу частину книжки Івана Федорова складають тексти для читання та заучування напам'ять — т. зв. щоденні молитви (до яких долучено молитви Василія Великого й Манасії), які звичайно знаходимо і в «Часовниках»тощо.

12) Готичний стиль оформлення давніх книг.

Готичний стиль ( Gothique), від назви німецьких племен готів - художній стиль, переважно архітектурний, зародився в XII столітті у Франції та у пізнім середньовіччі  розповсюдився по всій Західній Європі. В рукописній книзі готичний стиль виявився перш за все в зміні характеру шрифтів, а саме: гармонійно заокруглені форми латинського шрифту змінилися загостреними, з різко вираженими подовженими підсічками. В орнаментації книжок, у мініатюрах і навіть у зображеннях, відтиснутих на оправах, з’явились у великій кількості готичні архітектурні мотиви. Щоби прискорити процес письма, а також зекономити дорогоцінний матеріал (пергамен), при переписуванні зливали дві чи три суміжні літери (ці зв’язані літери називаються лігатури) та умовно скорочували найбільш часто вживані слова (т. зв. абревіатури).