- •1. Поняття математичної моделі і математичного моделювання. Приклади математичних моделей.
- •2. Класифікація моделей за використанням математичних засобів.
- •3. Формальна класифікація моделей
- •4. Види моделювання.
- •5. Етапи комп’ютерного моделювання.
- •6. Класифікація математичних моделей.
- •7. Комп’ютерні системи моделювання.
- •8. Етапи математичного моделювання (4 етапи).
- •9. Визначення комп’ютерної моделі та її властивості.
- •10. Перехід від неперевних моделей до дискретних. Методика переходу, використовувані засоби, аппроксимація моделі.
- •11. Імітаційна модель, визначення та функції. Звязок з комп’ютерною моделлю.
- •12. Комп’ютерне моделювання. Визначення та властивості.
- •13. Пряма і зворотна задачі моделювання.
- •14. Верифікація моделі.
- •15. Основні вимоги, що висуваються до моделі процесу
- •16. Планування експерименту
- •17. Змінні в моделі (фактори та реакції), їх види.
- •18. Стратегічне планування експериментів
- •21. Класичний підхід до побудови моделей
- •22. Системний підхід при побудові моделей
- •23. Класифікація моделей за повнотою. Классификация по степени полноты модели.
- •24. Моделі білого, сірого та чорного ящиків.
- •1. Теорія подібності. Аксіома та Пі-теорема теорії подібності.
- •2. Теорія подібності. Задача про цеглину. (кирпич)
- •3. Теорія подібності. Задача про водозлив Томсона.
- •4. Теорія подібності. Задача про маятник.
- •5. Проста рекурсія.
- •6. Моделювання в реальному часі. Визначення і особливості.
- •1. Визначення та властивості графа. Складові частини графа.
- •2. Теореми теорії графів.
- •13. Алгоритми пошуку остовного дерева. Алгоритм Прима.
- •14.Алгоритм Крускала
- •15. Алгоритм Борувки
- •16. Алгоритми пошуку найкоротшого шляху. Алгоритм Дейкстри
21. Класичний підхід до побудови моделей
Класичний
підхід при побудови моделей
підхід
до вивчення взаємозв'язків між окремими
частинами моделі передбачає розгляд
їх як відображення зв'язків між окремими
підсистемами об'єкта. Такий
(класичний) підхід може бути використаний
при створенні досить простих
моделей.
Процес
синтезу моделі М на основі класичного
(індуктивного) підходу представлений
на рис. 3. Реальний об'єкт, що підлягає
моделюванню, розбивається на окремі
підсистеми, тобто вибираються вихідні
дані Д для підходів моделювання та
ставляться цілі Ц, що відображають
окремі сторони процесу моделювання.
За
окремою сукупності вихідних даних Д
ставиться мета моделювання окремої
сторони функціонування системи, на базі
цієї мети формується деяка компонента
К майбутньої моделі. Сукупність компонент
об'єднується в модель М.
Рис.
3. Процес синтезу моделі па основі
класичного підходу
Таким чином, розробка моделі М на базі класичного підходу означає підсумовування окремих компонент в єдину модель, причому кожна з компонент вирішує свої власні завдання і ізольована від інших частин моделі. Можна відзначити дві відмінні боку класичного підходу:
спостеріяається рух від приватного до загального
створювана модель утворюється шляхом підсумовування окремих її компонент і не враховується виникнення нового системного ефекту.
22. Системний підхід при побудові моделей
Системний підхід отримав застосування в системотехніці у зв'язку з необхідністю дослідження великих реальних систем, коли позначилася недостатність, а іноді помилковість прийняття будь-яких приватних рішень. На виникнення системного підходу вплинули збільшується кількість вихідних даних при розробці, необхідність врахування складних стохастичних зв'язків у системі і впливів зовнішнього середовища Є. Все це змусило дослідників вивчати складний об'єкт не ізольовано, а у взаємодії із зовнішнім середовищем, а також у сукупності з іншими системами деякої метасістеми.
Системний підхід дозволяє вирішити проблему побудови складної системи з урахуванням всіх факторів і можливостей, пропорційних їх значимості, на всіх етапах дослідження системи S і побудови моделі М.
Системний
підхід означає, що кожна система S
є інтегрованим цілим навіть тоді, коли
вона складається з окремих роз'єднаних
підсистем. Таким
чином, в основі системного підходу
лежить розгляд системи як інтегрованого
цілого, причому це розгляд при розробці
починається з головного - формулювання
мети функціонування.
23. Класифікація моделей за повнотою. Классификация по степени полноты модели.
В основе моделирования лежит теория подобия, которая утверждает, что полное подобие возможно лишь при замене одного объекта другим, точно таким же и в зависимости от степени подобия все модели разделяют на полные, неполные, приближенные.
При приближённом моделировании некоторые стороны функционирования объекта не моделируются совсем.
24. Моделі білого, сірого та чорного ящиків.
При тестировании белого ящика (англ. white-box testing, также говорят — прозрачного ящика), разработчик теста имеет доступ к исходному коду программ (см. открытое программное обеспечение) и может писать код, который связан с библиотеками тестируемого ПО. Это типично для юнит-тестирования (англ. unit testing), при котором тестируются только отдельные части системы. Оно обеспечивает то, что компоненты конструкции — работоспособны и устойчивы, до определённой степени. При тестировании белого ящика используются метрики покрытия кода.
При тестировании чёрного ящика, тестировщик имеет доступ к ПО только через те же интерфейсы (например, при интеграции приложений), что и заказчик или пользователь, либо через внешние интерфейсы, позволяющие другому компьютеру либо другому процессу подключиться к системе для тестирования. Например, тестирующий модуль может виртуально нажимать клавиши или кнопки мыши в тестируемой программе с помощью механизма взаимодействия процессов, с уверенностью в том, все ли идёт правильно, что эти события вызывают тот же отклик, что и реальные нажатия клавиш и кнопок мыши. Как правило, тестирование чёрного ящика ведётся с использованием спецификаций или иных документов, описывающих требования к системе. Как правило, в данном виде тестирования критерий покрытия складывается из покрытия структуры входных данных, покрытия требований и покрытия модели (в тестировании на основе моделей).
При тестировании серого ящика разработчик теста имеет доступ к исходному коду, но при непосредственном выполнении тестов доступ к коду, как правило, не требуется.
Блок ІІ
