83. Всеукраїнський референдум

Стаття 1. Всеукраїнський референдум як форма безпосереднього здійснення влади народом

1. Всеукраїнський референдум є вищою формою безпосереднього здійснення влади народом як носієм суверенітету України та єдиним джерелом влади в державі.

2. Всеукраїнський референдум – це форма прийняття громадянами України, які мають право голосу (далі – виборці), рішень щодо Конституції України, законів України та інших питань загальнодержавного значення у спосіб, встановлений Конституцією України та цим Законом.

 

1. Предметом всеукраїнського референдуму можуть бути будь-які питання за винятком тих, вирішення яких референдумом не допускається Конституцією України, законами України.

2. На всеукраїнський референдум можуть виноситися декілька питань з однієї проблеми.

3. За предметом всеукраїнський референдум може бути:

1) про схвалення нової редакції Конституції України, внесення змін до Конституції України, скасування, втрату чинності чи визнання нечинним закону про внесення змін до Конституції України (конституційний референдум);

2) про зміну території України (ратифікаційний референдум);

3) щодо прийняття чи скасування закону України або внесення змін до чинного закону України (законодавчий референдум);

4) з будь-якого питання за винятком тих, щодо яких референдум не допускається згідно зКонституцією України (загальний референдум).

Стаття 4. Загальні засади всеукраїнського референдуму

1. Президент України проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою, якщо його ініційовано з додержанням встановлених Конституцією та законами України вимог щодо організації і порядку проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою.

2. Результати народного волевиявлення на всеукраїнському референдумі є обов'язковими.

1. Право голосу на всеукраїнському референдумі мають громадяни України, яким на день голосування виповнилося вісімнадцять років. Громадяни України, які мають право голосу на всеукраїнському референдумі, є учасниками всеукраїнського референдуму.

Стаття 10. Таємне голосування, Стаття 11. Особисте голосування, Стаття 12. Однократність голосування, Стаття 13. Публічність і відкритість процесу референдуму.

84. Центральна ідея конституційної реформи і основні напрямки її реалізації.

Під час здійснення конституційної реформи змінюються не лише сама Конституція, а й усі правотворчі процеси. Їхній аналіз дає можливість робити висновки про інтенсивність перетворень, підсумки реформування й, головне, визначати функціональне призначення конституційних змін. Власне, порушення питання про функції конституційних реформ зумовлене їхньою складністю та унікальністю, особливою роллю, яку вони відіграють у долі держави та права. Під час конституційної реформи відбувається нове народження держави та права. Ідея народження нової державності спочатку постає в умовиводах учених, політиків, дослідників (формування нової парадигми конституціоналізму. — Д. Б.). Їхні судження не завжди логічно завершені та об'єктивно аргументовані, є такими, що не можуть бути втіленими в життя [8, с. 25]. Цей період може тривати десятиліттями й стосуватися не одного покоління людей. Характерними для нього є боротьба окремих думок і навіть ідеологій. Але він об'єктивно необхідний, бо складається з таких обов'язкових етапів:

— підготовки громадської думки до сприйняття нової державності. Впливаючи на громадську свідомість, конституційна реформа трансформує ідею в маси й тим самим поступово розширює соціальну базу майбутньої державності. Саме тут проявляється функція забезпечення переходу держави та  права до якісно нового історичного етапу  розвитку та існування, до нового суспільного ладу;

— теоретичного оформлення створення нової державності: саме в умовах конституційної реформи формується науково-теоретична платформа перетворювальних процесів, що поступово пояснює модель майбутньої державності. При цьому для апробації  можуть пропонуватися різні варіанти моделі державності як загалом, так і її фрагментів у вигляді окремих інститутів. Тут, на нашу думку, проявляється функція теоретичного оформлення ідеї створення нової державності.