67. Припинення громадянства України

Громадянство України припиняється:

1) внаслідок виходу з громадянства України;

2) внаслідок втрати громадянства України;

3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України. Вихід з громадянства України (репатріація) допускається, якщо

особа набула громадянство іншої держави або отримала документ, виданий уповноваженими органами іншої держави, про те, що громадянин України набуде її громадянство, якщо вийде з громадянства України. Громадянин України, який постійно проживає на території України або за кордоном, може вийти з громадянства України за його клопотанням. Крім того, за клопотанням одного з батьків разом із батьками з громадянства України може вийти і дитина. Якщо дитина усиновлена, то за клопотанням одного з усиновителів дитина може вийти з громадянства України. Вихід дітей віком від 14 до 18 років з громадянства України може відбуватися лише за їхньою згодою (ст. 16 Закону України "Про громадянство України").

Датою припинення громадянства України є дата видання відповідного Указу Президента України.

Вихід з громадянства України не допускається, якщо:

* особу, яка клопоче про вихід з громадянства України, притягнуто як обвинувачену в кримінальній справі;

* стосовно особи в Україні є обвинувальний вирок суду, що набрав чинності і підлягає виконанню.

Втрата громадянства може здійснюватися у трьох формах:

а) автоматична втрата громадянства держави відбувається за умови набуття громадянства іншої держави. Наприклад, така система діє у США, громадянин цієї держави автоматично втрачає громадянство за умови натуралізації до іншої держави;

б) вихід з громадянства означає втрату громадянства на основі правозастосовного акта уповноваженого органу держави, який приймається за поданою заявою зацікавленої особи. Проте законодавство може встановити обмеження щодо виходу з громадянства, зокрема за несплату податків, наявність інших майнових зобов'язань. "Закон про громадянство Української Держави", підписаний гетьманом П. Скоропадським 2 липня 1918 року, визначав, що заяву про зречення громадянства держави можна було подати до уповноважених органів не раніше як після трьох років перебування у ньому;

в) позбавлення громадянства здійснюється не з власної волі особи, а з ініціативи компетентних органів державної влади. Підставою для прийняття такого рішення могло бути завдання шкоди престижу держави чи державній безпеці, нехтування високим званням громадянина держави та ін. У період існування радянської влади багатьох дисидентів на основі цієї норми було позбавлено громадянства СРСР. Конституція СРСР 1977 року визначила, що лише Президія Верховної Ради СРСР спеціальним указом могла як позбавляти громадянства СРСР, так і приймати до громадянства СРСР.

Підстави втрати громадянства України

1. Добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття. Стаття 20 Закону України "Про громадянство України" визначає, що громадянин України, який подав заяву про вихід з громадянства України або щодо якого оформляється втрата громадянства, до видання Указу Президента України про припинення громадянства України користується всіма правами і несе всі обов'язки громадянина України.

2. Добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов'язком чи альтернативною (невійськовою) службою. Разом з тим, така норма права не застосовується, якщо громадянин України стане особою без громадянства.

3. Набуття особою громадянства України внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів.