6. Правовий статус біженців в Україні

Біженець - особа, яка не є громадянином України і стала жертвою переслідування по ознаках раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), приналежності до певної соціальної групи або політичних переконань.

Статус біженця не надається особі, яка: вчинила злочин проти світу, військовий злочин або злочин проти людства і людяності, до прибуття до України була визнана біженцем і отримала притулок в іншій країні. Статус біженця надається на період дії обставин, які заважають біженцю повернутися в свою країну. Посвідчення біженця видається строком на один рік і підлягає щорічній перереєстрації.

Особа, що отримала статус біженця, має право на: пересування, вільний вибір місця проживання, вільний виїзд за межі України, за винятком випадків, встановлених законом; роботу і підприємницьку діяльність; охорону здоров'я і відпочинок; а також інші права. Закон встановлює, що особи, яким наданий статус біженця в Україні, є іноземцями і особами без громадянства, які знаходяться на території України на законних підставах. Вони користуються тими ж правами і свободами, несуть ті ж обов'язки, що і громадяни України, окрім випадків, встановлених Конституцією України, законами і міжнародними договорами України.

До обов'язків біженців відносяться: обов'язок дотримувати положення Конституції і закони України, ухвали і розпорядження органів державної влади і місцевого самоврядування, виконувати законні вимоги посадовців.

Законодавством України забороняється висилка біженця або його примусове повернення в державу, з якої він прибув і де його життю або свободі загрожує небезпека.

6. Акти Кабінету Міністрів України

Акти Кабінету Міністрів нормативного характеру видаються у формі постанов. Постанови Кабінету Міністрів видаються з питань:

а) затвердження положення, статуту, порядку, регламенту, правил, методики та в інших випадках, коли суспільні відносини потребують нормативно-правового врегулювання;

б) затвердження, прийняття міжнародного договору або приєднання до нього.

Акти Кабінету Міністрів з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень. Розпорядження Кабінету Міністрів видаються з питань:

а) схвалення програми, плану заходів, концепції, стратегії, основних напрямів реалізації державної політики та інших програмних документів концептуального характеру, концепції державної цільової програми та закону, директив, урядової заяви, листа, звернення, декларації, меморандуму тощо;

б) утворення та затвердження складу консультативних, дорадчих, інших допоміжних органів і робочих груп;

в) виділення коштів резервного фонду державного бюджету;

г) делегування повноважень Кабінету Міністрів центральним та місцевим органам виконавчої влади;

д) передачі майна;

е) кадрових та інших питань організаційно-розпорядчого характеру.

Акти Кабінету Міністрів набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання чинності не встановлено в таких актах. Датою видання акта є дата його прийняття на засіданні Кабінету Міністрів. Постанови Кабінету Міністрів, що стосуються прав і обов'язків громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування.