6. Система органів державної влади в Україні

Органи державної влади утворюють певну систему, яка характеризується функціональною та організаційною єдністю. Єдність системи органів державної влади обумовлена їхніми соціальним призначенням і метою діяльності.

Органи законодавчої влади. Згідно зі ст. 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Законодавча влада може здійснюватися народом України не тільки через своїх представників у Верховній Раді, а й безпосередньо - всеукраїнським референдумом.

Органи виконавчої влади утворюються для здійснення виконавчої та розпорядчої діяльності з керівництва господарською, соціально-культурною та адміністративно-політичною сферами життя суспільства . До системи органів виконавчої влади Конституція України відносить насамперед Кабінет Міністрів України - вищий орган у цій системі. Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу інших органів виконавчої влади: а) центральних- міністерства, державних комітетів (державних служб) і центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом; б) місцевих - місцевих державних адміністрацій, місцевих органів міністерств, державних комітетів та інших центральних органів виконавчої влади.

Органи судової влади- здійснюють судову владу шляхом конституційного, цивільного, кримінального та адміністративного судочинства. Специфічними рисами органів судової влади є те, що вони: провадять особливу юрисдикційну діяльність -правосуддя. Суди - це завжди колегіальні органи.

Особливе місце в системі органів державної влади України посідає Президент України.Конституція України безпосередньо не відносить Президента України до якоїсь певної гілки влади (законодавчої, виконавчої чи судової) і закріплює його статус як глави держави, що дає можливість зробити висновок про особливий характер президентської влади як специфічної самостійної гілки влади 

6. Роль Конституційного Суду України в конституційному процесі

Вплив Конституційного Суду на законодавчий процес випли­ває із його повноважень. Так, до повноважень Конституційного Суду відноситься розгляд питань про відповідність Конституції міжнарод­них договорів, що підготовлені для укладення і вносяться до Вер­ховної Ради для надання згоди на їх обов'язковість, а також аналіз чинних міжнародних договорів щодо їх конституційності. При цьо­му Конституційний Суд дає висновки, а не приймає рішення, а вис­новок не є остаточним актом. Він є просто авторитетною точкою зору, яку приймуть до уваги державні органи законодавчої чи вико­навчої влади, приймаючи необхідне рішення.

У випадку, коли міжнародний договір вноситься до Верховної Ради для надання згоди на його обов'язковість, Конституційний Суд надає попередні висновки щодо проекту майбутнього правового акту, який змінить правове поле не лише нашої держави, а держави-парт-нера. У цьому випадку Конституційний Суд виконує роль найвищо­го правового експерта і попереджає, наскільки під загрозою можуть бути основні положення Конституції після підписання договору.

Основним завданням Конституційного Суду є встановлення відповідності законів та інших правових актів Конституції, тобто вирішення питання їх конституційності. Мета діяльності Конститу­ційного Суду у цій сфері полягає в тому, щоб своєчасно виявити і вказати законодавцям про порушення в законах принципів, проголо­шених у Конституції щодо прав і свобод громадян. Саме цим забез­печується верховенство Конституції, усувається можливість обійти вимоги Конституції. А головне, такі дії Конституційного Суду спри­яють попередженню зловживань виконавчою владою, яка випускає підзаконні акти.

Конституційний Суд вирішує також питання відповідності Конституції актів Президента України та Кабінету міністрів. Конституційний Суд України є установою, яка має право офіц­ійного тлумачення Конституції і законів України. У цьому випадку Конституційний Суд створює необхідні умови для точного виконан­ня законів.

При активній діяльності Конституційного Суду він може сут­тєво вплинути на законотворчу діяльність Верховної Ради України.