- •Лекції 24. Канали передачі телефонних та факсимільних повідомлень Канали передачі телефонних повідомлень
- •Канали передачі факсимільних повідомлень
- •Розгортуючі пристрої
- •Способи запису на прийомній стороні
- •Синхронізація та фазування факсів
- •Способи синхронізації
- •Способи фазування
- •Канали зв’язку для передачі факсимільних повідомлень
- •Лекції 25. Канали передачі телевізійних, відеотелефонних і телеграфних повідомлень Канали передачі телевізійних сигналів
- •Передача та прийом сигналів телевізійного мовлення
- •Канали відеотелефонного зв’язку
- •Структурна схема відеофонного зв’язку
- •Канали передачі телеграфних повідомлень
- •Різновиди лазерів. Світлодіоди
- •Порівняння лазерів та світлодіодів
- •Лазерні системи зв’язку
- •Принципи модуляції в оптичних лініях зв’язку
- •Гармонічні види модуляції
- •Імпульсні види модуляції
- •Цифрові методи модуляції
- •Лекції 27. Принципи фізики проходження сигналу в оптоволокні. Завади. Світлоприймачі. Принципи фізики проходження сигналу в оптоволокні Процеси в плоскому оптичному хвилеводі
- •Ослаблення світла у різних середовищах
- •Завади в оптоволоконній лінії зв’язку
- •Захист оптичних трактів від взаємних завад
- •Світлоприймачі
- •Фотоелементи
- •Фоторезистори
- •Фотодіоди
- •Переваги та недоліки волоконно-оптичних ліній зв’язку
- •Перспективи застосування волоконно-оптичних ліній зв’язку
Лекції 27. Принципи фізики проходження сигналу в оптоволокні. Завади. Світлоприймачі. Принципи фізики проходження сигналу в оптоволокні Процеси в плоскому оптичному хвилеводі
Базовим елементом інтегральної оптики є оптичний плоский хвилевід, що являє собою тонкий діелектричний шар з показником заломлення nx, що нанесений на підкладки із заломленням nn (nn < nx). Поверх хвилеводного шару нанесене покриття з показником заломлення n0 (n0 < nn). Зазвичай виконується така умова:
nx > nn > n0
Обов’язкові вимоги до хвилеводу:
1. оптична прозорість в даному спектральному діапазоні;
2. досконалість поверхонь поділу структури.
В залежності від співвідношення показників заломлення nx, nn, n0, а також від кута падіння світлової хвилі на межі поділу, хвиля може або каналізуватися в хвилеводному шарі (спрямована хвиля, хвилеводні моди), або виходити на підкладку чи шар покриття, випромінюючи радіаційні моди. Мода це – тип електромагнітної хвилі.
Різні типи мод в багатошаровій структурі при nх>nп>n0
1 – перша мода, 2 – мода підкладки.
,
n=1,
.
Оскільки nх>nп>n0, то при достатньо великих кутах x (малих t) спостерігається явище повного внутрішнього відбивання, яке полягає в тому, що заломлення світла на верхній і нижній межі хвилеводу не відбувається і вся енергія переноситься з відбитою хвилею, повертаючись в більш оптично щільне середовище.
,
,
.
Критичний кут падіння, більше якого відбувається повне внутрішнє відбивання, залежить від співвідношення показників заломлення матеріалів по обидва боки від поверхні поділу.
– на
підкладці,
– на
шарі покриття.
Оптичний хвилевод дозволяє значно зменшити втрати енергії при її передачі на великі відстані, а також передавати світло по криволінійним траєкторіям.
Ослаблення світла у різних середовищах
Ослаблення світлового потоку при проходженні через речовину пояснюється в першу чергу поглинанням світла. Для монохроматичних хвиль справедливий закон Бугера (одержаний експериментальним шляхом):
,
який пов’язує інтенсивність світла I на виході з шару речовини товщиною l з інтенсивністю світла, що ввійшло в речовину, та товщиною шару l. - деяка константа, що залежить від речовини, її розмірність – [1/м].
Проте експериментальні дані показують, що ослаблення світла у речовині залежить і від його довжини хвилі (або частоти). Так, для кварцевого скла, котре використовується у волоконно-оптичних лініях зв’язку, максимуми поглинання спостерігаються значеннях довжини хвилі =0,95; 1,24 та 1,39 мкм. Затухання нижче 1 дБ/км може бути отримане лише у так званих вікнах прозорості (=0,8; 1,2; 1,3 та 1,55 мкм).
В реальних волоконно-оптичних лініях зв’язку втрати можуть спричинятися також недостатньою чистотою скла, непостійністю товщини волокна та щільності матеріалу, згинами, роз’ємними чи нероз’ємними з’єднаннями.
Завади в оптоволоконній лінії зв’язку
Завади в оптоволоконній лінії зв’язку можуть спричинятись дією зовнішніх чинників (наприклад, шумом приймача) та внутрішніми явищами у оптичному кабелі.
Взаємні впливи між оптичними волокнами (світловодами) виникають через такі явища:
вплив регулярного електромагнітного поля випромінювання сусідніх оптичних волокон;
відбиванням світлових сигналів від неоднорідностей у волокні та випроміненням відбитих хвиль у навколишній простір;
мікро- та макрозгинами оптичних волокон, які також викликають випромінювання електромагнітних хвиль;
випромінюванням енергії сигналів у місцях зрощення оптичних волокон, їх комутації, розгалуження та фільтрації;
релеєвським розсіюванням в оптичних волокнах.
На відміну від звичайних ліній зв’язку взаємні впливи між волокнами оптичного кабелю практично не залежать від спектру інформаційних сигналів, а визначаються конструкцією кабелю та волокна, а також параметрами джерела випромінювання. Найбільші впливи між оптичними волокнами мають місце в оптичних кабелях з великим числом волокон, їх щільним розташуванням та малою товщиною оболонок і захисних покривів, а також у системах передачі, в яких використовуються світлодіоди, оскільки їх частота випромінювання в 15...20 разів ширша, ніж у напівпровідникових лазерів.
Нерегулярні зв’язки між світловодами оптичного кабелю виникають в основному внаслідок розсіяння на молекулярних неоднорідностях (розсіяння Релея), нерегулярностях межі між сердечником та оболонкою і на мікрозгинах. Ці поля є основною причиною виникнення взаємних завад. Розсіяння Релея приблизно однаково властиве для всіх мод випромінювання, а мікрозгини та мікронеоднорідності призводять переважно до випромінювання мод з вищими граничними частотами і водночас створюють зв’язки між усіми направляючими модами.
