Синхронізація та фазування факсів

Синхронність – рівність швидкостей обертання передаючого та прийомного барабанів.

Синфазність – однакове положення розгортуючих елементів.

При порушенні синхронності зображення виходить перекошеним, а при порушенні синфазності початки рядків копії та оригіналу не співпадають.

Способи синхронізації

Автономна синхронізація

На прийомній та передаючій сторонах встановлюють високостабільні кварцеві генератори, які живлять двигуни, що обертають барабани. Недолік – якщо документ великий, то може накопичуватись похибка, оскільки частоти генераторів не є абсолютно рівними.

Примусова синхронізація

Застосовується для синхронізації факсимільних апаратів, що живляться від однієї енергомережі. Оскільки струм та напруга у мережі мають однакову фазу, то синхронізація здійснюється автоматично. Цей спосіб може застосовуватись в межах одного міста, підприємства, заводу.

Автономно-примусова синхронізація

Паралельно з сигналами зображення від передаючого апарату до прийомного передаються сигнали синхронізації. На прийомному боці їх виділяють і використовують для живлення двигуна барабана. Даний спосіб використовується досить часто, незважаючи на те, що швидкість передачі відеосигналів знижується. Це відбувається через введення каналу синхронізації за рахунок звуження каналу передачі зображення.

Способи фазування

Автоматичне фазування

Від передаючого апарату до приймального передаються імпульси фазування, по яким приймальний апарат починає працювати.

Напівавтоматичне фазування

При надходженні сигналу від передавача приймальний апарат вмикається вручну, подальше фазування здійснюється автоматично.

Ручне фазування

На початку передачі оператори на приймальнй і передаючій сторонах одночасно вмикають апарати (не використовується).

Канали зв’язку для передачі факсимільних повідомлень

Для факсимільного зв’язку використовуються канали ТЧ, первинні та вторинні групові тракти багатоканальних систем передачі, магістральні телефонні радіоканали в короткохвильовому діапазоні частот. Швидкість передачі залежить в основному від смуги пропускання каналу. По звичайному телефонному каналу 1 сторінка передається приблизно за 10 секунд.

Лекції 25. Канали передачі телевізійних, відеотелефонних і телеграфних повідомлень Канали передачі телевізійних сигналів

При телевізійному мовленні може передаватись як нерухоме, так і рухоме зображення. Тому, крім рядкової, вводять кадрову розгортку.

Максимальна частота телевізійного (ТВ) сигналу визначається характером зображення, що передається, діаметром та швидкістю руху світлової плями розгортуючого пристрою. Смуга частот чорно-білого ТВ сигналу займає діапазон від 50 Гц до 6 МГц, динамічний діапазон – 26 – 30,5 дБ. Повний кольоровий сигнал включає чорно-білий ТВ сигнал та сигнал кольоровості. Останній складається з сигналів, що передають кольорову інформацію, та сигналів кольорової синхронізації.

Передача та прийом сигналів телевізійного мовлення

Розгортку зображення на передаючій стороні здійснюють за допомогою спеціального пристрою – іконоскопа, що має слюдяний екран, вкритий крупинками срібла (мозаїкою), на який проектується зображення. При потраплянні світла на екран на ньому виникає потенціальний рельєф, котрий зчитується електронним променем. Коли промінь проходить по мозаїці, відбувається розрядження крупинок срібла, внаслідок чого виникає струм, зміна якого відповідає зміні білих, чорних та напівтонових полів у зображенні, яке передають.

Для прийому сигналів телевізійного мовлення в телеприймачі використовують електронно-променеву трубку (кінескоп). При потраплянні електронного променя, котрий змінює свою інтенсивність під впливом сигналу, що надходять, на екран окремі ділянки його флюоресцентної поверхні починають світитися. Таким чином, виникає рухоме зображення.

Крім сигналів зображення, передають сигнали синхронізації для визначення початку кожного рядка і кожного напівкадру, а також сигнали звукового супроводу зі спектром частот 40 – 15 000 Гц та динамічним діапазоном 50 – 60 дБ.

Кінцеве обладнання ТВ каналу

ФНЧ – фільтр нижніх частот;

СФ – смуговий фільтр;

ФФ – формуючий фільтр;

М – модулятор;

ДМ – демодулятор;

ВП – відеопідсилювач;

ВПС – відновлювач постійної складової;

ППС – пристрій попереднього спотворення;

КПС – контур послідовних спотворень;

КК – коректуючий контур;

ГК – гармонічний коректор;

М_С – модулятор сигналів звукового супроводу;

ДМ_С – демодулятор сигналів звукового супроводу;