5 ОХОРОНА ПРАЦІ, ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ ТА ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВЩА

5.1 Гігієна праці та виробнича санітарія

5.1.1 Виробнича санітарія

Відповідно до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», санітарне благополуччя досягається такими основними заходами:

- гігієнічною регламентацією та державною реєстрацією небезпечних факторів навколишнього та виробничого середовища;

- державною санітарно - гігієнічною експертизою проектів, технологічних регламентів, інвестиційних програм та діючих об'єктів і обумовлених ними небезпечних факторів на відповідність вимогам санітарних норм;

- включенням вимог безпеки для здоров'я та життя в державні стандарти та інших нормативно-технічну документацію;

- ліцензуванням видів діяльності, пов'язаних з потенційною небезпекою для здоров'я людей;,

- пред'явленням гігієнічно обґрунтованих вимог до проектування, будівництва, розробки виготовлення та використання нових засобів виробництва та технології; до житлових та виробничих приміщень, територій діючих засобів виробництва та технологій.

У системі заходів із забезпечення безпеки праці важливе місце займають заходи щодо попереджувального і поточного санітарного нагляду.

На етапі попереджувального санітарного нагляду можна досягти значного покращення умов праці її безпеки шляхом заборони виробництва і впровадження в народне господарство високотоксичних речовин та матеріалів, недосконалого з гігієнічних та ергономічних точок зору обладнання та технологічних процесів, впровадження найбільш досконалих процесів, виробничого устаткування, засобів захисту.

Створення оптимальних метеорологічних умов у виробничих приміщеннях є складною задачею, вирішити яку можна наступними заходами та засобами:

- удосконалення технологічних процесів та устаткування. Впровадження нових технологій та обладнання, які не пов'язані з необхідністю проведення робіт в умовах інтенсивного нагріву дасть можливість зменшити виділення тепла у виробничі приміщення.

- раціональне розміщення технологічного устаткування. Основні джерела теплоти бажано розміщувати безпосередньо під аераційним ліхтарем, біля зовнішніх стін будівлі і в один ряд на такій відстані один від одного, щоб теплові потоки від них не перехрещувались на робочих місцях. Для охолодження гарячих виробів необхідно передбачити окремі приміщення. Для робітників, що працюють на відкритому повітрі зимою, обладнують приміщення для зігрівання, в яких температуру підтримують дещо вищою за комфортну.

Для створення нормальних умов виробничої діяльності необхідно забезпечити не лише комфортні метеорологічні умови, а необхідну чистоту повітря.

Внаслідок виробничої діяльності у повітряне середовище приміщень можуть надходити різноманітні шкідливі речовини, що використовуються в технологічних процесах. Шкідливими вважаються речовини, що при контакті з організмом людини за умов по рушення вимог безпеки можуть призвести до виробничої травми, професійного захворювання або розладів у стані здоров'я, що визначаються сучасними методами як у процесі праці, так і у віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь.

Через дихальні шляхи потрапляють пари, газо - та пилоподібні речовини, через шкіру переважно рідкі речовини. Через шлунково-кишкові шляхи потрапляють речовини під час ковтання, або при внесенні їх в рот забрудненими руками.

Шкідливі речовини, що потрапили тим, чи іншим шляхом в організм можуть викликати отруєння (гострі чи хронічні). Ступінь отруєння залежить від токсичності речовини, її кількості, часу дії. Шляху проникнення, метеорологічних умов, індивідуальних особливостей.

Загальні заходи та засоби попередження забруднення повітряного середовища на виробництві та захисту працюючих включають:

• влучення шкідливих речовин в технологічних процесах, заміна шкідливих речовин менш шкідливими в т.п.

- удосконалення технологічних процесів та устаткування (застосування замкнутих технологічних циклів, неперервних технологічних процесів, мокрих способів переробки пиломатеріалів тощо);

- контроль за вмістом шкідливих речовин в по­вітрі робочої зони;

Природна та штучна вентиляція повинні відповідати наступним санітарно-гігієнічним вимогам:

- створювати в робочій зоні приміщень нормовані метеорологічні умови праці (температуру, вологість і швидкість руху повітря);

- повністю усувати з приміщень шкідливі гази, пари, пил та аерозолі або розчиняти їх до гранично допустимих концентрацій, і т.д.

5.1.2 Освітлення

Якщо об'єкт проектування знаходиться на відкритому повітрі, йому домінує природне освітлення.

Природному освітленню властиві такі недоліки: воно непостійне в різні періоди доби та року, в різну погоду; нерівномірно розподіляється по площі об'єкта проектування.

А якщо наш об’єкт знаходиться у виробничих цехах, то освітлюється лампами денного освітлення.

Для створення сприятливих умов зорової роботи, які б включали швидку втомленість очей, якість праці та якість продукції, виробниче освітлення повинне відповідати таким нормам:

• Створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру здорової роботи;

• Забезпечити достатнє та рівномірне і постійність рівня освітлення у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої пере-адоптації органів зору;

• Не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней;

• Повинне бути доступним для розміщення всіх деталей;

• Не створювати небезпечних та шкідливих факторів;

• Повинно бути надійним та простим в експлуатації.

Розрахунок штучного освітлення виробничого приміщення полягає у визначенні загального світлового потоку, виборі типу ламп і світильників та визначення їх кількості.

Визначаємо необхідний для штучного освітлення дільниці

Дефектоскопічного контролю загальний світловий потік F_заг,лм:

F_заг. = (5.1)

де Е - норма освітленості, лм.

При освітленості лампами накалювання приймається Е = 200 лк, при люмінесцентному освітленні Е = 400 лм.

Приймаємо Е = 400 лм

К- коефіцієнт запасу освітленості.

Приймається К = 1,4 - 1,5 для люмінесцентних ламп,

К = 1,2 - 1,3 для ламп розжарювання, але за умови, що світильники очищають не рідше двох разів на рік.

Приймаємо К= 1,45

S - освітлююча площа приміщення, м²

S = 30м²

Z – коефіцієнт нерівномірності освітлення, Z = 1,1 -1,2

Приймаємо Z=1,1

- коефіцієнт використання світлового потоку, = 0,5 - 0,7

Приймаємо = 0,6

- коефіцієнт затінення, V = 0,8 - 0,9

Приймаємо V = 0,85

F_заг. = =37592 лм

Розрахувавши Fзаг, з таблиці 5.1 вибираємо тип лампи з відповідними характеристиками. З таблиці 5.2 вибираємо тип світильника з відповідними характеристиками.

Таблиця 5.1 - Люмінесцентні лампи

Тип лампи	Потужність	Напруга на лампі,	Світловий потік на лампі, лм	Діаметр Колби, мм	Довжина лампи, мм
	Вт	В
ЛДЦ40			1320
ЛД40			1960
ЛХБ40	40	108	2200	38	121,4
ЛБ40			2480
ЛТБ40			2200

Таблиця 5.2 - Тип світильника

Тип	Найменування	Кількість та	Використання
освітлювача		Потужність ламп
ВОД	Вбудований дифузний верхнього обслуговування, зі складом	2x40	Пиловолого-захисний

З таблиці 5.1 обираємо тип лампи ЛБ40 з потужністю 40 Вт та світловим потоком на лампі 2480 лм.

Визначаємо утворюючий світильником світловий потік Fев, лм:

F_св= п_л· F_л (5.2)

де п_л – число ламп світильника

F_n – світовий потік, що цтворюється однією лампою.

F_св= 2 · 2480= 4960 лм

Обчислюємо кількість світильників n_св, шт.

n_св =

n_св = =

Округляємо отримане число до найближчого цілого. Розташовуємо світильники рядами, паралельно довгій стороні приміщення, віконним світловим прорізам або іншому засобові.