1.3.Можливість розвитку пам’яті

Функціонування мозку та підвищення рівня пам’яті завжди було і залишається актуальним питанням. Більшість дослідників вважають, що рівень пам’яті людини залежить від характеру його діяльності. [5] Такими дослідженнями займалася, наприклад, професор Казанського університету Е.Д. Хомська. Вона досліджувала взаємозв’язок нейропсихології та рівня шкільних досягнень учнів. [11] На сьогодні існує багато методик розвитку пам’яті , які основані на виконанні певних механічних дій або розумових операцій. [14, 18] Автори таких технік не дають достатніх пояснень щодо механізму цих дій, але спираються на позитивний результат при застосуванні методик, хоча здебільшого рекомендують їх , як спосіб покращити певний тип пам’яті. [19, 20] Одним із прикладів можна вважати створену на початку 1990 років американським психологом Гейлом Деннисоном на основі нейрогімнастики, розробленої раніше, програму «Гімнастика мозку». Ця програма направлена на активацію механізмів роботи мозку через фізичні рухи тіла. Наробки з цього напрямку виділилися в окреме вчення - кінезіологію. [20]

Аналізуючи існуючі на сьогодні альтернативні теорії Карла Прибрама про природу пам’яті та Вернона Маунткастла щодо механізму роботи нейронів, як єдиної системи за єдиним алгоритмом, можна зробити припущення, що можливо розвивати будь-які типи пам’яті одночасно та взагалі поставити під сумнів існування класифікації пам’яті за способом запам’ятовування.

РОЗДІЛ 2

Технологія дослідницької роботи

Об’єкт дослідження: учні 10 класу загальноосвітньої школи (група дослідження – 21 учень)

Предмет дослідження: механізм функціонування нервової тканини мозку на прикладі процесу запам’ятовування

Гіпотеза : якщо теорія про здатність кожної клітини мозку утримувати інформацію, тобто до запам’ятовування всякої інформації правильна, то розвиток будь-якого з видів пам’яті підвищує її загальний об’єм, швидкість відновлення інформації.

Методи: дослідження проведено протягом шести місяців. Проаналізовано результати дослідження розвитку різних видів пам’яті. Методика дослідження базується на початковому визначенні переважаючого типу та рівня пам’яті учнів методом запам’ятовування слів та груп слів за допомогою різних аналізаторів. [21, 22, стор. 22-28] Подальшим кроком дослідження була поступова робота над розвитком різних типів пам’яті за спеціально підібраними методиками. Подальший аналіз і співвідношення початкового та підсумкового об’єму пам’яті дало змогу зробити висновки про механізм запам’ятовування. Таке покрокове дослідження дає змогу досить точно відстежити взаємний вплив розвитку різних видів пам’яті.

В попередньому огляді вітчизняного та зарубіжного досвіду з проблеми використано інформацію з різних джерел: книги та посібники з анатомії людини, нейрофізіології, статті та монографії дослідників, довідковий матеріал, періодичні фахові видання, електронні ресурси.

Простеження співіснування різних видів пам’яті дозволило зробити висновок про правильність досліджуваних теорій .

РОЗДІЛ 3

Експериментальна частина