Розділ іі. Емпіричне вивчення мотивації вибору майбутньої професії у студентів.

2.1. Огляд методик діагностики мотивації вибору професії. Для виявлення мотивів і факторів вибору професії молоддю проведено аналіз технік і методик, спрямованих на вивчення мотиваційної сфери і особливостей системи ціннісних орієнтацій особистості. Досить розповсюдженими є методики, які виявляють мотиваційну спрямованість особистості – на успіх і досягнення і уникнення невдач. Методика “Мотивація до успіху” Т. Елерса оцінює силу прагнення до досягнення цілі, до успіху. Текс опитувальника включає 41 питання, чим більше балів набере опитуваний, згідно до ключа опитувальника, тим більш виражена в нього мотивація до успіху. Інша методика цього ж автора “Мотивація уникнення невдач”, яка дає змогу оцінити рівень мотивації до уникнення невдач. Загальна Методика “Мотивація успіху та боязкість невдачі” А.А. Реана спрямована на діагностику мотивації на успіх і на уникнення невдачі. Методика “Імпульсивність” дозволяє визначити тенденції людини до прийняття рішень. Згідно до цієї методики можна вияснити, чи досить обдумані рішення приймає людина, чи прийняття рішень не достатньо вмотивовані і носять імпульсивний, необдуманий характер. Досить змістовною є “Методика діагностики соціально-психологічних настанов особистості в мотиваційно-потребовій сфері” О.Ф. Потьомкіною. Методика складається з двох блоків. Перший блок виявляє соціально-психологічні настанови, спрямовані на “альтруїзм-егоїзм”, “процес – результат” і дозволяє виявити ступінь виразності соціально - психологічних настанов. Другий блок виявляє психологічні настанови, спрямовані на “свободу-владу”, “працю-гроші”. Підсумок робиться згідно наданого “ключа”. Методика “Ціннісні орієнтації” М. Рокича - одна з найбільш розповсюджених методик, яка основана на прямому ранжируванні переліку цінностей. М. Рокич виділяє два класи цінностей: термінальні – переконливість у тому, що якась остаточна ціль індивідуального існування варта того, щоб до неї прагнути; інструментальні – переконливість у тому, що якійсь образ дій, поведінки чи властивість особистості є найкращим у будь-якій ситуації [5,c.80]. На сучасному етапі широкого розповсюдження набувають новітні методики мотивації. Серед таких методик, можна назвати “Тест індивідуальної мотивації (ТІМ), яка розроблена спеціалістами Центру тестування і розвитку “Гуманітарні технології” під керівництвом А.Г. Шмельова. Тест складається з 10 шкал: Мотивація зберігання – мотивація досягнення; Внутрішня мотивація-зовнішня мотивація; Покликання і інтерес; Визначеність; Здоров’я та комфорт; Творчість та незалежність Гроші; Взаємовідношення; Подолання та ріст; Престиж. За відповідями на питання за блоками, можливо встановити рівень за кожною шкалою, а також виявити за 8 шкалами середнє значення мотивації, спрямованої на трудову діяльність [21,c.603].

2.2.Емпіричне дослідження мотивації вибору професії

Для дослідження було обрано 3 методики, а саме: 1) Методика діагностики особистості на мотивацію до успіху Т. Елерса - особистісний опитувальник (див. Додаток А). Він призначений для діагностики, виділеної Хекхаузеном, мотиваційної спрямованості особистості на досягнення успіху. Стимульний матеріал являє собою сорок одне твердження, на які випробуваному необхідно дати один з двох варіантів відповідей «так» чи «ні». Тест належить до моношкальних методик. Ступінь вираженості мотивації до успіху оцінюється кількістю балів, що збігаються з ключем. Ключ: по одному балу нараховується за відповіді «так» на наступні питання: 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 14, 15, 16, 17, 21, 22, 25, 26, 27, 28, 29 , 30, 32, 37, 41. Також нараховується по одному балу за відповіді «ні» на запитання: 6, 19, 18, 20, 24, 31, 36, 38,39. Відповіді на питання 1,11, 12,19, 28, 33, 34, 35,40 не враховуються. Далі підраховується сума набраних балів. Аналіз результату:

- Від 1 до 10 балів: низька мотивація до успіху;

- Від 11 до 16 балів: середній рівень мотивації;

- Від 17 до 20 балів: помірковано високий рівень мотивації;

- Понад 21 бали: занадто високий рівень мотивації до успіху.

2) Методика діагностики особистості на мотивацію до запобігання невдач Т. Елерса призначена для діагностики, виділеної Хекхаузеном, мотиваційної спрямованості особистості на уникнення невдач. Стимульний матеріал являє собою список слів з тридцяти рядків, по три слова в кожному рядку (див. Додаток Б). У кожному рядку випробуваному необхідно вибрати тільки одне із трьох слів, яке найбільш точно його характеризує. Тест належить до моношкальних методик.

Результати та інтерпретація тесту: ви отримуєте по одному балу за наступні вибори, наведені в ключі. Перша цифра перед межею означає номер рядка, друга цифра після риси - номер стовпця, в якому потрібне слово. Інші вибори балів не отримують.

Бали нараховуються за наступні вибори:

1/2; 2/1; 2/2; 3/1; 3/3; 4/3; 5/2; 6/3; 7/2; 7/3; 8/3; 9/1, 9/2; 10/2; 11/1; 11/2; 12/1; 12/3; 13/2; 13/3; 14/1; 15/1; 16/2; 16/3; 17/3; 18/1; 19/1; 19/2; 20/1; 20/2; 21/1; 22/1; 23/1; 23/3; 24/1; 24/2; 25/1; 26/2; 27/3; 28/1; 28/2; 29/1; 29/3; 30/2.

Чим більша сума балів, тим вище прагнення до уникнення невдач, до захисту.

- 2-10 балів - низький рівень мотивації до уникнення невдач,

- 11-15 балів - середній рівень мотивації,

- 16-20 балів - високий рівень

- понад 20 балів - дуже високий рівень

3) Методика діагностики учбової мотивації студентів (А.А.Реан, В.А.Якунин, модифікація Н.Ц.Бадмаевой) яка призначена для узагальнення мотивів особистості (див. Додаток В). Учбова діяльність полімотивована, тому що активність студентів має різні джерела, отже, для нашого дослідження важливо визначити структуру мотивації учбової діяльності, з метою ефективного формування прогностичних умінь майбутніх практичних психологів. Розподіл відповідей за відповідними групами мотивів допоможе визначити схильність студентів до новаторства, прагнення до оволодіння уміннями, пошуку більш ефективних методів рішення задач (в тому числі прогностичних), формування великомасштабних цілей, довгострокових прогнозів, перевагу завдань, які охоплюють більший період часу та вимагають планування та прогнозування, процесу прийняття рішення. В даному опитувальнику включено такі мотиви навчання: комунікативні, професійні, учбово-пізнавальні, соціальні мотиви, уникнення невдачі, а також мотиви престижу. Це є ті мотиви які спонукають студентів до обрання навчального закладу, до кар’єрного розвитку у майбутньому, до престижу.       Розглянемо ці мотиви дещо детальніше. Комунікативні мотиви, це мотиви які керують студентами при виборі майбутньої професії, учбового закладу і спонукають до поширення комунікації, для надбання певного багажу знать при подальшому спілкуванні з людьми. Професійні мотиви, керуючись ними студенти вбачають себе майбутніми фахівцями і прагнуть отримати знання з області своєї майбутньої професії. Мати повний багаж необхідних знань, щоб в майбутньому застосовувати їх в своїй роботі. Зацікавленість процесом навчання, пізнанням нової інформації, прагнення отримати найповніший облік інформації, завжди жадати найкращих результатів, бути підготовленим до чергових занять і отримувати задоволення від процесу навчання це є підґрунтям для учбово-пізнавальних мотивів. Соціальні мотиви спонукають студентів замислитися над майбутнім, чи можливе застосування їх професії з ціллю придбання грошей, чи то з ціллю отримання певного положення в суспільстві. Мотиви уникнення не є найкращим керівником при виборі шляху в майбутньому, але деякі студенти керуються ними, лише щоб не відставати від однолітків, не бути порожнім місцем для оточуючих деякі студенти обирають ту чи іншу професію. Мотиви престижу – це остання з виділених категорій, коли студентами керує лише бажання лідерства у навчанні, йти попереду не зважаючи ні на що інше, бути першим усюди – це є одним з мотивів, що спонукає студентів до учбової діяльності.

Дослідження проводилося на студентах І-го та IV-го курсу Прикарпатського національного університету. В дослідженні прийняло участь 60 студентів. Порівнювались результати за наступними критеріями: стать, курс навчання. У вибірці було: 36 дівчат (18 – І курс; 18 – IV курс) та 24 хлопця (12 - І курс та 12 – IV курс). Отже, нами досліджувався рівень мотивації студентів на досягнення успіху, тобто виявити який саме рівень мотивації (низький, середній, помірковано високий або надто високий) до успіху у студентів. Наступним досліджуваним явищем є рівень мотивації студентів на уникнення невдачі, тобто виявити рівень мотивації (низький, середній, високий, дуже високий) на уникнення невдачі у студентів. І останнім досліджуваним аспектом було власне – які мотиви навчальної діяльності домінують у студентів, а саме комунікативні мотиви, професійні, учбово-пізнавальні, соціальні мотиви, мотиви уникнення невдачі, а також мотиви престижу. Почнемо з аналізу та порівняння результатів по методиці Елерса на діагностику рівня мотивації до успіху особистості. Для початку порівняємо результати дівчат І-го курсу та IV-го курсу. Нижче подані результати дівчат І-го курсу (Таблиця 2.1):

Таблиця 2.1

Рівень мотивації особистості до успіху
Низький рівень	Середній рівень	Помірковано високий рівень	Надмірно високий рівень
2 осіб	6 осіб	7 осіб	3 осіб

Тепер давайте розглянемо результати дівчат IV-го курсу (Таблиця 2.2):

Таблиця 2.2

Рівень мотивації особистості до успіху
Низький рівень	Середній рівень	Помірковано високий рівень	Надмірно високий рівень
3 осіб	9 осіб	5 осіб	1 осіб

Отже, як ми бачимо серед дівчат І-го курсу переважає помірковано високий рівень мотивації до успіху (7 студенток – 38,9 %), це свідчить про те, що ці студенти маю хорошу мотивацію до успіху і при поступленні до університету надіються на кращий результат, на правильний вибір професій і прагнуть ставати професіоналом у вибраній професії; наступним за рейтингом є середній рівень мотивації до успіху (6 студенток – 33,3 %), це показник означає, що ці студенти під час свого навчання і загалом можуть або підвищити рівень мотивації до успіху або навпаки знизити його; далі надмірно високий рівень мотивації до успіху (3 студентки – 16,7 %), цей рівень свідчить про надмірну, завищену мотивацію до успіху про так звані «рожеві окуляри»; останній рівень низький (2 студентки – 11,1 %), цей рівень сам по собі вже є негативним так як він свідчить про низьку мотивацію до успіху, небажання розвиватись. Тепер проаналізуємо результати подані вище у таблиці 2.2. Як ми бачимо у дівчат на IV курсі трохи знижується рівень мотивації до успіху. Домінує вже середній рівень мотивації до успіху (9 студенток – 50 %); наступний це помірковано високий рівень мотивації (5 студенток – 27,8 %); низький рівень мотивації (3 студентки – 16,7 %); надто високий рівень (1 студентка 5,5 %). Зниження рівня мотивації може бути пов’язано в першу чергу з навчальної діяльністю (тобто навчання в університеті) так як саме навчання є провідною діяльністю, звичайно можуть вплинути і інші чинники (вплив батьків, друзів, соціальний та економічний стан країни), але ключовим виступає саме навчання. Тому, як ми бачимо у дівчат старших курсів рівень мотивації до успіху нижчий ніж у дівчат І-х курсів. Проаналізуємо результати у хлопців І-го курсу (Таблиця 2.3) та IV (Таблиця 2.4):

Таблиця 2.3

Рівень мотивації особистості до успіху
Низький рівень	Середній рівень	Помірковано високий рівень	Надмірно високий рівень
1 особа	4 осіб	5 осіб	2 осіб

Таблиця 2.4

Рівень мотивації особистості до успіху
Низький рівень	Середній рівень	Помірковано високий рівень	Надмірно високий рівень
2 осіб	5 осіб	4 осіб	1 особа

Як ми бачимо у хлопців І-го курсу переважає високий рівень мотивації (5 студентів – 41,7 %); середній рівень (4 студенти – 33,3 %); надмірно високий (2 студенти – 16,7 %) і низький рівень (1 студент – 8,3 %). Якщо подивитись на студентів уже IV курсу, то у них так само ж як і у дівчат IV курсу рівень мотивації до успіху знижується. Збільшується кількість середнього рівня (5 студентів – 41,7 %) і низького рівня (2 студенти – 16,7 %); високий рівень (4 студенти 33,3 %) і надмірно високий (1 студент 8,3 %). Отож, у хлопців І-го курсу мотивація до успіху вища ніж у студентів IV курсу. Якщо ж порівнювати результати цієї методики у хлопців та дівчат у процентному співвідношенні то прослідковується однакова картина, що у студентів І-го курсу мотивація до успіху вища аніж у студентів IV-го курсу як у хлопців так і у дівчат, з цього можна зробити висновок, що рівень мотивації не залежить від статі, в даному випадку він залежить від віку та курсу навчання. Загальна ж картина студентів І та IV курсу подана на рисунку 2.1 та 2.2 відповідно.

Рисунок 2.1. Рівень мотивації до успіху студентів І-го курсу

Рисунок 2.2. Рівень мотивації студентів IV-го курсу

Ці сумарні цифри підтверджують те, що мотивація до успіху в нашому дослідженні залежить від курсу навчання та від віку. До слова ось результати у % у студентів І-го курсу: низький рівень мотивації (3 студентів – 10%); середній рівень (10 студентів – 33,3 %); високий рівень (12 студентів – 40 %); надмірно високий (5 студентів – 16, 7 %). І результати студентів IV курсу: низький рівень (5 студентів – 16,7 %); середній рівень (14 студентів – 46,7 %); високий рівень (9 студентів – 30 %); надмірно високий (2 студентів – 6,6 %). Отож прослідковується те, що на IV курсі рівень мотивації до успіху суттєво відрізняється від мотивації студентів І курсу. Тепер в такому ж руслі проаналізуємо результати по методиці Елерса на мотивацію особистості до уникнення невдач. Нижче подані результати у дівчат І курсу (таблиця 2.5) і IV курсу (таблиця 2.6):

Таблиця 2.5

Рівень мотивації особистості до уникнення невдач
Низький рівень	Середній рівень	Високий рівень	Дуже високий рівень
1 особа	5 осіб	11 осіб	1 особа

Таблиця 2.6

Рівень мотивації особистості до уникнення невдач
Низький рівень	Середній рівень	Високий рівень	Дуже високий рівень
1 особа	5 осіб	10 осіб	2 осіб

Отже, у дівчат І-го курсу переважає високий рівень мотивації до уникнення невдач (11 студенток - 61,1 %), це свідчить про те, що студентки мотивовані до уникнення невдач, можуть їх вирішувати тощо; середній рівень мотивації (5 студенток – 27,8 %); низький та дуже високий рівень по 1 студентці – 5,6 % і 5,6 %. У дівчат IV курсу результати виглядають практично таким же чином і особливо не відрізняються: високий рівень (10 студенток – 55,6 %); середній рівень (5 студенток – 27,8); низький (1 студентка – 5,6 %); дуже високий (2 студентки – 11,1). Тепер проаналізуємо результати у хлопців І курсу (таблиця 2.7) і IV курсу (таблиця 2.8):

Таблиця 2.7

Рівень мотивації особистості до уникнення невдач
Низький рівень	Середній рівень	Високий рівень	Дуже високий рівень
1 особа	4 осіб	6 осіб	1 особа

Таблиця 2.8

Рівень мотивації особистості до уникнення невдач
Низький рівень	Середній рівень	Високий рівень	Дуже високий рівень
1 особа	3 осіб	6 осіб	2 осіб

Як ми бачимо результати подібні ж як і у дівчат, тобто рівень мотивації до уникнення невдач у хлопців І та IV курсу практично однакові. У І-го курсу: високий рівень (6 студентів – 50 %); середній рівень (4 студенти – 33,3 %); низький рівень (1 студент – 8,3 %); дуже високий рівень (1 студент – 8,3 %). У студентів IV-го курсу: високий рівень (6 студентів – 50 %); середній рівень (3 студенти – 25 %); низький рівень (1 студент – 8,3 %); дуже високий рівень (2 студенти – 16,7 %). Як ми бачимо мотивація до уникнення невдач у студентів І та IV курсу практично однакова. Це стосується як хлопців так і дівчат, тобто в нашому дослідженні стать не впливає на рівень мотивації до уникнення невдач у студентів. Загальна картина результатів дослідження даного аспекту у студентів І-го курсу (Рисунок 2.3) і IV-го курсу (Рисунок 2.4) виглядає наступним чином:

Рисунок 2.3. Рівень мотивації студентів до уникнення невдач І-го курсу

Рисунок 2.4. Рівень мотивації студентів до уникнення невдач IV-го курсу

У процентах ці цифри виглядаються так: у студентів І-го курсу високий рівень (17 студентів – 56,7 %); середній рівень (9 студентів – 30 %); низький рівень (2 студенти - 6,7 %); дуже високий рівень (2 студенти – 6,7 %). У студентів IV курсу високий рівень (16 студентів – 53,3 %); середній рівень (8 студентів 26,7 %); низький рівень (2 студенти – 6,7 %); дуже високий (4 студенти - 13,3 %). З цих результатів виходить висновок, що ні стать, ні вік або курс навчання особливо не впливають на рівень мотивації до уникнення невдач у студентів. Ще слід сказати, що позитивним безумовно є те, що в усіх опитуваних студентів домінує високий рівень мотивації до уникнення невдач з 60 студентів – 33 студенти (55 %) це більше половини і це свідчить про те, що студенти не бояться невдач та мотивовані до їх уникнення або вирішення. Нарешті ми дійшли до аналізу останньої методики, а саме методики діагностики учбової мотивації студентів (А.А.Реан, В.А.Якунин, модифікація Н.Ц.Бадмаевой). Загальна картина результатів розміщена в таблиці 2.9:

Таблиця 2.9

Учбова мотивація студентів
Мотиви:	Кількість студентів:
Комунікативні	9
Професійні	19
Соціальні	10
Учбово-пізнавальні	12
Уникнення невдач	4
Престижу	6

Отже, як ми бачимо серед студентів в учбовій мотивації домінує професійний мотив (19 студентів 31,7 %) - студенти вбачають себе майбутніми фахівцями і прагнуть отримати знання з області своєї майбутньої професії; учбово-пізнавальний мотив (12 студентів 20 %) - зацікавленість процесом навчання, пізнанням нової інформації, прагнення отримати найповніший облік інформації, завжди жадати найкращих результатів, бути підготовленим до чергових занять і отримувати задоволення від процесу навчання; соціальний мотив (10 студентів 16,7 %) - спонукають студентів замислитися над майбутнім, чи можливе застосування їх професії з ціллю придбання грошей, чи то з ціллю отримання певного положення в суспільстві. Інші мотиви вже мають нижчі результати, це комунікативний мотив (9 студентів 15 %); мотив престижу (6 студентів 10 %); мотив уникнення невдач (4 студенти 6,7 %). Отже, як ми бачимо у студентів при навчанні домінують професійні, учбово-пізнавальні та соціальні мотиви це є позитивним оскільки при взаємодії студентів, викладачі та загалом університету студентів можна мотивувати до якісного навчання. Для більш ширшого розуміння отриманих даних проаналізуємо та порівняємо результати за цією методикою у хлопців та дівчат (таблиця 2.10 і 2.11 відповідно):

Таблиця 2.10

Учбова мотивація студентів
Мотиви:	Кількість студентів:
Комунікативні	4
Професійні	7
Соціальні	5
Учбово-пізнавальні	5
Уникнення невдач	1
Престижу	2

Таблиця 2.11

Учбова мотивація студентів
Мотиви:	Кількість студентів:
Комунікативні	5
Професійні	12
Соціальні	5
Учбово-пізнавальні	7
Уникнення невдач	3
Престижу	4

Як ми бачимо у хлопців і дівчат домінують ті мотиви які і виділені в загальній таблиця результатів (таблиця 2.9), а це професійні мотиви, учбово-пізнавальні та соціальні. У хлопців професійні мотиви – 7 студентів 29, 2 %; учбово-пізнавальні мотиви – 5 студентів 20,8 %; соціальні – 5 студентів 20,8 %; комунікативні – 4 студенти 16,7 %; престижу – 2 студенти 8,3 % ; уникнення невдач – 1 студент 4,2 %. У дівчат професійні мотиви – 12 студенток 33,3 %; учбово-пізнавальні мотиви – 7 студентів 19,4 %; соціальні – 5 студенток 13,9 %; комунікативні – 5 студенток 13,9 %; престижу 11,1 %; уникнення невдач – 3 студенток 8,3 %. Як ми бачимо значної різниці в цифрах немає, тому слід сказати, що стать суттєво не впливає на загальгу картину мотивів учбової діяльності у студентів.