2. За об’єктами управління: техніко – економічний, соціально – економічний, економіко – статистичний.

- техніко-економічний аналіз - проводять технічні служби підприємства; об'єктом є технічні процеси, що використовуються для виробництва продукції із заданими властивостями та пов'язані з цим матеріальні, трудові й фінансові витрати, а його предметом - причинно-наслідкові зв’язки, що є результатом взаємодії технічних та економічних процесів.

- соціально-економічний аналіз - проводять економічні служби підприємства, статистичні органи, Підприємство є складною соціально-економічною системою, де поряд з господарською діяльністю відбуваються і соціальні процеси7. Мета аналізу - дослідження можливостей подальшого соціально-економічного розвитку колективів, підвищення трудової мотивації та її впливу на економіку підприємства. Об'єктом аналізу с соціальні процеси та їх вплив на результати господарської діяльності, предмет дослідження - причинно-наслідкові зв'язки, які визначають соціально-економічний розвиток трудового колективу.

- економіко – екологічний проводять служби охорони навколишнього середовища. Досліджується взаємодія екологічних та економічних процесів, пов'язаних зі збереженням і покращанням навколишнього середовища та витратами на екологію.

4. За методикою вивчення об'єктів економічний аналіз може бути:

• порівняльним - відбувається, як правило, порівняння звітних показників про результати господарської діяльності з прогнозними показниками, даними минулих років, підприємств галузі ;

• діагностичним - спосіб встановлення характеру порушень нормального ходу економічних процесів на підставі типових ознак, характерних тільки для даного порушення (знання причини дає можливість швидко та точно встановити характер порушень, не виконуючи додаткових розрахунків);

• факторним - направлений на виявлення величини впливу факторів на приріст і рівень результативних показників (див. тему 4);

• аналіз комерційних ризиків - має велике практичне значення, оскільки діяльність підприємства здійснюється в умовах невизначеності, за наявності ризикових господарських ситуацій. Такий аналіз проводиться на стадії становлення, з точки зору розробки спеціальних методик;

• функціонально-вартісний аналіз (ФВА) - базується на функціях, які виконує об'єкт, та зорієнтований на оптимальні методи їх реалізації на всіх стадіях життєвого циклу виробу. Його призначення в тому, щоб виявити та попередити зайві витрати за рахунок ліквідації непотрібних вузлів, деталей, спрощення конструкції виробу, заміни матеріалів тощо. Об'єктом дослідження виступають функції (споживчі властивості) виробів і обумовлені ними вартості.

3. Функції та принципи економічного аналізу.

У процесі економічного аналізу реалізуються його три основні функції: оцінювальна, діагностична та пошукова

Оцінювальна - визначення відповідності стану економічної системи її цільовим параметрам функціонування та потенційним можливостям.

Діагностична - встановлення причинно наслідкових змін економічної системи у кількісному і якісному вимірюванні, впливу факторів на зміну і розвиток.

Пошукова : виявлення невикористаних резервів та потенційних можливостей зміни та розвитку економічної системи, обґрунтування механізмів їх мобілізації.

Для будь-якої науки характерне визначення базових принципів дослідження, які виражають стан і етику дослідника, регулюють процедурну сторону методології і методики.

Принцип науковості передбачає глибоке пізнання об'єктивної реальності функціонування економічної системи, впливу об'єктивних факторів ЇЇ зміни та розвитку, застосування наукової методики та організації аналітичних досліджень.

Принцип системності передбачає дослідження економічних явищ і процесів як складних систем з функціонально-структурною будовою елементів взаємозв'язку і взаємообумовленості їх складових.

Принцип комплексності тісно пов'язаний з принципом системного підходу, хоча має більш вузьке значення. Він передбачає всебічне дослідження причинних взаємозалежностей, комплексну оцінку вхідних параметрів функціонально-структурної будови, їх зміну та розвиток па досліджуваному об'єкті у просторі і часі, за кількісними й якісними ознаками та вихідні (результативні) параметри цього процесу.

Принцип періодичності (або регулярності) передбачає необхідність систематичного проведення аналітичних досліджень на базі високої їх організації та планування аналітичної роботи.

Принцип достовірності, об'єктивності, конкретності, точності. Аналіз повинен базуватися на достовірній, перевіреній інформації, що реально відображає об'єктивну дійсність, а його висновки повинні обґрунтовуватися точними аналітичними розрахунками. Достовірність та об'єктивність аналітичних досліджень передбачають відсутність арифметичних помилок у розрахунках, правильне застосування методики розрахунку окремих показників, впливу окремих факторів тощо.

Зрозумілість та адекватність тлумачення досягається через обов'язкове пояснення отриманих результатів дослідження (розрахунків) у вигляді відповідних висновків, коментарів, складання пояснювальних записок. Наявність аналітичних висновків є обов'язковим елементом методики економічного аналізу.

Принцип оперативності полягає у тому, що економічний аналіз повинен активно впливати на хід виробництва та його результати, своєчасно виявляти недоліки та упущення в роботі, інформувати про це керівництво підприємства.

Принцип ефективності аналітичного дослідження означає, що витрати на його проведення повинні бути найменшими при оптимальній глибині аналізу та його комплексності.