- •1. Зміст, предмет та об’єкти економічного аналізу.
- •Види економічного аналізу
- •За об’єктами управління: техніко – економічний, соціально – економічний, економіко – статистичний.
- •Функції та принципи економічного аналізу.
- •Методика економічного аналізу.
- •Класифікація методичних прийомів та способів економічного аналізу.
- •6. Методичний прийом порівняння в аналітичних дослідженнях.
- •Використання абсолютних, відносних та середніх величин в економічному аналізі.
- •Побудова рядів динаміки для потреб економіки.
- •Прийом групування інформації в економічному аналізі.
- •Методика факторного аналізу.
- •11. Моделювання факторних систем. Спосіб елімінування.
- •Інформаційно - методичне забезпечення економічного аналізу.
- •13.Значення, завдання та інформаційне забезпечення аналізу виробництва продукції(робіт, послуг).
- •2. Аналіз якості продукції.
- •3. Аналіз ритмічності виробництва.
- •Аналіз асортиментно – структурних зрушень виробництва продукції.
- •Аналіз якості продукції.
- •Аналіз ритмічності виробництва.
- •Значення, завдання, інформаційна база аналізу трудових ресурсів.
- •Аналіз використання робочого часу.
- •Методика аналізу використання трудових ресурсів.
- •Аналіз використання робочого часу.
- •Аналіз наявності та ефективного використання основних засобів.
- •21. Аналіз забезпечення і використання матеріальних ресурсів.
- •22. Аналіз витрат на виробництво продукції. : витрати на 1 грн. Товарної продукції.
- •23. Аналіз витрат за статтями калькуляції. Визначення резервів зниження собівартості.
- •24. Оцінка рентабельності діяльності підприємства.
- •25. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства
- •26. Аналіз формування, розподілу та використання чистого прибутку
- •27. Аналіз фінансового стану підприємства.
- •28. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства.
- •29. Аналіз активів та пасивів підприємства.
- •30. Аналіз реалізації продукції та виконання договірних зобов’язань .
Аналіз використання робочого часу.
Умовою виконання виробничої програми, раціонального використання трудових ресурсів є економне ефективне використання робочого часу. Повноту використання трудових ресурсів можна оцінити за кількістю відпрацьованих днів і годин одним робітником за період часу, що аналізується, а також за ступенем використання фонду робочого часу.
Аналіз використання робочого часу проводиться за даними статистичної звітності (форма 3-ПВ "Звіт про використання робочого часу"), балансу робочого часу та оперативного табельного обліку. Інформаційне забезпечення аналізу використання робочого часу протягом дня, що міститься в офіційній статистичній звітності, є недостатнім, бо в ній містяться (наводяться) дані лише про документовані (офіційно зафіксовані) внутрішньозмінні простої працюючих, у тому числі робітників. Тому велике значення для виявлення реальної суми внутрішньозмінних втрат робочого часу мають матеріали обробки разових спостережень, фотографування і самофотографування робочого дня.
При розрахунку балансу робочого часу використовуються як нормативні матеріали, так і дані за попередні періоди (наприклад, неявки з причин хвороби), а також дані табельного обліку явок і неявок на роботу з розшифруванням причин останніх. Баланс робочого часу складається по господарюючому суб'єкту в цілому, кожному виробничому підрозділу та категорії працюючих. У балансі робочого часу розраховуються календарний, табельний, максимально можливий і явочний фонди робочого часу.
У процесі аналізу використання робочого часу виконуються наступні завдання:
загальна оцінка повноти використання робочого часу;
виявлення факторів і розміру їх впливу на використання робочого часу;
з'ясування причин цілоденних і внутрішньозмінних втрат робочого часу;
розрахунок впливу простоїв на продуктивність праці та зміну обсягу виробництва.
Використання робочого часу за категоріями робітників оцінюється за допомогою двох показників: середня кількість днів, відпрацьованих робітником за звітний період (місяць, квартал, рік), і середня тривалість робочого дня (зміни). Ці показники можна обчислити на підставі даних звіту з праці.
Перший показник, що характеризує тривалість робочого періоду в днях (явочні дні), залежить від наступних факторів:
кількість вихідних і святкових днів;
кількість днів чергової відпустки, інших видів відпусток, передбачених законодавством;
кількість днів непрацездатності;
неявки на роботу з дозволу адміністрації;
прогули тощо.
Тривалість робочого дня (зміни) робітника залежить від:
величини нормативно встановленого робочого тижня;
часу простою протягом робочого дня (зміни), зафіксованого в обліку;
часу інших скорочень робочого дня, передбачених законодавством (для підлітків, матерів-годувальниць тощо);
часу понадурочної роботи (збільшує величину показника) тощо.
Під час аналізу визначаються відхилення фактичних показників від запланованих, проводиться порівняння їх з аналогічними показниками за минулі періоди, встановлюються конкретні причини можливих відхилень.